Постанова

від 02.02.2021 по справі 910/5816/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2021 р. Справа№ 910/5816/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар судового засідання Макуха О.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Аву Грін Енердж

на рішення Господарського суду міста Києва

від 22.09.2020 (повний текст рішення складено 12.10.2020)

у справі № 910/5816/20 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Аву Грін Енерджі

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна

компанія Метрополія

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Іноземного підприємства Агро-Вільд Україна

про розірвання договору та стягнення 55 800,00 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна компанія Метрополія

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аву Грін Енерджі

про стягнення 296 460,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю Аву Грін Енерджі (далі - ТОВ Аву Грін Енерджі , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна компанія Метрополія (далі - ТОВ НТК Метрополія , відповідач) про розірвання договору та стягнення 55 800,00 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору від 30.10.2017 №10/02-03/01 на виконання проектних робіт відповідач не виконав роботи у встановлений Договором строк, відтак позивач, посилаючись на допущене відповідачем істотне порушення умов Договору, просив розірвати укладений сторонами Договір та стягнути суму попередньої оплати в розмірі 55 800,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що ним були виконані обумовлені Договором роботи на 95 %, надіслано позивачу акт приймання-передавання виконаних робіт від 12.08.2019. При цьому, відповідач був позбавлений можливості виконати свої зобов`язання за Договором повністю, оскільки позивачем не було надано необхідних документів для виконання робіт.

Крім цього, ТОВ НТК Метрополія (далі - відповідач, позивач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до ТОВ Аву Грін Енерджі (далі - позивач, відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 296 460,00 грн. з тих причин, що позивачем за зустрічним позовом виконані обумовлені Договором роботи, які в повному обсязі не були оплачені відповідачем за зустрічним позовом, відтак у відповідача за зустрічним позовом виникла заборгованість в розмірі 296 460,00 грн. Позивач за зустрічним позовом направляв відповідачу за зустрічним позовом акт приймання-передачі виконаних робіт, який ним підписано не було, мотивовану відмову від підписання актів також не надано.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічного позову заперечив, вказуючи, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів виконання проектної документації, доказів виконання робіт тощо.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ НТК Метрополія до ТОВ Аву Грін Енерджі про стягнення 296 460,00 грн. до розгляду, об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/5816/20, вирішено перейти до розгляду справи №910/5816/20 за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі № 910/5816/20 в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ Аву Грін Енерджі на користь ТОВ НТК Метрополія 296 460, 00 грн. суму основного боргу та 4 446,90 грн. витрати по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ТОВ Аву Грін Енерджі оскаржило його в апеляційному порядку, подавши дві аналогічні за формою та змістом апеляційні скарги , які апеляційний суд вирішив розглядати як одну. За змістом вказаних скарг просило скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю та стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, за умовами Договору та відповідно до приписів чинного законодавства відповідач (виконавець) зобов`язаний був передати позивачу (замовнику) не частину проекту, не робоче листування між сторонами, а готову проектно-кошторисну документацію, готовність якої можлива лише у 100% розмірі, а не 95%, як зазначав відповідач (підрядник). Проте всупереч наведеному відповідач (виконавець) не повідомляв замовника в письмовій формі про початок роботи, про завершення роботи за кожним етапом окремо (п. 2.1 Договору); як і про будь-які обставини з приводу ненадання замовником необхідної інформації (п. 3.1 Договору); не надавав замовнику результатів робіт та підписаного у 2-х примірниках відповідного Акт приймання-передавання робіт за кожним етапом (п. 4.1 Договору); не дотримався умов Договору щодо строків виконання робіт, які визначено у специфікації робіт (Додаток № 1 до Договору). На думку апелянта, предметом договору є виконання певно визначеної проектної документації, а підготовка технічного завдання, отримання вихідних даних, підготовка техніко-економічного обґрунтування є лише передумовою виконання самого проекту, тобто без отримання цих даних у виконавця відсутня об`єктивна можливість виконати сам проект. Також апелянт стверджував, що позивач за зустрічним позовом не надав взагалі жодних доказів виконання ним проектної документації, в тому числі й щодо виконання ним робіт в розмірі 95%. Посилання позивача за зустрічним позовом, на яких гуртуються висновки суду про те, що відповідач за зустрічним позовом не надав доказів на виконання умов п. 4.3 Договору та вимог ч.1 ст. 853 ЦК України й ним було заявлено вмотивовану відмову від прийняття робіт, отже суд вважав роботи за вказаними актами виконаними позивачем та прийнятими відповідачем, апелянт вважає помилковими, по-перше, сторони погодили порядок виконання робіт за Договором та порядок їх прийняття, цього порядку підрядник не дотримався; по друге, було надіслано акт про виконання лише частини робіт, що не передбачено Договором, самі роботи не були передані замовнику, тому у замовника був відсутній предмет розгляду (самого проекту) та, відповідно, не виникло обов`язку прийняти роботи за їх відсутності, по-третє, п. 4.3 Договору має пряме відсилання до п. 4.2 Договору, де передбачено, що замовник протягом 5-ти робочих днів від дати одержання Акту приймання-передавання робіт за етапом повинен надати відповідь. Крім цього, апелянт вказував, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги лист № 01/02-02/209 від 12.09.2018, яким відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом з приводу необхідності надання документів для укладення договору на приєднання, оскільки матеріли справи не містять доказів надання необхідних документів замовником для виконання робіт в повному обсязі. Також суд безпідставно проігнорував, що відповідачем за первісним позовом не було надано доказів вручення згаданого листа, а також тих обставин, що Договором передбачено проектування схеми видачі потужності сонячної електростанції 10 МВт, а вищезгаданий лист стосується проектування схеми видачі потужності електростанції 12 МВт, тобто зовсім іншого об`єкту. Крім цього, апелянт звертав увагу, що Договір сторонами укладено 30.10.2017, загальний строк виконання робіт - 4,5 місяці, тобто не пізніше 15.03.2018, будь-якого листування за Договором між сторонами не велось, виконавцем надано листування за іншими Договорами, які стосуються інших об`єктів проектування, чим введено суд в оману. Прострочення виконавцем строків виконання Договору, відсутність листування щодо надання необхідних даних для виконання робіт, а також не надання виконавцем готової проектно-кошторисної документації свідчить про істотне порушення відповідачем за первісним позовом умов Договору. При цього, апелянт звертав увагу, що право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає ст. 16 ЦК України, передбаченим нею способам (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони (скаржник посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18)).

Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач за первісним позовом подав відзив на апеляційну скаргу, в якому стверджував про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, зазначив, що результатами виконаних робіт за Договором є: підготовка та погодження ТЗ на розробку ТЕО схеми видачі потужності СЕС, отримання вихідних даних в ПрАТ Київобленерго та ДП НЕК Укренерго , узгодження розрахункової моделі на виконання ТЕО, розробка та оформлення ТЕО схеми видачі потужності СЕС, погодження ТЕО схеми видачі потужності в ПрАТ Київобленерго , погодження ТЕО схеми видачі потужності в ДП НЕК Укренерго (через єдине вікно ). Доказами передачі замовнику результатів робіт відповідач за первісним позовом вважає: лист ТОВ АВУ Солар (ТОВ Аву Грін Енерджі ) від 02.05.2018 № 02/05/1-С, лист АВУ Солар (ТОВ Аву Грін Енерджі ) від 13.06.2018 № 13/06/1-С; лист ПрАТ Київобленерго від 28.03.2018 № 05/360/2311, лист ПрАТ Київобленерго від 10.07.2018 № 05/360-Пр/3914 та лист ДП НЕК Укренерго від 03.05.2018 № 11/1064. Акт приймання-передавання виконаних робіт у 2-х примірниках було направлено замовнику листом від 12.08.2019 № 01/03-01/213. За твердженнями відповідача за первісним позовом, виконавець виконав на користь замовника 95 % від загального обсягу робіт за Договором, що відображено у Акті приймання-передавання виконаних робіт, в якому, зокрема, зазначено наступне: Роботи були виконані в розмірі 95 % від загальної вартості Договору згідно Специфікації робіт . Цей Акт приймання-передавання виконаних робіт було направлено на підписання позивачу за первісним позовом вищезгаданим листом від 12.08.2019 № 01/03-01/213, проте замовник не повернув підписаного ним Акту, про причини відмови від його підписання не повідомив. Для остаточного виконання Договору відповідач за первісним позовом листом від 12.09.2018 № 01/02-02/209 звернувся до позивача за первісним позовом з приводу необхідності надання документів для укладення договору на приєднання в ПрАТ Київобленерго та оптимізації технічних умов, натомість жодного документу від позивача за первісним позовом надано не було. З приводу потужності сонячної електростанції відповідач за первісним позовом зазначив, що потужність коригувалась виконавцем на прохання замовника, виходячи з вихідних даних, які частково надавались, проектування іншого об`єкту замовника виконавцем не здійснювалось. Щодо строків виконання Договору відповідач за первісним позовом стверджував, що початок відліку строку виконання робіт пов`язаний з наданням замовником виконавцю необхідної інформації та документації за Договором та Додатками до нього. На його думку, сторони узгодили порядок розірвання Договору на підставі ст. 188 ГК України, проте позивачем за первісним позовом не надано суду доказів на підтвердження надання пропозиції відповідачу про розірвання Договору, що свідчить про недотримання процедури розірвання договору.

В судове засідання апеляційної інстанції 02.02.2021 з`явилися представники позивача та відповідача за первісним позовом, представник третьої особи за первісним позовом не з`явився не зважаючи на його належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення йому відповідної ухвали суду про призначення справи до розгляду, яку за наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення отримано уповноваженим представником третьої особи за первісним позовом 13.01.2021.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 02.02.2021 представник третьої особи за первісним позовом, явка якого в судове засідання обов`язковою не визнавалась, не з`явився не зважаючи на його належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надіслав, апеляційний суд вважав за можливе розглядати справу за відсутності цього учасника за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача за первісним позовом (апелянта) в даному судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом надав пояснення, в яких заперечив доводи апеляційної скарги, просив не брати їх до уваги, оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача за первісним позовом, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи, 30.10.2017 між ТОВ АВУ Солар , яке в подальшому змінило своє найменування на ТОВ Аву Грін Енерджі (позивач за первісним позовом, замовник за договором) та ТОВ НТК Метрополія (відповідач за первісним позовом, виконавець за договором) укладено Договір №10/02-03/01 на виконання проектних робіт (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов`язався виконати роботи щодо проектування схеми видачі потужності сонячної електростанції 10 МВт поблизу с. Озерна Білоцерківського району Київської області.

Відповідно до п. 1.3 Договору технічні, економічні та інші вимоги до проведення робіт визначаються Специфікацією робіт (Додаток 1) та Технічним завданням на виконання техніко-економічного обґрунтування схеми видачі потужності сонячної електростанції (СЕС) потужністю 10 МВт (Додаток 2), які є невід`ємними частинами Договору.

Положеннями п. 2.1 Договору сторони погодили, що роботи поділено наступним чином: 1 етап виконання робіт 0, 00 грн., 2 етап виконання робіт 186 000,00 грн, 3 етап виконання робіт - 123 000,00 грн, разом вартість робіт складає 309 000, 00 грн., з ПДВ 370 800,00 грн.

За умовами п. 3.1 Договору якщо замовник надає всю необхідну інформацію своєчасно, як у письмовій, так і в усній формі, виконавець зобов`язаний негайно розпочати заплановану роботу. Якщо замовник не виконує свої обов`язки з надання всієї необхідної інформації та/або виконує несвоєчасно, виконавець зобов`язаний письмово повідомити замовника про цей факт з зазначенням розумних строків для цього замовника.

Відповідно до п. 3.5 Договору у випадку невиконання або несвоєчасного виконання замовником п.п.3.1-3.2 Договору виконавець не несе відповідальності за своєчасне та повне виконання робіт.

Після закінчення виконання робіт за кожним етапом виконавець передає замовнику результати робіт та підписаний у 2 (двох) примірниках відповідний Акт приймання-передавання робіт за етапом (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати одержання Акту приймання-передавання робіт за етапом повинен надіслати виконавцю підписаний Акт або надати мотивовану відмову від приймання робіт. Прийняття може бути відмовлено та / або заявлено замовником у письмовій формі лише у виправданих випадках. У разі надання мотивованої відмови, протягом 10 (десяти) робочих днів сторонами укладається двосторонній Акт виявлених порушень вимог Договору та/або інших порушень, в тому числі порушень норм чинного законодавства України, з переліком необхідних додаткових робіт, доопрацювань, інших заходів та термінів їх виконання. Замовник не має права використовувати передані йому результати робіт до їх прийняття та повної оплати за кожним етапом.

За змістом п. 4.3 Договору у разі непідписання або неповернення Акту приймання-передавання робіт за етапом у строк, зазначений в п.4.2 Договору, та ненадання мотивованої відмови, Акт приймання-передавання робіт за етапом вважається підписаним та підлягає оплаті замовником за умовами п. 2.1 Договору.

Цей Договір згідно п. 9.1 вступає в силу з моменту підписання повноважними представниками сторін і скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Розірвання договору можливе тільки з поважної причини (п. 9.2 Договору).

Додатком 1 до Договору Специфікація робіт сторони визначили найменування робіт, їх вартість та строк виконання по кожному етапу:

1 етап - аналіз вихідних даних за проектом, перевірка наявних дозвільних та землевпорядних документів;

2 етап - розробка схеми видачі потужності СЕС, в тому числі:

- підготовка та погодження ТЗ на розробку ЄТЕО схеми видачі потужності СЕС;

- отримання вихідних даних в ПрАТ Київобленерго та ДП НЕК Укренерго , узгодження розрахункової моделі на виконання ТЕО;

- розробка та оформлення ТЕО схеми видачі потужності СЕС (Технічне завдання наведене в Додатку 2).

3 етап - погодження схеми видачі потужності СЕС, в тому числі:

- погодження ТЕО схеми видачі потужності в ПрАТ Київобленерго ;

- погодження ТЕО схеми видачі потужності в ДП НЕК Укренерго (через єдине вікно );

- організація укладення договору на приєднання в ПрАТ Київобленерго та оптимізація технічних умов на приєднання;

- погодження ТУ в ДП НЕК Укренерго .

Строк виконання робіт по 1 етапу становить 0,5 міс, по 2 етапу - 1,5 міс., по 3 етапу - 2,5 міс. після виконання етапу 2, всього 4,5 міс.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт (ст. 887 ЦК України) підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як встановлено матеріалами справи, 17.11.2017 між ТОВ НТК Метрополія (відповідач за первісним позовом, сторона-1 за договором), Іноземним підприємством Агро-Вільд Україна (третя особа за первісним позовом, сторона-2 за договором) та ТОВ АВУ Солар , яке в подальшому було перейменовано на ТОВ Аву Грін Енерджі (позивач за первісним позовом, сторона-3 за договором) укладено Договір № 11/02-03/01 про виконання обов`язку третьою особою та припинення зобов`язання зарахуванням (далі Договір), за умовами п. 1.1 якого сторона-2 виконає зобов`язання по сплаті боргу за сторону-3 перед стороною-1, що виникли внаслідок укладення Договору від 30.10.2017 № 10/02-03/01 про виконання проектних робіт шляхом перерахування суми в розмірі 55 800, 00 грн. на поточний рахунок сторони-1.

Відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язку боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання Договору Іноземне підприємство Агро-Вільд Україна перераховало на користь ТОВ НТК Метрополія 55 800, 00 грн. за розробку схеми потужності СЕС, що підтверджується платіжним дорученням №20025 від 21.11.2017. Вказана сума була прийнята відповідачем за первісним позовом без будь-яких зауважень та заперечень.

Таким чином, правовою природою перерахованої суми в розмірі 55 800,00 грн. є аванс на виконання робіт за Договором, який перераховано третьою особою за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом в рахунок виконання зобов`язання позивача зі сплати обумовленого авансу згідно Договору. Сплата авансу в розмірі 55 800, 00 грн. платіжним дорученням №20025 від 21.11.2017 в сукупності з двосторонньо погодженим сторонами Додатком № 1 до Договору Специфікація робіт свідчить про те, що позивачем за первісним позовом було виконано свої зобов`язання щодо сплати авансу за Договором, внаслідок чого у відповідача за первісним позовом виник обов`язок виконати обумовлені Договором роботи у визначені ним строки.

Звертаючись з первісним позовом до суду, позивач за первісним позовом вказував на те, що відповідачем за первісним позовом всупереч умовам Договору не дотримано строків виконання робіт (п. 1.2 Договору) та не надано замовнику результатів робіт, не підписано у 2-х примірниках Акт приймання-передавання виконаних робіт, відтак позивач за первісним позовом, посилаючись на допущення відповідачем істотного порушення умов Договору, просив суд розірвати укладений між сторонами Договір та стягнути суму попередньої оплати в розмірі 55 800,00 грн.

При цьому, позивач за зустрічним позовом стверджував про виконання ним умов Договору на 95% й просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом 296 460,00 грн. вартості виконаних ним робіт з урахуванням здійсненої попередньої оплати в розмірі 55 800, 00 грн.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за зустрічним позовом не надав доказів того, що на виконання умов п. 4.3 Договору та вимог ч. 1 ст. 853 ЦК України він заявляв вмотивовану відмову від прийняття робіт, отже дійшов висновку, що роботи за вищевказаними Актами були виконані позивачем та прийняті відповідачем, відповідно повинні бути оплачені відповідачем за первісним позовом. При цьому, місцевий суд вважав, що оскільки виконавцем було направлено замовнику Акт приймання-передавання виконаних робіт за Договором (лист від 12.08.2019 №01/03-01/213), роботи за яким вважаються прийнятими відповідно до умов п. 4.3 Договору, відповідач за первісним позовом не допустив порушень Договору, а відтак позивач за первісним позовом не довів наявності підстав для розірвання договору підряду та стягнення попередньої оплати.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду.

Як вище згадувалось, внаслідок укладення Договору між сторонами виникли правовідносини підряду, зокрема, щодо проведення проектних робіт, які врегульовано главою 61 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання робіт або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено матеріалами справи, Додатком 1 до Договору Специфікація робіт сторони визначили найменування робіт, їх вартість та строки виконання по кожному етапу:

1 етап - аналіз вихідних даних за проектом, перевірка наявних дозвільних та землевпорядних документів;

2 етап - розробка схеми видачі потужності СЕС, в тому числі:

- підготовка та погодження ТЗ на розробку ЄТЕО схеми видачі потужності СЕС;

- отримання вихідних даних в ПрАТ Київобленерго та ДП НЕК Укренерго , узгодження розрахункової моделі на виконання ТЕО;

- розробка та оформлення ТЕО схеми видачі потужності СЕС (Технічне завдання наведене в Додатку 2).

3 етап - погодження схеми видачі потужності СЕС, в тому числі:

- погодження ТЕО схеми видачі потужності в ПрАТ Київобленерго ;

- погодження ТЕО схеми видачі потужності в ДП НЕК Укренерго (через єдине вікно );

- організація укладення договору на приєднання в ПрАТ Київобленерго та оптимізація технічних умов на приєднання;

- погодження ТУ в ДП НЕК Укренерго .

Строк виконання робіт по 1 етапу становить 0,5 міс, по 2 етапу - 1,5 міс., по 3 етапу - 2,5 міс. після виконання етапу 2, всього 4,5 міс.

За умовами п. 2.1 Договору загальна вартість робіт складає 370 800, 00 грн. разом з ПДВ. Оплата повинна проводитись відповідно після виставлення рахунку виконавцем протягом 5 банківських днів. Виконавець повинен подати рахунок-фактуру, а також як тільки він приступив до початку роботи за певним етапом, повинен повідомити замовника в письмовій формі про початок роботи й про завершення роботи за кожним етапом окремо.

Положеннями п. 3.1 Договору сторони погодили, що якщо замовник надає всю необхідну інформацію своєчасно, як у письмовій, так і в усній формі, виконавець зобов`язаний негайно розпочати заплановану роботу. Якщо замовник не виконує свої обов`язки щодо надання всієї необхідної інформації та/або виконує несвоєчасно, виконавець зобов`язаний письмово повідомити замовника про цей факт з зазначенням розумних строків для цього замовника.

Після закінчення виконання робіт за кожним етапом виконавець передає замовнику результати робіт та підписаний у 2 (двох) примірниках відповідний Акт приймання-передавання робіт за етапом (п. 4.1 Договору).

Проте, всупереч наведеним умовам Договору відповідач за первісним позовом (виконавець) не повідомляв замовника в письмовій формі про початок роботи та про ії завершення за кожним етапом окремо (п. 2.1 Договору); не повідомляв замовника в письмовій формі про будь-які обставини з приводу ненадання замовником необхідної інформації (п. 3.1 Договору); не надавав замовнику результати робіт та підписаний у 2-х примірниках відповідний Акт приймання-передавання робіт за кожним етапом (п. 4.1 Договору); не дотримався умов Договору щодо строків виконання робіт, які визначено у Специфікації робіт (Додаток № 1 до Договору). Доказів протилежного відповідачем за первісним позовом не надан.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що початок відліку строку виконання робіт пов`язаний з наданням замовником виконавцю необхідної інформації та документації, передбаченої Договором та Додатками до нього, не заслуховують на увагу як безпідставні та необгрунтовані, адже матеріали справи не містять доказів звернення відповідача за первісним позовом до позивача за первісним позовом про уточнення вихідних даних та надання будь-якої додаткової інформації та документації, що в свою чергу спричинило затримку строків виконання робіт.

Наданий відповідачем за первісним позовом 12.09.2018 лист № 01/01-02/209 щодо необхідності надання документів для укладення договору на приєднання в ПрАТ Київобленерго та оптимізацію технічних умов в силу приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України не може бути належним доказом звернення відповідача за первісним позовом до позивача за первісним позовом для уточнення вихідних даних, адже відповідачем за первісним позовом не надано ні доказів направлення, ні доказів отримання або вручення цього листа позивачу за первісним позовом.

Крім цього, вказаний лист містить посилання на проектування видачі потужності електростанції 12 МВт, в той час як за умовами п. 1.1 Договору виконавець зобов`язався виконати роботи з проектування схеми видачі потужності сонячної електростанції 10 МВт. Доказів погодження іншої потужності, про що вказував суду відповідач за первісним позовом, матеріали справи також не містять.

Протокол технічної наради від 27.05.2019, складений представниками позивача та відповідача, містить лише відомості щодо обговорення певних проектувань без зазначення за яким договором, відповідно не може бути документом, який в силу приписів ст. 11 ЦК України встановлює/змінює/припиняє зобов`язання сторін саме за Договором, як і не може бути документом, який підтверджує прийняття до виконання визначених у ньому технічних показників.

Як встановлено матеріалами справи, на підтвердження виконання робіт за Договором на 95% відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) надав лист від 12.08.2019 № 01/03-01/213 у відповідь на лист позивача № 9 від 06.08.2019, в якому зазначалось, що відповідач за первісним позовом виконав на користь позивача, як замовника, зобов`язання в розмірі, близькому до 95% від загальної вартості робіт за Договором на суму 352 260, 00 грн., а решта робіт не могла бути виконана в зв`язку з порушенням змовником п. 3.1 Договору. До цього листа було долучено Акт приймання-передавання виконаних робіт від 12.08.2019 на суму 352 260, 00 грн., який підписано в односторонньому порядку лише відповідачем за первісним позовом.

Дослідивши вищезгаданий акт, підписаний в односторонньому порядку лише відповідачем за первісним позовом, апеляційний суд дійшов висновку, що він не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України як виконання відповідачем за первісним позовом, так і прийняття позивачем за первісним позовом визначеного Договором обсягу робіт. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання відповідачем проектних робіт, як і їх вартості у визначеному відповідачем за первісним позовом у Акті розмірі.

При цьому, надсилання відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом вказаного Акту не є обставиною, яка підтверджує фактичне виконання відповідачем робіт на згадану у ньому суму, так і фактичне їх прийняття позивачем на підставі п. 4.1, 4.2 Договору.

Надані відповідачем за первісним позовом листи ТОВ АВУ Солар (ТОВ Аву Грін Енерджі ) від 02.05.2018 № 02/05/1-С, АВУ Солар (ТОВ Аву Грін Енерджі ) від 13.06.2018 № 13/06/1-С, адресовані ПрАТ Київобленерго , лист ПрАТ Київобленерго від 10.07.2018 № 05/360-Пр/3914 також не свідчать про виконання відповідачем за первісним позовом робіт за узгодженої сторонами Специфікації та у визначені нею строки, тим більше про прийняття таких робіт позивачем за первісним позовом, адже за умовами Договору та приписами чинного законодавства відповідач (виконавець) зобов`язаний був передати позивачу (замовнику) не частину проекту, не робоче листування між сторонами, а готову проектно-кошторисну документацію, яка б відповідала погодженим сторонами умовам.

При цьому, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) не надано жодних доказів на підтвердження виконаних ним робіт згідно погоджених сторонами етапів та саме у визначених Договором обсягах та строках, тобто не надав доказів, що роботи ним виконано саме в розмірі 95%.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку про виконання позивачем за первісним позовом своїх зобов`язань за Договором шляхом сплати авансового платежу, внаслідок чого у відповідача за первісним позовом виник обов`язок виконати обумовлені Договором роботи у визначений ним строк, чого ним не здійснено, відтак позивач за первісним позовом за наявності в роботі істотних відступів від умов Договору правомірно реалізував своє право заявити вимоги про розірвання Договору та стягнення перерахованого авансу в розмірі 55 800, 00 грн.

Положеннями ч. 2 ст. 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ст. 852 ЦК України). За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 861 ЦК України підрядник зобов`язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Порушенням зобов`язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Зміна або розірвання договору допускається на підставі ч.ч 1, 2 ст. 651 ЦК України лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Оскільки матеріали справи не містять жодних доказів повного та належного виконання відповідачем за первісним позовом обумовлених Договором робіт у встановлені ним строки, а останнім не доведено обставин, за наявності яких виконані ним роботи могли б вважаються прийнятими позивачем, або обставин, які звільняють його від виконання умов Договору, апеляційний суд дійшов висновку про істотне порушення відповідачем за первісним позовом умов Договору, яке полягає в тому, що станом на момент звернення до суду з первісним позовом у даній справі позивач за первісним позовом був позбавлений того, на що він розраховував при укладанні Договору з відповідачем за первісним позовом, адже позивач за первісним позовом очікував отримати від відповідача за первісним позовом проектну документаціє через 4,5 місяці.

Крім цього, апеляційним судом враховано, що Акт приймання-передавання виконаних робіт (Договір) на суму 352 260, 00 грн., який підписано в односторонньому порядку лише відповідачем за первісним позовом, не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України як виконання відповідачем, так і прийняття позивачем визначеного Договором обсягу робіт на вказану у ньому суму. В свою чергу, наведена обставина в сукупності з тим, що матеріали справи взагалі не містять будь-яких документальних підтверджень виконання відповідачем проектних робіт (як повністю, так і частково), зазначений Акт не приймається апеляційним судом як належний доказ на підтвердження факту виконаних робіт на вищезгадану суму.

Посилання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), що відповідач за зустрічним позовом не надав доказів (п. 4.3 Договору та вимог ч.1 ст. 853 ЦК України) щодо його вмотивованої відмови від прийняття робіт, отже, за висновками місцевого суду, роботи за Актами виконані позивачем та прийняті відповідачем, апеляційний суд вважає помилковими, адже сторони погодили строк, порядок виконання робіт за Договором та порядок їх прийняття, такого порядку підрядник не дотримався, вищезгаданий Акт приймання-передавання складено на частину робіт, чого не передбачено Договором, зокрема, без конкретизації, які саме роботи та за яким етапом були виконані.

Доводи відповідача за первісним позовом про відсутність у позивача права на розірвання договору в односторонньому порядку з посиланням на ст. 188 ГК України, не заслуговують на увагу як безпідставні та необґрунтовані з огляду на те, що за змістомо ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проте, право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає ст. 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17 (провадження № 12-216гс18), п. 8.17).

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за Договором щодо повного та належного виконання у встановлені строки обумовлених Договором робіт, що є істотним порушенням його умов, в наслідок чого позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні Договору з відповідачем, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимоги за первісним позовом про розірвання в судовому порядку укладеного між сторонами Договору та стягнення на користь позивача за первісним позовом 55 800, 00 грн. попередньої оплати, відповідно про задоволення первісного позову в повному обсязі.

З огляду на наведене та те, що матеріали справи не містять жодних доказів повного та належного виконання позивачем за зустрічним позовом обумовлених Договором робіт у передбачені ним строки, а також останнім не доведено обставин, за наявності яких виконані ним роботи могли би вважатися прийнятими відповідачем за зустрічним позовом, апеляційний суд вважає вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 296 460,00 грн. вартості виконаних ним робіт з урахуванням здійсненої попередньої оплати необґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами, відтак такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, апеляційним судом враховано, що обов`язком суду при вирішенні спору є належна правова кваліфікація правовідносин учасників спору і застосування відповідної норми права, яка регулює спірні правовідносини, тобто, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

З`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Вищезгадана правова позиція узгоджується із висновками Великої палати Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

Таким чином, звертаючись з первісним позовом до суду, позивач обґрунтував свої вимоги положеннями, зокрема, ст. ст. 901, 903 ЦК України, які регулюють правовідносини за договором надання послуг, тоді як до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальна норма, яка регулює правовідносини підряду на виконання проектних робіт.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України та ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним судами, інші доводи сторін не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.ч. 1-2, 4 ст. 269 ГПК України).

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд згідно п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення на підставі п.п. 1-4 ч.1 ст.277 ГПК України є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування вимог матеріального права.

За таких обставин, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду про відмову у задоволення первісного позову та про задоволенні зустрічного позову, оскаржене рішення вважає незаконним й таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову. Тому доводи позивача за первісним позовом по суті його апеляційної скарги заслуговують на увагу, а скарга - підлягає задоволенню.

В зв`язку із задоволенням первісного позову та апеляційної скарги позивача за первісним позовом з відповідача за первісним позовом на його користь на підставі ст. 129 ГПК України підлягають стягненню 4 204, 00 грн. судового збору за подання первісного позову та 12 976, 35 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аву Грін Енерджі задовольнити, Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі № 910/5816/20 - скасувати та прийняти нове:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аву Грін Енерджі до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна компанія Метрополія про розірвання договору та стягнення 55 800,00 грн. задовольнити.

Розірвати Договір № 10/02-03/01 від 30.10.2017, укладений між Товариством з обмеженою від повільністю АВУ Солар та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна компанія Метрополія .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна компанія Метрополія (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 75-А, офіс 129, ідентифікаційний код 400948220 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аву Грін Енерджі (09128, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Озерна,вул. Липки, буд. 2, ідентифікаційний код 41616924) 55 800, 00 грн. попередньої оплати, 4 204, 00 грн. судового збору за подання первісного позову.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна компанія Метрополія до Товариства з обмеженою відповідальністю Аву Грін Енерджі про стягнення 296 460,00 грн. відмовити. .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технічна компанія Метрополія (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 75-А, офіс 129, ідентифікаційний код 400948220 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аву Грін Енерджі (09128, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Озерна,вул. Липки, буд. 2, ідентифікаційний код 41616924) 12 976, 35 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/5816/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 04.02.2021

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко