Рішення

від 04.02.2021 по справі 915/1430/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року Справа № 915/1430/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справу

за позовом : Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» , 54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 161, ЄДРПОУ 31448144

до Комунального підприємства с. Мішково, 57214, Миколаївська обл., Вітовський район, с. Мішково-Погорілове, вул. Миру, 38, ЄДРПОУ 33578738

про: стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

26.11.2020 Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 1783/юр. від 24.11.2020 про стягнення з Комунального підприємства с. Мішково заборгованості у сумі 108732,57 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2020 головуючим суддею у справі №915/1430/20 визначено суддю Ржепецького В.О.

Позовні вимоги обгрунтовано посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати послуг з приймання стічних вод.

Ухвалою суду від 01.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін встановлено відповідачеві 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

Відповідачем ухвалу суду від 01.12.2020 отримано 05.12.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Ухвалу суду від 01.12.2020 відповідачем отримано 05.12.2020, про що наявні докази в матеріалах справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи, що відповідач не заперечив про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом на подання відзиву по суті позовних вимог, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах карантину, на розгляд суду не подав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обгрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

30.07.2013 між Міським комунальним підприємством Миколаївводоканал (далі - виробник, позивач) та Комунальним підприємством с. Мішково (далі - споживач, відповідач) укладено договір №А/5837 на приймання стічних вод (далі - Договір), за умовами якого виробник зобов`язався надавати споживачу послуги з приймання від нього стічних вод у систему каналізації в точці приймання відповідно до умов цього Договору, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому виробником послуг на умовах цього Договору, дотримуватися порядку користування водою з комунальних водопроводів і скидання стічних вод до комунальної каналізації, що встановлений Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України за № 190 від 27.06.2008 року, Тимчасовими правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві, затвердженими рішенням Миколаївської міської ради від 22.04.10 р. № 45/10, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 (далі за текстом Правила приймання). Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва, затвердженими рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 70 від 23.01.2003 (далі за текстом Місцеві правила приймання) та цим договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

У відповідності до п. 2.3 Договору, обсяг води, що підлягає прийняттю в систему каналізації в точці приймання, надається споживачем у вигляді нормативного (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг) розрахунку, який узгоджується з виробником і є невід`ємною частиною даного договору. Обсяг постачання послуг підлягає узгодженню з виробником кожного наступного року з моменту укладання договору в строк до 01 числа грудня місяця поточного року шляхом надіслання споживачем додаткової угоди про зміни в додатку № 3 до цього договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю прийнятих у міську каналізацію кубічних метрів стічних вод від споживача протягом дії договору.

Якщо місячний обсяг водовідведення збільшується, споживач готує та направляє до виробника листа про внесення змін в додаток № 3 до цього договору та одночасно надає виробнику заяву та відповідні документи для одержання додаткових технічних умов та внесення змін у договір.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу від споживача, визначається: 3.1.1. за показаннями засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями засобів обліку води, зареєстрованих за споживачем у виробника, та/або іншими способами визначення обсягів стоків, погодженими виробником у відповідності до Правил користування та Місцевих правил приймання.

Відповідно до вимог п. 3.1.2 Договору зняття показань засобів обліку здійснюється споживачем помісячно. Звіт про обсяги фактично отриманих споживачем послуг із зазначенням обсягу послуг, спожитих кожним із субспоживачів окремо (за наявності), направляється споживачем виробнику у письмовому вигляді не пізніше 23 числа розрахункового місяця і є підставою для здійснення розрахунків. Виробник має право безперешкодного доступу до засобів обліку, систем водовідведення споживача для обстеження та контролю, при цьому споживач повинен забезпечити присутність повноважного представника. У разі, якщо споживач не забезпечить присутності свого представника при здійсненні обстеження систем водовідведення, контролю за показаннями засобів обліку та відбору стічних вод, документи, складені представником виробника , є дійсними, і дані, зафіксовані представником виробника в таких документах, є підставою для виставлення розрахункових документів на дату наданих послуг.

Умовами п. 3.2.1 Договору сторони погодили, що рахунки за скидання стічних вод щомісячно виписуються виробником споживачу або споживач самостійно сплачує за послуги. Вартість спожитих послуг визначається виходячи з кількості спожитих послуг , визначеної згідно договору і діючих тарифів на послуги з водовідведення. Тарифи на послуги з водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору виробник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Відповідно до п. 3.2.3 Договору, оплата вартості послуг здійснюється споживачем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виробника до останнього числа поточного календарного місяця, виходячи з обсягу, фактично спожитих послуг за період з 20 числа попереднього по 20 число поточного календарних місяців та діючих тарифів. За згодою виробника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу за цим договором, оплата за надані послуги, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується виробником в погашення боргу.

Пунктом 3.2.5 Договору передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у рахунку, споживач зобов`язаний у триденний термін з дня отримання рахунку письмово повідомити про це виробника та й цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту звіряння взаємних розрахунків. В іншому випадку відмова споживача оплатити рахунок виробника вважатиметься безпідставною.

Споживач зобов`язаний: надавати повну і достовірну інформацію (додаток 2 до цього договору), яка є невід`ємною частиною цього договору, щодо кількості та місцезнаходження всіх об`єктів водовідведення, приєднаних до міських комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або таких, що знаходяться у його повному господарському віданні, тощо. Своєчасно, у встановлені цим договором строки, сплачувати вартість наданих йому виробником послуг (п.п. 4.3.1, 4.3.5 Договору).

У відповідності до п. 9.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року, умови цього договору застосовуються до відносин щодо водовідведення, які виникли між сторонами з 01.03.2013 року.

03.09.2018 між сторонами укладено договір №ВОЮО/Р-5837 про реструктуризацію заборгованості (а.с.21).

Відповідно до п.1.1. Договору, мета угоди - надання боржнику розстрочки терміном на 24 календарних місяців до 20 серпня 2020р. по погашенню заборгованості у сумі 200737,23 грн.

Згідно п. 2.1. Договору. Боржник визнає в повному обсязі та зобов`язується сплатити заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення загальною сумою 200737,23 грн.

Порядок погашення заборгованості визначено п. 3.1. Договору, а саме: починаючи з 01.09.2018 до 20.08.2020 боржник щомісячно сплачує заборгованість у сумі 200737,23 грн рівними частинами по 8364,06 грн.

Відповідно до п. 3.2.-3.4. Договору, кінцевий строк сплати чергової щомісячної частини заборгованості - 20-е число поточного календарного місяця.

Оплата останньої частини заборгованості повинна бути здійснена боржником до 20 серпня 2020 року. Розрахунки за поточне споживання послуг з водопостачання та водовідведення проводяться на умовах та в строки, встановлені укладеним договором між боржником та кредитором, за яким надаються послуги водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.5.1. Договір набуває законної сили з моменту його підписання представниками сторін та діє до 20.08.2020.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Листом від 10.09.2018 №74 відповідач підтвердив та гарантував позивачеві оплату заборгованості за послуги водовідведення в сумі 200737,23 грн в повному обсязі шляхом реструктуризації боргу (а.с.23).

Господарьким судом Миколаївської області 11.09.2019 видано судовий наказ у справі №915/1966/19 ро стягнення з Комунального підприємства с. Мішково на користь Міського комунального підприємства Миколаївводоканал заборгованість за водопостачання та водовідведення за договором про реструктуризацію заборгованості №ВОЮО/Р-5837 від 03.09.2018 за період з 20.10.2018 по 20.07.2019 у розмірі 84640,60 грн та 192,10 грн судових витрат (а.с.20).

Відповідач з 20.08.2019 по 20.08.2020 зобов`язання за Договором реструктуризації не виконав, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 108732,57 грн.

Листом від 03.03.2020 №438/36 позивач повідомив відповідача про розірвання договору у односторонньому порядку з 03.03.2020 відповідно до п.4.4.2 та 5.3. Договору про реструктуризацію.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №5/юр від 25.03.2020 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 108732,57 грн протягом семи днів від дня отримання претензії.

Відповідачем зобов`язання не виконано, заборгованість не погашено, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 901 та п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як витікає з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріали справи свідчать, що позивач вимоги договору №А/5837 від 30.07.2013 виконав повністю, надав відповідачеві послуги з приймання стічних вод на суму 200737,23 грн.

Відповідачем зобов`язання за Договором реструктуризації виконано частково, заборгованість по оплаті за надані послуги за період з серпня 2019 року по серпень 2020 року становить 108732,57 грн.

Відповідач наявність заборгованості не заперечив та не спростував.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором №ВОЮО/Р-5837 від 03.09.2018 про реструктуризацію заборгованості становить 108732,57 грн.

Отже, позовні вимоги, в частині стягнення 108732,57 грн основного боргу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 247-251 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства с. Мішково (57214, Миколаївська обл., Вітовський район, с. Мішково-Погорілове, вул. Миру, 38, ЄДРПОУ 33578738) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 161, ЄДРПОУ 31448144):

- 108732,57 грн - основного боргу;

- 2102,00 грн. - судовий збір.

3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» , 54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 161, ЄДРПОУ 31448144

відповідач: Комунальне підприємство с. Мішково, 57214, Миколаївська обл., Вітовський район, с. Мішково-Погорілове, вул. Миру, 38, ЄДРПОУ 33578738

Судове рішення складено і підписано 04.02.2021 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Суддя В.О. Ржепецький