Рішення

від 05.02.2021 по справі 521/15862/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 лютого 2021 року

м. Одеса

Справа № 521/15862/20

Провадження № 2/521/1055/21

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Тішкіна Р.Г.,

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 .

Представник - ОСОБА_2 .

Відповідач - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири , -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за яким просить стягнути з ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , відшкодування завданої матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, у розмірі 9454,0 гривні; відшкодування завданої моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, у розмірі 20000,0 гривень; витрати за проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 4500,0 гривень; витрати за надану правову допомогу у розмірі 6500,0 гривень; судові витрати у розмірі 2942,80 гривні, обґрунтовуючи свої вимоги таким.

ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у якій проживає разом зі своєю сім`єю. ОСОБА_3 є власником квартири поверхом вище у тому ж будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у якій на даний час проживають особи, які орендують дану квартиру. Починаючи з 2012 року мешканці квартири відповідача неодноразово (систематично) здійснюють затоплення квартири, що підтверджуються актами від 14 вересня 2012 року, від 08 травня 2018 року, від 16 липня 2020 року, 23 липня 2020 року, 15 серпня 2020 року. Систематичність залиття та матеріальну шкоду можуть підтвердити сусіди, голова правління ОСМД, інженер, сантехнік, тощо, які зазначаються у вищезазначених Актах про залиття квартири. Позивач неодноразово зверталася до відповідача, мешканців квартири відповідача та сина відповідача, з проханням усунути причини залиття та ремонту ванної кімнати та вбиральні позивача. Відповідач та його син стверджували, що відремонтують ванну кімнату та вбиральню позивача, однак ніяких мір прийнято не було. Оскільки міри відповідачем так і не було прийнято, позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Сторона позивача надала до суду заяву про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника, на позовних вимогах наполягали у повному обсязі та не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив, відзиву на позов не подавав. Суд у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з`явився, у порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із частковим задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.

ОСОБА_1 (далі - позивач) є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 02.03.2007 року за реєстровим номером 442 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу 13847730 та дата 13.03.2007 рік, технічним паспортом від 26.01.2007 року. Згідно із копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 17.09.2010 року позивач змінила прізвище з ОСОБА_4 (дане прізвище зазначене у правовстановлюючих документах) на прізвище ОСОБА_5 . У вказаній квартирі позивач проживає разом зі своєю сім`єю.

ОСОБА_3 (далі - відповідач) є власником квартири поверхом вище у тому ж будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з ДРРПНМ за номером 224852357 від 21.09.2020 року (згідно даної інформаційної довідки відповідач є власником даної квартири згідно договору купівлі-продажу від 27.07.2007 року за реєстровим номером 1587, реєстраційний номер майна 18506175). У вказаній квартирі відповідача на даний час проживають особи, які орендують дану квартиру.

14.09.2012 року сталося залиття квартири позивача, що підтверджується Актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 14.09.2012 року з фотознімком. Згідно вказаного акту відбулося залиття ванної кімнати позивача мешканцями квартири відповідача.

Позивач власними силами здійснила ремонт у розмірі 415 (чотириста п`ятнадцять) гривень, оскільки відповідач не виконав свої обіцянки щодо ремонту ванної кімнати.

08.05.2018 року відбулося затоплення ванної кімнати та вбиральні позивача, що підтверджується Актом від 08.05.2018 року з фотознімками. Після невдалих спроб вирішення питання про ремонтування ванної кімнати та вбиральні позивач власними силами здійснила ремонт у розмірі 3279 (три тисячі двісті сімдесят дев`ять) гривень, що підтверджується актом виконаних робіт від 10.12.2018 року.

17.11.209 року відбулося залиття квартири позивача, що підтверджується Актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 18.11.2019 року з фотознімками. Після невдалих спроб вирішення питання про ремонтування ванної кімнати та вбиральні позивач власними силами здійснила ремонт у розмірі 3080 (три тисячі вісімдесят) гривень, що підтверджується актом виконаних робіт від 15.02.2020 року.

16.07.2020 року відбулося затоплення ванної кімнати позивача, що підтверджується Актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 17.07.2020 року з фотознімками.

23.07.2020 року відбулося затоплення ванної кімнати та вбиральні позивача, що підтверджується Актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 24.07.2020 року з фотознімками.

15.08.2020 року відбулося затоплення ванної кімнати та вбиральні позивача, що підтверджується Актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 15.08.2020 року з фотознімками.

15.08.2020 року комісією у складі голови правління ОСМД Рабіна 10/41 , жителів квартир АДРЕСА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_4 було проведено обстеження квартири з метою виявлення причин і розміру заподіяної ОСОБА_1 шкоди. Згідно Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 15.08.2020 року кв. АДРЕСА_6 залиття відбулося внаслідок перепланування кладової та ванної кімнати, а саме перенесення ванної кімнати до кладової, встановлення раковини в неналежному місці, поверх електросистеми позивача, протікання труб у квартирі АДРЕСА_7 , що розташована поверхом вище в буд. АДРЕСА_8 .

Згідно Акту огляду квартири в результаті комісійного обстеження квартири за вищевказаною адресою виявлено залиття вбиральні позивача. Також фотознімками з квартири відповідача, які були зроблені цього ж дня, вся ванна кімната та вбиральна затоплені.

Оскільки заходи щодо ремонту квартири відповідачем не було прийнято, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Для встановлення вартості відновлювального ремонту квартири внаслідок останнього залиття позивач звернулася із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Судова незалежна експертиза України з проханням провести будівельно-технічне експертне дослідження.

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю Судова незалежна експертиза України в особі в.о. керівника Одеської філії Тімашової А.О. та експертом ОСОБА_6 було укладено Договір № ED-2502-1-1588.20 про проведення експертного дослідження від 20.08.2020 р.

Відповідно до Висновку № ED-2502-l-1588.20 будівельно-технічного експертного дослідження, складеного 03.09.2020 року, розмір матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири під АДРЕСА_6 становить 2680 (дві тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок .

Відповідно до рахунку № ED-2502-1-1588.20 від 20.08.2020 року оплата за проведення експертного дослідження згідно із Договором № ED-2502-1-1588.20 про проведення експертного дослідження від 20.08.2020 р. становить 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

Позивач звернула увагу суду, що за власний рахунок здійснювала відновлення ремонту у ванній кімнаті та вбиральні. Оскільки позивач неодноразово здійснювала ремонт, однак не зверталася на той час до експерта за встановленням розміру матеріальної шкоди, вона додаткова понесла грошові витрати у розмірі 9454 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) гривні, що підтверджуються відповідними квитанціями та актами виконаних робіт.

Позивач зверталася зі скаргою до керуючого компанії Майстер 21.11.2019 р. з проханням прийняття відповідних мір, однак ніяких мір прийнято не було.

18.08.2020 р. позивач зверталася із заявою до органів поліції, однак листом Малиновського ВП в м. Одесі надано відповідь, що факти, вказані в заяві відносяться до цивільно-правових.

Щодо позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 177 ЖК України, громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Наймачі жилих приміщень на умовах і в порядку, що визначаються законодавством Української РСР, повинні провадити за свій рахунок поточний ремонт жилих приміщень, а при звільненні приміщення - здати його в належному стані. Такі ж обов`язки покладаються на членів житлово-будівельного кооперативу.

Якщо необхідність у проведенні внутріквартирного поточного ремонту викликана пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв`язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин, цей ремонт провадиться наймодавцем (житлово- будівельним кооперативом) або за його рахунок.

Перелік робіт, що належать до внутріквартирного поточного ремонту, встановлюється правилами користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території та Типовим договором найму жилого приміщення.

Згідно з п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 8.10.1992р. № 572. власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартири та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей в квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою.

Згідно ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 10 Житлового кодексу України визначено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

У відповідності до статті 151 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати і порядку придомову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Таким чином, умовою покладення на відповідача відповідальності за шкоду, завдану позивачу, є наявність вини останньої у спричиненні вказаної шкоди.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до висновку експертного дослідження розмір матеріальної шкоди завдано внаслідок залиття квартири під АДРЕСА_6 становить 2680 (дві тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Оскільки позивач неодноразово здійснювала ремонт, однак не зверталася на той час до експерта за встановленням розміру матеріальної шкоди, вона додаткова понесла грошові витрати у розмірі 9454 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) гривні, що підтверджуються відповідними квитанціями та актами виконаних робіт.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Статтею 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я тощо.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз`яснено у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральніих чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При цьому у відповідності до абзацу 2 пункту 5 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У зв`язку з тим, що мешканці квартири відповідача здійснювали систематичне залиття квартири позивача, окрім того, що погіршувався ремонт позивача та витрачалися кошти на його відновлення, у ванній кімнаті та вбиральні позивача виникла цвіль та грибок на стінах, у результаті чого почав хворіти молодший син Позивача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , дата видачі 06.08.2015 рік.

У дитини починаючи з жовтня 2018 року з`явилися такі захворювання, як хронічний кашель, хрипи, голокружіння, нежить, алергічні реакції, тощо, які спричиненні саме грибком, який виник у зв`язку із залиттям квартири позивача, дані діагнози підтверджуються виписками з лікарень, особових карток хворого сина.

Позивач неодноразово вимушена була звертатися до алергологів для лікування сина, витрачаючи значні кошти та свій час, отримувала душевні переживання, що підтверджується квитанціями.

Позивач перебувала із хворим сином на оздоровчому лікуванні в санаторії Одеса СБУ в період з 28.01.2019 по 04.02.2019 р. та з 11.09.2019 по 21,09.2019 р., в результаті чого було витрачено значну суму на лікування.

Суд вважає, що з врахуванням обставин справи, характеру та обсягу страждань (душевних та психічних), яких зазнав позивач та її син, враховуючи тривалість вимушених змін у житті позивача, тривале знаходження в стані стресу, та зниження якості проживання, небажання відповідача добровільно відшкодувати завдану шкоду, виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості, достатнім та справедливим є відшкодування моральної шкодим в розмірі 1 0 000 (десять тисяч) гривень .

Щодо позовної вимоги про відшкодування витрат за проведення будівельно-технічного експертного дослідження слід зазначити таке.

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Для встановлення вартості відновлювального ремонту квартири між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю Судова незалежна експертиза України в особі в.о. керівника Одеської філії Тімашової А.О. та експертом ОСОБА_6 було укладено Договір № ED-2502-1-1588.20 про проведення експертного дослідження від 20.08.2020 р.

Відповідно до рахунку № ED-2502-1-1588.20 від 20.08.2020 року оплата за проведення експертного дослідження згідно із Договором № ED-2502-1-1588.20 про проведення експертного дослідження від 20.08.2020 р. становить 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Тому з Відповідача слід стягнути оплату за проведення позивачем експертного дослідження у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача понесених витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

За змістом пункту першого та другого частини другої статті 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Ч. 3 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Між позивачем та Адвокатським бюро Лариси Чекмарьової в особі керуючого бюро Чекмарьової Лариси Юріївни було укладено Догорів № 8 про надання правової допомоги від 20.08.2020 року.

Відповідно до попереднього розрахунку гонорару за надану правову допомогу згідно із попереднього розрахунку становить 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень, копія попереднього розрахунку додається.

Враховуючи зазначене, вважаємо, що наявні всі правові підстави для стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу за попереднім розрахунком у розмір 6500,00 грн. на користь Позивача, оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час. В подальшому до суду будо додано детальний розрахунок.

Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесенні судові витрати, а тому їх слід стягнути з відповідач на користь позивача 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копій (оплата судового збору за подання позову майнового характеру) та 2102 (дві тисячі сто дві) гривні (оплата судового збору за подання позову про відшкодування моральної шкоди).

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 10, 151, 177 ЖК України, статтями 16, 22, 23, 383, 1166, 1167, 1192 ЦК України, статтями 4, 11, 12, 13, 77, 79, 81, 141, 175, 177, 263, 265, 268, 272, 280-289, 354, 355 ЦПК України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКППНОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на відшкодування завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири у розмірі 9454 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКППНОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на відшкодування завданої моральної шкоди внаслідок залиття квартири у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , (РНОКППНОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) витрати за проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , (РНОКППНОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) витрати за надану правову допомогу у розмірі 6500 (шість тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , (РНОКППНОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКППНОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 2942 (дві тисячі дев`ятсот сорок дві) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду у повному обсязі складено 05 лютого 2021 року.

СУДДЯ: В.К.Гуревський