Ухвала

від 03.02.2021 по справі 120/50/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

03 лютого 2021 р. Справа № 120/50/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сінайс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сінайс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою від 11.01.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Разом із тим, після отримання від сторони відповідача відзиву на позовну заяву, до якого додано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, судом встановлено, що провадження у даній справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України.

Ухвалою від 26.01.2021 позовну заяву ТОВ "Сінайс" залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених недоліків шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

02.02.2021 представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій остання просить поновити строк звернення до суду. Мотивуючи подану заяву, представник позивача покликалась на прийняття Кабінетом Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постанови, якою установлено на всій території України карантин, та постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, якими продовжено дію карантину. Зазначила, що з урахуванням епідемічної ситуації в регіонах запроваджувались суворі карантинні обмеження на рівні місцевих управлінь ТЕБ та НС, у тому числі щодо перебування осіб у приміщеннях для роботи більше певної кількості з розрахунку на площу, було введено заборону залишати місця самоізоляції/обсервації, обмежено та /або змінено графік роботу працівників, частина працівників була переведена на дистанційну роботу. Всі ці обмеження та обставини, на переконання сторони позивача, значно ускладнили збір доказів та їх оформлення відповідно до законодавства України, що прямо вплинуло на строки подання адміністративного позову до суду. Крім того, зазначила що процедура адміністративного оскарження не була проведена у порядку, передбаченому чинним законодавством, а саме, на переконання представника позивача, не має достатнього обґрунтування та по суті не відповідає фактичним обставинам.

Визначаючись щодо поданої заяви про поновлення строку звернення до суду, суд керується таким.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. (ч. 4 ст. 122 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 сформулював правову позицію, яка полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Відповідно до прохальної частини позову, поданого 24.12.2020, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.07.2020 за № 1697960/41752723 про відмову у реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 01.06.2020 за № 2 до податкової накладної від 28.02.2020 за № 4. та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН розрахунок такий коригування.

При цьому вказує, що рішення від 06.07.2020 за № 1697960/41752723 про відмову у реєстрації розрахунку коригування оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПС України шляхом подання скарги. За результатами розгляду скарги, рішенням від 23.07.2020 за №37314/41752723/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення від 06.07.2020 за № 1697960/41752723 про відмову у реєстрації розрахунку коригування та зобов`язання зареєструвати в ЄРПН такий розрахунок подана до суду з пропущенням, встановленого чинним законодавством строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

Надаючи оцінку доводам сторони позивача, викладеним у заяві про поновлення процесуального строку, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" №1645-III від 06.04.2000, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з наступними змінами), на всій території України запроваджено карантин із встановленням ряду заборон та певних обмежень.

02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон України № 540-IX від 30.03.2020).

У зв`язку з цим, пунктом 9 Закону України № 540-IX від 30.03.2020 розділ VI Прикінцеві положення КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено автоматичне продовження визначених статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу процесуальних строків, в тому числі і строків звернення до адміністративного суду.

Однак, в подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX (далі - Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020), пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, згідно якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Отже, з набранням чинності Законом № 731-IX поновлення/продовження процесуальних строків, в тому числі строків звернення до адміністративного суду, здійснюється судом за заявою учасника справи і лише у випадку, якщо неможливість вчинення певної процесуальної дії у визначений строк зумовлена карантинними обмеженнями.

Тобто, право учасника справи на продовження процесуального строку з підстав, передбачених Законом № 731-IX, не є абсолютним, і особа, яка звертається до суду з відповідним клопотанням, повинна належним чином обґрунтувати наявність цих підстав.

Таким чином, Закон № 731-IX удосконалив раніше прийняті норми щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину для того, щоб, з однієї сторони, запобігти випадкам зловживання процесуальними правами недобросовісними учасниками справи та, відповідно, затягування розгляду справи під приводом діючого карантину, а з іншої - через процедуру поновлення судом процесуального строку забезпечити гарантування прав учасників справи, якщо їх реалізація ускладнена у зв`язку з карантинними обмеженнями. При цьому, можливість поновлення процесуального строку законодавцем віднесено на розсуд суду, залежно від обставин конкретної справи.

Отже, звертаючись із клопотанням про поновлення строку звернення до суду позивач має навести обґрунтування щодо того, які саме карантинні обмеження унеможливили своєчасне подання даного позову та в чому саме це проявлялося.

Натомість, представник позивача лише обмежилась загальним посиланнями на факт запровадження на території України карантинних заходів, а також можливість продовження такого строку для подання адміністративного позову на підставі Закону № 731-ІХ від 18.06.2020, а також положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в чинній на даний час редакції.

Тобто, жодних об`єктивних причин, підтверджених належними доказами, за яких позивач не міг звернутись до суду в строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, який зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв`язку із карантином, у заяві не наведено. Доводи позивача про те, що карантинні обмеження значно ускладнили збір доказів та їх оформлення відповідно до законодавства України, суд вважає необґрунтованими, оскільки докази в обґрунтування своєї позиції були підготовлені позивачем до поданої ДПС України скарги. Жодних перешкод звернення до суду після отримання рішення ДПС України за результатами розгляду скарги позивачем не наведено.

Крім того, сама по собі незгода позивача з рішенням, прийнятим за наслідком адміністративного оскарження рішення від 06.07.2020 за № 1697960/41752723 про відмову у реєстрації розрахунку коригування, не свідчить про поважність пропуску строку звернення до суду, а лише може вважатись додатковим аргументом в обґрунтування наведеної в позовній заяві позиції.

На переконання суду, у такому вигляді заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду не може вважатися обґрунтованою та не дає підстав для її задоволення.

До того ж суд враховує, що в Україні загалом та у Вінницькій області зокрема встановлено адаптивний карантин, під час якого діють лише окремі обмеження. Ця обставина додатково свідчить про обов`язок учасника справи, який заявляє клопотання про поновлення (продовження) процесуального строку у зв`язку з карантином, належним чином пояснити, які саме карантинні обмеження перешкоджають в реалізації процесуальних прав.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).

В свою чергу, положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).

З огляду на викладене вище, а також враховуючи те, що позивачем не надано доказів наявності поважних причин, які б унеможливлювали звернення до суду у визначений законом строк, суд приходить до висновку, що заява про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, а підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються неповажними, відтак позовну заяву належить залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 240 КАС України).

Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 240, 248, 256 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сінайс" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна