Постанова

від 21.01.2021 по справі 393/83/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2021 року м. Кропивницький

справа № 393/83/19

провадження № 22-ц/4809/25/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Карпенка О. Л., Голованя А. М., Мурашка С. І.,

за участю секретаря судового засідання - Діманової Н. І.,

учасники справи:

позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство ТОПАгро ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ТОПАгро на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області (суддя Рачкелюк Ю. В.) від 04 червня 2019 року

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2020 року приватне сільськогосподарське підприємство ТОПАгро (далі - ПСП ТОПАгро ) звернулось з позовом до ОСОБА_1 про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки від 30 квітня 2008 року № 82/1.

Вимоги позивача мотивовано тим, що 30 квітня 2008 року ПСП ТОПАгро та ОСОБА_1 уклали договір оренди землі за № 82/1, зареєстрований у Державному реєстрі земель 24 грудня 2008 року, за умовами якого останній (орендодавець за договором) передав йому в оренду строком на 10 років земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер: 3523483600:02:001:0123, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,76 га, розташовану на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. Умовами договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації і діє впродовж визначеного строку з урахуванням періоду ротації основної сівозміни, а орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. 24 грудня 2008 року договір зареєстровано Новгородківським відділом Кіровоградської регіональної філії Центра ДЗК.

ПСП ТОПАгро використовувало орендовану земельну ділянку за її цільовим призначенням та виконувало всі покладені на нього договором обов`язки, а тому вважає, що має переважне право на поновлення договору оренди землі.

З цією метою і на виконання умов договору та положень ст. 33 Закону України Про оренду землі орендар у визначений законом строк звернувся до ОСОБА_1 з листом-повідомленням про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, направляв йому проєкт відповідної угоди, але відповідач своєї відповіді на цю пропозицію не надав.

По завершенню строку дії договору позивач продовжує використовувати земельну ділянку та виконувати умови договору. Впродовж наступного місяця відповідач не надіслав йому лист - повідомлення із запереченнями стосовно поновлення договору. За таких умов, відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , договір вважається продовженим на тих самих умовах, які були передбачені договором, а сторони зобов`язані укласти додаткову угоду про поновлення договору. Така додаткова угода була підготовлена позивачем і надіслана відповідачу, але останній уникає її укладення.

Посилаючись на порушення відповідачем його права оренди земельної ділянки, позивач просив суд визнати поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договір оренди від 30 квітня 2008 року за № 82/1, укладений між ПСП ТОПАгро та ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнено з ПСП ТОПАгро на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Суд першої інстанції встановив, що до завершення строку дії договору орендодавець (відповідач по справі) повідомив орендарю (позивачу) про своє небажання продовжувати орендні відносини, сторони вели з цього приводу електронне листування, але домовленості про укладення договору на новий строк не досягли, направлений позивачем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди відповідач не отримав, після закінчення строку дії договору він не уклав договору з будь-яким іншим орендарем. Встановивши такі обставини, суд дійшов висновку що права позивача відповідач не порушив, а тому пред`явлений до нього позов є безпідставним.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПСП ТОПАгро оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимогу про визнання договору оренди поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Аргументи позивача полягають в тому, що висновки суду не відповідають обставинам справи оскільки той не врахував, що позов пред`явлено з підстав, передбачених частинами 6, 8, 11 ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка не вимагає від орендаря завчасно повідомляти орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а сам договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах за мовчазної згоди сторін, які продовжують виконувати його умови після закінчення строку дії договору, що має місце у правовідносинах між ним і відповідачем. При цьому сторони зобов`язані укласти відповідну додаткову угоду. Проте, не зважаючи на встановлений Законом обов`язок, відповідач ухиляється від підписання додаткової угоди. У зв`язку з цим, на думку позивача, суд першої інстанції, мотивуючи відмову в позові, помилково вказав на те, що позивач не дотримався порядку реалізації ним переважного права на поновлення договору на новий строк, встановленого частинами 1 - 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а отже невірно застосував Закон та необґрунтовано відмовив в позові.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач правом надати відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.

Хронологія руху справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 серпня 2019 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 02 жовтня 2019 року.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 02 жовтня 2019 року за клопотанням представника позивача апеляційне провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи ЄУН: 320/5724/17.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27 серпня 2010 року провадження у справі поновлено, а іншою ухвалою суду від того ж дня за клопотанням позивача знову зупинено апеляційне провадження у справі закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного суду цивільної справи ЄУН: 378/596/16-ц.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 29 грудня 2020 року поновлено провадження у справі. Розгляд справи відкладено на 21 січня 2021 року.

Позиції сторін, висловлені у судовому засіданні

Направлена рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення судова повістка позивачу фактично не вручена і повернута до суду з відміткою про відсутність адресата за його адресою. За таких умов, судова повістка вважається врученою на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Представник позивача - адвокат Назаренко Ю. В., повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2500671818768, але в судове засідання, яке відбулося після відновлення провадження у справі, не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Дум`яненко Т. О. в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги позивача, надали суду свої усні пояснення.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ КР № 012054 від 28 травня 2002 року є власником земельної ділянки, якій присвоєнокадастровий номер: 3523483600:02:001:0123, загальною площею 3,76 га, яка знаходиться на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.

30 квітня 2008 року між приватним сільськогосподарським підприємством ТОПАгро та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі за № 82/1, реєстрація якого була здійснена 24 грудня 2008 року Новгородківським відділом Кіровоградській регіональній філії Центру Державного Земельного Кадастру.

Пунктом 3.1 договору оренди передбачено, що його укладено строком на 10 років і він набирає чинності з моменту державної реєстрації та діє впродовж визначеного строку з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення на новий строк.

Строк дії договору сплинув 24 грудня 2018 року.

15 березня 2018 року ОСОБА_1 направив лист - повідомлення ПСП ТОПАгро щодо припинення обробітку земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер: 3523483600:02:001:0123, після закінчення строку дії договору оренди землі від 30 квітня 2008 року та вказав, що у нього відсутній намір на продовження оренди зазначеної земельної ділянки з ПСП ТОПАгро .

03 листопада 2018 року ПСП ТОПАгро надіслало на адресу ОСОБА_1 , яка вказана у договорі оренди землі (з урахуванням перейменування міста - АДРЕСА_1 ), лист з повідомленням про намір на продовження строку дії договору оренди землі від 30 квітня 2008 року. До вказаного листа ПСП ТОПАгро долучено проєкт додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 30 квітня 2008 року в якому орендодавцю запропоновано змінити істотні умови договору, а саме: пункт 3.1 де термін дії договору збільшено з 10 до 20 років та пункт 4.1 про розмір орендної плати, яким пропонується визначити орендну плату за кожен повний календарний рік використання земельної ділянки у розмірі 11400 грн.

Відповідач не надав позивачу будь-якої відповіді на лист від 03 листопада 2018 року.

25 січня 2019 позивач надіслав на ту ж адресу позивача лист-повідомлення про поновлення договору оренди з проектом нової додаткової угоди, яка передбачає зміну строку дії договору до 24 грудня 2028 року, а щодо інших умов, то вказано, що вони зберігають свою чинність.

ОСОБА_1 з 2015 року змінив місце проживання і є зареєстрованим та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до видаткового касового ордера від 28 листопада 2018 року, ПСП ТОПАгро сплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2018 рік.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до частин 1 - 5 статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з частинами 8 та 9 статті 33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Зазначена додаткова угода відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У цій справі позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача посилаючись на те, що після закінчення строку дії укладеного між ним і відповідачем договору оренди землі від 30 квітня 2008 року № 82/1 він продовжив користування об`єктом оренди і виконував умови договору, а відповідач (орендодавець) у місячний строк не надіслав йому листа-повідомлення про заперечення у його поновленні, а тому, в силу ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , договір вважається поновленим на той і на тих самих умовах, які були ним передбачені. Однак, всупереч приписам частин 6 та 8 статті 33 цього Закону, відповідач зволікає з укладенням додаткової угоди.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив суд про таке: визнати поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки (кадастровий №3523483600:026001:0123) від 30 квітня 2018 року № 82/1 зареєстрований за № 040837500121 від 24.12.2008 та укладений між приватним сільськогосподарським підприємством ТОПАгро (код: 30898977) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) .

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 5 ЦПК України передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Верховний Суд, зокрема Велика Палата Верховного Суду, неодноразово звертався у своїх рішеннях до питання способу захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала (у постановах: від 05 червня 2018 року у справі ЄУН: 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі ЄУН: 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі ЄУН: 569/17272/15-ц, від 29 вересня 2020 року у справі ЄУН: 378/596/16-ц та в інших) про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Крім того, у пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі ЄУН: 908/299/18 Суд зробив висновок, що у випадку коли орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі ЄУН: 378/596/16-ц, до закінчення перегляду у касаційному порядку якої було зупинено апеляційне провадження у цій справі.

Враховуючи норми ст. 33 Закону України Про оренду землі у відповідній редакції, чинній у спірний період, а також наведені раніше у цій постанові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування цих норм права, апеляційний суд робить висновок, що Законом визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди, а тому належним способом захисту права позивача є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту.

З огляду на викладене позовна вимога про визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 30 квітня 2018 року № 82/1, укладеного між ПСП ТОПАгро та ОСОБА_1 , є неналежним способом захисту права.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (п. 77 постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі ЄУН: 378/596/16-ц).

Суд першої інстанції хоча і відмовив у задоволенні позову, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, але мотиви його рішення є передчасними оскільки суд не врахував положень законодавства щодо способу захисту прав у спірних правовідносинах.

У зв`язку з цим оскаржуване рішення суду першої інстанції належить змінити, виклавши його мотивувальну частину в новій редакції.

Про судові витрати

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Однак, у цьому випадку суд апеляційної інстанції змінює лише мотиви відмови в позові, а суть рішення залишає незмінною, а тому відсутні підстави для присудження позивачу компенсації судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства ТОПАгро задовольнити частково.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2019 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2021 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді А. М. Головань

С. І. Мурашко