Постанова

від 01.02.2021 по справі 509/352/21

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/352/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року.Овідіопольський райсуд Одеської області у складі :

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні всмт.Овідіополь Одеськоїобл.скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на постанову слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про відмову у визнанні потерпілими від 11.12.2020 року у кримінальному провадженні № 12014160380001696 від 16.07.2014р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

25.01.2021 року до Овідіопольського райсуду Одеської області надійшла вищевказана скарга. В обґрунтування скарги адвокат ОСОБА_3 зазначила, що 14.01.2021 року в Овідіопольському ВП ГУНП в Оеській області від старшого слідчого капітана поліції ОСОБА_9 були отримані копії постанови від 11.12.2020 р. про відмову у визнанні потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по кримінальному провадженні № 12014160380001696 від 16.07.2014р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190, ч.1 ст. 366 КК України.

Заявник вважає, що оскаржувана постанова слідчого взагалі не містить очевидних та достатніх підстав для її прийняття, а мотивування зведені дл: 1) нібито свідчень заявників про підробку супровідного листа за «підписом» ОСОБА_10 та внесення додаткових об`єктів до мирової угоди, хоча у клопотаннях про визнання потерпілими навіть не згадуються взагалі ані громадянин ОСОБА_10 , ані підписаний ним супровідний лист, що свідчить про перекручення слідчим викладених заявниками обставин; 2) відсутністю ознак злочину, передбаченого ст. 190 КК України, відносно заявників, за наявності ще однієї кваліфікації вказаного кримінального провадження за ч.1 ст. 366 КК України, тобто службове підроблення. Як зазначалось заявниками, вони будучи працівниками ДСП «Червоний Хутір», у відповідності до «Положення про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також зазнованих на їх базі орендних підприємств», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 09 серпня 1996р. №903, мали право приватизувати майно підприємства, яке на підставі підроблених документів було передано Концерну «Одесагрогаз», тоді як найбільш криміналізованими залишаються відносини, зокрема, у процесах приватизації.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала клопотання про розгляд скарги за її відсутністю, скаргу підтримує, просить задовольнити.

Слідчий СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, надав суду заперечення проти задоволення скарги. Зазначив, що настання будь-якої матеріальної шкоди , або іншої шкоди для ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ними не було підтверджено, але в матеріалах провадження не зібрано доказів на підтвердження спричинення шкоди. Окрім цього, основною умовою для кваліфікації діяння як шахрайство відносно відповідної особи, є обов`язкова добровільна передача майна або права на майно, чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , не могли здійснити та не здійснили.

Дослідивши матеріали кримінального провадження долучені до скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Слідчим відділом Овідіопольського ВП ГУНП з 16.07.2014 проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12014160380001696 за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України, в ході розслідування якого встановлено, що 12.01.2009 року до прокуратури Овідіопольського району Одеської області надійшла заява, про те що представники концерну «Одесаагрогаз» ЄРДПОУ 13891526, шляхом надання недостовірних відомостей до Господарського суду Одеської області про наявність у підприємства ДСП «Червоний хутір» ЄРДПОУ 00487516 заборгованості перед концерном «Одесаагрогаз» ЄРДПОУ 13891526 у сумі 856765 грн., виступили в якості кредитора та санатора ДСП «Червоний хутір» ЄРДПОУ 00487516 під час здійснення процедури банкрутства, у ході якої (процедури банкрутства) уклали мирову угоду по справі №17-2-7/2-10568 від 16.09.2003 та отримали у власність рухоме та нерухоме майно ДСП «Червоний хутір» ЄРДПОУ 00487516, виходячи із додатків до вказаної мирової угоди. В подальшому, з метою отримання права власності на інші об`єкти нерухомості на території Овідіопольського району Одеської області в інтересах «Одесаагрогаз» ЄРДПОУ 13891526, невстановлені особи підробили вищезазначені додатки до мирової угоди, доповнивши додатки додатковими об`єктами нерухомості у кількості 14 об`єктів.

В подальшому08.12.2020року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися до слідчого ОСОБА_8 з клопотанням в порядку ст.. 55 КПК України.

11.12.2020 слідчим винесено постанову про відмову у задоволенні вищевказаного клопотання.

Так, підставою для прийняття постанови слідчий зазначив те, що в ході досудового розслідування не встановлено та заявником не надано докази заподіяння йому матеріальної шкоди. Також зазначено, що основною умовою для кваліфікації діяння як шахрайство відносно відповідної особи, є обов`язкова добровільна передача майна або права на майно, чого заявники не могли здійснити і не здійснили.

Відповідно до ч. 1ст. 55 КПК Українипотерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної або майнової шкоди.

Частинами 2 та 5ст. 55 КПК Українипередбачено, що права і обов`язки потерпілоговиникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушенняабо заяви про залучення її до провадження як потерпілого; потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення; за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті,слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно до ст. 7 КПК України однією з загальних засад кримінального провадження є законність, яка згідно положень ч. 2 ст. 9 КПК України полягає в обов`язку прокурора, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Шмалько проти України» п. 33 та «Далбан проти Румунії» п. 44 визначено, що термін «потерпілий» у сенсі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод означає особу, яка безпосередньо постраждала від дії чи бездіяльності, яка є предметом судового розгляду; при цьому порушення Конвенції може мати місце навіть за відсутності шкоди. Отже, прийняття рішення чи вжиття заходу на користь заявника в принципі не є достатнім для позбавлення останнього статусу «потерпілого», якщо державні органи не визнали порушення Конвенції, чи то безпосередньо, чи по суті, і не надали за це порушення компенсації.

Згідно з п.4 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчі судді приймають рішення про скасування постанов.

Неналежне мотивування постанов про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, прокурором рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення.

Крім неналежного мотивування постанов, підставою їх скасування є і необґрунтованість прийнятого рішення слідчим, прокурором стосовно співвідношення процесуальних вимог щодо визнання особи потерпілою та фактичних обставин кримінального правопорушення.

Дослідивши постанову про відмову у визнанні потерпілим на предмет її обґрунтованості, слідчий суддя приходить до висновку, що всупереч вимогамст. 110 КПК Українивказана постанова слідчого не містить відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, не наведено обґрунтування необхідності прийняття рішення про відмову у визнання заявників потерпілими у кримінальному провадженні, не з`ясовані обставини, на які посилається заявник, та не надана їм оцінка.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що неналежне мотивування постанови про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим рішення про відсутність чи наявність шкоди для заявників, у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим винесена необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 3статтею 307 КПК Україниухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першоїстатті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 303-309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Скасувати постанову слідчого Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 11.12.2020року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №120191603800010994 від 26.06.2019 року.

Скасувати постанову слідчого Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 11.12.2020року провідмову увизнанні потерпілим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №120191603800010994 від 26.06.2019 року.

Скасувати постанову слідчого Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 11.12.2020року провідмову увизнанні потерпілим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №120191603800010994 від 26.06.2019 року.

Скасувати постанову слідчого Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 11.12.2020року провідмову увизнанні потерпілим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №120191603800010994 від 26.06.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1