Ухвала

від 21.06.2007 по справі к-24288/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня  2007

року                                                                       

м. Київ

Колегія  суддів

 Вищого

адміністративного суду України в складі:

головуючого:  судді  

Харченка В.В.

суддів:                        Васильченко Н.В.

                                    Гончар Л.Я.

                                    Кравченко

О.О.

                                    Матолича

С.В.

при секретарі:             Деревенському І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні

суду в м. Києві справу за  касаційною

скаргою Державної

податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва  на постанову 

Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2006 року у

справі за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.

Києва  до приватного підприємства

«Національний розвиток», приватного підприємства «Укрпобуттех-Сервіс» про

визнання угоди недійсною ,-

в с т а н о в

и л а :

У серпні 2004 року 

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва звернулась до суду з позовом до приватного

підприємства «Національний розвиток», приватного підприємства

«Укрпобуттех-Сервіс» про визнання угоди недійсною.

Постановою господарського

суду м. Києва від 24 лютого 2006 року позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.

Києва задоволено.

Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 30 травня 2006 року постанову господарського

суду м. Києва від 24 лютого 2006 року скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м.

Києва, не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції в  касаційній скарзі просить скасувати постанову

Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2006 року та залишити в силі постанову господарського суду м.

Києва від 24 лютого 2006 року, посилаючись на порушення судами норм

матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду

України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши  матеріали

справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Як

вбачається з матеріалів справи, між

ПП "Національний розвиток" та ПП "Укрпобуттех-Сервіс"

укладено договір № 8 купівлі-продажу товарів від 17.03.2003 року.

Згідно

умов спірного договору продавець (відповідач-2) зобов'язався продати покупцю (відповідач-1)

товар, вказаний у кількості, найменуванні та ціні за одиницю товару в накладних, що є

невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язався купувати та оплачувати товар в порядку та на

умовах вказаних в договорі та доповненнях до

нього.

Виконання

договору № 8 купівлі-продажу товарів від 17.03.2003 року підтверджується накладними та податковими накладними, що

є, як було зазначено вище, невід'ємною

частиною спірного договору на загальну суму 9543832,35 грн.. Оплата отриманого відповідачем-1 товару підтверджується виписками з

особового банківського рахунку ПП "Національний

розвиток".

Приватне

підприємство "Укрпобуттех-Сервіс" зареєстровано 21.08.2000 року Харківською районною державною адміністрацією

м. Києва (свідоцтво про Державну реєстрацію

суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 21.08.2000 року). Статут ПП "Укрпобуттех-Сервіс"

затверджено Харківською РДА м. Києва №05204

від 21.08.2000 року, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31117854. Підприємство взято на облік ДНІ у Харківському

районі м. Києва 31.08.2008 року (Довідка про взяття на облік платника податків від 31.08.2000 року №1328.  08.09.2000р. отримано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість

№38791675.

Місцевий господарський

суд, задовольняючи позовні вимоги зазначив про те, що ПП «Укрпобуттех-Сервіс» є

підприємством, що займалося підприємницькою діяльністю з порушенням вимог чинного законодавства України.

Зазначене порушення полягає, на думку суду першої інстанції, в тому, що

на момент укладання та виконання оспорюваної угоди

рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2004 року визнано недійсними державну реєстрацію ПП

"Укрпобуттех-Сервіс", свідоцтво про державну реєстрацію ПП "Укрпобуттех-Сервіс",

свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП

"Укрпобуттех-Сервіс" з моменту їх державної реєстрації.

Зазначені

обставини, за висновком суду першої інстанції, свідчать про укладання угоди відповідачем-2 з

метою ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а тому суперечить

інтересам держави та суспільства, проте, колегія суддів не може погодитись з таким

висновком та вважає його помилковим та зробленим при неповному та всебічному дослідженні всіх обставин справи.

Так, статтею 49

Цивільного кодексу Української РСР встановлено, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам

соціалістичної держави і суспільства,

то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами

- в доход держави стягується все

одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход

держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу

лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто

другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного

стягується в доход держави.

В обґрунтування своїх

позовних вимог позивач та суд, при прийнятті рішення, послались на рішенням

Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2004 року, яким визнано недійсними державну реєстрацію ПП

"Укрпобуттех-Сервіс", свідоцтво про державну реєстрацію ПП

"Укрпобуттех-Сервіс", свідоцтво про реєстрацію платника податку

на додану вартість ПП "Укрпобугтех-Сервіс" з моменту зміни

засновника.

Проте,

зазначене вище рішення місцевого суду скасовано ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2005

року. Апеляційна скарга подана ДПІ у

Дарницькому районі м. Києва на вказану ухвалу залишена без руху. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від

29.06.2005 року апеляційна скарга визнана неподаною та такою, що підлягає поверненню. Ухвалою Апеляційного суду

міста Києва від 14.12.2005 року ухвала

від 29.06.2005 року залишена без змін. 

Доказів прийняття Верховним

судом України поданої ДПІ у Дарницькому районі м. Києва касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду

міста Києва від 14.12.2005 року не надано.

Ухвалою Шевченківського

районного суду м. Києва від 17.05.2005 року повністю спростовуються обставини,

що були підставою для задоволення позову про визнання недійсними державної реєстрації ПП "Укрпобуттех-Сервіс",

свідоцтва про державну реєстрацію ПП

"Укрпобуттех-Сервіс", свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Укрпобуттех-Сервіс",

оскільки, як встановлено Шевченківським районним судом м. Києва, позивач не зміг надати суду документи, що

підтверджують факт того, що ОСОБА_1 нібито передав іншій особі своє

право засновника.

Відповідно до ст. 72

Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній,

цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не

доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або

особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, на момент

подання позову позивачем та на момент розгляду справи в суді першої інстанції,

як і в апеляційному господарському суді установчі документи, державна реєстрація, свідоцтво про державну

реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника

податку на додану вартість ПП "Укрпобуттех-Сервіс" є чинними.

Також, слід зазначити

що відповідно до довідки Головного управління статистики у м. Києві від

01.10.2004 року №15-3250 Приватне підприємство "Укрпобуттех-Сервіс"

(ідентифікаційний код 31117854) значиться в ЄДРПОУ.

Крім

того, позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач-2 з липня 2002 року податкову звітність не

подавало, податкові зобов'язання не нараховувало та не сплачувало, на запрошення ДПІ для проведення документальної

перевірки посадові особи не

з'являлись, що унеможливлювало перевірити повноту та своєчасність нарахування

податків та зборів.

Однак, місцевим

господарським судом зазначені доводи повно та всебічно не перевірені, що

призвело до помилкового висновку про заниження відповідачем-1 податку на додану вартість та на думку колегії суддів

зазначені доводи позивача не можуть бути взяті до уваги, оскільки на підтвердження цього позивачем не надано

обґрунтованих пояснень, належних та

допустимих беззаперечних документальних доказів відповідно до статей 69, 70 КАС

України, в тому числі і при апеляційному розгляді справи.

Так,

з наданих позивачем документів при розгляді справи в суді першої інстанції не вбачається, що ним

було визначено суму податкового зобов'язання будь-кому з відповідачів відповідно до пп. 4.2.2

п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме прийняття податкового

повідомлення-рішення відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України

"Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України

податкових повідомлень платникам податків" №253 від 21.06.2001 року,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758 та узгодження

суми податкового зобов'язання у відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами".

Перевірки з дотримання

відповідачем-2 вимог податкового законодавства не проводились, рішення податкового органу про визначення податкового

зобов'язання платника податків не

приймалось. Доказів нарахування ПП "Укрпобуттех-Сервіс" штрафних санкцій навіть за неподання звітності

відповідно до вимог пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та ст. 17 Закону України "Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами" позивачем не надано, а також доказів застосування до відповідача-2 непрямих методів

визначення податкових зобов'язань, в тому числі на підставі результатів

зустрічних перевірок контрагентів ПП "Укрпобуттех-Сервіс" (зокрема ПП

"Національний розвиток"), на підставі дослідження руху коштів на банківських рахунках ПП

"Укрпобуттех-Сервіс" тощо, не надано.

Також, позивачем не

надано будь-яких доказів на підтвердження притягнення посадових осіб ПП "Укрпобуттех-Сервіс" та ПП

"Національний розвиток" до кримінальної

відповідальності за ухилення від сплати податків. Крім того, в судовому засіданні

представник відповідача-1 повідомив, що кримінальні справи по відношенню до посадових осіб відповідачів порушувались, але

були закриті у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Пленум

Верховного суду України пунктом 6 Постанови № З від 28.04.1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод

недійсними" (із змінами та доповненнями), роз'яснив, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам

держави і суспільства, зокрема

належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними

особами доходів від оподаткування.

Відповідно

до ч. 2 її. 7.3 Постанови Пленуму Вищого

господарського суду України

№1056 від 25.07.2002 року "Про заходи щодо забезпечення однакового і

правильного застосування

законодавства про податки", доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від

оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність

підприємства, організації (сторони

угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому

чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання

податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування

державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Під

час розгляду справ за позовами органів державної податкової служби про визнання

угод недійсними суду відповідно до вимог Глави 6 КАС України необхідно оцінювати докази в сукупності та визначати

достатність підстав для висновку щодо спрямованості

діяльності суб'єкта господарювання, в тому числі при укладенні спірної угоди, па ухилення від сплати податків, зборів

(обов'язкових платежів). На думку колегії суддів, висновок суду першої

інстанції про наявність умислу з боку відповідача-2 на досягнення мети, суперечної інтересам держави та

суспільства при укладенні спірної угоди,

а саме на ухилення від сплати податків, зроблено помилково та передчасно та такий

висновок не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки не підтверджується

належними, допустимими та беззаперечними доказами.

Оскільки рішення суду апеляційної

інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, то воно не

може бути скасоване чи змінене з підстав,

наведених в касаційній скарзі.  

Керуючись

ст. ст. 210, 221, 224, 230, 231 

Кодексу адміністративного

судочинства України, колегія суддів, -

у

х в а л и л а :

 Касаційну скаргу Державної

податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову  Київського апеляційного господарського суду

від 30 травня 2006 року -  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і

оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними

ст.ст. 237 - 239 КАС України.

З оригіналом згідно

Судді (підписи)

Суддя Вищого адміністративного

суду України                                                                                       

В.В. Харченко

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(

вступна та резолютивна частини)

21 червня  2007

року                                                                       

м. Київ

Колегія  суддів

 Вищого

адміністративного суду України в складі:

головуючого:  судді  

Харченка В.В.

суддів:                        Васильченко Н.В.

                                    Гончар Л.Я.

                                    Кравченко

О.О.

                                    Матолича

С.В.

при секретарі:             Деревенському І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні

суду в м. Києві справу за  касаційною

скаргою Державної

податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва  на постанову 

Київського апеляційного господарського суду від 30 травня 2006 року у

справі за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.

Києва  до приватного підприємства

«Національний розвиток», приватного підприємства «Укрпобуттех-Сервіс» про

визнання угоди недійсною ,-

Керуючись

ст. ст.160, 167, 210, 221, 224, 230, 231  Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної

податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову  Київського апеляційного господарського суду

від 30 травня 2006 року -  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і

оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними

ст.ст. 237 - 239 КАС України.

Судді: