Ухвала

від 04.02.2021 по справі 760/49/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/2291/21

Справа № 760/49/21

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

04 лютого 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., за участю:

секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.;

представника позивача - Осадчої Н.О. (адвокат, діє на підставі ордеру);

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (

АДРЕСА_1 ) до приватного акціонерного товариства Транспортні системи /далі - ПрАТ Транспортні системи / (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12) та товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Обрій /далі - ТОВ ІБК Обрій / (03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, 18, офіс 6/4) про визнання майнових прав на об`єкт інвестування,

В С Т А Н О В И В:

04.01.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 30.12.2020, за підписом позивача - ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати за нею майнові (речові) права на об`єкт інвестування (незавершеного будівництва), а саме на квартиру з номером об`єкта інвестування АДРЕСА_2 , загальною площею 67,77 кв.м., проектна житлова площа 36,00 кв.м., секція 1.1, поверх 10, кількість кімнат - 2 (дві).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.01.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 04.02.2021.

У судове засіданні 04.02.2021 з`явився представник позивача, адвокат Осадча Н.О., якій оголошено склад суду та роз`яснено право на відвід. Відводів складу суду не заявлено.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явились.

Судом враховано, що 03.02.2021 до суду засобами поштового зв`язку від ТОВ ІБК Обрій надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи без участі .

Разом з тим, судом взято до уваги, що згідно з долученим до відзиву описом вкладення його копію було направлено на адресу інших учасників справи 03.02.2021.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повідомив, що відзив наразі позивачем не отримано, а тому йому необхідний додатковий час для ознайомлення з відзивом.

Щодо обізнаності ПрАТ Транспортні системи про існування даного судового провадження

Судом взято до уваги, що згідно з поверненням поштового відправлення, що надійшло на адресу суду, та інформації з офіційного сайту "Укрпошта" щодо відстеження поштових пересилань, за трек-кодом № 0312610053205, який міститься на конверті, вбачається, що рекомендований лист (який містив копію позову, ухвалу суду від 11.01.2021 та судову повістку) адресату ПрАТ Транспортні системи не вручений , в якості причин неотримання 22.01.2021 зазначено: "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 289/2207/17 (провадження № 14-506цс19) зазначено: розгляд справи за відсутності учасника, щодо якого немає відомостей про його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, є порушенням статті 6 Конвенції про права особи на справедливий судовий розгляд та статей 8 , 128-130 , 372 ЦПК України , які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.

Крім того, у пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі Надточій проти України (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом .

Разом з тим, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 521/21388/19 (провадження № 61-15990св20) зазначено: оскільки поштове відправлення повернулось до суду апеляційної інстанції з відміткою пошти - адресат відсутній за вказаною адресою , що свідчить про неотримання заявником ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а відтак вона не мала можливості виконати вимоги ухвали у встановлений судом строк.

Суд апеляційної інстанції не позбавлений права у разі повернення листа з ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху з відміткою пошти - адресат відсутній за вказаною адресою постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, надіславши одночасно попередню ухвалу на адресу заявника, яка зазначена нею при зверненні з апеляційною скаргою, а також вжити заходів до належного повідомлення скаржника про судову кореспонденцію , передбачених статтями 130-131 ЦПК України .

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Щодо направлення судових повісток на юридичну адресу ПрАТ Транспортні системи

Відповідно до ч. 10 ст. 128 ЦПК України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю.

Суд наголошує, що судові документи у справі направлялись на офіційну (юридичну) адресу ПрАТ Транспортні системи , яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (, іншої (поштової) адреси такого підприємства матеріали справи не містять.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/9836/18 зазначено наступне: в Рішенні Європейського суду з прав людини "В`ячеслав Корчагін проти Росії" було зазначено наступне.

Конвенція має на меті гарантувати практичні та ефективні права, а не ті, які є теоретичними або ілюзорними (див., серед багатьох інших органів, Cudak v. Lithuania [GC], no. 15869/02, § 58, ECHR 2010) . Право на публічні слухання було б безпідставним, якщо сторона у справі не була проінформована про слухання таким чином, щоб мати можливість бути присутнім на ній, якщо він або вона вирішить скористатися своїм правом з`явитися (на таке слухання), як це встановлено у внутрішньому законодавстві (див. Yakovlev v. Russia, no.72701/01, § 21, 15 March 2005).

Пункт 1 статті 6 не може бути витлумачений як присвоєння сторонам права одержувати особливу форму вручення судових документів, наприклад, зареєстрованою поштою (див. Kolegovy v. Russia, no. 15226/05, § 40, 1 March 2012; Perihan and Mezopotamya Basэn Yayэn A.Ю. v. Turkey, no. 21377/03, § 39, 21 January 2014; and Avotiтр v. Latvia [GC], no. 17502/07, § 119, ECHR 2016). Проте, Суд вважає, що в інтересах здійснення правосуддя сторона повинна бути поінформована про судове засідання таким чином, щоб не тільки знати дату, час і місце слухання, а й мати достатній час підготувати свою справу і бути присутнім на судовому засіданні (див. Kolegovy, cited above, § 40, and the cases cited therein, and Aћdajiж v. Slovenia, no.71872/12, § 48, 8 October 2015).

Що стосується застосовних положень російського законодавства, Суд зазначає, що у таких справах вони передбачали усне слухання (див. Пункт 34 вище), а суд першої інстанції визнав, що воно є доречним і у справі заявника (див. пункт 14 вище). Крім того, згідно з російським законодавством повідомлення повинні бути направлені до "місця проживання", яке в даному випадку відповідає зареєстрованій адресі проживання заявника (див., у зв`язку з цим, пункти 34 і 42 вище; див. також Sergey Smirnov v. Russia, no. 14085/04, §§ 29-30, 22 December 2009). Незважаючи на те, що матеріали справи, що надходять до Суду, не містять конкретних доказів, таких як поштові відмітки, що стосуються відправлення рішення суду від 12 серпня 2014 року, сам заявник визнав у національному провадженні, що ці рішення суду були направлені на його адресу і потім були повернуті суду як не доставлені (див. пункт 31 вище). Тому немає сумніву, що з метою повідомлення заявника була використана правильна адреса.

Далі, Суд зауважує, що відповідно до пункту 1 статті 123 особа вважається належним чином повідомленою, коли суд "мав інформацію про отримання адресатом" копії рішення про реєстрацію позовної заяви або заяви про порушення справи у справі, або інший доказ отримання адресатом інформації про порушене судочинство.

Стаття 123 § 4 передбачала кілька варіантів, коли особи "вважаються повідомленими". Зокрема, адресат вважався належним чином повідомленим, якщо (i) незважаючи на поштове повідомлення, одержувач не з`явився, щоб отримати копію судового акта, надісланого господарським судом у встановленому порядку, про який поштова організація повідомляє господарський суд; або (ii) копія судового акта не була подана, оскільки адресат не знаходився за зазначеною адресою, про що поштова організація повідомляє господарський суд із зазначенням джерела такої інформації.

Суд нагадує, що його завдання не полягає в тому, щоб розглядати in abstracto внутрішні правила сповіщення, а радше розглянути, з належним урахуванням усіх обставин справи, чи були дотримані гарантії статті 6 Конвенції. Стаття 6 Конвенції не передбачає жодного конкретного методу для надіслання повідомлень про слухання чи судові рішення (див. пункт 65 вище).

Заявник стверджував на національному рівні та перед цим Судом, що він не отримав жодних повідомлень щодо судового розгляду та апеляційного провадження, а також, що суди мали б бути більш ретельними щодо надіслання повідомлень про розгляд його до справи, наприклад, шляхом надіслання кореспонденції на його фактичну адресу проживання, за допомогою телефонного зв`язку або іншим методом, який дав би їм впевненість, що відповідач був поінформований про дату (дати) слухання.

Зі свого боку, Суд зазначає, що в межах конкретної судової стадії провадження проти заявника сторонами не заперечувалося, що повідомлення про винесення рішення і власне рішення від 12 серпня 2014 року, було надіслано на зареєстровану адресу заявника відповідно до вимог російського законодавства. Більше того, зазначається, що це повідомлення було повернуто до суду як не доставлене. Сторони, здається, не погоджуються з власне причиною такого невиконання (недоставлення). Заявник зазначив, що його було повернуто з приміткою, в якій говорилося, що адресат не знаходився за цією адресі (див. Пункт 31 вище), що може означати, що адресат не був там, щоб отримати це повідомлення або що заявник не був обізнаний, що на цю адресу може прийти повідомлення суду , тому що, наприклад, там не було поштової скриньки або чогось схожого. Уряд, натомість, зазначив, що повідомлення було повернуто, оскільки його не було отримано в поштовому відділенні протягом періоду зберігання (див. Пункт 13 вище). За відсутності переконливих доказів Суд не може зайняти певну позицію з цього питання.

Незважаючи на це, такої невизначеності не існує щодо того, що після рішення господарського суду від 10 жовтня 2014 року перейти від скороченої процедури до звичайної процедури, слухання було призначене на 11 листопада 2014 року. Повідомлення було надіслано на адресу зареєстрованого місця проживання заявника, а потім повернуто назад до суду з приміткою, в якій зазначається "за закінченням терміну зберігання" як причини повернення (див. пункт 15 вище).

Що стосується поведінки національних органів влади в даній справі, Суд спочатку зазначає, що вони діяли відповідно до російського законодавства, надсилаючи повідомлення на зареєстровану адресу проживання. Суд також зазначає, що господарський суд подбав про те, щоб надіслати повідомлення на місце, де знаходився бізнес (кіоски для продажу продуктів харчування) (див. пункт 16 вище). Також безперечно, що інформація, яка стосується призначених(запланованих) слухань, була своєчасною та адекватно доступною через інтернет-сторінку (веб-сайт) суду . На думку Суду, вони, таким чином, демонстрували достатню старанність, щоб дозволити заявнику, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень, що стосуються підприємців , визначитися з провадженням проти нього, а саме стосовно процедури оскарження у справі.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що судом першої інстанції було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення, зокрема, відповідача про здійснення розгляду даної справи .

До того ж, місцевим судом своєчасно та згідно із зазначеними вище вимогами ГПК України було направлено копію рішення суду від 10.10.2018 на адресу відповідача.

При цьому, колегія суду апеляційного господарського суду вірно зазначила, що апелянт не виконав повністю ухвалу суду про усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки не надав суду апеляційної інстанції доказів існування об`єктивно непереборних підстав, які унеможливлювали апелянта отримувати поштову кореспонденцію за його місцем проживання : АДРЕСА_3 , тобто фактично апеляційний суд вірно взяв до уваги факт ненадання скаржником доказів, що всі чотири вищевказаних невручення сталися саме не з вини скаржника .

Отже, Північний апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені апелянтом норми Господарського процесуального кодексу України в обґрунтування заявленого в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підтверджують причини неотримання поштової кореспонденції за місцем його проживання. Посилання апелянта на те, що він не був присутнім у судовому засіданні, оскільки не був повідомлений по час та дати судових засідань по даній справі не відповідають обставинам справи, оскільки апелянт повідомлявся судом першої інстанції про час та місце розгляду справи, однак систематично не отримував поштову кореспонденцію .

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Отже, на думку суду, юридична особа зобов`язана забезпечити отримання кореспонденції за адресою, яка визначена нею як офіційна (юридична), а направлення на таку адресу судової кореспонденції, за відсутності заяви особи про наявність іншої адреси для кореспонденції, є належним повідомленням.

Щодо відповіді на відзив

Суд вбачає, що наразі позивачем відзив на позовну заяву не отримано та строк, встановлений для підготовки позивачем відповіді на відзив, не закінчився.

Частиною 1 ст. 179 ЦПК України передбачено, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідно до ст. 199 ЦПК України у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення. Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.

Підсумки

Згідно з ч. 1 ст. 240 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених ч. 2 ст. 223 цього Кодексу; в інших випадках, коли питання, визначені ч. 2 ст. 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

При цьому суд також бере до уваги, що відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд , зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання для вжиття всіх визначених законом та залежних від суду заходів для повідомлення всіх учасників провадження про судове засідання та надання позивачу часу для ознайомлення з відзивом на позов, та, за необхідності, надання відповіді на відзив.

Присутній у підготовчому засіданні представник позивача щодо відкладення розгляду справи не заперечувала.

Частиною 3 ст. 240 ЦПК України передбачено, що про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 196, 199, 198, 223, 240, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відкласти підготовче засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Транспортні системи та товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Обрій про визнання майнових прав на об`єкт інвестування до 25 лютого 2021 року 11 години 00 хвилин.

Підготовче засідання провести в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. П. Шутова, 1, каб. - 9.

Про дату і час проведення відкритого підготовчого засідання повідомити учасників судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Інформацію щодо розгляду справи сторони можуть отримати на веб-сайті Солом`янського районного суду міста Києва за посиланням: https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/.

З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд наголошує на необхідності дотримання учасниками процесу, які прибувають у судове засідання, заходів карантинного режиму , у тому числі й щодо використання засобів індивідуального захисту.

Суддя Л. Л. Зуєвич