Рішення

від 21.01.2021 по справі 916/2601/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2601/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовні вимоги Чорноморського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати (68002, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Перемоги, буд. 18-А/1, код ЄДРПОУ 04636961)

до відповідача Публічного акціонерного товариства Чорноморська транспортна компанія (65007, м. Одеса, вул. Новощепний ряд, буд. 5, код ЄДРПОУ 34221158)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; 68341, Одеська обл., Кілійський р-н, с. Десантне)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, код ЄДРПОУ 35417298)

про стягнення 215091,61 грн., -

за участю представників сторін :

від позивача: Жердецька Л.В., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Чорноморське підприємство Одеської регіональної торгово-промислової палати звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Чорноморська транспортна компанія про стягнення 215091,61 грн., з яких: 175177,59 грн. вартості заподіяної майнової шкоди та 39914,02 грн. вартості додаткових витрат на експлуатацію автомобілю.

Підставою позову позивач визначив обставину завдання внаслідок ДТП майнової шкоди майну позивача, а також неповну компенсацію суми шкоди з огляду на ліміт відповідальності страховика відповідача, окрім того, позовні вимоги обґрунтовані завданням відповідачем позивачу додаткових витрат внаслідок завдання шкоди майну.

Ухвалою суду від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 27.10.2020 об 11:15; залучено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

27.10.2020 за вх.№28628/20 до суду від позивача надійшли додаткові документи та клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів, а саме: доказів трудових відносин між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Чорноморська транспортна компанія станом на момент вчинення ДТП, яке у підготовчому засіданні 27.10.2020 судом у протокольній формі задоволено.

У підготовчому засіданні 27.10.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 18.11.2020 об 11:45.

12.11.2020 за вх.№30320/21 до суду від позивача надійшли пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач зазначає наступне:

- третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП 24.06.2020 фактично був працівником Публічного акціонерного товариства Чорноморська транспортна компанія , був допущений до керування автобусом, який здійснював пасажирські перевезення;

- факт використання автобусу Богдан А-09212 реєстраційний номер НОМЕР_1 саме ПАТ Чорноморська транспортна компанія підтверджується даними з Веб-порталу Державної служби України з безпеки на транспорті, яка здійснює ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, автобус з номерним знаком НОМЕР_1 виконує внутрішні перевезення пасажирів автобусами, міжнародні перевезення пасажирів автобусам і це право надане ПАТ Чорноморська транспортна компанія ;

- позивач вважає, що оскільки ОСОБА_1 був допущений до керування автобусом, отримав для керування транспортний засіб, який здійснював пасажирські перевезення за маршрутом 52А Великодолинське-Одеса, він вважається таким, що фактично був найманим працівником - водієм в ПАТ Чорноморська транспортна компанія ;

- на думку позивача, за письмовими поясненнями від 24.06.2020 водія ОСОБА_1 , який керував автобусом Богдан А-09212 реєстраційний номер НОМЕР_1 , які надані під час оформлення протоколу про ДТП співробітникам поліції, який знаходиться в матеріалах адміністративної справи №509/3079/20, - ОСОБА_1 24.06.2020 був працівником ПАТ Чорноморської транспортної компанії та вийшов на маршрут 52А. Тобто на момент зіткнення автобус Богдан А-09212 реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював пасажирські перевезення та ОСОБА_1 був допущений підприємством до керування транспортним засобом, який знаходиться у користуванні перевізника за маршрутом 52А;

- позивач вважає, що факт знаходження ОСОБА_1 у трудових відносинах з відповідачем по справі - Публічним акціонерним товариством Чорноморська транспортна компанія встановлено постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 липня 2020 року по адміністративній справі №509/3079/20.

У підготовчому засіданні 18.11.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 08.12.2020 об 11:45. У підготовчому засіданні 08.12.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.12.2020 об 11:30.

23.12.2020 за вх.№34410/20 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.12.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 21.01.2021 об 11:15.

21.01.2021 за вх.№1783/21 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Справа №916/2601/20 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від відповідача та третіх осіб не надійшло.

У підготовчі та судові засідання, зокрема і у судове засідання 21.01.2021, відповідач та треті особи не з`явились. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення учасників справи про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи про час та місце розгляду справи, зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

Відзив на позовну заяву від відповідача та пояснення від третіх осіб до суду не надійшли, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У судовому засіданні 21.01.2021 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі з метою забезпечення процесуальних гарантій на участь у справі відповідачу та третім особам. Натомість, клопотань про можливість/неможливість прийняти участь у судовому засіданні у даній справі, в тому числі в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon (https://easycon.com.ua/), а також доказів наявності або відсутності такої можливості від відповідача та третіх осіб не надійшло.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

24.06.2020 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем Богдан А-09212, державний номер НОМЕР_2 , та здійснив зіткнення з автомобілем Hyundai Grand Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить позивачу - Чорноморському підприємству Одеської регіональної торгово-промислової палати.

В матеріалах справи наявна заява Чорноморського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати про виплату страхового відшкодування від 25.06.2020 до ТДВ Страхова компанія Гардіан , в якій зазначено, що в ДТП, яка сталась 24.06.2020, відповідальним за заподіяння шкоди визнано ОСОБА_1 , цивільно-правову відповідальність якого застраховано за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: №АО/2943319 від 06.02.2020. Позивач у поданій заяві просив на підставі вимог Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004 №1961, зі змінами та доповненнями, оцінити та відшкодувати шкоду, завдану внаслідок ДТП; відшкодувати витрати, пов`язані з пошкодженням транспортного засобу Hyundai Grand Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є Чорноморське підприємство Одеської регіональної торгово-промислової палати.

Матеріали справи містять повідомлення Чорноморського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати ОСОБА_1 та Публічному акціонерному товариству Чорноморська транспортна компанія про необхідність з`явитись 04.08.2020 для участі в дослідженні автомобілю Hyundai Grand Santa Fe, р.н. НОМЕР_3 , що належить Чорноморському підприємству Одеської регіональної торгово-промислової палати, пошкодженого в результаті ДТП, яка сталася 24.06.2020, для визначення вартості матеріальної шкоди.

Відповідно до висновку експерта №118-20 судової автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу Hyundai Grand Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який складено 18.08.2020, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Hyundai Grand Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 24.06.2020, визначається рівною 205896,79 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Grand Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 24.06.2020, визначається рівною 305177,59 грн.

За проведення експертизи позивачем сплачено 5000 грн., що підтверджується актом надання послуг №19/08 від 19.08.2020 на суму 5000 грн та платіжним дорученням №4287 від 31.07.2020 на суму 5000 грн. з призначенням платежу: оплата за проведення незалежної оцінки завданої шкоди а/м Hyundai Grand Santa Fe, р.н. НОМЕР_3 .

З огляду на ліміт відповідальності страховика у розмірі 130000 грн., завдана позивачу внаслідок ДТП шкода була компенсована страховою компанією частково на суму визначеного ліміту та перераховано відповідачу за визнаний страховий випадок 127400 грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку позивача від 07.09.2020.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.07.2020 у справі №509/3079/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.07.2020 у справі №509/3079/20 виправлено описку в постанові Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.07.2020 по справі №509/3079/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, зазначивши правильно: місце роботи ОСОБА_1 - Публічне акціонерне товариство Чорноморська транспортна компанія , замість неправильно зазначеного - не працює .

З посиланням на некомпенсацію позивачу решти завданої суми шкоди у сумі 175177,59 грн. (305177,59 грн. вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача Hyundai Grand Santa Fe, який пошкоджений працівником відповідача внаслідок ДТП - 130000 грн. ліміту відповідальності страховика), позивач звернувся до господарського суду з відповідними позовними вимогами про стягнення 175177,59 грн. шкоди, а також додаткових витрат на суму 7850 грн. різниці у паливі та 32063,65 грн. вартості проведених ремонтних робіт підвіски автомобіля позивача.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем також надано до суду:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Hyundai Grand Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу LEXUS GX 460, р.н. НОМЕР_4 ;

- ремонтну калькуляцію №118-20 від 18.08.2020;

- бюлетень автотоварознавця №113 червень 2020;

- фототаблицю до висновку експерта №118-20;

- реєстр мережі міжміських та приміських автобусних маршрутів загального користування Одеської області станом на 12.03.2020;

- витяг з електронного кабінету перевізника;

- витрати палива за червень 2020 року, липень 2020 року;

- подорожні листи;

- акт виконаних робіт №00000007080 від 23.07.2020, складений та підписаний Чорноморським підприємством Одеської регіональної торгово-промислової палати та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-технічне підприємство Інжпроект на суму 34192,38 грн. з ПДВ;

- акт прийому-передачі товару №СККВ-00015198 до договору СКО-111 від 01.07.2015, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю С КАРД СЕРВІС (продавець) передав за липень 2020 року на підставі договору СКО-111 від 01.07.2015, а Чорноморське підприємство Одеської регіональної торгово-промислової палати (покупець) прийняв товар на суму 43365,52 грн. з ПДВ;

- акт прийому-передачі №СККВ-00012965 до договору СКО-111 від 01.07.2015, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю С КАРД СЕРВІС (продавець) передав за червень 2020 року на підставі договору СКО-111 від 01.07.2015, а Чорноморське підприємство Одеської регіональної торгово-промислової палати (покупець) прийняв товар на суму 25781,98 грн. з ПДВ.

При цьому, доводячи суду наявність чотирьох складових - обов`язкових елементів складу правопорушення, позивач вказав на наступне:

- відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити саме той, хто завдав шкоду;

- позивачу - Чорноморському підприємству Одеська регіональна торгово- промислова палата нанесені матеріальні збитки (шкода) у вигляді пошкодження його власності - транспортного засобу Hyundai Grand Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується висновком судового експерта №118-20 від 18.08.2020 судової автотоварознавчої експертизи колісного транспортного засобу Hyundai Grand Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_3 , а також збитки у вигляді витрат на різницю у цінах на паливо у сумі 7850 грн., а також 32063,65 грн. витрат у вигляді вартості проведених ремонтних робіт підвіски;

- протиправність поведінки співробітника відповідача - Публічного акціонерного товариства Чорноморська транспортна компанія ОСОБА_1 встановлено та підтверджено постановою Овідіопольського районного суду Одеської області №509/3079/20 від 03.07.2020 та постановою Овідіопольського районного суду Одеської області №509/3079/20 від 03.07.2020 про виправлення описки, які набули чинності у відповідності до законодавства України, а тому протиправність дій відносно майна позивача не підлягає окремому підтвердженню в силу приписів ст. 75 ГПК України;

- третьою особою - ОСОБА_1 порушено п.13.1 Правил дорожнього руху України та вчинено ДТП під час керування автомобілем Богдан А- 09212 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є власністю третьої особи - ОСОБА_2 , та яким на правових підставах володіє відповідач - Публічне акціонерне товариство Чорноморська транспортна компанія , що призвело до завдання позивачу шкоди, тобто існує прямий причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданням шкоди майну позивачу - ЧП Одеської регіональної торгово-промислової палати.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

За ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Для застосування такого виду відповідальності як стягнення шкоди необхідна наявність всіх складових - обов`язкових елементів: протиправної поведінки, факту понесення шкоди, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та фактом її настання, вини; за відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

За ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У відповідності до п.22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні у справі докази, господарський суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача решти шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди працівником відповідача на залишок суми відновлювального ремонту у розмірі 175177,59 грн. Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача, пов`язані з проведенням судової автотоварознавчої експертизи у сумі 5000 грн., сплачені за платіжним дорученням №4287 від 31.07.2020, покладаються судом на відповідача, оскільки вони понесені на підтвердження позовних вимог про стягнення суми відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, в частині чого позовні вимоги задоволені на повну заявлену суму 175177,59 грн.

Щодо заявлених до стягнення додаткових витрат господарський суд, виходячи з наявних матеріалів справи, дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині заявлених 7850 грн. витрат на різниці у паливі, які поніс позивач для виконання статутної діяльності через тимчасову неможливість використання в службових цілях пошкоджений працівником відповідача автомобіль Hyundai Grand Santa Fe, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Сума понесених позивачем витрат доведена позивачем у наданих до суду подорожних листах та витратах палива за червень 2020 року, липень 2020 року, з яких вбачається кількість службових поїздок та вартість у різниці розміру палива. Відповідачем факт завдання позивачу вказаних заявлених витрат на суму 7850 грн. в загальному порядку не спростований. За таких обставин в цій частині позовні вимоги Чорноморського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати судом задовольняються.

Натомість в частині позовних вимог на суму додаткових витрат у розмірі 32063,65 грн. вартості проведених ремонтних робіт підвіски автомобіля позивача - судом не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між потребою у такому ремонті і діями відповідача, як-то відповідний висновок експерту, а тому на думку суду позовні вимоги Чорноморського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати в частині стягнення 32063,65 грн. є недоведеними та задоволенню не підлягають. Іншого позивачем не доведено.

Щодо заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві, позивач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача 20000 грн. витрат на послуги адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2020 між Чорноморським підприємством Одеської регіональної торгово-промислової палати (довіритель) та ОСОБА_3 (адвокат) укладений договір про правове обслуговування та надання юридичної допомоги фізичній чи юридичній особі, відповідно до якого довіритель доручив, а адвокат перейняв на себе обов`язок надавати юридичну допомогу в об`ємі та на умовах, передбачених цим договором. Згідно з п.4.1 договору вартість послуг адвоката за даним договором складає 20000 грн. за винятком податків. Вартість послуг може змінюватися в залежності від обсягів послуг та остаточно визначається актом виконаних робіт. Довіритель виступає податковим агентом та сплачує всі передбачені законодавством податки та збори з суми винагороди адвоката.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Чорноморським підприємством Одеської регіональної торгово-промислової палати сплачено ОСОБА_3 11145 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4402 від 31.08.2020 на суму 8855 грн. із призначенням платежу: оплата за юридичні послуги адвокату ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5 ) згідно акту наданих послуг №2 від 23.10.2020, договір б/н від 02.07.2020 р. та №4636 від 23.10.2020 із призначенням платежу: оплата за юридичні послуги адвокату ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_5 ) згідно акту наданих послуг №2 від 23.10.2020, договір б/н від 02.07.2020 р. .

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Послуги. Загальні положення цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.

Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, надані позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, суд враховує, що процесуальні документи адвокатом складено якісно, а також, що надані адвокатом послуги відповідають критеріям реальності та розумності їх розміру, натомість враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог у даній справі, витрати позивача на правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: на відповідача в розмірі 17018 грн.

Щодо заявлених до стягнення судового збору, витрат, пов`язаних з проведенням судової автотоварознавчої експертизи та поштових витрат господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору за подання позовної заяви (сплачений за платіжним дорученням №4413 від 03.09.2020 на суму 3226,37 грн.) та поштові витрати (підтверджуються наявними в матеріалах справи поштовими квитанціями на загальну суму 941,20 грн.) покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Чорноморського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати - задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чорноморська транспортна компанія" (65007, м. Одеса, вул. Новощепний ряд, буд. 5, код ЄДРПОУ 34221158) на користь Чорноморського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати (68002, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Перемоги, буд. 18-А/1, код ЄДРПОУ 04636961) 175177 /сто сімдесят п`ять тисяч сто сімдесят сім/ грн. 59 коп. шкоди, 7850 /сім тисяч вісімсот п`ятдесят/ грн. 37 коп. витрат, 5000 /п`ять тисяч/ грн. вартості витрат на проведення експертизи, 2745 /дві тисячі сімсот сорок п`ять/ грн. 32 коп. судового збору, 17018 /сімнадцять тисяч вісімнадцять/ грн. витрат на послуги адвоката та 800 /вісімсот/ грн. 87 коп. поштових витрат.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 01 лютого 2021 р.

Суддя Ю.С. Бездоля