Рішення

від 27.01.2021 по справі 910/26734/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2021Справа № 910/26734/15 за позовом Broadcast Music Inc. (BMI) в особі Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія "1+1"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Компанії "TV Media Planet Limited"

про стягнення 93 786,00 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Вовчик О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Broadcast Music Inc. (BMI) в особі Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" про стягнення 93 786,00 грн - компенсації за порушення майнових авторських прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 04.11.2015.

Ухвалою суду від 04.11.2015 продовжено строк вирішення спору у справі №910/26734/15 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 01.12.2015.

Ухвалою суду від 01.12.2015 залучено до участі у справі компанію "TV Media Planet Limited" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, направлено судове доручення про вручення судових та позасудових документів компанії "TV Media Planet Limited", зупинено провадження у справі до надходження повідомлення про вручення судових документів.

Станом на день поновлення провадження у справі, повідомлення про вручення судових та позасудових документів або про неможливість такого вручення до суду не надійшло.

Відповідно до п. b) ч. 2 ст. 15 Конвенції, кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема, з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Оскільки з дати направлення прохання про вручення судових та позасудових документів третій особі сплинув достатній термін, явка третьої особи у судове засідання не є обов'язковою, суд дійшов висновку про те, що вжито всіх заходів для повідомлення третьої особи-нерезидента про розгляд даної справи, а тому вважає за можливе розглянути справи за відсутності представника третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 09.12.2020.

17.11.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти задоволення позову.

Ухвалою суду від 09.12.2020 долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, відкладено підготовче засідання на 23.12.2020, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Протокольною ухвалою від 23.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2021.

У судове засідання 27.01.2021 представники сторін не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, про місце, дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 27.01.2021 суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази.

У судовому засіданні 27.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є організацією колективного управління, яка діяла на підставі Статуту, Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України "Про облік організацій колективного управління" №3/2003 від 22.08.2003 та відповідно до положень ст. 47-49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції, чинній на момент виникнення спору.

Зазначена організація управляла на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права.

Відповідно до своїх повноважень, передбачених положеннями статей 47-49 Закону, позивач на території України здійснювала управління виключними майновими авторськими правами, на підставі чого укладала з юридичними та фізичними особами угоди (надавала дозволи) на використання творів авторів (в тому числі шляхом публічного виконання), проводила збір, розподіл і виплату авторської винагороди, здійснювала захист порушених авторських прав.

Відповідно до ст. 45 закону, суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами, зокрема, через організацію колективного управління.

Частинами 1, 5 ст. 47 закону в редакції від 05.12.2012 встановлено, що Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть також доручати управління своїми майновими правами на колективній основі відповідним державним організаціям, установчі документи яких передбачають здійснення таких функцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 закону в редакції від 05.12.2012, організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів. Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Згідно пп. г ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції від 05.12.2012, організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції, окрема, вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому, окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і(або) сумідних прав, а не своїх прав. Позивачами у таких випадках є суб'єкт авторського і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

На підтвердження повноважень Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" на колективне управління виключними майновими авторськими правами компанії Broadcast Music, Inc. (ВМІ) способом публічного виконання спірних музичних творів свідчить укладений між сторонами договір про взаємне представництво інтересів від 31.12.2004,

Умовами зазначеного договору передбачене наступне:

- слово "термін" означає період, що починається з 31.12.2004 та закінчується 31.12.2007, при чому даний період дії Договору від 31.12.2004 буде продовжуватися із року в рік автоматично, якщо він не буде розірваний іншою стороною рекомендованим листом, листом-підтвердженням або іншим еквівалентним повідомленням не пізніше ніж за шість місяців до закінчення кожного періоду (пункт "а" договору);

- за договором від 31.12.2004 організація є єдиним представником інтересів Broadcast Music Ink. на території України протягом терміну договору від 31.12.2004 (підпункт "б" пункту 1 договору);

- сторони встановлюють, що організація та її ліцензіати користуються всіма правами на твори Broadcast Music Ink., властивими для звичайної передачі прав на виконання, і якими користуються ліцензіати організації на музичні композиції на території України (підпункт "в" пункту 2 договору);

- кожна сторона підтверджує та гарантує, що вона має повні права та повноваження укладати договір від 31.12.2004 та передавати права, що в ньому містяться, і права, передані за договором від 31.12.2004, не будуть мати у своїй правовій охороні перешкод та претензій (пункт 7 договору).

Broadcast Music Ink. є акціонерним товариством, юридичною особою Сполучених Штатів Америки.

Вказана юридична особа за законодавством Сполучених Штатів Америки, зокрема авторського закону (copyright law) є організацією, що володіє правами на понад 8,5 млн музичних творів шляхом надання ліцензій під назвою "Суспільне право на виконання" (public performing right).

"Суспільне право на виконання" (public performing right) - це право виконувати музику на публіці, що включає в себе трансляцію музичного твору на радіо чи телебаченні.

У вказаному випадку роялті сплачується безпосередньо автору або організації, зокрема, Broadcast Music, Ink.

Водночас, Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є постійним і повноважним членом міжнародної неурядової організації - Міжнародна конфедерація авторських та композиторських товариств (CISAC), заснованої у 1926 році з метою забезпечення захисту творців духовних цінностей і координації технічної діяльності між товариствами авторів та композиторів. Зазначене підтверджується, зокрема, листом Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (CISAC) від 02.04.2013 року, в якому зазначено, що ДП УААСП (правонаступником якого є Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав") є визнаним членом CISAC з 15.12.2000 року та зобов'язане діяти згідно з правилами CISAC. Кожне товариство має повну детальну інформацію щодо кожного члена та кожного твору створеного його членами. Інформація про твори, надана членами кожного товариства також надається кожному товариству-партнеру. Товариства можуть отримати дані за допомогою юридично дійсних та аутентичних електронних баз даних, які складають частину мережевого проекту Загальна Інформаційна Система CISAC ("CIS-net"). Управління ІРІ було передано швейцарському товариству SUISA. ІРІ - електронна база даних, яка вміщує інформацію про композиторів, авторів та видавців творів, які захищені авторським правом, і яка надається товариством для всіх товариств світу у електронному вигляді.

Також, між SUISA Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори, як власником і менеджером ІРІ Системи, та Державним підприємством "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (правонаступником якого є Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав"), як користувачем, була укладена Угода користувачів ІРІ, відповідно до якої користувачу надано доступ до системи ІРІ.

Із виписок із системи ІРІ вбачається, що авторські майнові права на твори "Pretty Woman" (виконавець Roy Orbison) знаходяться в управлінні іноземних організацій колективного управління Broadcast Music, Inc.

Відповідно до договорів про взаємне представництво інтересів, на території України авторськими майновими правами щодо перелічених творів управляє Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав".

Наведені вище обставини свідчать про те, що Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" здійснює колективне управління виключними майновими авторськими правами компанія Broadcast Music, Ink.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до частини першої статті 15 закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Відповідно до наказу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" №Ф/43/14 від 19.12.2014 "Про проведення фіксації" на виконання ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", з метою здійснення фіксації порушення авторських прав під час публічного сповіщення творів з репертуару Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", направлено начальника відділу моніторингу та фіксації правопорушень авторського права управління зборів авторської винагороди Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Шульгу А.А. 20.12.2014 о 21 год. 10 хв. на фіксацію на матеріальні носії (аудіо та/або відео) факту публічного сповіщення творів в прямому ефірі телеканалу "1+1" (Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1"). Результати фіксації оформити у вигляді "Акту".

Актом фіксації публічного сповіщення творів від 20.12.2014, складеним уповноваженим представником Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Шульго. А.А. та відеозаписом публічного сповіщення було встановлено, що в ефірі телеканалу "1+1", який належить Товариству з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія "1+1" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТРК "Студія "1+1"), 20.12.2014 з 21 год. 20 хв. до 22 год. 18 хв. здійснено публічне сповіщення музичних творів, зокрема "Pretty Woman" (виконавець Roy Orbison).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені Законом України "Про авторське право і суміжні права".

Публічне сповіщення - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Згідно п. 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Як встановлено судом вище, на підтвердження факту використання відповідачем творів "Pretty Woman" (виконавець Roy Orbison), позивачем надано відеозапис публічного сповіщення та акт фіксації від 20.12.2014.

На підтвердження правомірності використання вказаних вище об'єктів відповідач зазначає, що твір під назвою "Pretty Woman" (виконавець Roy Orbison) могли демонструватися лише у складі цілісного аудіовізуального твору "Вечірній квартал", при цьому, відповідач набув права на публічне сповіщення аудіовізуального твору "Вечірній квартал" на підставі договору від 11.09.2006 між ним та компанією "TV Media Planet".

11.09.2006 між компанією "TV Media Planet" та ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" укладено договір, предметом якого є передача ліцензіаром - ліцензіату виключні права на телевізійний показ фільмів на території України та на використання форматів на території України.

Відповідно до п. 2.3, 2.4 зазначеного договору, ліцензіар передає ліцензіату виключні права на використання фільмів, переданих за договором від 11.09.2006, будуть дійсними на території України протягом строку, вказаного в додатку №1 до договору від 11.09.2006, які можуть бути доповнені сторонами, та виключні права на використання форматів, переданих за договором від 11.09.2006, будуть дійсними на території України протягом строку, вказаного в додатку №2 до договору від 11.09.2006, які можуть бути доповнені сторонами.

Договір від 11.09.2006 набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє протягом строку дії виключних прав, передбачених пунктами 2.3 та 2.4 договору від 11.09.2006 (пункт 9.1 Договору від 11.09.2006).

Крім того, відповідно до додатку №add_SV-Li140801-142 до договору від 01.12.2013, відповідачу були передані права на програму "Вечірній квартал"

Аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 17 Закону України "Про авторське право і суміжні права", якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.

Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Таким чином, сповіщення аудіовізуального твору "Вечірній квартал" відповідачем здійснювалось на законних підставах на основі Договору від 11.09.2006, укладеного відповідачем із ТV Media Planet, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 17 закону в редакції від 05.12.2012, якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які робили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом. Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Правовий аналіз наведених приписів закону свідчить про те, що власник майнових авторських прав на спірний твір (яким являється позивач) не має права заперечувати проти його використання у складі аудіовізуального твору лише тоді, коли включення цього твору до складу аудіовізуального твору відбулося з дозволу правовласника, оформленого належним чином.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пунктів 2, 3 рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09.02.1999 (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної сили в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. З огляду на зазначене, судом застосуються положення законодавства, які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Broadcast Music Inc. (BMI) в особі Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" до Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія "1+1" про стягнення 93 786,00 грн у справі №910/26734/15 - відмовити повністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 05.02.2021 р.

Суддя Н.І. Зеленіна