Рішення

від 03.02.2021 по справі 386/816/20

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/816/20

Провадження № 2/386/43/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Розкішна про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень,

встановив:

ОСОБА_1 01.10.2020 звернулась до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Розкішна про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обмежень. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 11,10 га., кадастровий номер 3521481300:02:000:0002, розташована на території Ємилівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. 04.06.2009 між сторонами було укладено договір оренди землі б/н, який зареєстрований в Голованівському відділенні Кіровоградської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що в державного реєстрі земель вчинено запис від 24.03.2010 за №04:10:368:00003 строком на 10 років, який закінчився 24.03.2020. Позивач зазначає, що після збору відповідачем урожаю на земельній ділянці в 2020 році вона мала на меті виділити належну їй земельну ділянку в натурі на місцевості та самостійно здійснювати обробіток земельної ділянки та 18.09.2020 звернулась до державного реєстратора Топольник О.М. з метою отримання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо належної їй земельної ділянки. Державним реєстратором позивачу було надано витяг від 18.09.2020, в якому міститься інформація про те, що дію договору оренди землі від 24.03.2010 було продовжено до 31.12.2030 на підставі додаткової угоди б/н від 17.09.2015, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34592163 від 03.04.2017. Позивач вказує, що після її звернення до відповідача з метою надання пояснень щодо реєстрації спірної угоди, відповідачем був наданий примірник оригіналу додаткової угоди від 17.09.2015, а також працівниками відповідача була надана усна відповідь про те, що дану угоду відповідач вважає такою, що укладена відповідно до вимог законодавства. Позивач зазначила, що не укладала (не підписувала), а також не вела жодних переговорів з відповідачем щодо укладення додаткової угоди від 17.09.2015 до договору оренди землі від 24.03.2010. Незважаючи на вимоги позивача до відповідача щодо звільнення земельної ділянки, відповідач ніяким чином на них не відреагував. Позивач вказала, що безпідставна реєстрація додаткової угоди відповідачем про продовження договору оренди земельної ділянки створює їй перешкоди в користуванні нею, які полягають в неможливості обробітку земельної ділянки з метою вирощування сільськогосподарських культур. Враховуючи зазначені обставини, посилаючись на ст.ст. 16, 376, 386, 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 11,10 га, кадастровий номер 3521481300:02:000:0002, яка розташована на території Ємилівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області шляхом скасування рішення державного реєстратора Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотної Олени Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34592163 від 03.04.2017 щодо державної реєстрації додаткової угоди серія б/н, виданої 17.09.2015; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 06.10.2020 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

17.12.2020 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 судом постановлено ухвалу, якою витребувано у відповідача оригінал договору оренди земельної ділянки від 04.06.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ АПК Розкішна , зареєстрованого в Голованівському відділенні регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 24.03.2010 за №04:10:368:00003, який відповідачем суду не наданий.

02.02.2021 представник позивача ОСОБА_2 подав до суду клопотання про зміну предмету позову, яку обґрунтовував тим, що позовна вимога, яка зазначена в позовній заяві, викладена таким чином, що при задоволенні судом позовних вимог її фактично буде неможливо виконати, оскільки позивач просить відповідача усунути перешкоди шляхом скасування державної реєстрації правочину, а позивач таких дій не проводить, однак такі дії здійснюють державні реєстратори в межах відповідних рад. З огляду на правову підставу позову, змінив предмет позову та просить скасувати рішення державного реєстратора Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотної Олени Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34592163 від 03.04.2017, щодо державної реєстрації додаткової угоди, виданої 17.09.2015, орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ТОВ АК Розкішна .

Ухвалою суду від 03.02.2021 заява про зміну предмету позову прийнята до розгляду.

В підготовче засідання позивач та її представник ОСОБА_2 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), що підтверджується довідкою про доставку позивачу 11.01.2021 SMS-повідомлення з текстом судової повістки (а.с. 92) та розпискою представника позивача про вручення судової повістки під підпис 11.01.2021 (а.с. 94); представник позивача подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує (а.с. 106).

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки під підпис 11.01.2021 (а.с. 93); представник відповідача ОСОБА_3 подав до суду заяву про визнання змінених позовних вимог у повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову (а.с. 97).

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частин 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачу належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 11,10 га. за кадастровим номером 3521481300:02:000:0002, яка розташована на території Ємилівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР №012002, виданого 29.10.2001 Ємилівською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області (а.с. 17).

04 червня 2009 року між сторонами було укладено договір оренди землі, який зареєстрований в Голованівському відділенні Кіровоградської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру , про що в державного реєстрі земель вчинено запис від 24.03.2010 за №04:10:368:00003, за умовами якого, позивач передала відповідачу в оренду земельну ділянку загальною площею 11,10 га., яка належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР №012002, на строк 10 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 3329,28 грн. на рік, але не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 10-16).

Як вбачається з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №84112532 від 03.04.2017, копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №224537825 від 18.09.2020, державним реєстратором Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотною Оленою Сергіївною 26.03.2017 зареєстровано додаткову угоду до договору оренди землі за кадастровим номером 3521481300:02:000:0002, укладену 17.09.2015 між сторонами терміном дії до 31.12.2030 з орендною платою в розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 34592163 від 03.04.2017 (а.с. 18, 20-21).

В судовому засіданні була досліджені надана позивачем копія спірної додаткової угоди, укладеної 17.09.20015 між сторонами до договору оренди землі від 04.06.2009 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3521481300:02:000:0002, в якій наявний підпис, як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача в особі генерального директора Цобенка Руслана Олександровича (а.с. 19).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В поданій до суду заяві, представник відповідача визнав обставини, зазначені в позовній заяві та факт того, що позивач не укладала і не підписувала спірну додаткову угоду, що у відповідності до ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Отже, суд приходить до висновку про те, що позивач не підписувала спірну додаткову угоду.

Згідно положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а відповідно до ч.1 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Пунктом другим частини першої ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання правочину недійсним.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин в даній справі суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 по справі №145/2047/16-ц та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.08.2020 по справі №387/970/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 по справі №145/2047/16-ц зазначено, що: такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом з цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. В даному позові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що слід відмовити не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності, а з підстав неналежно обраного способу захисту, яким, на думку суддів є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном. Оскільки така вимога останнім не пред`являлася у позові належить відмовити. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено .

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1 та ч. 2 ст. 321 ЦК України).

Підстави та порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами встановлено ЗК України.

Частиною першою ст. 93 ЗК України, як один з видів права на землю, визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі ).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснюється, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

За нормами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 цього Кодексу, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Отже, встановивши, що спірний правочин позивачем не підписувався, тобто він не є укладеним, суд приходить до висновку, що у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про скасування державної реєстрації.

А тому, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 420 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого нею при зверненні до суду виходячи з розміру, встановленого підпунктом 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» згідно квитанції АТ "Державний ощадний банк України" №60027 від 01.10.2020 (а.с. 6), а інша частина судового збору в тому ж самому розмірі, у зв`язку з задоволенням позову, покладається на відповідача.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору судом не встановлено.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-5, 12-13, 76-89, 141-142, 200, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Розкішна про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень - задовольнити повністю.

Скасувати рішення державного реєстратора Голованівської селищної ради Кіровоградської області Заболотної Олени Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34592163 від 03.04.2017, щодо державної реєстрації додаткової угоди, виданої 17.09.2015 до договору оренди землі від 04.06.2009 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3521481300:02:000:0002, орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ТОВ АК Розкішна .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Розкішна на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову до суду в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. з рахунку НОМЕР_1 .

Місце проживання позивача ОСОБА_1 : с. Ємилівка Голованівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 26521; РНОКПП НОМЕР_2 .

Місцезнаходження відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія Розкішна : смт. Голованівськ Голованівського району Кіровоградської області, вул. Соборна, буд. №37, поштовий індекс 26500; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30077905.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гарбуз О. С.