Постанова

від 04.02.2021 по справі 360/838/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року справа №360/838/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Міронової Г.М.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Містківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 360/838/20 (головуючий І інстанції К.О. Пляшкова) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Містківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Містківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель, приміщень зареєстрований за адресою: 92654, Луганська область, Сватівський район, село Містки, вулиця Кооперативна, будинок 32 до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 26.12.2019 № 47.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що актом перевірки виявлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Подальша експлуатація будівлі, споруд та приміщень Містківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Їх невиконання та не усунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки при використанні та експлуатації будівлі, споруд, приміщень Містківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області, її учнів, відвідувачів, співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; на ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації, на забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Містківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель, приміщень, розташованих за адресою: 92654, Луганська область, Сватівський район, село Містки, вулиця Кооперативна, будинок 32, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в акті перевірки від 02 вересня 2020 року № 47.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Позапланова перевірка відповідача контролюючим органом було призначена з порушенням Закону.

Наказ №405-НО від 13.12.2019 року Головного управління про проведення перевірки, на проведення заходу державного нагляду (контролю) видавались з порушенням Закону.

Акт перевірки №47 від 26.12.2019 року у встановленій формі складався, але в ньому вказані порушення, які не існують взагалі або не відносяться до закладу відповідача, або вже усунуті до моменту подачі позову. Крім того, даний акт складала особа, яка не є державним інспектором.

Припис щодо усунення порушень не було винесено після проведення позапланового заходу контролю, який до того ж не містить вимог про усунення порушень, які були встановлені під час проведення перевірки.

Адміністративний позов поданий суб`єктом владних повноважень, а саме Головним управлінням до Луганського окружного адміністративного суду з порушенням чинного законодавства, без винесеного наказу Головного управління про вжиття заходів реагування на підставі наданого рапорту посадової особи, яка проводила позапланову перевірку у термін з 24.12.2019 року по 26.12.2019 року не пізніше наступного дня з моменту видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

МСЗШ І-ІІ ступенів, код за ЄДРПОУ 25903861, місцезнаходження: 92654, Луганська область, Сватівський район, село Містки, вулиця Дзержинського, будинок 1, у встановленому законом порядку зареєстрований юридичною особою, основним видом діяльності якого є 85.35 Загальна середня освіта, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04 червня 2020 року за № 25903861, здійснює свою діяльність на підставі затвердженого статуту (арк. спр. 34-36, 114-116).

ГУ ДСНС у Луганській області, код за ЄДРПОУ 38617137, місцезнаходження: 93400, Луганська області, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 1-Б, є органом державної влади та у встановленому законом порядку зареєстроване юридичною особою, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 червня 2020 року за № 1006709394 (арк. спр. 111-112).

На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , наказом Головного управління ДСНС України у Луганській області від 13 грудня 2019 року за № 405-НО наказано провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно об`єктів, установ, організацій щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту згідно з графіком проведення позапланових перевірок, що додається, до якого, серед інших, включений МСЗШ І-ІІ ступенів (арк. спр. 6-8).

На проведення позапланової перевірки МСЗШ І-ІІ ступенів у період з 24 грудня 2019 року по 26 грудня 2019 року головному фахівцю Сватівського МРВ ГУ ДСНС України у Луганській області майору служби цивільного захисту ОСОБА_1 видано посвідчення від 23 грудня 2019 року № 173 (арк.спр.9).

Згідно з актом від 26 грудня 2019 року № 47, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки МСЗШ І-ІІ ступенів, виявлено 28 порушень вимог законодавства (арк. спр. 10-20).

В період з 31 серпня 2020 року по 02 вересня 2020 року головним фахівцем Сватівського МРВ ГУ ДСНС України у Луганській області майором служби цивільного захисту Шевченком В.М. з метою перевірки усунення порушень, зазначених в акті від 26 грудня 2019 року № 47, проведено перевірку МСЗШ І-ІІ ступенів, за наслідками якої складено акт від 02 вересня 2020 року № 47 (арк. спр. 154-164).

Згідно з актом від 02 вересня 2020 року № 47 виявлено 11 порушень вимог законодавства, а саме:

1. Пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ), - не обладнано приміщення корпусу № 1 автоматичною пожежною сигналізацією з виведенням сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостереження.

2. Пункту 1.2 глави 1 розділу ІV ППБУ - не обладнано приміщення їдальні автоматичною пожежною сигналізацією з виведенням сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостереження.

3. Пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - не обладнано приміщення корпусу № 2 автоматичною пожежною сигналізацією з виведенням сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостереження.

4. Пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищних покриттів будівлі корпусу № 1 засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

5. Пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищних покриттів будівлі їдальні засобами вогнезахист, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

6. Пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищних покриттів будівлі корпусу № 2засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

7. Пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ- відсутній захист будівлі корпусу № 1 від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

8. Пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - відсутній захист будівлі їдальні від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

9. Пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - відсутній захист будівлі корпусу № 2 від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

10. Пункту 2 глави 2.1 розділу V ППБУ, пункту 1 розділу VІ Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України - територія школи не забезпечена зовнішнім протипожежним водопостачанням.

11. Пункту 2.18 розділу ІV ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014, ДБН В.2.5-77:2014, п.4.9 - вугільна котельна прибудована до будівлі корпусу № 1.

Акт позапланової перевірки від 02 вересня 2020 року № 47 підписано директором МСЗШ І-ІІ ступенів без зауважень.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що суб`єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначені Кодексом цивільного захисту, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення його експлуатації (роботи).

Оцінка суду.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України визначено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Приписами статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначені підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Приписами пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки Правил пожежної безпеки в Україні визначено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Аналіз вказаних норм свідчить, що підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність декількох умов:

1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей;

2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду;

3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено допущення відповідачем порушень, пов`язаних із недотриманням вимог пожежної безпеки, визначених нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що перебувають в цих приміщеннях.

Визначення небезпечного чинника містить пункт 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища (ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека).

Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, що спростовує доводи апелянта, що обов`язковою умовою для застосування заходів реагування є наявність загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей, а не виникненню пожежі.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд зазначає, що встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, є суттєвими, можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Таким чином, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Суд не приймає до уваги посилання апелянта про часткове усунення виявлених позивачем порушень та вирішення питання щодо виділення коштів на усунення недоліків всіх порушень, оскільки підставою для застосування заходів реагування є встановлення порушень у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, незалежно від їх кількості. Підтвердження наявними в матеріалах справи документами факту тривання порушень у сфері пожежної безпеки у будівлі закладу, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей свідчить про наявність підстав для застосування заходів реагування, передбачених Кодексом цивільного захисту України.

Враховуючи, існування реальної загрози життю та здоров`ю людей, суд першої інстанції зробив правильний висновок про можливість застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення його експлуатації (роботи).

Відповідно до абзацу 2 частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Доводи апелянта щодо про не внесення позивачем припису після проведення позапланового заходу контролю, суд не приймає, з огляду на приписи частини сьомою статті 7 Закону № 877-V, якою визначено право органу державного нагляду (контролю) на звернення до суду із відповідним позовом до адміністративного суду саме на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства. Натомість, припис складається у разі необхідності вжиття інших заходів реагування.

Суд не приймає посилання апелянта що в акті перевірки вказані порушення, які не існують взагалі, або не відносяться до закладу відповідача, або усунуті на момент перевірки, оскільки на підтвердження зазначеного відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу. Крім того, акт перевірки підписаний представником відповідача - директором Містківської ЗОШ І-ІІ ступенів Сватівської районної ради Дружкіною Н.М. без зауважень (а.с.20)

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування не спростовують, тому судом не приймається.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

З урахуванням того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження усунення відповідачем усіх встановлених позивачем порушень, суд вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення та відповідно встановлених заходів реагування.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Містківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 360/838/20 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 360/838/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 04 лютого 2021 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 04 лютого 2021 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Г.М. Міронова