Рішення

від 02.02.2021 по справі 910/17795/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.02.2021Справа № 910/17795/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Б25"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВММ-Гранд Буд"

про стягнення 7 988,30 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Б25" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВММ-Гранд Буд" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №050/У-050-19 на надання послуг по подачі бетону від 27.06.2019, яка складається з 5 100,00 грн - суми основного боргу, 2 550,00 грн - штрафу, 199,59 грн - 3% річних, 138,71 - інфляційних витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 відкрито провадження у справі №910/17795/20, визнано справу малозначною та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27-А.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У період з 15.01.2021 по 26.01.2021 суддя Зеленіна Н.І. перебувала у відпустці.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

27.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Б25" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВММ-Гранд Буд" (замовник) укладено договір №050/У-050-19 на надання послуг по подачі бетону від 27.06.2019, згідно умов якого, виконавець зобов`язався надавати замовнику послуги по цодачі бетону на відстань за допомогою бетононасосу "МЕСВО" на умовах згідно даного договору, а хамовник зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в строки та на умовах, передбачених даним договором. Надання послуг включає в себе знаходження на об`єкті, вказаному замовником, бетононасосу виконавця в режимі очікування або в режимі роботи в узгоджений сторонами час.

Відповідно до п. 2.7. договору, оплата за надані послуги здійснюється в українській національній валюті (гривнях) шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця наступним чином: 1) попередню оплату за надання послуг, вказаних в узгодженій сторонами специфікації, замовник зобов`язується сплатити виконавцю в розмірі 100% від вартості послуг, зазначеної в кожній специфікації, не пізніше двох робочих днів до початку надання послуг; 2) розрахунок за фактично надані послуги замовник проводить на протязі чотирьох днів після підписання кожного Акту передачі-приймання наданих послуг. В разі прострочення замовником строку підписання акту передачі-приймання наданих послуг, послуги вважаються прийнятими замовником в безспірному порядку і замовник зобов`язаний розрахуватись з виконавцем на протязі п`яти днів з дати передачі замовнику акту передачі-приймання наданих послуг.

В разі прострочення замовником строків перерахування платежів за надання послуг, виконавець має право зупинити надання послуг згідно розділу 10 даного договору. Зобов`язання замовника по оплаті надання послуг вважаються виконаними тільки після надходження на поточний рахунок виконавця грошових коштів в порядку, передбаченому даним договором. (п. 2.10, 2.11 договору).

Відповідно до п. 2.17 договору, у разі якщо на момент здійснення чергової оплати замовник має заборгованість з оплат за раніше надані послуги, то сплачений замовником платіж в будь-якому випадку автоматично зараховується в рахунок погашення заборгованості, яка виникла раніше за календарною датою.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що послуги на об`єкті надаються в період дії даного договору, конкретний час надання послуг вказаний в узгоджених специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п. 11.3 договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами фінансових зобов`язань за даним договором. Якщо до закінчення строку дії договору будь-яка із сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії договору або між сторонами не буде укладено новий договір, даний договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний рік на тих самих умовах. Закінчення строку дії даного договору не звільняє замовника від виконання своїх зобов`язань, які передбачені умовами договору.

На виконання умов договору, позивачем виставлялися відповідачу рахунки на оплату №БН00-000530 від 27.06.2019 на суму 5 100,00 грн, та №БН00-000587 від 15.07.2019 на суму 5 100,00 грн.

Згідно долученого позивачем акту здачі-прийняття робіт №БН-07/01/06 від 01.07.2019, який підписано та скріплено печатками сторін, позивачем надано відповідачу послуги на суму 5 100,00 грн.

Згідно долученого позивачем акту здачі-прийняття робіт №БН-07/17/08 від 17.07.2019, який підписано та скріплено печатками сторін, позивачем надано відповідачу послуги на суму 5 100,00 грн.

Згідно виписки по рахунку позивача за період 01.01.2019-31.12.2019, відповідачем згідно платіжного доручення №530 від 27.06.2019 оплачено рахунок від 27.06.2019 на суму 5 100,00 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором щодо своєчасної та повної оплати товару, у зв`язку з чим просить стягнути з останнього заборгованість за надані послуги у розмірі 5 100,00 грн.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати наданих послуг на суму 5 100,00 грн, наявність заборгованості у цьому розмірі не спростовано, відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, а відтак суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати за надані послуги у розмірі 5 100,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 2 550,00 грн.

Відповідно до п. 7.3 договору, за порушення замовником термінів оплат за надані виконавцем послуги понад 30 календарних днів, замовник зобов`язується сплатити виконавцю штраф у розмірі 50% від вартості наданих послуг, оплата яких прострочена.

Згідно ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Вказані положення кореспондуються зі статтею 230 Господарського кодексу України.

Таким чином, враховуючи наявність прострочення сплати заборгованості за надані послуги більше ніж 30 днів, суд вважає правомірним нарахування відповідачу штрафу у розмірі 50% від суми неоплачених послуг, а саме 2 550,00 грн, а відтак суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2 550,00 грн.

Також, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 199,59 грн - 3% річних та 138,71 грн - інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України)

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат, у зв`язку з чим приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних витрат.

Як встановлено ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договором, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 500,00 витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтю 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у 1 500,00 грн, позивач надав: договір №0611-01 про надання правової допомоги від 06.11.2020 з додатками, довіреність від 06.11.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1835 від 19.12.2003, акт наданих послуг №1 від 06.11.2020, банківську виписку на підтвердження зарахування коштів за платіжним дорученням №0360 від 25.11.2020 на суму 1 500,00 грн.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши та проаналізувавши матеріали даної справи, предмет і підстави позову, складність справи, результат розгляду справи судом, обсяг виконаної адвокатом роботи, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, суд встановив наступне.

На підтвердження факту надання юридичних послуг до матеріалів справи додано підписаний та скріплений печатками контрагентів акт наданих послуг №1 від 25.11.2020, згідно якого вбачається, що адвокатом Заблоцьким В.А. надано позивачу наступні послуги: підготовка документів на представництво інтересів товариства та складання орієнтовного розрахунку судових витрат (тривалістю 1 година, вартістю 200,00 грн); складання позовної заяви (тривалістю 4 години, вартістю 1 000,00 грн); підготовка додатків до позовної заяви (тривалістю 3 години, вартістю 300,00 грн).

На підтвердження оплати юридичних послуг у розмірі 1 500,00 грн позивачем додано до матеріалів справи банківську виписку за 24.11.2020-25.11.2020, з якої вбачається, що згідно платіжного доручення №0360 від 25.11.2020 позивачем здійснено переказ коштів на рахунок адвокатського об`єднання у розмірі 1 500,00 грн.

Таким чином, документально підтвердженою є сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн, яка підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Б25" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВММ-Гранд Буд" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27-А, код ЄДРПОУ - 35912241) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Б25" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34-А, код ЄДРПОУ - 35122244) 5 100 (п`ять тисяч сто) грн 00 коп. - суми основного боргу, 2 550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп. - штрафу, 199 (сто дев`яносто дев`ять) грн 59 коп. - 3% річних, 138 (сто тридцять вісім) грн 71 коп. - інфляційних витрат, 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн - витрат на професійну правничу допомогу та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна