Рішення

від 25.01.2021 по справі 910/11521/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2021Справа № 910/11521/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Волковій Д. Р., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу

за позовною заявою Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану міста Києва"

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київська

про визнання бездіяльності протиправною

за участю представників:

від позивача: Цитович К.В.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва звернулась Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану міста Києва" (далі - Інститут, позивач) до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, відповідач) про визнання незаконною бездіяльності щодо належного прийняття виконаних робіт за договором № 62/Пмд-16 від 01.06.2016 р.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідно до вказаного договору Інститут виконав І етап робіт щодо розробки детального плану території, погоджених сторонами у календарному плані, на загальну суму 348 066,62 грн. Відповідну документацію було передано Департаменту, у тому числі через автоматизовану систему електронного документообігу Єдиний інформаційний простір територіальної громади міста Києва (далі - АСЕД), однак, відповідач виконані Інститутом роботи у визначений договором строк не прийняв, вмотивованої відмови від їх прийняття не надав, а лише через АСЕД направив лист із позначкою на доопрацювання . Вказану бездіяльність відповідача, що полягає у тривалому невиконанні своїх зобов`язань в частині прийняття належним чином виконаних робіт, позивач вважає незаконною та такою, що унеможливлює подальше виконання договірних зобов`язань.

У позові Інститут просить суд визнати незаконною бездіяльність Департаменту, що полягає у невиконанні умов договору № 62/Пмд-16 від 01.06.2016 р. в частині належного оформлення факту прийняття виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. Цією ж ухвалою до розгляду справи була залучена третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київська (далі - ТОВ БК Київська , третя особа).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк, відзиву не надав. Позиція відповідача щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах продовженого законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача. .

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача свої вимоги підтримав та обгрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник третьої особи подав клопотання про розгляд справи без його участі, у якому вказав, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, зазначених позивачем. Причини повторної неявки представника відповідача суду невідомі.

Отже, розглянувши позовні вимоги по суті спору, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Установлено, що 01.06.2016 між Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану м. Києва" (виконавець-1), Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київська (інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-інвестиційна сервісна компанія" (виконавець-2) був укладений договір № 62/Пмд-16 на розробку детального плану території (далі - договір). Відповідно до умов цього договору замовник доручає, а виконавець-1 та виконавець-2 приймають на себе зобов`язання власними та/або залученими силами та засобами розробити детальний план реконструкції житлового масиву Відрадний-2 в межах проспекту Космонавта Комарова, бульвар І. Лепсе, вул. Академіка Білецького, проспект Відрадний, вул. Гарматна у Солом`янському районі міста Києва (роботи), а інвестор оплатити виконані виконавцем-1 і виконавцем-2 та прийняті замовником роботи (п. 1.1).

Роботи виконуються у відповідності до державних будівельних норм та затвердженого завдання на розроблення містобудівної документації (додаток № 3 до договору) і технічних вимог замовника (додаток № 4 до договору), а також вихідних даних на проектування (додаток № 5 до договору), та схеми меж території, щодо якої розробляється містобудівна документація (п. 1.2).

Вартість виконаних робіт визначена на підставі протоколу погодження договірної ціни (додаток №1 до договору) та складає 870 166, 57 грн в т.ч. ПДВ 20 % (п. 2.1 договору). Протягом 5 робочих днів з дня укладання договору інвестор сплачує на поточний рахунок виконавця-1 передплату у розмірі 40 % від суми договору, визначеної п. 2.1 даного договору, що становить 348 066,62 грн. (п. 2.2.1 договору). Подальший розрахунок за виконані роботи інвестор здійснює протягом 5-ти банківських днів з дня підписання сторонами акту (ів) здачі-приймання виконаних робіт разом по кожному розділу окремо, шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця-1 (п. 2.2.2 договору).

Строк, зміст виконання і передачі замовнику основних етапів робіт визначаються календарним планом (додаток № 2 до договору). Терміни виконання робіт за погодженням сторін можуть бути змінені шляхом укладення додаткової угоди до договору (п. 3.1, 3.2, 3.4 договору).

Відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 договору виконавець-2 передає результати своєї роботи виконавцю-1 для включення їх в загальні матеріали детального плану території. При прийнятті замовником та інвестором етапу (етапів) робіт виконавець-2 надає виконавцю-1 анотований звіт. Всі виконані роботи передаються виконавцем-1 за накладною спочатку замовнику, а згодом інвестору (крім матеріалів, що мають гриф "ДСК"), в межах строків, визначених цим договором з обов`язковим оформленням відповідних актів здачі-приймання робіт. При прийнятті замовником та інвестором етапу (етапів) робіт виконавець-1 надає анотований звіт та акт здачі-приймання виконаних робіт. Замовник протягом 10-ти робочих днів від дня одержання виконаних та належним чином оформлених робіт за накладною та за анотованим звітом, зобов`язаний передати виконавцю-1 підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання вищезгаданих робіт або їх окремих етапів. Після підписання замовником акту здачі-приймання виконаних робіт або їх окремих етапів виконавець-1 передає інвестору виконану роботу (крім матеріалів, що мають гриф "ДСК") або анотований звіт та акт здачі-приймання робіт для підписання. Інвестор протягом 10 робочих днів після отримання вказаного акту зобов`язаний повернути виконавцю-1 акт здачі-приймання виконаних робіт, підписаний та оформлений в установленому порядку або надати мотивовану відмову від приймання робіт за цим договором. У випадку мотивованої відмови замовника та/чи інвестора від прийняття робіт сторонами складається акт з переліком зауважень та термінів їх усунення.

Замовник, зокрема, зобов`язується прийняти розроблений виконавцем-1 та виконавцем-2 детальний план території, що відповідає умовам договору, та підписати відповідний акт здачі-приймання виконаних робіт. Інвестор зобов`язується прийняти (в т.ч. достроково) розроблений виконавцем-1 та виконавцем-2 детальний план території, що відповідає умовам договору, та підписати відповідний акт здачі-приймання виконаних робіт. Виконавець-2 зобов`язується виконувати роботи відповідно до чинного законодавства України, діючої містобудівної документації, державних будівельних норм та правил, затвердженого завдання на розроблення містобудівної документації (додаток № 3 до договору), технічних вимог замовника (додаток № 4 до договору), вихідних даних на проектування та схеми меж території на розроблення детального платну території (додаток № 6 до договору) та у строк, визначений договором (п. 5.1.1, 5.3.6, 5.7.2 договору).

Договір діє з дня підписання його всіма сторонами і до повного виконання кожною зі сторін своїх зобов`язань (п. 11.1).

У додатковій угоді № 1 від 17.02.2017 р. сторони домовились, що всі невиконані права та обов`язки виконавця-2 перед замовником та інвестором, визначені умовами договору, у повному обсязі переходять до виконавця-1, який в повній мірі є відповідальним перед замовником та інвестором за виконання передбачених договором робіт.

У протоколі погодження договірної ціни сторони домовились, що вартість робіт складає 870 166,57 грн. Також календарних планом (з урахуванням внесених до нього змін додатковою угодою № 2 від 14.09.2017 р.) сторони погодили етапи робіт, найменування робіт, які повинні бути виконані у ці етапи, а також строки їх виконання, а саме - І етап - протягом 45 робочих днів; ІІ етап - протягом 30 робочих днів; ІІІ етап - 20 робочих днів; ІV етап - протягом 90 робочих днів.

Суд, дослідивши умови укладеного між сторонами договору, прийшов до висновку, що між ними виникли відносини підряду, що регулюються главою 61 ЦК України.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У правовідносинах підряду строки виконання роботи або її окремих етапів визначаються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Позивач вказує, що на виконання укладеного договору та згідно з календарним планом робіт, погодженим сторонами, Інститут виконав І етап робіт на загальну суму 348 066,62 грн. та 25.11.2019 р. супровідним листом № 12-2091 передав відповідачу розроблені матеріали у вигляді анотованого звіту на електронному носії (CD-диск) разом з накладною та актом здачі-приймання робіт № 1. Також на виконання вимог п. 67 Інструкції з діловодства у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), районних в місті Києві державних адміністраціях , затвердженої розпорядженням КМДА від 25.09.2018 № 1747 (далі - Інструкція), копію вказаного супровідного листа Інститут направив відповідачу 26.11.2019 р. через автоматизовану систему електронного документообігу Єдиний інформаційний простір територіальної громади міста Києва . Проте, 13.12.2019 р. вказаний лист був відхилений Департаментом через АСЕД із відміткою повертається на доопрацювання .

21.12.2019 р. Інститут супровідним листом № 12-2232 повторно направив Департаменту анатований звіт І етапу у електронному вигляді. У цьому ж листі просив підписати попередньо передані листом від 25.11.2029 р. накладну та акт здачі-приймання робіт № 1. Вказаний лист 13.01.2020 р. знову був відхилений відповідачем через АСЕД із відміткою - на доопрацювання .

Звертаючись із даним позовом до суду, Інститут вказує, що відповідач порушив умови договору підряду, оскільки у строк, встановлений договором, Департамент не підписав акт здачі-приймання виконаних робіт № 1 на суму 348 066,62 грн., мотивованої відмови від підписання цього акту не надав. Його відхилення документів (за допомогою АСЕД із відміткою "на доопрацювання") не є обгрунтованою відмовою замовника від підписання акту виконаних робіт із зазначенням мотивів такої відмови, як це передбачено умовами договору та законом. Така бездіяльність відповідача, на думку позивача, є протиправною, оскільки перешкоджає подальшому своєчасному виконанню Інститутом робіт за договором та отриманню оплати за виконані роботи у повному обсязі.

Статтею 887 ЦК передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, встановлений статтею 853 ЦК України, якою також передбачено, що замовник зобов`язаний оглянути виконану роботу і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Тобто, кінцевою метою укладання договору підряду з боку замовника є отримання індивідуалізованого результату праці підрядника, а з боку підрядника - отримання оплати за свою працю. У той же час, норми чинного законодавства не встаноюють обов`язок підрядника вчиняти дії щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а лише містять положення про факт відмови від підписання такого акту та відповідні наслідки для сторін договору у разі відмови замовника підписати акти виконаних робіт чи прийняти виконану роботу (що є істотною умовою договору).

Зокрема, відповідно до ст. 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

Також згідно з ч. 2, 5, 6 ст. 853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Крім того, статтею 886 ЦК України передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов`язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Нарешті, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, діюче цивільне законодавство України передбачає певні юридичні наслідки для сторони (суб`єкта господарювання), яка порушує умови договору чи не виконує свого зобов`язання.

Тому заявлена позивачем вимога про визнання незаконною бездіяльність Департаменту щодо належного оформлення факту прийняття виконаних робіт, не є ефективним та правильно обраним способом захисту порушеного права.

Так, статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Визначаючи предмет позову, як спосіб захисту права чи інтересу, важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України, за приписами якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У той же час, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту слід зважати і на його ефективність. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відтак, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Матеріали справи містять докази того, що відповідач порушує умови договору підряду щодо належного оформлення факту прийняття виконаних робіт та таке порушення зачіпає права та інтереси Інституту, проте, позивач при зверненні до суду з вимогами про визнання незаконною бездіяльність Департаменту невірно обрав спосіб захисту порушеного права, яким можливо відновити такі права.

Як зазначалося вище, порушені цивільні права чи інтереси хоча і підлягають судовому захисту у не передбачений законом спосіб, але такий спосіб захисту має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна вимога Інституту про визнання незаконною бездіяльності є неналежним способом захисту, вона не може бути самостійним предметом спору у правовідносинах сторін, така вимога лише встановлює певні обставини невиконання договору, які полягають з`ясуванню під час розгляду спору, який виник між особами, про право цивільне, а саме: про стягнення заборгованості за виконані роботи, стягнення збитків, штрафних санкцій, розірвання договору, тощо.

Невірно обраний спосіб захисту є підставою для відмови у позові, при цьому суд не розглядає доводи сторін по суті позовних вимог, не перевіряє на відповідність вимогам закону, не підтверджує їх і не спростовує, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду із застосуванням належного способу захисту.

Отже, з огляду на викладене суд відмовляє Інституту у позові про визнання бездіяльності протиправною.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану міста Києва" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київська про визнання бездіяльності протиправною.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та проголошені його вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 25 січня 2021 року.

Повний текст рішення складений 4 лютого 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.