Рішення

від 28.01.2021 по справі 510/1722/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1722/20

Провадження № 2/510/330/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Тєрєщенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача будь-яких заперечень, відзиву на позов не надав, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про народження позивача; копія довідки Лиманської сільської ради Ренійського району від 12.08.2020р.; копія заповіту від 31.08.1990р.,оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія витягу від 15.12.2006р. про реєстрацію в Спадковому реєстрі (заповіт); копія довідки з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.08.2020р.; копія квитанції про оплату послуг з електропостачання; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомості від 17.08.2020р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_3 ; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.08.2020 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є сином ОСОБА_3 та був призначений спадкоємцем за заповітом батька.

За життя батькові позивача - належав житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Факт належності нерухомості ОСОБА_3 підтверджується довідкою Лиманської сільської ради Ренійського району від 12.08.2020р.

На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядився належним йому майном, 31.08.1990р. склав заповіт на ім`я позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини син померлого - позивач (спадкоємець за заповітом) із заявою до нотаріальної контори не звернувся, проте він прийняв спадщину на житловий будинок в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963р. (який діяв на той час), оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, поніс витрати на поховання, виконав поминальні обряди.

При зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючого документу на вищевказаний житловий будинок, про що 05.08.2020р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Необхідні нотаріусу документи позивач надати не може у зв`язку із тим, що на час смерті його батька вимоги діючого законодавства не передбачали обов`язкової державної реєстрації нерухомості у реєстрі прав власності на нерухоме майно, а після смерті ОСОБА_3 отримати свідоцтво про право власності на належний йому будинок неможливо.

З вищенаведеного виходить, що після смерті батька позивача вирішити питання про отримання необхідного правовстановлюючого документу у позасудовому порядку неможливо, за визнанням права власності на будинок, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець в судовому порядку.

Таким чином, позивач після смерті свого батька прийняв спадщину за законом в порядку ст. 549 ЦК України 1963р. і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач її не прийняв та на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ч. 1 п.4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України 2003р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки спадкодавець помер у 2003р., спадкові відносини виникли у той час, то підлягають застосуванню положення ЦК УРСР 1963р.

Згідно із вимогами ст. 548 ЦК УРСР 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Ст. 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Після смерті ОСОБА_3 , за прийняттям спадщини в установлений законом строк ніхто не звертався, однак, позивач, як спадкоємець першої черги за законом, прийняв її фактично, в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963р.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом . Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Як передбачено ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту

відкриття спадщини.

За ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном ; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою для прийняття спадщини.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки його воля, як спадкоємця першої черги, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання технічних документів на нерухомість, мешкання у спадковому будинку, догляд за його збереженням, проведення ремонту, сплата за користування комунальними послугами та ін.).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на нерухомість з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч. 1 ст.549 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 524, 548, 549 ЦК УРСР 1963р., ст. ст. 15, 328 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (який в цілому складається з: житлового будинку літ.А ; літньої кухні літ. Б; гаражу літ. В; підвалу літ. б; басейну - 1 ; огорожі - 2),

що належав ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник