Постанова

від 04.02.2021 по справі 709/600/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/264/21Головуючий по 1 інстанції Справа № 709/600/20 Категорія: Левченко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року : Черкаський апеляційний суд в складі:

суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Новікова О.М.

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2020 року, ухваленого в складі судді Левченко В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Москаленківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ІМ. Шевченка про визнання права на земельну частку (пай), повний текст рішення складено 04 грудня 2020 року, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Москаленківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про визнання права на земельну частку (пай), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона була членом колгоспу ім. Шевченка, КСП ім. Шевченка (с. Москаленки Чорнобаївського району Черкаської області).

В грудні 2019 року СТОВ "ІМ Шевченка" на вимогу позивача надало довідку про перебування останньої на роботі в КСП ім. Шевченка, а також було надано трудову книжку колгоспника, де зазначено, що позивач в 1975 році була прийнята в члени колгоспу та працювала з 1975 по 1976 рік нянею дитячих ясел.

Дана трудова книжка була видана лише після звернення позивача у грудні 2019 року, тому підтвердити членство в КСП ім. Шевченка на момент розпаювання у неї не було об`єктивної можливості.

Таким чином, саме з грудня 2019 року позивач дізналася про те, що вона як член колгоспу ім. Шевченка має право на земельну частку (пай), яка виділялася у відповідності до Указу Президента № 720/95 від 08 серпня 1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" .

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 27 грудня 2019 року позивач не була включена до Державного акта на право колективної власності на землю КСП ім. Шевченка в с. Москаленки; розмір земельної частки (паю) в адміністративних межах Москаленківської сільської ради становить 1,64 умовних кадастрових га.

Згідно пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року за N 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну частку (пай) мають члени сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому та вийшли на пенсію з нього і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 квітня 2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства включений до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

На підставі викладеного позивач просила суд визнати за нею право на земельну частку (пай), розташовану на території Москаленківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області площею 1,64 умовних кадастрових га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які перебувають у державній чи комунальній власності, у тому числі із земель запасу чи земель резервного фонду.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 червня 2020 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Ім. Шевченка .

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свого перебування в членах КСП ім. Шевченка на час видання Державного акта на право колективної власності на землю, отже права позивача не були порушені.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вмотивовуючи доводи апеляційної скарги вказує, що підставою для залучення третьої особи суд вказав, що спір у даній справі заявлений з приводу визнання права на земельну частку(пай), яка належала КСП ім. Шевченка, правонаступником якого є ТОВ ІМ Шевченка , проте будь-яких доказів, які б свідчили про правонаступництво судом не наведено. Також зазначає, що суд не навів будь-якого обґрунтування залучення в якості третьої особи ТОВ ІМ Шевченка , натомість вказав, що земельна частка (пай) належала КСП ім. Шевченка не наводячи доказів чи належить на час розгляду справи земельна частка ТОВ ІМ Шевченка , як і не вказуючи яке його право чи інтерес буде зачіпатися при розгляді даної справи.

Крім того, апелянт вказує, що судом під час розгляду справи не встановлено факту того, що позивач була виключена з числа членів колгоспу ім. Шевченка та суд помилково ототожнив її звільнення з роботи в колгоспі з відрахуванням з членів колгоспу. Згідно довідки ТОВ ІМ Шевченка колгосп ім. Шевченка реорганізовано в КГСП ім. Шевченка з 19 березня 2019 року. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 вересня 2020 року вказала, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників. Таким чином, при реорганізації колгоспу ім. Шевченка в КГСП ім. Шевченка, колишні члени колгоспу автоматично повинні стати учасниками КГСП. Тому, позивач вважає, що вона не втратила членство в колгоспі ім. Шевченка та автоматично стала членом КГСП ім. Шевченка та відповідно має право на отримання земельної частки (паю).

Відзив на апеляційну скаргу від Москаленківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області на адресу апеляційного суду не надходив.

Товариство з обмеженою відповідальністю Ім. Шевченка у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що воно є правонаступником КСП ім. Шевченка, що підтверджується витягом зі статуту, що додається, внаслідок чого орендує землі, які були розпайовані при перетворенні КСП ім. Шевченка, а також землі запасу Москаленківської сільської ради. Тому, у разі задоволення позову з орендованих земель буде виділено нову земельну частку (пай), внаслідок чого зміняться межі та площа земель орендованих ТОВ ІМ Шевченка , отже може бути втрачено право оренди на частину земель, відповідно рішення суду може вплинути на права та обов`язки ТОВ Ім. Шевченка .

Також вказує, що відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, а залучення третьої особи тільки сприяє всебічному дослідженню обставин справи і не може призвести до неправильного вирішення справи.

Крім того зазначає, що сам факт членства у колгоспі та тривалий термін роботи в інших організаціях до створення КСП й отримання державного акта на право колективної власності на землю не є підставою для отримання земельної частки у новоствореному КСП. Необхідною умовою для отримання паю є членство в колективному підприємстві. Якщо особа в добровільному порядку залишає колектив, ніякої участі в його роботі не бере, переходить на роботу в інше підприємство, то відпадають підстави вважати його членом колективу, з якого він фактично вибув. Оскільки позивач у члени КСП ім. Шевченка не вступала і не приймала участі у його роботі, тому не має права на земельну частку (пай).

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з копії трудової книжки колгоспника № 796 від 22 березня 1977 року, виданої на ім`я ОСОБА_1 , позивач вступила в члени колгоспу ім. Шевченка в с. Москаленки Чорнобаївського району Черкаської області в 1975 року, та з 1975 по 1976 рік працювала нянею дитячих ясел у колгоспі (а.с. 5-6).

Відповідно до довідки ТОВ "ІМ Шевченка" № 346 від 09 грудня 2019 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в колгосп ім. Шевченка 01 квітня 1975 року, звільнена 05 жовтня 1976 року. Колгосп ім. Шевченка реорганізовано в КСГП ім. Шевченка з 19 березня 1994 року (а.с. 7, 71).

01 квітня 1994 року Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Шевченка с .Москаленки видано державний акт на право колективної власності на землю серії ЧР 19-1 на підставі рішення Чорнобаївської районної ради народних депутатів від 29 грудня 1993 року № 14-21 (а.с.46-49).

КСГП ім. Шевченка реорганізовано в ТОВ ім. Шевченка з 14 березня 2000 року. Нову назву ТОВ ім. Шевченка було змінено на ТОВ "ІМ Шевченка" з 10 грудня 2018 року (а.с. 7).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 808/0-753/6-19 від 27 грудня 2019 року ОСОБА_2 не була включена в додаток до Державного акта на право колективної власності на землю КСП ім. Шевченка в с. Москаленки Чорнобаївського району Черкаської області (а.с. 9-11).

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Зі змісту наведеного вбачається, що особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами статей 22 , 23 ЗК України (у редакції 1990 року) та вищевказаного Указу Президента України особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства включений до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України , у тому числі й у випадку коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі не може позбавити її права на земельну частку.

Отже право на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до Державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі Державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого є певна особа.

Таким чином, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено, що на час отримання КСП ім. Шевченка державного акту на право колективної власності на землю (01 квітня 1994 року) вона була членом цього КСП, оскільки не надано доказів, що підтверджувалиб ту обставину,так як з її звільненням у 1976 році одночасно припинилося і членство у колгоспі, тому вона не була включена у списки розпаювання членів КСП ім. Шевченка, відповідно підстав для визнання за нею права на земельну частку (пай) немає.

Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України ).

Доказів вступу саме в члени КСП ім. Шевченка позивачем надано не було.

Аналогічні висновки викладенні в постанові Верховного Суду від 28 вересня 2020 року в справі №671/376/19-ц.

Безпідставним є посилання скаржника в апеляційній скарзі на позицію Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 907/129/19, у зв`язку з тим, що висновки у даній постанові не є за обставинами аналогічними тим, які мають місце в даній справі.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ТОВ ІМ Шевченка є правонаступником КСП ім. Шевченка, а тому відсутні підстави для залучення його в якості третьої особи, суд не бере до уваги, оскільки, як вже зазначалося, відповідно до довідки ТОВ "ІМ Шевченка" № 346 від 09 грудня 2019 КСГП ім. Шевченка реорганізовано в ТОВ ім. Шевченка з 14 березня 2000 року. Нову назву ТОВ ім. Шевченка було змінено на ТОВ "ІМ Шевченка" з 10 грудня 2018 року. Дана довідка позивачем не оспорена і доказів, якими б спростовувалась дана інформація не надано.

Залучаючи до участі у справі в якості третьої особи ТОВ ІМ Шевченка , суд першої інстанції вірно виходив з того, що рішення в даній справі може вплинути на права та обов`язки даної особи, оскільки Державний акт на право колективної власності на землю був виданий КСП ім..Шевченка яке в подальшому реорганізовувалось та змінювало назву, що відображено у довідці, а відтак доводи апеляційної скарги про безпідставне залучення даної особи до участі у справі є необґрунтованими.

За таких обставин, суд, не вбачає підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375,381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Москаленківської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ІМ Шевченка про визнання права на земельну частку (пай) - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції в порядку та за умов визначених цивільним процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови виготовлений 4 лютого 2021 року.

Судді