Рішення

від 04.02.2021 по справі 911/3098/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/3098/20

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Південь-1"

07500, Одеська обл., Лиманський р-н, смт Доброслав, просп. 40-річчя Визволення, буд. 2-Б, каб. 25, код ЄДРПОУ 37803813

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Напус"

08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1 "З", код ЄДРПОУ 39123603

про стягнення коштів

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 3139/20 від 26.10.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Південь-1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Напус" про стягнення коштів.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором поставки № 396 від 07.07.2020, що укладений між ним та позивачем, у зв`язку з чим, заявлено про повернення суми попередньої оплати за спірний товар.

Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2020 судом залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків (вх. № 25086/20 від 13.11.2020).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, судом підписано повне рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Південь-1 (далі -позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Напус (далі - відповідач, продавець) укладено договір поставки № 396 від 07.07.2020 (далі - договір), згідно з яким продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар (насіння озимого ріпаку Поляріс на суму 240000,00 грн.), а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору оплата товару, який постачається за даним договором здійснюється згідно виставлених рахунків на оплату, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах 20% передоплати та 80% - після отримання товару та реєстрації податкової накладної.

Згідно з пунктом 4.1 Договору продавець зобов`язаний відвантажити товар покупцю протягом трьох робочих днів з моменту отримання 20% передоплати та надати всю необхідну документацію (документи, що підтверджують якість та походження насіння та бухгалтерську документацію).

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що даний договір вступає в силу від дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з даного договору.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором поставки № 396 від 07.07.2020, що укладений між ним та позивачем, у зв`язку з чим, заявлено про повернення суми попередньої оплати за спірний товар.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Південь -1

На виконання умов пункту 3.1 Договору позивачем перераховано 20% передоплати на суму 48000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 141914 від 09.07.2020.

Проте, у визначений пунктом 3.2 Договору строк, відповідач товар не поставив.

01.10.2020 на адресу відповідача направлено претензію вих. № 223 з вимогою повернення грошових коштів у розмірі 48000,00 грн. протягом семи днів з дня отримання даної претензії, яка отримана уповноваженим представником відповідача 06.10.2020, проте, станом на дату звернення з позовом до суду, грошові кошти не повернуто.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю Напус

Відповідач відзиву на позовну заяву, доказів сплати або контр - розрахунку суми заборгованості суду не надав, про розгляд справи щодо нього у господарському суді судом направлена ухвала Господарського суду Київської області на його належну адресу: 08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1 "З", що встановлена судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписом пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до трекінгу відстеження поштового відправлення № 0103276438895 з офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" у мережі Інтернет, ухвала суду вручена відповідачу 23.12.2020.

З огляду на вказані положення чинного законодавства та обставини отримання відповідачем ухвали суду, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді та його процесуальні права на надання суду заперечень на позов і доказів.

Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статі 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Південь-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Напус укладено договір поставки № 396 від 07.07.2020, згідно з яким продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар (насіння озимого ріпаку Поляріс на суму 240000,00 грн.), а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з пунктом 4.1 Договору продавець зобов`язаний відвантажити товар покупцю протягом трьох робочих днів з моменту отримання 20% передоплати та надати всю необхідну документацію (документи, що підтверджують якість та походження насіння та бухгалтерську документацію).

На виконання умов пункту 3.1 Договору позивачем перераховано 20% передоплати на суму 48000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 141914 від 09.07.2020 (копія наявна у матеріалах справи), призначення платежу у якому відповідає спірним правовідносинам сторін: оплата за насіння ріпаку згідно рахунку № 396 від 07.07.2020, договору № 396 від 07.07.2020 (копії рахунку та договору наявні у матеріалах справи).

Отже, з урахуванням дати попередньої оплати - 09.07.2020 та вимог пункту 4.1 Договору, останнім днем поставки товару є 14.07.2020, проте, у визначений договором строк відповідачем товар не поставлено, докази протилежного у матеріалах справи відсутні, відповідачем вказане не заперечене.

01.10.2020 на адресу відповідача направлено претензію вих. № 223 з вимогою повернення грошових коштів у розмірі 48000,00 грн. протягом семи днів з дня отримання даної претензії, яка отримана уповноваженим представником відповідача 06.10.2020.

Відповідно до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Вищий господарський суд України у постанові від 12.06.2012 у справі №55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов`язань вказав, що згідно з положеннями чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Відповідно до частини 2 статі 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки, станом на дату звернення з позовом до суду - 26.10.2020, відповідач товар не поставив, суму попередньої оплати не повернув, строк повернення якої настав - 13.10.2020, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення грошових коштів у розмірі 48000,00 грн.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд-

вирішив:

1. Позов (вх. № 3139/20 від 26.10.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Південь-1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Напус" про стягнення коштів задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Напус" (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1 "З", код ЄДРПОУ 39123603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Південь-1" (07500, Одеська обл., Лиманський р-н, смт Доброслав, просп. 40-річчя Визволення, буд. 2-Б, каб. 25, код ЄДРПОУ 37803813) 48000,00 грн. (сорок вісім тисяч гривень) попередньої оплати, 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.02.2021.

Суддя С.О. Саванчук