Рішення

від 14.12.2020 по справі 911/2604/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2604/19

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Денисевич К.Ю., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, Приватного підприємства "Дніпровський Краєвид 07", Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору, додаткової угоди до нього та скасування державної реєстрації

за участю представників сторін:

від позивача: Сажієнко І.О. (витяг з наказу №310-к від 18.11.2016);

від відповідача 1: не прибув;

від відповідача 2: Щелков П.С. (ордер серії АІ №1074464 від 13.12.2020);

від відповідача 3: не прибув;

від третьої особи : Сажієнко І.О. (довіреність б/н від 14.01.2020)

Київське квартирно-експлуатаційне управління (далі - позивач) подало до суду позов, згідно з прохальної частини якого просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач-1) № 618 від 30.08.2007 "Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Дніпровський Краєвид 07";

- визнати недійсним договір оренди землі від 30.08.2007, укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07" (далі - відповідач-2), який зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті україни по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007;

- визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 30.08.2007, укладену між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07", яку у відповідності до ст. 210 Цивільного кодексу України було зареєстровано в реєстрі за № 636 (номер правочину 3426785);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач-3) скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0156 та перенести відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0156 до архівного щару Національної кадастрової системи України.

В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається на незаконність передачі в оренду спірної земельної ділянки площею 0,95 га за рахунок земельної ділянки площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка, відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого в Книзі державних актів на право користування землею від 13.03.1979 № 1, надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині (правонаступником якої є Київське квартирно-експлуатаційне управління) для державних потреб.

Ухвалою від 05.11.2019 Господарський суд Київської області відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 05.12.2019 та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство оборони України, а також встановив строки учасникам справи для вчинення певних процесуальних дій.

Копія ухвали про відкриття провадження отримана сторонами, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень за №№ 0103271132372, 0103271132518, 0103271132364, 0103271132356, 0103271132380.

18.11.2019, з дотриманням встановленого строку, від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відхиляючи заявлені позовні вимоги, відповідач 2 зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом; також позивач не довів належним чином правонаступництва між Київським КЕУ та Київською квартирно-експлуатаційною частиною, що свідчить про припинення права користування земельною ділянкою, площею 515,9 га, у зв`язку з припиненням діяльності підприємства-землекористувача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 27 ЗК УРСР від 1990 року.

Також, відповідач 2 стверджує, що набув права оренди земельної ділянки площею 0,95 га у повній відповідності з діючим на той момент законодавством, на підставі відповідних рішень Переяслав-Хмельницької РДА та належно розробленої документації із землеустрою.

Відповідач 2 стверджує, що на момент прийняття розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА та укладення договору оренди земельна ділянка площею 515,9 га не була зареєстрована у Державному реєстрі земель, а право постійного користування нею не було належним чином оформлено та не посвідчувалось жодним належним правовстановлюючим документом, зареєстрованим у Книзі записів реєстрації, що, на думку відповідача 2, унеможливлювало як самого факту існування такої земельної ділянки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, так і суб`єктів прав на неї.

18.11.2019 від відповідача 2 надійшло клопотання про витребування доказів.

25.11.2019 третьою особою до суду подано письмові пояснення щодо позову. У поданих поясненнях, Міністерство оборони України погоджується з доводами позивача, викладеними у позові, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства, узгоджуються з дійсними обставинами справи та нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

29.11.2019 від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 3 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Також, відповідач 3 зазначає, що державний кадастровий реєстратор самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим законом. Відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених документацією із землеустрою несуть розробники такої документації. Відповідач 3 звертає увагу суду, що державна реєстрація земельних ділянок переданих у власність (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки. Крім того, у державного кадастрового реєстратора відсутня технічна можливість скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у випадках не передбачених ст. 24 Закону та п. 114 Порядку.

03.12.2019 відповідачем 2 подано заперечення на відповідь на відзив. Відповідач 2 з запереченнями позивача, викладеними у відповіді на відзив, не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

04.12.2019 позивачем подано заяву щодо уточнення відомостей, зазначених у позовній заяві, в якій останній повідомляє, що при комп`ютерному наборі тексту позовної заяви представником позивача допущено технічну описку, а саме невірно зазначено рік реєстрації Державного акту у книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1976, та просить суд при розгляді та вирішенні вказаної справи враховувати правильні відомості щодо Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, що зареєстрований у книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979.

04.12.2019 також позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача 2. Позивач зазначає, що дізнався про порушення своїх прав лише 28.09.2018 за результатами моніторингу даних Публічної кадастрової карти України, позивач не був обізнаний про порушення своїх прав спірним розпорядженням, спірним договором оренди та додатковою угодою, що свідчить про те, що відповідач звернувся з позовом в межах строку позовної давності, а тому такий строк не було пропущено. На думку позивача, відповідачем не доведено, що позивач мав можливість отримати інформацію про порушення своїх прав раніше даної дати. Також, позивач зазначає, що спірна земельна ділянка зареєстрована та з`явилася в Державному земельному кадастрі не раніше 02.11.2016.

Щодо доводів відповідача про не доведення правонаступництва між Київським КЕУ та Київською квартирно-експлуатаційною частиною, що свідчить про припинення права користування земельною ділянкою, площею 515,9 га, позивач зазначає наступне: припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, натомість припинення юридичної особи внаслідок реорганізації не припиняє діяльності новоствореного підприємства, до якого перейшли права, в т.ч. право користування земельною ділянкою підприємства, що припинилося.

05.12.2019 ухвалами, які занесено до протоколу судового засідання, судом задоволено заяву позивача про уточнення відомостей, зазначених у позовній заяві; відхилено клопотання відповідача щодо витребування доказів, у зв`язку з його необґрунтованістю та непов`язаністю з предметом розгляду даної справи.

Ухвалою від 05.12.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів;

підготовче засідання відкладено на 23.01.2020; продовжено відповідачу 3 строк на подання відзиву; встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив відповідача 3 до 27.12.2019 включно; встановлено відповідачу 3 строк на подання заперечень на відповідь на відзив до 15.01.2020 включно.

23.12.2019, з дотриманням встановленого строку, від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 3. Позивач вважає доводи відповідача 3 у відзиві такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Між тим, позивач наголошує, що законом передбачено скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, однак таке рішення приймається відповідним органом державної влади на підставі рішення суду.

03.01.2019 від відповідача 2 надійшли додаткові заперечення за відповідь на відзив.

09.01.2020 до суду позивачем подано додаткові письмові пояснення з долученими до них доказами.

20.01.2020 відповідачем 2 подано заперечення на додаткові письмові пояснення позивача.

23.01.2020 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 23.01.2020 про призначення земельно-технічної експертизи у справі №911/2604/19.

23.01.2020 ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, судом постановлено долучити до матеріалів справи додаткові письмові пояснення позивача з долученими до них доказами.

Ухвалою від 23.01.2020 Господарський суд Київської області запропонував учасникам провадження надати письмові пояснення щодо клопотання про призначення земельно-технічної експертизи у справі та відклав підготовче засідання на 11.02.2020.

Ухвалою від 11.02.2020 Господарський суд Київської області призначив у справі №911/2604/19 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6), витрати на проведення експертизи на даній стадії справи поклав на позивача - Квартирно-експлуатаційне управління (03186, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 30, код ЄДРПОУ 22991617), зупинив провадження у справі № 911/2604/19 до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновку експертів.

16.03.2020 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНДІСЕ) до суду надійшов лист від 11.03.2020 вих. № 6836/20-41 "Про необхідність оплати вартості експертизи та направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів". Разом з листом до Господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 911/2604/19.

Ухвалою від 17.03.2020 Господарський суд Київської області поновив провадження у справі для розгляду клопотання експерта.

15.05.2020 до суду засобами поштового зв`язку від Київського квартирно-експлуатаційного управління надійшло клопотання від 12.05.2020 вих. № 517/2368 про поновлення провадження у справі та витребування доказів, у якому позивач просить поновити провадження у справі № 911/2604/19 для витребування додаткових матеріалів, запитуваних судовим експертом, які необхідні для проведення експертизи, та витребувати у Державного підприємства "Науково дослідний та проектний інститут землеустрою" (код ЄДРПОУ 00699773, 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3, тел. (044) 424-90-77) копію каталогу координат окружної межі Ржищівського військового лісгоспу Переяслав Хмельницького району Київської області, який є складовою Технічного звіту по зйомці окружної межі Ржищівського військового лісгоспу ПереяславХмельницького району Київської області, розробленого у 1979 році Київським відділенням "Укрземпроект", належної якості (з читабельним текстом).

Ухвалою від 22.05.2020 поновлено провадження у справі для розгляду клопотання позивача, клопотання позивача від 12.05.2020 вих. № 517/2368 про поновлення провадження у справі та витребування доказів задоволено, витребувано від Державного підприємства "Науково дослідний та проектний інститут землеустрою" (03115, м. Київ, вул. Серпова, 3) копію каталогу координат окружної межі Ржищівського військового лісгоспу Переяслав Хмельницького району Київської області, який є складовою Технічного звіту по зйомці окружної межі Ржищівського лісгоспу Бориспільського та Переяслав Хмельницького районів Київської області, розробленого у 1979 році Київським відділенням "Укрземпроект", належної якості (з читабельним текстом), зупинено провадження у справі № 911/2604/19 на час проведення судової земельно-технічної експертизи.

09.06.2020 до суду від Державного підприємства "Науково дослідний та проектний інститут землеустрою" на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 22.05.2020 супровідним листом надіслано копію каталогу координат окружної межі Ржищівського військового лісгоспу Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Супровідним листом від 16.06.2020 Господарським судом Київської області направлено матеріали справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для подальшого проведення судової земельно-технічної експертизи.

18.06.2020 від позивача надійшло клопотання вих.№517/2960 від 05.06.2020 про долучення документів, необхідних для проведення експертизи, що запитуються судовим експертом.

Супровідним листом від 24.06.2020 зазначене вище клопотання надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для подальшого проведення судової земельно-технічної експертизи.

28.09.2020 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз супровідним листом №6836/20-41 від 17.08.2020 надійшов висновок експерта за результатами проведення судовох земельно-технічної експертизи у справі №911/2604/19.

Ухвалою від 08.10.2020 поновлено провадження у справі № 911/2604/19, призначено справу до підготовчого засідання на 29.10.2020, витребувано в учасників справи письмові пояснення щодо висновку експерта, витребувані судом документи суд ухвалив надати в строк до 23.10.2020 включно.

Ухвалою від 29.10.2020 відкладено підготовче засідання на 17.11.2020 та продовжено учасникам справи строк для подання до суду письмових пояснень щодо висновку експерта до 12.11.2020 включно.

02.11.2020 до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення вих.№517/6076 від 02.11.2020 з урахуванням висновків експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у справі №911/2604/19, а також за результатами отриманих від відповідача - 2 заперечень на додаткові пояснення.

02.11.2020 до суду від позивача надійшла заява вих.№517/6071 від 02.11.2020 про уточнення (доповнення) підстав позову у справі №911/2604/19 в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156.

16.11.2020 до суду від відповідача - 2 Приватного підприємства "Дніпровський Краєвид 07" надійшли заперечення б/н від 11.11.2020 на додаткові пояснення позивача.

В судове засідання 17.11.2020 прибув представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Представники відповідачів належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, не прибули.

В судовому засіданні, 17.11.2020 протокольною ухвалою судом долучено додаткові письмові пояснення позивача від 02.11.2020 з урахуванням висновків експерта, заперечення відповідача - 2 від 11.11.2020 та прийнято до розгляду заяву позивача від 02.11.2020 про уточнення (доповнення) підстав позову.

Ухвалою суду від 17.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.12.2020 о 15:00.

15.12.2020 в судове засідання з`явились представники позивача, відповідача 2 та третьої особи.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, представник відповідача 2 проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2 та третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Державним актом на право користування землею серії Б № 025630, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979, земельна ділянка площею 515,9 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області надана для державних потреб у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині району.

Київська квартирно-експлуатаційна частина району була заснована на державній власності і підпорядкована Міністерству оборони, як органу управління її майном.

Відповідно до Директиви Генерального Штабу Збройних Сил України від 12.04.1994 № 115/1/3440 та наказу ЦКЕУ МО України № 162 від 24.06.1994 на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району сформовано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва.

На підставі Директиви Міністерства оборони України від 27.01.2001 № 115/1/050 та наказу начальника квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ) від 25.01.2001 № 20, 25.01.2001 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва переформовано у Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) та переведено на новий штат 41/051-51 (01).

На підставі Директиви Міністерства оборони України № 115/1/0120 від 27.03.2001 та наказу Київського квартирно-експлуатаційного управління від 10.04.2001 № 72, 10.04.2001 Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління.

В п. 1 Положення про Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, затвердженого начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 26.06.2001, зареєстрованому у встановленому порядку, зазначено: Київське квартирно-експлуатаційне управління (надалі Установа) є державною установою, яка заснована на базі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва згідно директиви Міністерства оборони України і підпорядкована йому. Київське квартирно-експлуатаційне управління є правонаступником КЕВ м. Києва».

Відповідно до п. 1 Положення про Київське квартирно-експлуатаційне управління, затвердженого начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України № 44 від 14.02.2019, зареєстрованого у встановленому порядку: Київське квартирно-експлуатаційне управління є державною установою, яка створена Міністерством оборони України з метою здійснення квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, дислокованих у межах її відповідальності. Київське квартирно-експлуатаційне управління було перейменовано із Квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ). Квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ) було сформовано із Квартирно-експлуатаційного відділу м. Києва. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва є правонаступником Київської квартирно-експлуатаційної частини району та Дарницької квартирно-експлуатаційної частини району» (п. 10 Положення).

05.06.2001 Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України включено до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та Київському квартирно-експлуатаційному управлінні Міністерства оборони України присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 22991617, що є наслідком виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 за № 749 «Про затвердження порядку реєстрації військових частин як суб`єктів господарської діяльності у Збройних Силах» та наказу Міністерства оборони України від 30.10.2000 за № 425 «Про затвердження Положення про порядок ведення реєстру військових частин як суб`єктів господарської діяльності».

Київське квартирно-експлуатаційне управління є державною установою, яка створена Міністерством оборони України з метою здійснення квартино-експлуатаційного забезпечення військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, дислокованих у межах її відповідальності.

Одним із завдань Київського квартирно-експлуатаційного управління є здійснення за відповідними дорученнями представництва інтересів Міністерства оборони України з питань оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме військове майно та земельні ділянки.

Судом критично оцінюються заперечення відповідача 2 щодо непідтвердження факту правонаступництва позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.12.2., 1.12.6., 2.1.6. Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124 у Збройних Силах України серед документів, які розроблені в установленому порядку, створюється історичний формуляр, історична довідка.

Відповідно до Положення про історичний формуляр (Історичну довідку), затвердженого наказом Міністерства оборони України від 11.06.2014 № 377, Історичний формуляр (історична довідка) є документом, що містить відомості з історії військової частини, інформацію про її командування, підпорядкованість та дислокацію. В Історичному формулярі відображаються організаційний розвиток і бойова діяльність військової частини, важливі події, досягнення бойової підготовки, стан військової дисципліни та інші відомості, що мають історичне, наукове та практичне значення для розвитку і функціонування, а також відтворення діяльності військової частини. Історичний формуляр ведеться кожною військовою частиною та військовим навчальним закладом. Підставою для запису в Історичний формуляр (історичну довідку) є офіційні документи (накази, директиви тощо).

Таким чином, відомості Історичної довідки - є документом, що ведеться на підставі офіційних документів (наказів, директив тощо), та у відповідності до керівних наказів Міністерства оборони України, та відображає дійсний організаційний розвиток, діяльність, важливі події та інші відомості, що мають історичне, наукове та практичне значення для розвитку і функціонування діяльності Київського КЕУ.

Відповідно до відомостей Історичної довідки Київського квартирно- експлуатаційного управління: згідно Директиви Генерального Штабу Збройних Сил України № 115/1/3440 від 12.04.1994 та наказу ЦКЕУ МО України № 162 від 24.06.1994 на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району сформовано Квартирно- експлуатаційний відділ м. Києва; на підставі Директиви Міністра оборони України № 115/1/050 від 27.01.2000 та наказу начальника квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ) від 25.01.2001 № 20, 25.01.2001 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва переформовано у Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) та переведено на новий штат - № 41/051-51(01); на підставі Директиви Міністра оборони України № 115/1/0120 від 27.03.2001 та наказу Київського квартирно-експлуатаційного управління від 10.04.2001 № 72, 10.04.2001 Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління.

Таким чином, на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району сформовано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва, який в подальшому переформовано у Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) та перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління.

Відповідно до Директиви Генерального Штабу Збройних Сил України від 12.04.1994 № 115/1/3440 «Про проведення організаційних заходів у будівельно- квартирних органах Міністерства оборони України» з метою подальшого удосконалення організаційно-штатної структури будівельно-квартирних органів було запропоновано:

- «...до 15 липня 1994 року розформувати: Київську квартирно-експлуатаційну частину району, яка утримується за штатом № 45/403-52, чисельністю 2 офіцера і 16 робітників та службовців, індекс 07872039; Дарницьку квартирно-експлуатаційну частину району, яка утримується за штатом № 45/403-54, чисельністю 2 офіцера і 15 робітників та службовців, індекс частини 08293705,

- до 01 серпня 1994 року сформувати: Квартирно-експлуатаційний відділ /міста Києва/, утримувати з: штатом № 41/031 чисельністю 6 офіцерів і 54 робітників та службовців, індекс частини 07872039, дислокувати в місті Києві, розмістити на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району і підпорядкувати Центральному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України».

Таким чином, директивою Генерального Штабу Збройних Сил України від 12.04.1994 № 115/1/3440 було визначено сформувати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району.

На виконання вказаної директиви, наказом начальника Центрального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 162 від 24.06.1994 «Про проведення організаційних заходів у квартирно-експлуатаційних органах Міністерства оборони України» було наказано вищевказані заходи по розформуванню та сформуванню «комісії розпочати « 27» червня 1994 року і подати акти на затвердження до « 10» липня 1994 року».

За результатами виконання наказу начальника Центрального квартирно- експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 162 від 24.06.1994 «Про проведення організаційних заходів у квартирно-експлуатаційних органах Міністерства оборони України» було складено ліквідаційний акт Київської КЕЧ району, затверджений начальником Центрального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України генерал-майором В. Литвиненко.

Таким чином, припинення Київської КЕЧ району не свідчить про припинення прав постійного користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Київ, до якого передані усі майнові права та активи для подальшого здійснення подальшої господарської діяльності.

Разом з вказаним, з аналізу норм статті 92 ЗК України та статті 178 ЦК України випливає, що земельна ділянка, яка перебувала в постійному користуванні Київської квартирно-експлуатаційної частини району, не відноситься до об`єктів цивільних прав, що вилучені з цивільного обороту або обмежені в обороті, або є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи, а тому у разі переходу права на цю земельну ділянку в порядку правонаступництва застосовуються лише обмеження, встановлені частиною 2 статті 92 ЗК України, щодо суб`єктного складу осіб, які можуть набути на неї право в порядку правонаступництва.

При цьому, відповідно до правових позицій Верховного Суду, право користування земельною ділянкою, як і будь-яке інше право юридичної особи (яка припиняється) переходить до її правонаступника: постанови Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № 922/2310/16, від 06.02.2018 у справі № 911/46/15, від 02.04.2018 у справі № 910/3561/16, від 19.04.2018 у справі 910/9322/16, від 26.04.2018 у справі № 914/1874/17, від 08.05.2018 у справі № 926/2346/16, від 27.06.2018 у справі № 920/676/17.

На підставі Директиви Міністра оборони України № 115/1/050 від 27.01.2000 та наказу начальника квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ) від 25.01.2001 № 20, 25.01.2001 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва переформовано у Квартирно- експлуатаційне управління (м. Київ) та переведено на новий штат - № 41/051-51(01).

На підставі Директиви Міністра оборони України № 115/1/0120 від 27.03.2001 та наказу Київського квартирно-експлуатаційного управління від 10.04.2001 № 72, 10.04.2001 Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління.

При цьому, в контексті вказаних останній двох директив 2000-2001 років переформування установи та зміна її назви не тягне за собою її припинення, оскільки не було ні реорганізацією, ні ліквідацію в розумінні ст. 37 Цивільного кодексу УРСР.

Таким чином, на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району сформовано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва, який в подальшому переформовано у Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) та перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління.

У зв`язку із викладеним та враховуючи наведені норми законодавства, відповідач 2 неправомірно вказує про «ненабуття» позивачем в порядку правонаступництва права постійного користування земельною ділянкою, яка належала Київській КЕЧ району на праві постійного користування, посвідченого Державним актом на право постійного користування цією земельною ділянкою серії Б № 025630.

Також, згідно Державної статистичної звітності «Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власниках землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі» (форма 6-зем) станом на 2016 рік загальна площа земельної ділянки, що рахується в користуванні Київської квартирно-експлуатаційної частини на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області становить 515, 0 га земель, номер рядка - 6.1. «Міністерство оборони», шифр рядка - 76, графа 22 - 514,0 га лісових земель, графа 34-1,0 га забудованих земель (належним чином завірена копія листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області вих. № 10-10-0.223- 16776/2-18 долучена до позовної заяви).

Доводи Відповідача 2 про те, що «у судових рішеннях у справах № 23/094-12 та №4/139-12 суди не досліджували та не з`ясовували питання правонаступництва між Київським КЕУ та Київською квартирно-експлуатаційною частиною району Української РСР» судом оцінюються критично.

Дослідження та встановлення факту правонаступництва та не припинення права користування земельною ділянкою площею 515,9 га, за чинним та дійсним Державним актом на право користування землею серії Б № 025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за №1 від 13.03.1979, - здійснювалось як у господарських справах № 23/094-12 та № 4/139-12, так і у адміністративній справі № 810/2629/15, про що свідчать відомості, відображені в мотивувальних частинах судових рішень у вказаних справах.

Доводи Відповідача 2 про те, що «висновки адміністративного суду у справі № 810/2629/15 є лише його правовою оцінкою, а не встановленим юридичним фактом» - є безпідставними, оскільки в адміністративній справі № 810/2629/15 суд безпосередньо досліджував та встановлював факт правонаступництва, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту, а саме: «...досліджені судом матеріали справи, зокрема, постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 у справі №23/094-12, свідчать про те, що самочинне будівництво спірного майна велось на земельній ділянці площею 12 га, яка перебувала в межах земельної ділянки площею 515,0 га, переданої в постійне користування згідно державного акту на право користування землею серії Б №025630 від 13.03.1979 року Київській квартирно- експлуатаційній частині району для державних потреб, правонаступником якої на день постановления судом цього рішення є позивач (Київське КЕУ)...»

Тому, враховуючи вказане, встановлені факти правонаступництва утворюють преюдицію, оскільки такі обставини були безпосередньо досліджені і встановлені судами, що знайшло відображення в мотивувальній частині судових актів у справах №№ 4/139-12, 23-094/12, 810/2629/15.

Також, судом враховано, що порядок створення військового господарства при формуванні та ліквідація його при розформуванні військової частини (з`єднання) станом на 1994 рік було врегульовано Наказом Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 № 105 «Про введення в дію Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил СССР».

Згідно п. 737 роздіду Х вищезазначеного положення, ліквідаційна комісія після закінчення розформування військової частини (з`єднання) складає в довільній формі ліквідаційний акт.

У ліквідаційному акті окремими розділами зазначається: куди і в якому складі (кількості) переданий особовий склад (солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани, офіцери, робітники і службовці); куди, в якій кількості і стані передано озброєння, бойова техніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання, секретне діловодство, документи обліку.

На виконання та з урахуванням керівних наказів Міністерства оборони України, Головним управлінням оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України в межах повноважень та компетенції було надано інформацію (вих № 322/1/1303 від 10.03.2020) про правонаступника Київської квартирно-експлуатаційної частини району, індекс 07872039 та формування Квартирно-експлуатаційного відділу м, Києва, індекс 07872039.

На час розформування Київської квартирно-експлуатаційної частини району діяв наказ Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 № 105 «Про введення в дію Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил СССР», відповідно до вимог якого правонаступник не зазначався.

Відповідно до його вимог був складений ліквідаційний акт про розформування, але фактично відбулось переформування (перетворення) Київської квартирно- експлуатаційної частини району у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва (далі - КЕЧ, КЕВ) з тим же індексом (07872039).

Також, у ліквідаційному акті визначено, що весь особовий склад був призначений (переведений) до нової структури. Крім того, все озброєння, техніка, матеріальні засоби, комунальні споруди а також казарменно-житловпй фонд та земельні ділянки міста Києва були передані у користування нової структури - КЕВ (індекс 07872039).

Тобто фактично КЕВ став правонаступником ліквідованої КЕЧ у межах та відповідно до керівних нормативно-правових актів, які діяли на той час та були обов`язкові до застосування та виконання в оборонному відомстві.

Зазначений наказ Міністра оборони СРСР застосовувався у Збройних Силах України до грудня 1997 року, а в подальшому при розформуванні (переформуванні) військових частин (установ, організацій) Збройних Сил України застосовується наказ Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300 «Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України» (зареєстрований в МЮУ за № 615/2419 від 22.12.1997), та відповідно до вимог якого при розформуванні (переформуванні) зазначається правонаступник (додаток). Зазначений наказ є діючий по теперішній час.

Також, в Збройних Силах СРСР індекс військовим частинам (установам) надавався директивами Міністра оборони та Генерального штабу для автоматизованого обліку військових частин (установ), ідентифікації (класифікації) та машинного (електронного) обліку складу Збройних Сил та при переформуванні (перейменуванні) військових частин (установ) зберігався за новою структурою.

В Збройних Силах України ідентифікаційний код військовим частинам (установам) надається директивами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, що обумовлено веденням відомчого обліку ЄДРПОУ (діапазон ідентифікаційних кодів отримується встановленим порядком від Державного комітету статистики України).

При переформуванні (перейменуванні) військових частин (установ, організацій) ідентифікаційний код зберігається за новою структурою, а при розформуванні - ідентифікаційний код анулюється. Надавати анульований ідентифікаційний код іншим військовим частинам, установам забороняється (копія листа Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України, наданого в межах повноважень та компетенції (вих. № 322/1/1303 від 10.03.2020) про правонаступника Київської квартирно-експлуатаційної частини району, індекс 07872039 та формування квартирно-експлуатаційного відділу, індекс 07872039 наявна в матеріалах справи).

Як зазначалось вище, відповідно до Директиви Генерального Штабу Збройних Сил України від 12.04.1994 № 11571/3440 «Про проведення організаційних заходів у будівельно-квартирних органах Міністерства оборони України» з метою подальшого удосконалення організаційно-штатної структури будівельно-квартирних органів було запропоновано:

«...до 15 липня 1994 року розформувати Київську квартирно-експлуатаційну частину району, яка утримується за штатом № 45/403-52, чисельністю 2 офіцера і 16 робітників та службовців, індекс частини 07872039; Дарницьку квартирно-експлуатаційну частину району, яка утримується за штатом № 45/403-54, чисельністю 2 офіцера і 15 робітників та службовців, індекс частини 08293705,

до 01 серпня 1994 року сформуватшКвартирно-експлуатаційний відділ /міста Києва/, утримувати з: штатом № 41/031 чисельністю б офіцерів і 54 робітників та службовців, індекс частини 07872039, дислокувати в місті Києві, розмістити на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району і підпорядкувати Центральному квартирно- експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України».

Таким чином, директивою Генерального Штабу Збройних Сил України від 12.04.1994 № 115/1/3440, було визначено сформувати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району зі збереженням індексу частини 07872039, що свідчить про переформування (перетворення) Київської квартирно-експлуатаційної частини району у квартирно-експлуатаційний відділ м, Києва з тим же індексом 07872039.

Вказане підтверджується відомостями, зазначеними в листі Головного управління оборонного планування Генерального штабу Збройних Сил України, наданого в межах повноважень та компетенції (вих. № 322/1/1303 від 10.03.2020).

На виконання вказаної директиви та за результатами виконання наказу начальника Центрального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 162 від 24.06.1994 «Про проведення організаційних заходів у квартирно-експлуатаційних органах Міністерства оборони України» було складено ліквідаційний акт Київської КЕЧ району, затверджений начальником Центрального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України генерал майором В. Литвиненко.

Весь казармено-житловий фонд і земельні ділянки передані КЕО м. Києва в складі: 2934 будівлі в 123 військових містечках на 125 земельних ділянках загальною площею 3510,39 га.

Таким чином, судом встановлено, що формування Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району зі збереженням індексу частини 07872039, що свідчить про переформування (перетворення) Київської квартирно- експлуатаційної частини району у квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва з тим же індексом 07872039.

Також, судом враховано, що відображення в ліквідаційному акті окремим розділом: куди і в якому складі (кількості) передано особовий склад; куди, в якій кількості та в якому стані передані озброєння, бойова техніка, майно та інші матеріальні засоби, а також казармено-житловий фонд, комунальні споруди, земельні ділянки, квартирне майно і обладнання, секретне діловодство, документи обліку та дотримання спеціального нормативного акту, що регулює порядок створення військового господарства при формуванні та ліквідація його при розформуванні військової частини (з`єднання) станом на 1994 рік - Наказу Міністра оборони СРСР від 22.02.1977 № 105 «Про введення в дію Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил СССР».

Таким чином, припинення Київської КЕЧ району жодним чином не свідчить про припинення прав постійного користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Київ, до якого передані усі майнові права та активи для подальшого здійснення подальшої господарської діяльності.

З огляду на вищевказане та враховуючи норми законодавства, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Київ набув усіх прав та обов`язків, у тому числі права користування земельними ділянками, доводи Відповідача 2 про те, що «ненабуття» позивачем в порядку правонаступництва права постійного користування земельною ділянкою, яка належала Київській КЕЧ району на праві постійного користування, посвідченого Державним актом серії Б № 025630 - є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Також, судом встановлено, що на підставі Директиви Міністра оборони України № 115/1/050 від 27.01.2000 та наказу начальника квартирно-експлуатаційного управління (м. Київ) від 25.01.2001 № 20, 25.01.2001 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва переформовано у Квартирно- експлуатаційне управління (м. Київ) та переведено на новий штат - № 41/051-51(01) та на підставі Директиви Міністра оборони України № 115/1/0120 від 27.03.2001 та наказу Київського квартирно-експлуатаційного управління від 10.04.2001 № 72, 10.04.2001 Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління.

При цьому, в контексті вказаних останній двох директив 2000-2001 років, варто врахувати, що переформування установи та зміна її назви - не тягло і не могло тягти за собою її припинення, оскільки не було ні реорганізацією, ні ліквідацію в розумінні ст, 37 Цивільного кодексу УРСР,

Таким чином, на фондах Київської квартирно-експлуатаційної частини району сформовано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Києва, який в подальшому переформовано у Квартирно-експлуатаційне управління (м. Київ) та перейменоване в Київське квартирно-експлуатаційне управління. У зв`язку із викладеним та враховуючи наведені норми законодавства, Відповідач 2 неправомірно вказує про «ненабуття» Позивачем в порядку правонаступництва права постійного користування земельною ділянкою, яка належала Київській КЕЧ району на праві постійного користування, посвідченого Державним актом серії Б № 025630.

Положеннями ст. 37 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року) припинення юридичної особи пов`язувалося з ліквідацією або реорганізацією. Припинення юридичної особи, в тому числі шляхом перетворення, в чинному ЦК України (в редакції 2003 року) регламентовано ст. ст. 104, 106, 107, 108, з положень яких також вбачається, що права і обов`язки юридичної особи, що припинилася внаслідок перетворення, переходять до правонаступника.

При цьому, Верховний Суд України у постанові від 21 лютого 2011 року в адміністративній справі № 21-3а11, зауважує, що наведені приписи слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Таким чином, Верховний Суд України, здійснюючи перегляд судових рішень, дійшов висновку, що приписи ч. 1 ст. 141 ЗК України, слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Аналіз чинного законодавства та висновок Верховного Суду дають обгрунтовану можливість стверджувати, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, натомість, припинення юридичної особи внаслідок реорганізації не припиняє діяльності новоствореного підприємства, до якого перейшли права, в т. ч. право користування земельною ділянкою підприємства, що припинилося.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що позивач у справі Київське квартирно-експлуатаційне управління є правонаступником Київської квартирно-експлуатаційної частини району, якій на підставі Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, що зареєстрований у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979, відведена в безстрокове та безоплатне користування спірна земельна ділянка.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 515, 9 га відноситься за формою власності до земель державної власності, за цільовим призначенням до земель оборони, що використовувалась як полігон, про що свідчать відомості та матеріали Проекту формування території і встановлення меж Стовп`язької сільської ради народних депутатів та сільських населених пунктів Переяслав Хмельницького району Київської області, складеного спеціалістами Київського віділення інституту землеустрою, з метою створення територіальних умов для вирішення нею усіх питань місцевого життя, реалізації її прав по регулюванню земельних відносин на всій території, що знаходяться у її віданні на виконання постанови Верховної Ради Української РСР від 19.12.1994.

Відповідно до ст. 77 ЗК України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України; землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Згідно ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України», земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Статтею 80 ЗК України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Організація і ведення обліку земель, які використовують Збройні Сили України та які є державною власністю, здійснються з дотриманням вимог відповідних наказів Міністерства оборони України.

Як вбачається з матеріалів справи, за моніторингом даних Публічної кадастрової карти України позивачем виявлено, що в межах зазначеної земельної ділянки площею 515,9 га військового містечка в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156 площею 0,95 га, цільове призначення для рибогосподарських потреб (код КВЦПЗ 10.07.), форма власності державна, вид речового права право оренди земельної ділянки, орендар Приватне підприємство "Дніпровський Краєвид 07" (код ЄДРПОУ 35130219).

На виконання наказу МОУ № 680 від 19.12.2007 «Про затвердження Інструкції з обліку земельних ділянок в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України» з метою припинення порушень законодавства у сфері землекористування на території військового містечка, позивачем надіслано листи військовому прокурору військової прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (вих. № 303/25-7909 від 12.12.2018) та начальнику Центрального управління Військової служби правопорядку по м. Києву та Київській області, військовому коменданту м. Києва (вих. № 303/25-7908 від 12.12.2018), а також до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України.

13.12.2018 Київським КЕУ було складено Акт про виявлення самовільного зайняття (неправомірного вилучення) земель оборони.

Як вбачається яз матеріалів справи, 27.06.2007 Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження № 435 «Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ПП "Дніпровський Краєвид 07", відповідно до якого надано ПП "Дніпровський Краєвид 07" дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,95 га, розташованої в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану.

30.08.2007 Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області прийнято розпорядження № 618 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Дніпровський Краєвид 07" для організації риболовецького стану в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, прийнято рішення про:

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП "Дніпровський Краєвид 07" для організації риболовецького стану в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області,

- надання ПП "Дніпровський Краєвид 07" земельної ділянки площею 0,95 га на умовах довгострокової оренди терміном 49 років, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану, за рахунок земель лісогосподарського призначення,

- встановлено розмір річної орендної плати за земельну ділянку при укладанні договору оренди 1,5 % від її нормативної грошової оцінки,

- доручено юридичному сектору разом з відділом земельних ресурсів підготувати договір оренди земельної ділянки згідно з чинним законодавством,

- доручено ПП "Дніпровський Краєвид 07" зареєструвати договір оренди земельної ділянки відповідно до порядку державної реєстрації договорів оренди землі, виконувати обов`язки землекористувача згідно з вимогами ст. 96 ЗК України,

- попередження землекористувача про можливість припинення права користування земельною ділянкою відповідно до ст. ст. 141, 143 ЗК України.

30.08.2007 між Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07" укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Переяслав Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державому реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007.

Умовами укладеного договору сторони погодили, що на підставі розпорядження голови Переяслав Хмельницької районної державної адміністрації від 30.08.2007 № 618 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Дніпровський Краєвид 07", орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,95 га, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану (землі лісогосподарського призначення), договір укладено на 49 років.

30.04.2009 між Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07" укладено Додаткову угоду до договору оренди від 30.08.2007, згідно якої сторони погодили умови щодо зміни розміру орендної плати орендованої земельної ділянки площею 0, 95 га, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, а договір викладено в новій редакції.

Отже, земельна ділянка площею 0, 95 га була надана Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією на підставі договору оренди землі від 30.08.2007, укладеного між Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07" та Додаткової угоди до договору оренди землі від 30.08.2007, укладеної між Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07", яку зреєстровано в реєстрі за № 636 (номер правочину 3426785).

Таким чином, вказані договір оренди землі, а також додаткова угода до договору оренди від 30.08.2007 були укладені на виконання розпорядження голови Переяслав Хмельницької районної державної адміністрації від 30.08.2007 № 618 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Дніпровський Краєвид 07".

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з доводами позивача, що приймаючи вищевказані рішення та укладаючи відповідні правочини: договір оренди землі, а також додаткову угоду до договору оренди від 30.08.2007, відповідачі не врахували відсутність правових підстав та передумов для передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Зазначена земельна ділянка площею 0,95 га є частиною земельної діянки площею 515, 9 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, яка, відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованого в Книзі державних актів на право користування землею від 13.03.1979 № 1, надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині (правонаступником якої є Київське квартирно-експлуатаційне управління) для державних потреб.

У відзиві на позов відповідач 2 стверджував, що позивачем не було надано жодних належних доказів накладення земельних ділянок, а його посилання на Викопіювання з плану меж масштабу 1:25 000 Проекту формування території і встановлення меж Стовп`язької сільської ради народних депутатів та населених пунктів: Стовп`яги, Гречаники, Кавказ, Веселе, Комуна та Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області не може вважатись таким доказом, оскільки питання щодо фактичного розташування земельних ділянок на місцевості, їх конфігурації, меж та накладення чи не накладення одна на одну потребує спеціальних знань та може бути досліджено і вирішено лише в рамках проведення судової земельно-технічної експертизи на підставі правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на відповідні земельні ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, в даній справі проведено земельно-технічну експертизу, експертами Київського науково дослідного інстититуту судових експертиз Міністерства юстиції України складено висновок № 6836/20-41 від 17.08.2020, відповідно до якого експертом зазначено, що державним актом на право користування землею серії Б № 025630 зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право користування землею 13.03.1979 за № 1 Київській квартирно-експлуатаційній частині району посвідчено право постійного користування земельною ділянкою площею 515, 9 га.

Отже, земельна ділянка право на яку посвідчено Держактом № 025630, як об`єкт цивільних прав, сформована в 1979 році.

Державний акт на право користування землею серії Б № 025630 виготовлений, зокрема, на підставі технічного звіту зйомки окружної межі Ржищівського військового лісгоспу Бориспільського та Переяслав-Хмельницького районів Київської області, розробленого в 1979 році Київським відділенням Республіканського проектного інституту по землевпорядкуванню «Укрземпроект».

В пояснювальній записці до Техзвіту зазначено, що окружна мережа Ржищівського військового лісгоспу перерахована в систему координат 1963 року. Отже, координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, право на яку посвідчено Держактом № 025630, які є складовити Техзвіту є координатами геодезичної системи координат 1963 рок.

Земельна з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156, яка перебуває в оренді Приватного підприємства "Дніпровський Краєвид 07" на підставі договору оренди землі від 30.08.2007, сформована за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП "Дніпровський Краєвид 07" під розміщення рибстану в межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, затверджений розпорядженням в.о. голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 30.08.2007 № 618.

Згідно з відомостями Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156 від 02.11.2016 № НВ-3207617442016 та Публічної кадастрової карти України, яка згідно із ст. 1, 2, 13, 15, 35, 36 Закону України «Про державний земельний кадастр» є офіційними відомостями Державного земельного кадастру та містить відомості, зокрема, про цільове призначення земельних ділянок та їх межі, отриманими експертом з використанням електронної ідентифікації із застосуванням кваліфікованого електроного підпису, відповідно до пунктів 163, 187-194 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 та стратегії «Кадастр 2.0.Прозорість, доступність, інновації:

- державна реєстрація права на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156 в Державному реєстрі земель проведено 30.08.2002 року (ведення Державного реєстру земель проводилось в Україні до 01.01.2013),

- державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156 в Державному земельному кадастрі проведена 02.11.2016, зокрема, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для рибогосподарських потреб ПП "Дніпровський Краєвид 07" на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (ведення Державного земельного кадастру в Україіні запроваджено з 01.01.2013)

При проведенні досліджень використанні координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки в натурі з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156, які відображені в Поземельній книзі на цю земельну ділянку, оскільки поземельна ділянка є документом Державного земельного кадастру, який в свою чергу, є єдиною державною геоінформаційною системою відомостей про земельні ділянки, в тому числі їх межі.

За результатами камеральної обробки координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, право на яку посвідчено Держактом № 025630, як іє визначені при розроблені Техзвіту, та координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156, які відображені в Поземельній книзі нацю земельну ділянку, з використанням прогрмного забезпечення для цифрової картографії та землеустрою, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156 повністю розташована в межах земельної ділянки,право на яку посвідчено Держактом № 025630.

Виходячи з наведеного, зокрема, з урахуванням того, що земельна ділянка, право на яку посвідчено Держактом № 025630, як об`єкт цивільних прав, сформована раніше за земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156, то земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156 накладаєься на земельну дялінку право на яку посвідчено Держактом № 025630.

З урахуванням вищевикладеного, експертами Київського науково дослідного інстититуту судових експертиз Міністерства юстиції України надано висновок:

Земельна ділянка з з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156, площею 0,95 га, яка перебуває в оренді ПП "Дніпровський Краєвид 07" повністю накладається на земельну ділянку плошею 515,9 га, яка розташована в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області і була надана у безстрокове та безоплатне користування Київській квартирно-експлуатаційній частині, для державних потреб, відповідно до державного акту на право користування землею серії Б № 025630, зареєстровано у Книзі записів державних актів на право користування землею за № 1 від 13.03.1979 року.

Взаємне розташування меж земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156 відносно меж земельної ділянки право на яку посвідчено державним актом на право користування землею серії Б № 025630, схематично зображено на рисунках 7,8,9,10 в дослідницькій частині висновку».

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Згідно з п. 2 Розділом Прикінцевих та перехідних положень закону України «Про державний земельний кадастр», земельні ділянки, право власності (користування) па які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено законом (правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 16.09.2015 у справі № 926/1017/14).

Враховуючи вказане Висновок експерта підтверджує, що земельна ділянка, право на яку посвідчено Держактом № 025630, як об`єкт цивільних прав сформована в 1979 році, а отже сформована раніше за земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156.

Оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно ч. 3 ст. 153 ЗК України, колишній власник земельної ділянки, яка викуплена для суспільних потреб, має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним чи розірвання договору викупу земельної ділянки та відшкодування збитків, пов`язаних з викупом, якщо після викупу земельної ділянки буде встановлено, що земельна ділянка використовується не для суспільних потреб.

Вдповідно до ч.1 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав; формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень закону України «Про державний земельний кадастр», земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Отже, наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визнано законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені ст. 141 ЗК України.

Враховуючи статус земельної ділянки, всупереч нормам законодавства, відповідачі не взяли до уваги те, що правовідносини, які виникли, регулюються в тому числі спеціальними нормативними актами у сфері регулювання порядку використання земель оборони.

Порядок погодження питань, пов`язаних із вилученням (викупом, відмовою) земельних ділянок передбачено Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженим наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997.

Необхідінсть надання згоди Міністра з оборони України на припинення права постійного користування є засобом контролю оборонним відомством за використанням та розпорядженням земельними ділянками, наданим у постійне користування військовим частинам та установам.

Судом встановлено, що Міністерством оборони України не приймалось будь-яких рішень щодо надання згоди на припинення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,95 га в адміністративних межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

З боку Київського квартирно-експлуатаційного управління, як безпосереднього землекористувача згідно з діючим Державним актом на право користування землею серії Б № 025630, зареєстрованим в Книзі державних актів на право користування земелею від 13.03.1979 № 1, заява про припиненя права користування земельною ділянкою не направлялась до органу виконавчої влади як до власника, відповідні рішення уповноважених органів про припинення права користування не приймалось.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією, в порушення вимог чинного законодавства, прийнято розпорядження № 618 від 30.08.2007 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Дніпровський Краєвид 07", у зв`язку з чим позова вимога про

визнання незаконним та скасування розпорядження Переяслав Хмельницької районної державної адміністрації № 618 від 30.08.2007 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Дніпровський Краєвид 07" є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про визнання недійсним договору оренди землі від 30.08.2007, укладеного між Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07", який зареєстрований у Переяслав Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державому реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007 та визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі від 30.08.2007, укладену між Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07", яку зареєстровано в реєстрі за № 636 (номер правочину 3426785).

Під правочином слід розуміти дію особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Як передбачено ч. 2 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а тому якщо буде встановлено факт передачі в оренду земельної ділянки, що належить на праві користування іншій особі, то відповідний факт є правовою підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору, необхідно встановити наявність обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочину та настання відповідних наслідків.

Як передбачено ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Зі змісту зазначених норм слідує, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній власності, наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Судом встановлено, що Переяслав Хмельницькка районна державна адміністрація не мала повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Враховуючи викладене та визнання судом незаконним та скасування розпорядження Переяслав Хмельницької районної державної адміністрації № 618 від 30.08.2007 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Дніпровський Краєвид 07", позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 30.08.2007, укладеного між Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07", який зареєстрований у Переяслав Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державому реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007 та визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі від 30.08.2007, укладену між Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07", яку зареєстровано в реєстрі за № 636 (номер правочину 3426785), суд дійшов висновку про задоволення вищезазначених позовних вимог.

Щодо позовних вимог позивача про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156 та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0156 та перенести відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0156 до архівного шару Національної кадастрової системи України, суд зазначає наступне.

Скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156 є способом поновлення права позивача на користування належною йому на праві постійного користування землею та усунення перешкод, які виникли у зв`язку з накладенням на земельну ділянку, право на яку посвідчено Держактом № 0253630, площі сформованої земельної ділянки, право оренди на яку набуто відповідачем 2 в незаконний спосіб.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень); ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

У відповідності до п.п. 60,61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, запис у Поземельній книзі скасовується Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування із зазначенням дати та підстави для скасування, посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував запис та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються в електронній (цифровій) формі електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Таким чином, зважаючи на те, що державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0156 в Державному земельному кадастрі було здійснено Управлінням Держгеокадастру у Переяслав Хмельницькому районі Київської області на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22.09.2016, що в свою чергу розроблялася ТОВ «Землевпорядкування та кадастр» на підставі визнаного незаконним судом розпорядження Переяслав Хмельницької районної державної адміністрації № 618 від 30.08.2007 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Дніпровський Краєвид 07" , а договору оренди землі від 30.08.2007, укладеного між Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07" та додаткової угоди до договору оренди землі від 30.08.2007, укладеної між Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07" недійсними, що є підставою для скасування у Поземельній книзі запису про державну реєстрацію спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156.

З огляду на встановлені судом обставини, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності суд вважає безпідставними.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України: позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як визначено ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

«Позовна давність» - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення Європейський суд з прав людини від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Судом враховано, що спірна земельна ділянка зареєстрована та з`явилась в Державному земельному кадастрі, а, отже Публічній кадастровій карті не раніше 02.11.2016.

Так, в складі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості ), яка надана відповідачем 2, наявна копія Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-3207617442016) з датою формування 02.11.2016.

В розділі «Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки» зазначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснена 02.11.2016 Управлінням Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості ), 22.09.201, ТОВ «Землевпорядкування та кадастр».

Також, судом враховано, що ні Міністерством оборони України, ні Київським КЕУ, земельна ділянка не відчужувалась, рішень щодо надання згоди на припинення права користування спірною земельною ділянкою не приймалось, з чого випливає що Київське КЕУ не могло знати та передбачати можливість порушення своїх прав діями відповідачів.

Як зазначає позивач, Київське квартирно-експлуатаційне управління дізналось про порушення свого права лише 28.09.2018 за моніторингом даних Публічної кадастрової карти України. Акт про виявлення самовільного зайняття (неправомірного вилучення) земель оборони Київським КЕУ складено 13.12.2018.

Із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та зперечень випливає, що позивач повинен довести факт того, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права раніше, а відповідач в свою чергу, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення позивач міг отримати раніше (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.11.2016 у справі № 487/10132/14-ц).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності, а тому відсутні підстави для застосування позовної давності у даній справі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України покладаються у разі задоволення позову- на відповідача.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором, а також витрати, понесені на оплату судової експертизи понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідачів у розмірі 3201, 67 грн та відповідно 6973, 44 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 74-79, 81, 129, 232, 233, 236 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Київського квартирно-експлуатаційного управління до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, Приватного підприємства "Дніпровський Краєвид 07", Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору, додаткової угоди до нього та скасування державної реєстрації задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Переяслав Хмельницької районної державної адміністрації № 618 від 30.08.2007 «Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Дніпровський Краєвид 07".

3. Визнати недійсним договір оренди землі від 30.08.2007, укладений між Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07", який зареєстрований у Переяслав Хмельницькому відділі № 19 Київської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державому реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007.

4. Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 30.08.2007, укладену між Переяслав Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області та Приватним підприємством "Дніпровський Краєвид 07", яку зареєстровано в реєстрі за № 636 (номер правочину 3426785).

5. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3223387200:06:027:0156.

6. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код ЄДРПОУ) скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0156 та перенести відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 3223387200:06:027:0156 до архівного шару Національної кадастрової системи України.

7. Стягнути з Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (08400, Київська обл., м. Переяслав Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 53, код ЄДРПОУ 24219983) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 30, код ЄДРПОУ 22991617) 3201, 67 грн (три тисячі двісті одну гривню шістдесят сім коп) судового збору та 6973, 44 грн (шість тисяч дев`ятсот сімдесят три гривні сорок чотири коп) витрат, понесених на оплату судової експертизи.

8. Стягнути з Приватного підприємства "Дніпровський Краєвид 07" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, код ЄДРПОУ 351302190) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 30, код ЄДРПОУ 22991617) 3201, 67 грн (три тисячі двісті одну гривню шістдесят сім коп) судового збору та 6973, 44 грн (шість тисяч дев`ятсот сімдесят три гривні сорок чотири коп) витрат, понесених на оплату судової експертизи.

9. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (39817550, 03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код ЄДРПОУ) на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 30, код ЄДРПОУ 22991617) 3201, 67 грн (три тисячі двісті одну гривню шістдесят сім коп) судового збору та 6973, 44 грн (шість тисяч дев`ятсот сімдесят три гривні сорок чотири коп) витрат, понесених на оплату судової експертизи.

10. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 05.02.2021.

Суддя В.М. Антонова