Постанова

від 02.02.2021 по справі 200/5047/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року справа №200/5047/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В. секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року (повний текст складено 02 листопада 2020 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/5047/20-а (суддя І інстанції - Голуб В.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаскераміка» до Головного управління ДПС у Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 000063402, 000067402 від 25.03.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаскераміка» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 000063402, 000067402 від 25.03.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач лише на підставі розбіжностей у додатках 5 декларацій з податку на додану вартість за травень, серпень 2017 року з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» зробив висновок про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаскераміка» податкових зобов`язань за травень 2017 року та завищення суми бюджетного відшкодування, отриманого на рахунок.

Позивач зазначає, що розбіжності у додатках 5 декларацій з податку на додану вартість контрагентів не можуть бути доказом порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаскераміка» нарахування податкових зобов`язань, тому як: 1) позивач не повинен відповідати за дані, які вказав у своєї звітності контрагент; 2) відповідачем не було досліджено суми податкових накладних, які позивач зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» , а також первинні документи, на підставі яких виникли податкові зобов`язання.

На підставі вищенаведеного позивач не погоджується з висновком відповідача про те, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом другим пункту 120-1.2 ст. 120-1 Податкового Кодексу України, податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на порушення п.201.1, п.201.10 Податкового Кодексу України на суму податку на додану вартість 1 120, 00 грн., так як позивач не повинен був їх виписувати і реєструвати.

Щодо завищення податкового кредиту за вересень 2019 року, з вартості імпортованого товару, податкові зобов`язанням по якому сплачені на митниці у квітні 2017 року, червні-липні 2017 року, листопаді 2017 року на суму 101 564, 00 грн, що спричинило завищення бюджетного за вересень 2019 року на суму 101 564, 00 грн, позивач зауважує, що вищезазначений податковий кредит було виправлено шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні періоди та відображено у відповідних рядках декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року, а відтак - з боку позивача відсутні порушення податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення № 000063402, № 000067402 від 25 березня 2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 200/5047/20-а позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000063402 від 25.03.2020 року, яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Донбаскераміка» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 102 684, 00 грн (сто дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні), у тому числі відшкодовано на дату складання цього податкового повідомлення-рішення 1 120, 00 грн (одна тисяча сто двадцять гривень) та застосовано штрафні санкції 51 342, 00 грн (п`ятдесят одна тисяча триста сорок дві гривні). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000067402 від 25.03.2020 року, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаскераміка» штрафні санкції у розмірі 50 % у сумі 560, 00 грн (п`ятсот шістдесят гривень) за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом другим пункту 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на порушення п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на суму податку на додану вартість 1 120, 00 грн (одна тисяча сто двадцять гривень).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ТОВ «Донбаскераміка» в порушення п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України завищений податковий кредит за вересень 2019 року з вартості послуг імпортованого товару, податкові зобов`язання по якому сплачені на митниці у квітні 2017 року, червні-липні 2017 року, листопаді 2017 року, на суму 101564 грн., що спричинило завищення бюджетного відшкодування за вересень 2019 року на суму 101564 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаскераміка» (далі - ТОВ «Донбаскераміка» ), зареєстроване в якості юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 30942491 за адресою: Україна, 85700, Донецька обл., Волноваський р-н, село Трудове, вул. Визволителів, будинок 32 (а.с.6-8).

Головне управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код органу: 43142826) знаходиться за адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.143-149).

15 листопада 2019 року контролюючим органом було проведено камеральну перевірку ТОВ «Донбаскераміка» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2019 року, про що складено акт № 73/05-99-04-02/30942491 (а.с.14-40).

Аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 21.10.2019 року № 9246060452 з урахуванням уточнюючих розрахунків від 02.09.2019 № 9197540435, від 06.09.2019 року № 9201953714, від 29.09.2019 року № 9224405643, № 9224406519, № 9224410476, № 9224412241, № 9224412374, № 9224414600) встановлено порушення позивачем правил ведення податкового обліку та порушення вимог податкового законодавства.

Камеральною перевіркою встановлено:

ТОВ «Донбаскераміка» 19.06.2017 року надано додаток 5 за травень 2017 року № 9116582378, згідно з яким задекларовані податкові зобов`язання по ТОВ «Укрконтракт» у сумі 2 240, 00 грн.

ТОВ «Укрконтракт» 19.06.2017 року надано додаток 5 за травень 2017 року № 9116473878, згідно з яким задекларований податковий кредит по ТОВ «Донбаскераміка» у сумі 2 240, 00 грн.

ТОВ «Укрконтракт» 18.09.2017 року надано додаток 5 за серпень 2017 року № 9189705248, згідно з яким задекларований податковий кредит з датою складання податкової накладної « 05.2017» по ТОВ «Донбаскераміка» у сумі 1 120, 00 грн.

На підставі вище викладеного податковим органом визнано заниження податкових зобов`язань ТОВ «Донбаскераміка» за травень 2017 року становить 1 120, 00 грн., що призвело до завищення від`ємного значення (рядок 19 декларації з податку на додану вартість) за травень 2017 року на суму 1 120, 00 грн., а саме від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за травень 2017 року задекларовано ТОВ «Донбаскераміка» у сумі 490 662, 00 грн., з урахуванням заниження податкових зобов`язань по ТОВ «Укрконтракт» , від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за травень 2017 року становить 489 542, 00 грн., яке заявлено ТОВ «Донбаскераміка» до відшкодування з бюджету: згідно додатку 3 до декларації з ПДВ за серпень 2017 року 19.09.2017 року № 919121385 у сумі 490 662, 00 грн. Таким чином, перевищення заявки бюджетного відшкодування за серпень 2017 року на підставі від`ємного значення з датою виникнення « 05.2017» становить 1 120, 00 грн.

Отже, перевіркою правомірності бюджетного відшкодування ТОВ «Донбаскераміка» встановлено порушення вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ТОВ «Донбаскераміка» бюджетного відшкодування за серпень 2017 року, яке відшкодовано платнику на 1 120, 00 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, ТОВ «Донбаскераміка» у вересні 2019 року надані уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими збільшено від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з вартості отриманих від нерезидента послуг на митній території України.

ТОВ «Донбаскераміка» уточнюючими розрахунками збільшило податковий кредит у зв`язку із імпортом шпату польового, зразків у квітні 2017 року, червні - липні 2017 року, листопаді 2017 року.

В акті перевірки зазначено, що датою виникнення податкових зобов`язань є дата подання митних декларацій для митного оформлення, а саме, 04.04.2017 року на суму ПДВ 2 349, 93 грн., 06.06.2017 року на суму ПДВ 3 363, 33 грн., 01.06.2017 року на суму ПДВ 64 957, 85 грн., 15.11.2017 року на суму ПДВ 42 566, 42 грн., та відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту є також зазначені дати. ТОВ «Донбаскераміка» в порушення п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України завищений податковий кредит за вересень 2019 року з вартості послуг імпортованого товару, податкові зобов`язання по якому сплачені на митниці у квітні 2017 року, червні-липні 2017 року, листопаді 2017 року, на суму 101 564, 00 грн., що спричинило завищення бюджетного відшкодування за вересень 2019 року на суму 101 564, 00 грн.

Згідно висновків акту перевірки № 73/05-99-04-02/30942491 від 15.11.2019 року встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44., п.185.1. ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п. 189.1, ст.189, пп.192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201, п.200.1. п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п. 9 розд. ІІІ Порядку заповнення податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2016 року № 21, в частині:

- достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку на суму 253 287, 00 грн., у тому числі відшкодовано 1 120, 00 грн;

- завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 224 553, 00 грн.

Камеральною перевіркою встановлена відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом другим пункту 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України на суму ПДВ 3 009, 56 грн.

У зв`язку із виявленими порушеннями контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 000063402 від 25.03.2020 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 102 684, 00 грн, у тому числі відшкодовано на дату складання цього податкового повідомлення-рішення 1 120, 00 грн та застосовано штрафні санкції 51 342, 00 грн (а.с. 9-10);

№ 000067402 від 25.03.2020 року, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 50 % у сумі 560, 00 грн за відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абзацом другим пункту 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на порушення п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на суму податку на додану вартість 1 120, 00 грн (а.с.11-12).

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Донбаскераміка» направило на адресу голови Державної фіскальної служби України скаргу б/н від 02.01.2020 року (а.с.41-46).

Рішенням Державної податкової служби України від 06.03.2020 року № 8708/6/99-00-08-05-01-06 скаргу позивача задоволено частково. А саме були скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.12.2019 року №№ 0000710402, 0000720402, 0000730402 в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах з ТОВ «Норс Бізнес Груп» та в частині висновків перевірки про заниження податкового зобов`язання по операціях з придбанням товарів та послуг, які не використовувалися в господарській діяльності, і у відповідній частині штрафні санкції, в тому числі штрафні санкції, застосовані по нереєстрації податкових накладних. Проте в частині спірних питань по даній справі залишені без змін висновки контролюючого органу (а.с.47-55).

Не погоджуючись із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Донбаскераміка» звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Виходячи із підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України з-поміж функцій контролюючих органів можна виділити: здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків; здійснення контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 Податкового кодексу України.

За змістом пунктів 200.1- 200.2 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пункти 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України визначають зокрема передумови отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з цими пунктами у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що платник податків має право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в разі узгодження такої суми за результатами проведення камеральної або документальної перевірки.

При цьому за змістом пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відносно ТОВ «Донбаскераміка» було проведено саме камеральну перевірку, в ході якої було встановлено перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, та надіслано платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначена сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Суд зазначає, що бюджетному відшкодуванню підлягають суми, які віднесені до податкового кредиту платника податків.

В свою чергу, згідно зі ст. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХIV (далі - Закон № 996-ХIV) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Це означає, що для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідна господарська операція має дійсно відбутися, тобто бути реальною та спрямованою на досягнення певного економічного ефекту (в коротко- або довгостроковій перспективі).

Суд повторює, що в акті перевірки контролюючим органом встановлено наявність розбіжностей у додатках 5 декларацій з податку на додану вартість контрагентів, у зв`язку з чим зроблено висновок про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаскераміка» податкових зобов`язань за травень 2017 року та завищення суми бюджетного відшкодування.

Так, в ході перевірки встановлено розбіжності у взаємовідносинах з ТОВ «Укрконтракт» , а саме ПК постачальника становить 3 360, 00 грн, а ПЗ ТОВ «Донбаскераміка» 2 240, 00 грн, відхилення - 1 120, 00 грн за період 05.2017 року.

Судом встановлено, що 01.02.2017 року між позивачем та ТОВ «Укрконтракт» було укладено договір купівлі-продажу № 05-02/2017 року. За предметом цього договору продавець (позивач) зобов`язується передати у власність покупця (ТОВ «Укрконтракт» ) каолін-сірець КББ-2, який належить продавцю, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар (а.с.203-206).

Видатковою накладною від 25.05.2017 року № 109 підтверджено передачу товару на суму 3 360, 00 грн (в т.ч. ПДВ 560, 00 грн) (а.с.199).

Видатковою накладною від 22.05.2017 року № 103 підтверджено передачу товару на суму 3 360, 00 грн (в т.ч. ПДВ 560, 00 грн) (а.с.200).

Видатковою накладною від 19.05.2017 року № 102 підтверджено передачу товару на суму 3 360, 00 грн (в т.ч. ПДВ 560, 00 грн) (а.с. 201).

Видатковою накладною від 17.05.2017 року № 96 підтверджено передачу товару на суму 3 360, 00 грн (в т.ч. ПДВ 560, 00 грн) (а.с. 202).

Отже, документально підтверджена сума ПДВ у травні 2017 року склала 2 240, 00 грн.

Разом з тим, контрагентом позивача - ТОВ «Укрконтракт» за даними акту задекларовано 3 360, 00 грн.

Листом від 11.09.2020 року №14 ТОВ «Укрконтракт» повідомило позивача про допущені помилки в податковій звітності за травень 2017 року та неможливість здійснення коректування через сплив трьохрічного терміну (а.с.117-118).

Суд звертає увагу, що для отримання бюджетного відшкодування важливо, щоб сума ПДВ, що сформувала від`ємне значення, виникла на підставі реальних господарських операцій та була підтверджена належними первинними документами, а також, щоб виконувалися формальні умови, передбачені п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України: фактична сплата ПДВ постачальникам товарів (послуг) або до держбюджету та не перевищення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ на момент подання декларації.

Не є спірним моментом у даній справі ані реальність операцій, ані фактична сплата ПДВ контрагентом.

Під сумнів ставиться лише визначення суми податку на додатну вартість за травень 2017 року.

Дійсно, контрагентом позивача допущено помилку у заповненні податкової звітності. Однак, суд погоджується із доводами позивача, що платник податків не може нести відповідальність за дії його контрагентів.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Крім того, порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов`язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов`язань (Постанова ВС від 23.05.2018 року у справі № 2а-102/09/0770).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких встановлена судом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (п.110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції") суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідні положення про податкові штрафи передбачають певні засоби захисту, які ґрунтуються на суб`єктивних ознаках, що вимагає від суду враховувати нюанси і не бути занадто рестриктивним в оцінці кожної конкретної справи щодо наявності в ній підстав для скасування податкового штрафу чи звільнення від його сплати.

У той же час, податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

При цьому доцільно керуватись принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Дослідивши надані позивачем копії первинних документів, суд вважає, що позивачем документально підтверджено здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Укрконтракт» .

Суд також звертає увагу, що контролюючий орган мав право на здійснення перевірки сум податкових накладних, які позивач зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтракт» , а також первинні документи, на підставі яких виникли податкові зобов`язання.

Водночас, вказаного не було здійснено податковим органом, що призвело до порушення прав позивача.

З огляду на наведене, та враховуючи той факт, що контрагентом позивача було допущено помилку, суд не вбачає підстав для обов`язку здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так як позивач не повинен був їх виписувати і реєструвати. Тому податкове повідомлення-рішення № 000067402 від 25.03.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо завищення податкового кредиту за вересень 2019 року, з вартості імпортованого товару, податкові зобов`язанням по якому сплачені на митниці у квітні 2017 року, червні-липні 2017, листопаді 2017 року на суму 101 564, 00 грн, що спричинило завищення бюджетного за вересень 2019 року на суму 101 564, 00 грн, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та компанією « IMERYS SERAMIK HAMMADDELERI SAN.VE TIC A.S» було укладено контракт № 15/03-2016 від 15.03.2016 року на поставку польового шпату (а.с.207-214).

ТОВ «Донбаскераміка» були оформлені вантажні митні декларації на імпорт товарів і оплаченого ввізного ПДВ за періоди квітень 2017 року (від 04.04.2017 року), червень-липень 2017 року (від 01.06.2017 року, 06.06.2017 року та 27.07.2017 року відповідно), листопад 2017 року (від 15.11.2017 року) (а.с.175-185).

За вказані періоди позивачем було складено податкові декларації з податку на додану вартість (а.с.153-154, 158-159, 163-164, 168-169).

Водночас, в подальшому позивачем встановлено, що у даних податкових деклараціях податковий кредит у ввезений на митну територію товарів, який відображається в декларації по рядку 11.1. відображений не в повному обсязі, а саме встановлено незадекларований податковий кредит на суму 101 564, 00 грн.

З метою належного податкового обліку позивачем у вересні 2019 року подано уточнюючі розрахунки до податкових декларації за періоди квітень 2017, червень-липень 2017 року, листопад 2017 року (а.с.155-157, 160-162, 165-167, 170-172).

Вказані уточнюючі розрахунки відповідають вантажним митним деклараціям на імпорт товарів в аспекті визначення суми податку на додану вартість та прийняті відповідачем, про що свідчать квитанції № 2.

Аналіз положень законодавства дає підстави для висновку, що право на віднесення сум податку на додатну вартість, сплачених при придбанні товару/послуг до податкового кредиту, виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичного придбання такого товару; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, податкова накладна, складена та зареєстрована платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість визначається Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228 (далі - Порядок № 1492).

Згідно з пунктом 10 розділу І Порядку № 1492 встановлено, що до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

У відповідності до пунктів 1, 2, розділу ІV Порядку № 1492 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу.

Так, обов`язок виправлення помилок з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, самостійно виявлених платником податку у поданій у минулих податкових періодах податковій декларації, встановлено пунктом 50.1 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Ця норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Суд зазначає, що строк давності для виправлення помилок шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації становить три роки.

Отже, позивачем з дотриманням строку та в межах наданих йому прав здійснено коригування податкової звітності.

При цьому, жодних розбіжностей між сплаченим ПДВ при імпорті товарів та віднесенням сум до податкового кредиту, судом не виявлено, а тому відповідачем протиправно не здійснено бюджетне відшкодування ТОВ «Донбаскераміка» .

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 000063402 від 25.03.2020 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовано на рахунок платника у банку у розмірі 102 684, 00 грн, у тому числі відшкодовано на дату складання цього податкового повідомлення-рішення 1 120, 00 грн та застосовано штрафні санкції 51 342, 00 грн є також протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 200/5047/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 200/5047/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 04 лютого 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко