Рішення

від 04.02.2021 по справі 910/17315/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.02.2021Справа № 910/17315/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу

за позовом Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Капіталінвест

про стягнення 856 369, 47 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Капіталінвест про стягнення 856 369, 47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про порушення відповідачем майнових прав позивача, яке завдане неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором суборенди земельної ділянки від 08.10.2012 № 561010004000607.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Позивач вказану ухвалу суду отримав24.11.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 24.11.2020. Відповідач ухвалу суду не отримав у зв`язку з відсутністю адресата за адресою.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаними ухвалми у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу - відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України щодо подання відзиву на позовну заяву, як і не надав контр розрахунку заявлених до стягнення сум. Не повідомив суд про неможливість подання відзиву на позовну заяву, чи про наміри подання додаткових доказів чи неможливості їх подання.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Суддя Алєєва І.В. перебувала у відпустці з 28.12.2020 по 16.01.2021.

У відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

08.02.2012 між Рівненською міською радою (орендодавець) та Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (орендар) укладено договір оренди № 561010004000313. За умовами договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 7360 м 2 , кадастровий номер 5610100000:01:001:0078 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для будівництва та обслуговування критої автостоянки з не житловими приміщеннями, з правом укладення договору суборенди), яка знаходиться в м. Рівному на вул. Ювілейній.

Вказаний договір зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Рівному, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.03.2012 № 561010004000313.

Згідно п. 30 Договору оренди від 08.02.2012, орендар наділений правом передавати у суборенду земельну ділянку або їх частину іншій особі.

В подальшому до вищевказаного договору було укладено додатковий договір про внесення змін до договору оренди від 12.03.2012 року № 561010004000313 від 29.05.2012 року, яким було змінено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлено на рівні 1 345 716, 47 грн, а також змінено розмір орендної платив в рік за земельну ділянку, який становив 40 371, 49 грн.

08.10.2012 між Управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (орендарем, позивач) та ТОВ Будівельна компанія Капіталінвест (суборендар, відповідач) укладено договір суборенди земельної ділянки площею 7360 м 2 , розташованої за адресою: м. Рівне, вул. Ювілейна, кадастровий номер: 5610100000:01:001:0078. Договір був зареєстрований в управлінні Держземагенства у м. Рівному Рівненської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.10.2012 року за № 561010004000607.

Згідно п. 1.1 Договору суборенди земельної ділянки від 08.10.2012, орендар зобов`язується за плату передати суборендареві земельну ділянку у строкове платне володіння та користування без зміни цільового призначення, а суборендар зобов`язується прийняти і використовувати земельну ділянку відповідно до умов цього договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 1.8 Договору суборенди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 345 716, 47 грн.

Згідно п. 3.1 Договору суборенди суборендна плата становить в рік 40 371, 49 грн. Річна суборендна плата не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється чинним законодавством України або розміру орендної плати, яку сплачує орендар Рівненській міській раді згідно договору оренди від 12.03.2012 року №561010004000313.

Пунктом 3.4. Договору суборенди визначено право орендаря в односторонньому порядку змінювати розмір суборендної плати, зокрема у випадку зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки чи зміни розмірів земельного податку або орендної плати за земельну ділянку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до п. 3.5 Договору суборенди обчислення розміру суборендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Зміна розміру суборендної плати при її індексації проводиться без внесення змін до цього договору у порядку та у випадках передбачених законодавством.

Згідно ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

В порядку ст. 289 ПК України Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначено коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, які становлять: 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,053, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06, 2019 рік - 1,0.

Вказана інформація кореспондується із п. 8-9 підрозділу 6 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, де установлено індекси споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням: за 2016 рік - 106 відсотків, за 2017-2023 роки - 100 відсотків.

Враховуючи, що згідно умов укладеного договору суборенди оплата в рік становила 40 371, 49 грн. (тобто 3 364,29 грн. в місяць) та індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період перебування останньої в суборенді, плата за земельну ділянку кадастровий номер: 5610100000:01:001:0078 зокрема складала:

- у 2015 році - 53 094, 96 грн/рік (42 510, 00 грн*коеф. індексації 1, 249), (4 424, 58 грн./міс.);

- у 2016 році - 76 086, 25 грн/рік (53 094, 96 грн *коеф. індексації 1, 433), (6 430, 52 грн/міс.);

- у 2017 році - 80 651, 42 грн/рік (76 086, 25 грн *коеф. індексації 1, 06), (6 720, 85 грн/міс.);

- у 2018 році - 80 651, 42 грн/рік (80 651, 42 грн *коеф. індексації 1,0), (6 720, 85 грн/міс.);

- у 2019 році (до 27.02) - 80 651,42 грн/рік (80 651, 42 грн *коеф. індексації 1,0), (6 720, 85 грн/міс.);

- у 2019 році (з 27.02) - 161 300, 46 грн/рік (161 300, 46 грн *коеф. індексації 1,0), (13 441, 90 грн/міс.);

- у 2020 році - 161 300, 46 грн/рік (161 300, 46 грн *коеф. індексації 1,0), (13 441, 90 грн/міс.).

Зміна суборендної плати з 27.02.2019 року зумовлена набранням законної сили рішення Господарського суду Рівненської області від 30.01.2019 по справі №918/711/18, яким задоволено позов Рівненської міської ради до Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання укладеним додаткового договору про внесення змін до договору оренди землі.

Вказаним рішенням суду внесено зміни до додаткового договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12 березня 2012 року № 561010004000313 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди від 22 квітня 2014 року № 5423610) зокрема пункт 5 викладено в наступній редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 06 червня 2018 року становить: кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:001:0078 - 5 376 682 грн 06 коп. (п`ять мільйонів триста сімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят дві грн 06 коп.) - витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1869 від 07 червня 2018 року, виданий Відділом у м. Рівному Міськрайонного управління у Рівненському районі та м. Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Керуючись п. 3.1 - 3.5 Договору суборенди та Договором оренди, орендарем у зв`язку із зміною розміру орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер: 5610100000:01:001:0078, змінено розмір суборендної плати, яка з 27.02.2019 у місяць складає 13 441, 71 грн (161 300, 46 грн/12 міс.), про що суборендаря повідомлено листом від 27.02.2019 № 01-19/50.

Отже, з 1 по 26.02.2019 було нараховано суборендну плату у розмірі 6 240, 78 грн (6 720, 85 грн/28 днів).

З 27 по 28.02.2019 було нараховано суборендну плату у розмірі 960, 12 грн (13 441, 90 грн/28 днів).

Пунктом 3.3 Договору суборенди визначено, що суборендна плати сплачується щомісячно, рівними частками, протягом 5 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Суборендар зобов`язується уточнювати платіжні реквізити, назву отримувача суборендної плати і суму суборендної плати перед кожною сплатою суборендної плати.

Згідно виписки АТ УКБСОЦБАНК по рахунку № НОМЕР_1 за 28.03.2018 року, останнім платежем по перерахунку суборендної плати за землю від суборендаря у розмірі 4000, 00 грн є 28.03.2018.

За умовами договору суборенди, прострочення погашення заборгованості за договором почалось з 06.04.2017.

За твердженням позивача, станом на день звернення до Господарського суду за відповідачем рахується заборгованість по сплаті суборендної плати за земельну ділянку за період з 06.04.2017 по 06.08.2020 у розмірі 349 782, 20 грн, яку відповідач не сплатив, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 24 Закону України Про оренду землі визначено права орендодавця, за якими орендодавець має право зокрема вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про оренду землі орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.

У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

Згідно ст. 96 ЗК України землекористувачі зокрема зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статті 626, 629 ЦК України передбачають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази на спростування боргу відповідача перед позивачем у розмірі 349 782, 20 грн, натомість, позивач довів належними і допустимими доказами обставини порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань за договором суборенди та наявність заборгованості, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми заборгованості.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Згідно п. 3.6. Договору суборенди у разі невнесенні суборендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день простроченні платежу.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 506 587, 27 грн за період з 06.04.2017 по 06.07.2020.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Господарський суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку пені, дійшов висновку про його неточність, виходячи з того, що позивачем невірно визначено періоди закінчення нарахувань, а також розміру заборгованості яка існувала у вказаних періодах.

Отже, враховуючи наведене, суд здійснив власний розрахунок пені, за розрахунком суду до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пені у розмірі 4746, 02 грн.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 5317, 92 грн відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КАПІТАЛІНВЕСТ (03170, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПЕРЕМОГИ, будинок 18, офіс 3, ідентифікаційний код 35717707) на користь УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (33028, Рівненська обл., місто Рівне, ВУЛИЦЯ ЛЕРМОНТОВА, будинок 6, ідентифікаційний код 05517742) заборгованість у розмірі 349 782 (триста сорок дев`ять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн 20 коп., пені у розмірі 4746 (чотири тисячі сімсот сорок шість) грн 02 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5317 (п`ять тисяч триста сімнадцять тисяч) грн 92 коп.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва