Постанова

від 01.02.2021 по справі 428/9261/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Кордюкова Ж.І.

Доповідач -Луганська В.М.

Справа № 428/9261/20

Провадження № 22-ц/810/939/20

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Луганської В.М.

суддів: Карташова О.Ю., Коновалової В.А.

за участю секретаря: Вовчанської С.В.

учасники справи:

позивач- ОСОБА_1

відповідач - Комунальне підприємство Сєвєродонецьке тролейбусне управління

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 грудня 2020, хвалене судом у складі судді Кордюкової Ж.І.

за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління про відшкодування моральної шкоди, отриманої внаслідок травми на роботі,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року позивачка звернулася до суду з зазначеними вимогами, в обґрунтування яких вказала, що в період часу з 11.04.2015 року по 27.02.2018 року працювала водієм тролейбуса в Комунальному підприємстві Сєвєродонецьке тролейбусне управління (далі - КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління ).

07.10.2017 року о 12 год 55 хв по проспекту Гвардійський м. Сєвєродонецька Луганської області на ділянці від зупинки Прохідна Південна до перехрестя проспекту Гвардійський - вул. Півоварова м. Сєвєродонецька, що проходить вдовж ПрАТ Азот сталася ДТП, в результаті якої позивачка, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем виконуючи трудові обов`язки водія тролейбуса № 203 отримала тілесні ушкодження - закритий перелам куприка. За вказаним фактом проведено розслідування нещасного випадку та складений відповідачем акт від 31.10.2017 року.

Крім того за даним фактом проведено досудове розслідування та кримінальне провадження було закрито, вказана ДТП сталася не з вини позивачки.

У зв`язку з тим, що в результаті вказаної ДТП позивачка зазнала моральних страждань, остання вважає, що моральну шкоду повинно сплатити їй КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління , з яким вона перебувала у трудових відносинах.

У зв`язку з викладеним, просила суд стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підстави для стягнення моральної шкоди були наведені в позовній заяві та в судовому засіданні ОСОБА_1 . У зв`язку з тим, що в результаті ДТП скаржниця зазнала моральних страждань, вважає, що моральну шкоду повинен сплатити відповідач, оскільки на час заподіяння шкоди позивачка перебувала в трудових відносинах з відповідачем, а суд не звернув на це увагу.

У відзиві на апеляційну скаргу КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що відсутні підстави для її задоволення та зазначає.

За вказаним фактом було проведено службове розслідування нещасного випадку та складено акт форми Н-1 від 31.10.2017 року. Судом вірно встановлено, що відсутня вина відповідача в спричиненні моральної шкоди позивачеві, підприємство не є належним відповідачем по даній справі.

На думку відповідача, позивачка не довела належними та допустимими доказами факт протиправних дій або бездіяльності відповідача, наявний причинний зв`язок між шкодою і протиправними діями завдавала шкоди та вини відповідача в її завданні.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, посилаючись на доводи, які викладені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління апеляційну скаргу не визнав, вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що відсутня вина КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління в спричиненні моральної шкоди позивачці, підприємство є неналежним відповідачем по справі, а сам факт перебування позивачки у трудових відносинах з відповідачем не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частинами першою та третьою статті 13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління водієм тролейбусів 3 класу в період з 11.04.2015 року по 27.02.2018 року.

07.10.2017 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на пр-ті Гвардійському в м. Сєвєродонецьк за участю автомобіля Mersedes-Benz, С 220 СDI, р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , та тролейбуса №203 під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди позивач отримала перелом куприка, больовий синдром, що підтверджується копіями акту проведення розслідування нещасного випадку від 31.10.2017 року, акту №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 20.11.2017 року кримінальне провадження №12017130000000336 від 07.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КПК України, було закрито у зв`язку зі смертю підозрюваного ОСОБА_3 .

У вказаній вище постанові зазначено, що дорожньо-транспортна пригода на пр-ті Гвардійському в м. Сєвєродонецьк за участю автомобіля Mersedes-Benz, С 220 СDI, р/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , та тролейбуса №203 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок якої остання отримала тілесні ушкодження сталась з вини ОСОБА_3 , дії якого не відповідали вимогам Правил дорожнього руху та з технічної точки зору знаходились в причинному зв`язку зі створенням аварійної обстановки та настанням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Встановивши, що нещасний випадок, унаслідок якого позивачу завдано моральних страждань, стався не з вини КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог позивачці.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 грудня 2020 року по доводам апеляційної скарги не має.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, а ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір то судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст.259,367,374,375,382,384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Дата складення повного тексту постанови 04 лютого 2021 року.

Головуючий В.М. Луганська

В.А. Коновалова

Судді: О.Ю. Карташов