ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/235/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 707/1141/20 Категорія: Суходольський О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2021 року : Черкаський апеляційний суд в складі:
суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Новікова О.М.
за участю секретаря Любченко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2020 року, ухваленого у складі судді Суходольського О.М., у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, повний текст рішення складено 23 листопада 2020 року, -
в с т а н о в и в :
У червні 2020 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Леськівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка є бабою ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .
Вказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,1250 гектарів, кадастровий номер 7124984500:02:003:0298 та належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2010 року, який посвідчено приватним нотаріусом Черкаського районного округу Віріч І.П. та внесено до державного реєстру правочинів за номером 3907002.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 склала заповіт на ім`я ОСОБА_2
15 лютого 2020 року нотаріус Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В. надала письмову відповідь згідно якої відмовила в оформленні спадкових прав на домоволодіння по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 .
Нотаріусом зазначено, що спадкове майно, а саме житловий будинок (готовністю 59%) з господарськими та побудованими будівлями і спорудами належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений Віріч І.П. приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу 21 квітня 2020 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Однак, оскільки відомості про зареєстроване речове право померлого на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутнє, то нотаріальній конторі була надана інформація з КП ЧООБТІ, з якої вбачається що житловий будинок під літерою А-І знесено, а житловий будинок під літерою Д-1 , який в договорі купівлі - продажу зазначено як недобудований та має готовність 59% готовності, не зареєстровано та належить ОСОБА_3 , то у нотаріуса немає правових підстав видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Згідно технічного паспорту на дане домоволодіння станом на 2012 рік житловий будинок під літерою Д-1 є добудованим та не зданим в експлуатацію. Тобто, ОСОБА_4 , за життя добудувала житловий будинок під літерою Д-1 та не здала його в експлуатацію, і померла.
Житловий будинок під літерою Д-1 було добудовано ОСОБА_4 , згідно будівельного паспорту на забудову земельної ділянки від 2004, виданого на ім`я ОСОБА_5 (особа, у якої ОСОБА_3 придбав будинок). Будівництво індивідуального житлового будинку і господарських будівель дозволено на основі розпорядження Голови Черкаської районної державної адміністрації від 07 жовтня 2004 року №294. Також, будівельний паспорт погоджено головним архітектором Черкаського району Черкаської районної державної адміністрації О.П. Шуть 25 жовтня 2004 року.
Згідно висновку для визнання права власності, виданого управлінням агропромислового розвитку Черкаської районної державної адміністрації від 07 лютого 2020 року № 128/03-42 вбачається, що погріб під літ. В, літня кухня під літ Е, вбиральня під літ. Г відповідають вимогам даного класу споруд. Житловий будинок літ Д-1 не введено в експлуатацію.
Позивачем отримано висновок експертно будівельно-технічного обстеження №12/02-20-ГО, з якого вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 побудований у відповідності до державних стандартів, будівельних норм і правил, нормативних актів з пожежної безпеки, санітарного законодавства.
Зазначає, що зверталася до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області з проханням надати відповідь щодо можливості введення в експлуатацію житлового будинку під літерою Д-І по АДРЕСА_1 .
10 березня 2020 року у своїй відповіді Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області зазначило, що прийняти в експлуатацію житловий будинок по АДРЕСА_1 (збудований ОСОБА_6 ) є неможливим.
На підставі викладеного позивач просила суд визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що на день відкриття спадщини після померлої ОСОБА_4 , їй належало право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та незавершеним будівництвом житловий будинок будівельною готовністю 59%, що знаходиться у АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2010 року. На даний час будинок є добудованим із 100% готовністю, проте не введений в експлуатацію.
Однак, суд критично оцінив посилання позивача, що нею вичерпано позасудовий порядок врегулювання спору щодо введення будинку в експлуатацію.
Звернувшись з даним позовом до суду позивачкою не дотримано Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів №461 від 13 квітня 2011 року.
Позивач як спадкоємець за заповітом, має можливість виготовити всі необхідні документи та звернутися до компетентних органів для введення вказаного будинку в експлуатацію.
Судом встановлено, що у померлої ОСОБА_4 є право власності лише на будинок незавершеного будівництва 59% готовності, проте позивачем заявлено вимоги щодо визнання права власності у порядку спадкування на домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке не введено в експлуатацію та право власності на вказане домоволодіння не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_7 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила рішення районного суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги та визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування
за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не надав належної оцінки наявним доказам та протиправно не визнав за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на будинок незавершеного будівництва 59% готовності, який належав померлій ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу .
У мотивувальній частині рішення місцевий суд визнав, що померлій ОСОБА_4 належало право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та незавершеним будівництвом житловий будинок будівельною готовністю 59%, що знаходиться по АДРЕСА_1 , однак у резолютивній частині оскаржуваного рішення відмовив у задоволенні позовних вимог.
Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що позивачем не вичерпано позасудовий порядок введення будинку в експлуатацію, однак апелянт зазначає, що зверталася до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області з заявою, в якій просила надати їй відповідь щодо можливості введення в експлуатацію житлового будинку під літерою Д-1 , однак у своїй відповіді управління повідомило, що неможливо прийняти в експлуатацію вищезазначений будинок. Тому, висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, спростовуються вищезазначеними обставинами.
Апелянт звернувся до суду з цим позовом, з метою виконання першого етапу на шляху введення в експлуатацію будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , вживши всі можливі заходи досудового врегулювання спору, до моменту звернення з ним.
В порушення вимог ст. 265 ЦПК України місцевий суд не надав належної оцінки листу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області №1023-3-1.20/2/16 від 10 березня 2020 року та не зазначив мотиви відхилення вищевказаного доказу, що свідчить про порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд протиправно позбавив можливості захисту права на спадкове майно неповнолітнього ОСОБА_2 , оскільки єдиним способом захисту його порушеного права є визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом на вищезазначений житловий будинок. Інші способи захисту порушеного права неповнолітнього ОСОБА_2 відсутні.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 та 2 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 04 січня 2012 року Червонослобідською сільською радою Черкаського району Черкаської області (а.с. 8).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
03 грудня 2010 року ОСОБА_4 було складено заповіт, посвідчений секретарем Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області - Ковтун О.А. та зареєстрованого в реєстрі за №543, за змістом якого вона на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 все майно, що буде їй належати на день смерті, де б воно не знаходилося, і з чого б не складалося, а також все, на що вона за законом матиме право (а.с. 57).
За змістом ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частинами 1,2 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
22 квітня 2012 року ОСОБА_1 , яка діяла від імені малолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до Черкаської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, за змістом якої повідомила про прийняття спадщини ОСОБА_2 , після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 48).
Заявою від 14 червня 2012 року чоловік померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_8 відмовився від прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 (а.с. 49).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ст. 1296 ЦК Ураїни).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (ст. 1297 ЦК України в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин).
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1298 ЦК України).
04 червня 2020 року ОСОБА_2 діючи самостійно, але за згодою матері ОСОБА_1 звернувся до Черкаської районної державної нотаріальної контори із заявою, в якій просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченим секретарем Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області 03 грудня 2010 року, зареєстрованого у реєстрі за №543, на земельну ділянку площею 0,1250 гектарів, кадастровий номер 7124984500:02:003:0408, розташованої по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,14 гектарів (згідно витягу з Державного земельного кадастру 1,1365 гектарів), кадастровий номер 7124989000:03:001:1321, розташованої на території Червонослобідської сільської ради (а.с. 61).
04 червня 2020 року державним нотаріусом Черкаської районної нотаріальної контори Чуй Н.В., на підставі заповіту, посвідченого секретарем Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області 03 грудня 2010 року, зареєстрованого у реєстрі за №543, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1250 гектарів, кадастровий номер 7124984500:02:003:0408, розташованої по АДРЕСА_1 (а.с. 87).
Також 04 червня 2020 року державним нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори Чуй Н.В., на підставі заповіту, посвідченого секретарем Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області 03 грудня 2010 року, зареєстрованого у реєстрі за №543, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,14 гектарів (згідно витягу з Державного земельного кадастру 1,1365 гектарів),кадастровий номер 7124989000:03:001:1321, розташованої на території Червонослобідської сільської ради (а.с. 88).
15 лютого 2020 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до Черкаської районної державної нотаріальної контори із заявою, в якій просила надати відповідь, чому неможливо оформити спадщину в нотаріальному порядку після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на домоволодіння АДРЕСА_1 .(а.с. 21).
У своєму листі щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину №99/02-14 від 15 лютого 2020 року завідувач Черкаської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_9 своїми роз`ясненнями відмовила, з тих підстав, що відсутній склад спадкового майна, так як будинок А-1 знесено, а на будинок Д-1 будівельною готовністю 59% право власності не зареєстровано, через те, що ОСОБА_4 не добудувала вказаний об`єкт, не здала його до експлуатації та відповідно не зареєструвала право власності (а.с. 79-80).
В п. 23 ППВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 №7 роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Приписами ч.2 та абз.1 ч.3 ст. 331 ЦК України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
21 квітня 2010 року був укладений договір купівлі-продажу за умовами якого ОСОБА_3 передав належний йому, а ОСОБА_4 прийняла у власність житловий будинок з надвірними спорудами та незавершений будівництвом житловий будинок будівельною готовністю АДРЕСА_2 . Житловий будинок шлакоблочний, обкладений цеглою, загальною площею 20,9 квадратних метрів, житловою площею 12,1 квадратних метрів, позначений в технічній документації на плані присадибної ділянки літерою А-І , при якому є надвірні споруди: погріб під літерою В , огорожа під №1,2, водоколонка під №4, яма вигрібна під №3 та незавершений будівництвом житловий будинок, позначений в будівельній документації літерою Д-І будівельною готовністю 59%, які розташовані на земельній ділянці площею 0,1250 гектарів (а.с. 77-78).
Згідно технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 20 серпня 2010 року, зазначено, що житловий будинок літерою Д-1 не введено в експлуатацію та в примітках зазначено про необхідність здати його в експлуатацію (а.с.14-19).
Як вбачається з висновку Черкаської районної державної адміністрації управління агропромислового розвитку №128/03-42 від 07 лютого 2020 року, створеного на підставі проведеного обстеження існуючих будівель, що обліковуються за покійною ОСОБА_4 за адресою по АДРЕСА_1 , житловий будинок літера Д-1 , згідно даних технічного паспорту, виданого ЧООБТІ побудований у 2010 році (дозвільні документи на будівництво не надані), в експлуатацію не введений (а.с. 23).
Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області своїм листом №1023-3-1.20/2/16 від 10 березня 2020 року повідомило, що прийняти в експлуатацію житловий будинок по АДРЕСА_1 (збудований ОСОБА_4 ) на підставі наданих документів не вбачається можливим (а.с. 28).
Позивач не був позбавлений можливості оскаржити такі дії, рішення та бездіяльність зазначеного органу, що відповідало б належному способу захисту порушеного права, однак докази які свідчили б про це матеріали справи не містять.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки будинок належить до нерухомого майна, яке підлягає введенню в експлуатацію, а право власності на нього підлягає державній реєстрації, тому у померлої ОСОБА_4 не виникло право власності на житловий будинок літера Д-1 , оскільки його не було введено в експлуатацію, і не зареєстровано право власності на нього.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вищезазначене та положення статті 1218 ЦК України, у померлої ОСОБА_4 не виникло право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , відтак таке право й не входить до складу спадщини, яке залишилося після її смерті, а тому у позові слід відмовити із даних підстав, оскільки позивач звернувся до суду з вимогою про визнання права власності на вищевказаний будинок.
Суд першої інстанції на вищевикладене увагу не звернув, а тому прийшов до помилкових висновків про відмову у задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що позивачем не вичерпано позасудовий порядок врегулювання даного спору. Тому, мотивувальна частина оскаржуваного рішення підлягає до зміни.
Разом з тим, за змістом п.п. 7,8 ППВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням статті 1218 ЦК України, суд зазначає, що ОСОБА_2 як спадкоємець померлої ОСОБА_4 , залежно від правового режиму спірного майна, успадкував відповідні майнові права: право на забудову або право на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Суд не приймає докази які подані скаржником з апеляційною скаргою, а саме копію будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 від 2010 року, оскільки скаржником не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї (ч.3 ст.367 ЦПК України).
Неналежне відношення учасника справи до виконання свого обов`язку щодо подання доказів не може вважатись поважною причиною.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Перешкод, у передбаченому ЦПК порядку, подати до суду першої інстанції докази у апелянта не було, у зв`язку з цим вона має нести ризик настання негативних наслідків пов`язаних з вчасно неподаними доказами.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає до зміни.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом , виклавши її в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складений 04 лютого 2021 року.
Судді
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2021 |
Оприлюднено | 05.02.2021 |
Номер документу | 94628020 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Бондаренко С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні