Рішення

від 03.02.2021 по справі 120/6623/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 лютого 2021 р. Справа № 120/6623/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 43142454) до товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ЛТД Плюс" (пров. Тихий, 5, буд. 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, код ЄДРПОУ 20099845) про стягнення податкового боргу, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна в податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД Плюс» (далі - ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» , відповідач). За змістом позовних вимог позивач просить суд: постановити судове рішення про стягнення з ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» податкового боргу у сумі 680719,94 грн.; винести рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку; заборонити ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» відчуження рухомого та нерухомого майна; зобов`язати відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ДПС у Вінницькій області зазначає, що за ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 671539,94 грн. та з єдиного податку з юридичних осіб, що складає всього 9180,00 грн. У зв`язку з тим, що відповідач у добровільному порядку борг не сплатив, контролюючий орган звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09.12.2020 року. Крім того, даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

09.12.2020 року сторона відповідача у судове засідання не з`явилась, докази належного повідомлення останньої в матеріалах справи відсутні, тому протокольною ухвалою судове засідання вирішено відкласти на 11.01.2021 року.

06.01.2021 року до суду повернулись два конверти зі вмістом поштового відправлення, які були надіслані на адресу відповідача, з відміткою на обох конвертах «адресат відсутній за вказаною адресою» .

11.01.2021 року позивачем до суду було подано клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 11.01.2021 року, без участі останнього, в порядку письмового провадження та клопотання про закриття підготовчого провадження у даній справі. Сторона відповідача у судове засідання не прибула.

Ухвалою від 11.01.2021 року вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 27.01.2021 року. Окрім того, вирішено виклик відповідача - ТОВ "Фенікс ЛТД Плюс" здійснити через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

У судове засідання 27.01.2021 року представники сторін не з`явились. У свою чергу, представником позивача було подано клопотання про проведення судового засідання в порядку письмового провадження без участі ГУ ДПС у Вінницькій області та зазначено, що позовні вимоги відповідач підтримує у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи вищезазначене та те, що копію ухвали суду про відкриття провадження та повістки про виклик до суду було надіслано відповідачу на адресу, яка зазначена у позовній заяві та збігається з адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пров. Тихий, 5, буд. 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, код ЄДРПОУ 20099845), суд дійшов висновку, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи.

Відтак, суд вжив усіх передбачених КАС України заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття загального позовного провадження та про встановлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву у цій адміністративній справі, проте станом на час прийняття рішення у ній відзив на позовну заяву від останнього не надійшов, суд відповідно до вимог частини 6 статті 162 КАС України розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання, суд на підставі частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 КАС України вирішив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив, що ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» з 12.09.1994 року зареєстроване як юридична особа та є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Згідно з довідкою про суму податкового боргу (а.с. 5) станом на 10.11.2020 року за відповідачем рахується податковий борг з: податку на додану вартість в сумі 671539,94 грн., з яких 391923,84 грн. - основний платіж, 134902,75 грн. - штрафні санкції та 144713,35 грн. - пеня; єдиного податку з юридичних осіб на загальну суму 9180,00 грн., з яких 8160,00 - основний платіж, 1020,00 грн. - штрафні санкції. Вказана сума податкового боргу ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» підтверджується також даними інтегрованої картки платника податків (а.с. 17, 23).

Податковий борг з податку на додану вартість виник 14.05.2020 року на підставі донарахованих сум податковими повідомленнями-рішеннями №0002720510 від 18.03.2020 року, №0021525104 від 22.05.2020 року та №0035395104 від 28.07.2020 року.

Податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб виник 20.05.2020 року на підставі самостійно задекларованої суми податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи від 11.05.2020 року та донарахованих сум податковим повідомленням-рішенням №0021235104 від 22.05.2020 року.

З метою стягнення податкового боргу ГУ ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктами 15.1-15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Приписами пункту 46.1. статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (пункт 49.2 статті 49 ПК України).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 ПК України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Однак, відповідач не сплатив самостійно визначену суму грошового зобов`язання відповідно до поданої податкових декларацій за 2020 рік.

Податкове зобов`язання згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).

В силу пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 42.1. статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Аналізуючи вищезазначені норми податкового законодавства, суд зазначає, що у разі надіслання податкового повідомлення-рішення за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, таке податкове повідомлення-рішення вважається вручене особі у спосіб, визначений законом.

З матеріалів справи судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення №0002720510 від 18.03.2020 року, №0021525104 від 22.05.2020 року, №0035395104 від 28.07.2020 року та №0021235104 від 22.05.2020 року рекомендованим направленням були надісланні на адресу ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» , яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пров. Тихий, 5, буд. 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, код ЄДРПОУ 20099845). Однак, на адресу контролюючого органу повернулись конверти зі вкладеннями з відмітною «за закінченням встановленого строку зберігання» .

Отже, враховуючи положення статті 42 ПК України, суд дійшов висновку, що вказані податкові повідомлення-рішення є надісланими (врученими) відповідачу.

Доказів оскарження та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень сторонами до суду надано не було.

За приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення та направлення на адресу відповідача податкової вимоги форми «Ю» № 37615-51 від 19.05.2020 року на суму 635805,19 грн., яка була вручена відповідачу 22.05.2020 року, що підтверджується наявною матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом уповноваженої особи ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» Кириленка (а.с. 16).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Вказана вимога ні у адміністративному, ні у судовому порядку не оскаржена. Після надіслання вимоги сума податкового боргу ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» зросла. Доказів погашення податкового зобов`язання стороною відповідача в добровільному порядку станом на день розгляду справи суду не надано. Таким чином, загальна сума податкового боргу ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» станом на день розгляду справи становить 635805,19 грн.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 680719,94 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо винесення рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача, шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку; заборонення ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» відчуження рухомого та нерухомого майна; зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, суд зазначає таке.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1статті 95 ПУ України).

Відповідно до пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 91.3 статті 91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

Пунктом 89.4 статті 89 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно з підпунктом 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Отже, як видно із процитованих норм у разі не допуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису, останній звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відтак, у зв`язку з несплатою податкового боргу, ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення № 5 від 19.08.2020 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» (а.с. 26).

Листом від 19.08.2020 року відповідача було повідомлено про те, що на виконання вимог пункту 4 розділу 2 «Порядку застосування податкові застави контролюючими органами» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 року №586, необхідно визначити перелік ліквідних активів та надати на 11:00 год. 28.08.2020 року до Гайсинського управління Головного управління ДПС у Вінницькій області за адресою: Вінницька область, місто Ладижин, вул. Л. Кравчика, буд. 4: перелік ліквідних активів, які згідно чинного законодавства можна було використати для погашення усієї суми податкового боргу, а також належним чином завірені копії фінансової звітності на зазначену дату для опису майна у податкову заставу.

Проте, відповідачем необхідних для такого опису документів не надано, у результаті чого складено акт № 1 від 11.09.2020 року про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу (а.с. 29).

З огляду на викладене та враховуючи те, що ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» не надано документи, необхідні для такого опису, що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для зупинення видаткових операцій на рахунках такого платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, заборони відчуження рухомого та нерухомого майна та зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Вінницькій області дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак, вказані дії позивача не призвели до погашення ТОВ «Фенікс ЛТД Плюс» податкового боргу.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу у встановлені законодавством строки до бюджету відповідач не сплатив, наявність у нього податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки зазначених судових витрат судом не встановлено, то відсутні підстави для стягнення останніх з відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД Плюс» податковий борг у сумі 680719,94 грн. (шістсот вісімдесят тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень дев`яносто чотири копійки).

Зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД Плюс» , шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, обслуговуючого такого платника.

Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД Плюс» вчиняти дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна.

Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс ЛТД Плюс» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 43142454).

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс ЛТД Плюс" (пров. Тихий, 5, буд. 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321, код ЄДРПОУ 20099845)

Рішення у повному обсязі сформовано: 03.02.2021 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна