Постанова

від 02.02.2021 по справі 910/7336/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2021 р. Справа№ 910/7336/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 02.02.2021 року у справі №910/7336/20 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Житомирської обласної державної адміністрації

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020, повний текст якого складено 12.10.2020

у справі № 910/7336/20 (суддя Марченко О.В.)

за позовом акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод"

до Житомирської обласної державної адміністрації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1.Головне управління ДПС у Житомирській області, 2. Малинська міська рада

про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Малинський каменедробильний завод звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації про визнання укладеною додаткової угоди №2 до договору оренди землі від 31.05.2016 року в редакції Товариства, викладеній у позовній заяві.

Позов мотивовано тим, що останній звертався до відповідача з письмовою вимогою укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, однак відповідач відмовив з задоволенні вимоги позивача, з огляду на що позивач вважає, що укладення додаткової угоди до договору має бути здійснена в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі № 910/7336/20 позовні вимоги акціонерного товариства Малинський каменедробильний завод до Житомирської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Житомирській області, про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки задоволено повністю.

Визнано укладеною додаткову угоду №2 до договору оренди землі від 31.05.2016 в такій редакції:

Додаткова угода №2

до договору оренди землі від 31.05.2016 року

місто Житомир ___

---

2020 року

Ми, що нижче підписалися:

Житомирська обласна державна адміністрація , в особі

---

(іменоване надалі - Орендодавець), з одного боку, та

Юридична особа - Акціонерне товариство Малинський каменедробильний завод , місцезнаходження: 11634, Житомирська обл., Малинський район, Гранітненська селищна рада, комплекс будівель і спору № 4, ідентифікаційний код юридичної особи - 04011905, дата проведення державної реєстрації: 15.08.2005р. № 1 292 120 0000 000053, в особі директора Онопрієнка Ігоря Миколайовича, який діє на підставі Статуту (іменований надалі - Орендар), з другого боку, разом іменовані Сторони , а кожен окремо - Сторона , уклали цю Додаткову угоду № 2 до договору оренди землі від 31.05.2016 року про наведене нижче:

1. Сторони дійшли згоди викласти пункти 9, 10 договору оренди землі від 31.05.2016 року у новій редакції, а саме:

9. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в наступному розмірі:

9.1. в розмірі 25 % податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України - за орендовані земельні ділянки (частин ділянок), які надані для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, -, а саме:

- частини земельної ділянки площею 2,4318 га (Гранітненська селищна рада), кадастровий номер 1823455200:02:000:0031;

- частина земельної ділянки площею 9,3378 га (Малинська міська рада), кадастровий номер 1810900000:04:000:0004;

- частина земельної ділянки площею 0,4362 га (Малинська міська рада) кадастровий номер 1810900000:04:000:0005.

9.2. в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки Орендованих земельних ділянок - за усі інші земельні ділянки (частини ділянок), а саме:

- частина земельної ділянки площею 0,7815 га (Гранітнеська селищна рада), кадастровий номер 1823455200:02:000:0031;

- земельна ділянка площею 0,1187 га (Гранітненська селищна рада) кадастровий номер 1823455200:02:000:0030;

- земельна ділянка площею 0,0406 га (Гранітненська селищна рада) кадастровий номер 1823455200:02:000:0029;

- частина земельної ділянки площею 0,0338 га (Малинська міська рада) кадастровий номер 1810900000:04:000:0004;

- частина земельної ділянки площею 0,2194 га (Малинська міська рада) кадастровий номер 1810900000:04:000:0005;

Розрахунок розміру орендної плати додається, разом орендна плата за всі орендовані земельні ділянки становить 222 451,47 грн. (двісті двадцять дві тисячі чотириста пятдесят одна грн. 47 коп.) в рік (розрахунок без ПДВ).

10. Обчислення розміру орендної плати за Орендовані земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов цього Договору чи продовження його дії. При цьому обчислення щорічного розміру орендної плати за земельні ділянки (частин ділянок), які надані для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин:

- частину земельної ділянки площею 2,4318 га (Гранітненська селищна рада), кадастровий номер 1823455200:02:000:0031;

- частину земельної ділянки площею 9,3378 га (Малинська міська рада), кадастровий номер 1810900000:04:000:0004;

- частину земельної ділянки площею 0,4362 га (Малинська міська рада) кадастровий номер 1810900000:04:000:0005,

Орендар здійснює самостійно, в розмірі 25 % податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу Українита рішень Малинської міської та Гранітненської селищної рад про затвердження розміру земельного податку на відповідний рік.

2. Інші умови договору оренди землі від 31.05.2016 року, до яких не внесено зміни, зберігають чинність.

3. Дана Додаткова угода № 2 до договору оренди землі від 31.05.2016 року є невід`ємною частиною договору. Додаткову угоду № 2 до договору оренди землі від 31.05.2016 року укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію.

4. Дана Додаткова угода № 2 до договору оренди землі від 31.05.2016 року набуває чинності з моменту її державної реєстрації.

Реквізити сторін:

Орендодавець:

Житомирська обласна державна адміністрація, в особі

---

Місцезнаходження юридичної особи:

10014, м. Житомир, майдан ім. С.П.Корольова, 1

Ідентифікаційний код юридичної особи - 00022489

---

Орендар:

АТ Малинський каменедробильний завод

Місцезнаходження юридичної особи:

11634, Житомирська обл., Малинський район,

Гранітненська селищна рада, комплекс будівель і споруд № 4

Ідентифікаційний код юридичної особи - 04011905

Директор

АТ Малинський каменедробильний завод

---

І.М.Онопрієнко

Додаток № 1 до додаткової угоди №2, а саме розрахунок орендної плати на 2020 рік зазначений у рішенні суду .

3. Витрати зі сплати судового збору покласти на акціонерне товариство Малинський каменедробильний завод (11634, Житомирська обл., Малинський р-н., Селищна Рада Гранітненська, комплекс будівель і споруд №4; ідентифікаційний код 04011905).

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки Товариство є гірничодобувним підприємством та має право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 ПК України , з огляду на імперативність приписів ПК України , наявні підстави для внесення відповідних змін до умов укладеного сторонами Договору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №910/7336/20 та ухвалити нове судове рішення. Стягнути з позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки доказів того, що орендовані земельні ділянки знаходяться в межах гірничого відводу позивачем не надано та цей факт залишено судом першої інстанції поза увагою.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що у постійному користуванні позивача також перебуває земельна ділянка для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами та не встановлено, яким чином між собою співвідносяться орендовані земельні ділянки відповідно до спеціального дозволу на користування надрами.

Також, судом не надано належної оцінки щодо правомірності самостійного видокремлення площ земельних ділянок державної власності, що перебувають в оренді позивача та виготовлення план-схеми земельних ділянок.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки п. 9 договору, відповідно до якого орендна плата вноситься у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок.

Крім того, в порушення процесуального права судом першої інстанції було відмовлено у залученні третіх осіб.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020, справу №910/7336/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 поновлено Житомирській обласній державній адміністрації пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі № 910/7336/20; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №910/7336/20 до перегляду його в апеляційному порядку; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі № 910/7336/20; розгляд апеляційної скарги Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі № 910/7336/20 призначено на 19.01.2021 о 10:00 год.

22.12.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від представник позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 залучено до участі у справі №910/7336/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Малинську міську раду. Зобов`язано позивача направити третій особі - Малинській міській раді копію позовної заяви з доданими до неї документами, копію рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №910/7336/20 та надати до суду докази відправлення. Зобов`язано відповідача направити третій особі - Малинській міській раді копію апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення та надати до суду докази відправлення. Роз`яснено третій особі - Малинській міській раді про право на подання пояснення щодо позову та апеляційної скарги протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Розгляд апеляційної скарги Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №910/7336/20 відкладено на 02.02.2021 о 10:30 год.

26.01.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Житомирської обласної державної адміністрації надійшли докази виконання вимог ухвали суду.

26.01.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від акціонерного товариства Малинський каменедробильний завод надійшло клопотання про долучення доказів.

27.01.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від акціонерного товариства Малинський каменедробильний завод надійшло клопотання про долучення доказів.

29.01.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Малинської міської ради надійшли письмові пояснення.

01.02.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Малинської міської ради надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні, яке відбулося 02.02.2021, представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати.

Представник позивача в даному судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та підтримав доводи викладенні у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Перевіривши матеріали справи та виходячи з приписів зазначеної процесуальної норми, колегія суддів апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників третіх осіб, оскільки його неявка не перешкоджає всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2016 між акціонерним товариством Малинський каменедробильний завод (орендар) та Житомирською обласною державною адміністрацією (орендодавець) укладено Договір.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини в Україні з питань оренди землі, є Закон України "Про оренду землі" за №161-XIV від 06.10.1998 , з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон №161-XIV).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №161-XIV орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 5 Закону №161-XIV ).

Ст. 13 Закону №161-XIV визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, договір оренди землі є договором, за яким у сторін виникають обов`язки щодо його виконання: в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Пунктом 1 договору передбачено, що орендодавець на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 №1390-р Про вилучення та передачу земельних ділянок в оренду із зміною їх цільового призначення , розпорядження голови Адміністрації від 26.05.2016 №148, розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації від 27.05.20166 №137 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 13,3998 га з цільовим призначенням: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розширення території промислового майданчика, складів готової продукції та кар`єрного поля в межах гірничого відводу для дотримання проектних параметрів кар`єру під час розробки родовища корисних копалин, розташованих на території Гранітненської селищної ради Малинського району Житомирської області за межами населених пунктів площею 3,2133 га, 0,1187 га, 0,0406 га та на території Малинської міської ради Малинського району Житомирської області за межами населеного пункту площею 9,3716 га, 0,6556 га.

У п 2 договору зазначено, що в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 13,3998 га (далі - орендовані земельні ділянки), з них:

площею 3,2133 га (Гранітненська селищна рада), кадастровий номер 1823455200:02:000:0031;

площею 0,1187 га (Гранітненська селищна рада), кадастровий номер 1823455200:02:000:0030;

площею 0,0406 га (Гранітненська селищна рада), кадастровий номер 1823455200:02:000:0029;

площею 9,3716 (Малинська міська рада), кадастровий номер 1810900000:04:000:0004;

площею 0,6556 га (Малинська міська рада), кадастровий номер 1810900000:04:000:0005 (пункт 2 Договору);

На орендованих земельних ділянках об`єкти нерухомого майна відсутні (пункт 3 Договору).

Пунктом 4 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка орендованих земельних ділянок становить:

площею 3,2133 га (Гранітненська селищна рада) 5 964 227,53 грн.;

площею 0,1187 га (Гранітненська селищна рада) 220 319,86 грн.;

площею 0,0406 га (Гранітненська селищна рада) 75 357,93 грн.;

площею 9,3716 га (Малинська міська рада) 18 037 926,46 грн.;

площею 0,6556 га (Малинська міська рада) 1 261 861,86 грн.;

технічні документації з визначення нормативної грошово оцінки земельних ділянок затверджені рішенням Малинської районної ради Житомирської області від 25.03.2016 №77.

Відповідно до п. 7 договору, його укладено строком до 16.11.2017 (на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 №766).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок, що становить: за земельні ділянки, розташовані на території Гранітненської селищної ради Малинського району за межами населеного пункту - 187 797,16 грн.; за земельні ділянки, розташовані на території Малинської міської ради за межами населеного пункту - 578 993,65 грн., в рік (розрахунок без ПДВ) (пункт 9 Договору).

П. 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за орендовані земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, та з затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов Договору чи продовження його дії.

У п 20 зазначено, що передача орендованих земельних ділянок здійснюється за актом їх приймання-передачі.

На виконання зазначеного пункту 31.05.2016 сторонами підписано акт приймання-передачі земельних ділянок, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв в платне користування (оренду) земельні ділянки загальною площею 13,3998 га.

Зазначені відомості щодо оренди земельних ділянок позивачем було внесено до Державного земельного кадастру.

24.02.2017 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди від 31.05.2016 року, відповідно до якої сторони виклали п. 7 договору в наступній редакції, а саме: Договір укладено строком до 16.11.2036 року (на строк дії договору спеціального дозволу на користування надрами від 24.01.1997 року № 766) .

20.02.2020 року позивач звернувся до відповідача з листом № 133, в якому просить переглянути розмір орендної плати за землю з урахуванням того, що чинним законодавством України для гірничодобувних підприємств встановлено спеціальну ставку плати за землю, яка використовується ними для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин та укласти відповідну додаткову угоду №2 до Договору з дотриманням вимог пункту 284.4 статті 284 ПК України .

13.03.2020 року від Адміністрації надійшов лист №1466/1-5/2-1-0428, в якому зазначено, що питання щодо перегляду розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають в оренді у позивача, було розглянуто на комісії з питань розпорядження землями державної власності несільськогосподарського призначення, яка відбулася 06.03.2020; комісією рекомендовано відмовити у задоволенні клопотання, так як норми пункту 284.4 статті 284 ПК України стосуються плати за земельні ділянки, які перебувають у власності або постійному користуванні, та не застосовуються до статті 288 ПК України ; водночас, до Управління ДПС направлено звернення для отримання інформації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства та отримання письмової відповіді, що дасть змогу повторно об`єктивно та неупереджено розглянути наведене питання з урахуванням фактичних обставин, обґрунтування застосування норм законодавства та висновку з питань практичного використання таких норм законодавства.

Після чого позивач листом від 14.04.2020 № 293 повідомив Адміністрацію про відкликання звернення від 20.02.2020 №133, з огляду на уточнення площ земельної ділянки, які позивач використовує для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, та з метою визначення розміру орендної плати за землю Товариство надіслало відповідачу на підписання додаткову угоду №2.

У відповідь на зазначений лист 06.05.2020 відповідач листом від №2468/2-20/27 повідомив позивача про відмову у перегляді розміру орендної плати за користування земельними ділянками.

У зв`язку з чим, Акціонерне товариство Малинський каменедробильний завод звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації про визнання укладеною додаткової угоди №2 до договору оренди землі від 31.05.2016 року в редакції Товариства, викладеній у позовній заяві.

Частиною першою статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно із статтею 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач частину орендованої землі використовує для видобування корисних копалин (розробки родовищ корисних копалин).

Відповідно до статті 1 Гірничого закону України гірниче підприємство - це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

Згідно із статтею 12 Гірничого закону України місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств.

Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України , а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра .

Частиною першою статті 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу України про надра гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Згідно із статтею 18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу , надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Основним видом діяльністю позивача є добування піску, гравію, глини і каоліну, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, Державною службою геології та надр України видано Товариству спеціальний дозвіл від 24.01.1997 №766 на користування надрами; вид користування надрами - видобування; мета користування надрами - видобування незмінених та порушених вивітрюванням гранітів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, відсіви отримані під час подрібнення кристалічних порід придатні для дорожнього будівництва, благоустрою, рекультивації і планування; назва родовища - Пинязевицьке родовище; місцезнаходження - Житомирська область, Малинський район; площа - 106,9 га; вид корисної копалини - граніт; строк дії спеціального дозволу на користування надрами - до 16.11.2036.

Також 06.06.2018 Державною службою України з питань праці видано Товариству акт про надання гірничого відводу з метою розробки Пинязевицького родовища гранітів; гірничий відвід знаходиться у Малинському районі Житомирської області.

Законом України від 07.12.2017 №2245-УШ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4.

Відповідно до зазначеної статті плата за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу .

Згідно з статтею 14 ПК України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Крім того, положеннями пункту 284.4 статті 284 ПК України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій.

Оскільки, умовами договору орендовані земельні ділянки надані для розширення території промислового майданчика, складів готової продукції та кар`єрного поля в межах гірничого відводу для дотримання проектних параметрів кар`єру під час розробки родовища корисних копалин, а Товариство є гірничодобувним підприємством та має право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 ПК України , то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для внесення відповідних змін до умов укладеного сторонами Договору.

Посилання скаржника на те, що позивачем не надано доказів того, що орендовані земельні ділянки знаходяться в межах гірничого відводу, колегією суддів не беруться до уваги з огляду на наступне.

У п. 1 договору оренди зазначено, що орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 13,3998 га з цільовим призначенням: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розширення території промислового майданчика, складів готової продукції та кар`єрного поля в межах гірничого відводу для дотримання проектних параметрів кар`єру під час розробки родовища корисних копалин, розташованих на території Гранітненської селищної ради Малинського району Житомирської області за межами населених пунктів площею 3,2133 га, 0,1187 га, 0,0406 га та на території Малинської міської ради Малинського району Житомирської області за межами населеного пункту площею 9,3716 га, 0,6556 га.

Крім того, у розпорядженні № 39 від 23.02.2017 року Малинської РДА зазначено, що укласти додаткову угоду з позивачем до договору оренди від 31.05.2016 року про продовження строку договору до 16.11.2036 року серед іншого для території промислового майданчика, складів готової продукції та кар`єрного поля в межах гірничого відводу .

Також апелянт посилається на те, що у постійному користуванні позивача також перебуває земельна ділянка для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами та не встановлено, яким чином між собою співвідносяться орендовані земельні ділянки відповідно до спеціального дозволу на користування надрами.

Як вбачається з спеціального дозволу № 766 від 24.01.1997 року метою користування надрами є видобування незмінних та порушених вивітрюванням гранітів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, відсіви отримані під час подрібнення кристалічних порід придатні для дорожнього будівництва, благоустрою, рекультивації і планування.

Відповідно до частини першої статті 50 Кодексу України про надра у проектах будівництва гірничодобувних об`єктів повинні передбачатися:

1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;

2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів;

3) раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин;

4) складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;

5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об`єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;

6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження грунтового покриву;

7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

На виконання зазначено орендарю було передано в оренду земельні ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язанні з користуванням надрами, що зазначено у витягах Державного земельного кадастру.

З огляду на наведене, гірничодобувне підприємство має включати в себе комплекс засобів і ресурсів, які б забезпечували виконання зазначених вимог законодавства. Саме комплекс таких засобів дозволяє здійснювати видобуток корисних копалин.

Стосовно посилань скаржника на те, що судом не надано належної оцінки щодо правомірності самостійного видокремлення площ земельних ділянок державної власності, що перебувають в оренді позивача, та виготовлення план-схеми земельних ділянок, колегія суддів зазначає наступне.

В рішенні судом першої інстанції зазначено, що позивач, у зв`язку з укладенням додаткової угоди, лише замовив у державного підприємства Житомирський інститут землеустрою виготовлення плану-схеми земельних ділянок з метою визначення кількості земель, які підпадають під визначений статтею 284 ПК України особливий порядок визначення розміру орендної плати, що не потребує винесення меж в натурі.

Тобто товариством і державним підприємством Житомирський інститут землеустрою не вчинялися дії, передбачені статтею 186 Земельного кодексу України і статтею 56 Закону України Про землеустрій .

Щодо п. 9 договору, відповідно до якого орендна плата вносить у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок, то колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за орендовані земельні ділянки здійснюються з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов цього договору чи продовження його дії.

У п. 13 зазначено, що розмір орендної плати переглядається за пропозицією однієї із сторін, але не частіше 1 разу на рік у разі, серед іншого, в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Оскільки, пунктом 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України передбачено надання пільг гірничодобувним підприємствам з оплати оренди земельної ділянки та читко визначено внесення відповідних змін у договірні відносини, то колегія суддів приходить до висновку що в даному випадку необхідно керуватись п. 13 договору та чинним законодавством України.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи все вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи заявника апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи вичерпно спростовуються матеріалами справи.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають приписам законодавства та фактичним обставинам справи, а рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишення рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 по справі № 910/7336/20 без змін.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі № 910/7336/20 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №910/7336/20 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4.Матеріали справи №910/7336/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 04.02.2021.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала