Рішення
від 27.01.2021 по справі 200/4743/20-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 р. Справа№200/4743/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., за участю секретаря судового засідання Мурашко Д.О., представника відповідача Вовченка С.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Керампром до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлення-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство Керампром (ідентифікаційний код 24655289, Донецька область, Костянтинівський район, с.Артемівка, вул.Дружби, 2) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 43142826, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, б.59). Позивач просив визнати незаконними дії щодо безпідставного та протиправного проведення документальної невиїзної позапланової перевірки за червень 2019 року на підставі наказу Головного управління ДПС в Донецькій області від 13.01.2020 №43; визнати незаконними дії щодо повторного проведення документальної позапланової перевірки показників декларації за жовтень 2019 року на підставі наказу Головного управління ДПС в Донецькій області від 13.01.2020 №43 та винесення податкових повідомлення-рішень від 11.03.2020 №0000430402; визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0000420402 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2383226,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1 191 613,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0000430402 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 534212,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0000440402 про застосування штрафу у розмірі 125434,14 грн. Позов вмотивовано тим, що здійснення перевірки за червень 2019 року є протиправним, оскільки наказом ГУ ДПС у Донецькій області від 13.01.2020 №43 визначено інший період, що підлягав перевірці, а саме листопад 2019 року. Щодо правомірності формування податкового кредиту та витрат зазначено, що придбані у ТОВ Караван-Сарай товари (чай, сік, вода) призначені для використання в господарській діяльності підприємства. Наявні первинні документи дають право на формування податкового кредиту. Надані ФОП ОСОБА_1 послуги підтверджені актами виконаних робіт. Невідповідність кількості відвантаженої екскаватором ФОП ОСОБА_1 глини в порівнянні з добутою сумішшю глини є недоречним припущенням податкового органу. Надані АТ Українська залізниця послуги щодо перевезення вантажів пов`язані із господарською діяльністю підприємства, факти перевезень підтверджені первинними документами. Отримання від ТОВ Інноваційна транспортна компанія транспортно-експедиторських послуг з організації перевезень вантажів (глини) в залізничному рухомому складі підтверджені актами виконаних робіт, звітами. Обсяг проведених робіт підтверджується інформацією в звітах. Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, що відповідає вимогам Податкового кодексу України. Формування податкового кредиту за отримані транспортно-експедиційні послуги з організації перевалки вантажів (глини) на експорт через порти України ТОВ Інтресервіс здійснено на підставі податкових накладних, які зареєстровані в податковим органом в ЄРПН без зауважень. Щодо неправомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0000430402 зазначив, що питання, які є предметом перевірки, були охоплені під час попередньої перевірки, за результатом якої складено акт від 15.01.2020 №44/05-99-04-02/24655289 та винесено податкове повідомлення-рішення, що оскаржується у справі №2004066/20-а, що суперечить вимогам п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

15 травня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

04 червня 2020 року відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що під час перевірки ПрАТ «Керампром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавств встановлено порушення п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, а саме занижені податкові зобов`язання по рядку 4.1 декларації з ПДВ з вартості товарів отриманих від ТОВ «Караван-Сарай» ТОВ Дистриб`ютор сервіс , ТОВ Розетка.УА , ТОВ ТД Аква Трейд використання яких у господарській діяльності не доведено. Враховуючи обставини встановлені перевіркою, постачання товарів харчування, напоїв, рушників у пачках, гарнітури Bluetooth здійснено не для подальшої реалізації. На думку представника відповідача, операції з придбання вищезазначених товарів не пов`язані з виробничим використанням, оскільки використання товарів у господарській діяльності платника та доцільність їх придбання не доведено, а відтак, правові підстави для відшкодування ПрАТ «Керампром» з бюджету ПДВ з вартості таких товарів відсутні. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

15 червня 2020 року, 05 серпня 2020 року ухвалами суду відкладено розгляд справи на 27 липня 2020 року, 01 вересня 2020 року.

01 вересня 2020 року ухвалою суду відкрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28 вересня 2020 року.

30 жовтня 2020 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4066/20-а.

14 січня 2020 року ухвалою суду поновлено провадження у справі, призначено розгляд на 27 січня 2021 року.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Керампром» є юридичною особою, зареєстроване 17.02.1997 р., ідентифікаційний код 24655289, місцезнаходження: 85171, Донецька область, Костянтинівський район, с. Артемівка, вул. Дружби, будинок 2.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 08.12 - добування піску, гравію, глин і каоліну.

У період, за який проводилася перевірка, товариство зареєстровано платником податку на додану вартість.

З 23 січня 2020 року по 05 лютого 2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Керампром» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року.

12 лютого 2020 року за результатами перевірки складено акт №198/05-99-04-02/24655289, в якому зафіксовані порушення ПрАТ «Керампром» правил ведення податкового обліку та порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.2, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ст.3, ст.9, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 №996-XIV (Закон 996), що призвело до завищення бюджетного відшкодування за червень 2019 року на 1019 грн., листопад 2019 року - 2382207 грн., завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 534212 грн.;

- відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого абз. 2 п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України, податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України за червень 2019 року на суму 1018,87 грн, за листопад 2019 року - 249849,40 грн. (т. 1 а.с. 24-110).

11 березня 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області на підставі акту перевірки від 12 лютого 2020 року №198/05-99-04-02/24655289 прийняті:

податкове повідомлення-рішення №0000420402 форми «В1» , яким ПрАТ «Керампром» за завищення бюджетного відшкодування у розмірі 2383226,00 грн. (в т.ч. червень - 1019,00 грн, листопад 2019 року - 2382207,00 грн.) застосовано штрафні санкції у розмірі 1191613,00 грн.; (т. 1 а.с. 111);

податкове повідомлення-рішення №0000430402 форми «В4» , яким визначено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 534212,00 грн. (т. 1 а.с. 113);

податкове повідомлення-рішення №0000440402 форми «ПН» , яким до ПрАТ «Керампром» застосовано штраф у сумі 125434,14 грн. за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригувань (т. 1 а.с. 115).

Позивач оскаржує вищевказані рішення, як такі, що прийняті не обґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення із порушенням норм чинного законодавства.

Щодо правомірності здійснення перевірки показників по декларації за червень 2019 року на підставі наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 13.01.2020 №43 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судом встановлено, що 13 січня 2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області видано наказ №43 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ Керампром з 23 січня 2020 року з метою перевірки правомірності формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 2920637,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2382207,00 грн. (період виникнення від`ємного значення: жовтень - листопад 2019 року) по декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року.

Отже, межами перевірки, яка призначена на підставі наказу від 13.01.2020 №43 не охоплено період - червень 2019 року.

Разом з цим, в акті перевірки від 12.02.2020 №198/05-99-04-02/24655289 наявні висновки про заниження податкових зобов`язань та завищення бюджетного відшкодування за червень 2019 року. (розділ акту 3.16.1 Податкові зобов`язання, підпункти 1), 2), 3). (том 1 а.с. 39-48)

Суд вважає за необхідне зазначити, що первинно контролюючим органом вже здійснена перевірка показників за червень 2019 року (в т.ч. по взаємовідносинам з ТОВ Караван-Сарай , ТОВ Дистриб`ютор сервіс , ТОВ Розетка.У.А , ТОВ ТД Аква Трейд ), за результатом якої складено акт від 16.08.2019 №197/05-99-12-02/24655289 та прийняті податкові повідомлення рішення від 13.09.2019 №0000121202, №0000131202, про що свідчить рішення Державної податкової служби України за результатом розгляду скарги від 15.11.2019 №9628/6/99-00-08-05-01.

Таким чином, відповідачем при проведенні перевірки показників за червень 2019 року на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 13.01.2020 №43 порушено порядок проведення документальної планової перевірки, що свідчить до порушення способу реалізації владних управлінський функцій та недотримання ним критеріїв, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яким має відповідати рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо виявлених порушень в частині заниження податкових зобов`язань та завищення податкового кредиту суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України на платника податків покладений обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп. 14.1.191. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Розділ V Податкового кодексу України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Згідно з пп г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:...г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пп. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподатковування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподатковування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення ); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку ); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, зв`язаних з вирахуванням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

З системного аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що право на формування витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, в тому числі платіжних, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначає, що первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, визначені п. 2.4 Положення: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробка і використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і суб`єктів малого підприємництва) складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи, що випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено про відсутність нарахування податкових зобов`язань, складання, реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Такий висновок зроблено з підстав з використанням товарів, послуг з подачі вагонів та контейнерів за окремою заявкою у не господарській діяльності. (том 1 а.с.48-59)

Під час розгляду справи, судом встановлено, що 05 червня 2015 року між покупцем ПрАТ Керампром та продавцем ТОВ «Караван-Сарай» укладено договір купівлі-продажу № 960/15 (т. 1 а.с. 123-124).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця у відповідності з його заявкою товари народного споживання (товар).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Караван-Сарай» здійснено постачання товару (а саме води, соку, напоїв, тощо), складена накладна-рахунок від 21.11.2019 РН ДО №4978060 на суму 2018,02 грн., у т.ч. ПДВ 336,34 грн., виписана податкова накладна №2111013 від 21.11.2019, здійснена оплата, що підтверджується платіжним дорученням від 21 листопада 2019 року №2713.

На підставі вищезазначеної податкової накладної сформовано податковий кредит на суму 336,34 грн.

Щодо видобування глини та її оприбуткування на складі, встановлено, що при отримані послуг з перевезення ФОП ОСОБА_1 відвантажена кількість глини (сировини) склала - 37181,05 тн., при цьому, відповідно до оборотів рахунку 26 Готова продукція за листопад 2019 року - оприбутковано 30887,4 тн (190,88 грн./тн) суміші вогнетривкої глини.

В акті перевірки контролюючим органом обчислена різниця кількості добутої сировини - глини та оприбуткованої на склад суміші (37181,05 - 30887,40), її вартість (6293,65 тн. х 190,88 грн.), та зазначено, що використання глини у кількості 6293,65 тн. за ціною 190,88 грн. на загальну суму 1201331,91 грн., в т.ч. ПДВ - 240266,38 грн., на думку відповідача, в господарській діяльності ПрАТ Керампром не доведено.

На думку контролюючого органу, відсутня доказовість з використання придбаних товарів, зокрема напоїв, у ТОВ «Караван-сарай» у господарській діяльності позивача та відхилення кількості глини, яка навантажена (перевантажена) екватором ФОП ОСОБА_1 та кількості суміші глин, що оприбуткована на склад готової продукції з виробництва, свідчить про порушення вимог п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з цим твердженням та зазначає наступне.

Основною діяльністю позивача є добування глини. З пояснень позивача вбачається, що глина є сировиною, з якої виготовляється суміш глин - готова продукція. Ця суміш оприбутковується та відправляється, в т.ч. на експорт.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням позивача, що ототожнення контролюючим органом понять глина та суміш глин, в т.ч. порівняння їх кількості, є хибним, а викладені в акті перевірки висновки про недоведеність використання глини, що є різницею між кількістю, що видобувається (сировина) та оприбутковується (суміш глини) в процесі добування корисних копалин є безпідставними.

Також, позивачем зазначено, що продовольчі товари, зокрема напої, придбані для споживання співробітникам компанії, які своєю працею (інтелектуальною, адміністративною або фізичною) створюють готовий продукт «суміши глин» і реалізують його на експорт.

Судом встановлено, що витрати підприємства на продукти для офісу, підтверджені документально та відображені в бухгалтерському обліку, суми податку на додану вартість сплачені платником податку у зв`язку з придбанням цих товарів включені до складу податкового кредиту.

При цьому, відповідачем, на підтвердження викладених в акті перевірки висновків про невикористанням товарів/послуг у господарській діяльності позивача, доказів не надано (зокрема, документи, що свідчать про подальшу реалізацію придбаних у ТОВ «Караван-сарай» товарів).

Судом встановлено, що 12 лютого 2018 року між перевізником ПАТ Українська залізниця та замовником ПрАТ Керампром укладено договір про надання послуг №08818/ДОН-2018, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги. (том 2 а.с.9-23)

Перевіркою встановлено, що ПрАТ Керампром фактично отримані послуги подачі вагонів та контейнерів за окремою заявкою або договором ПрАТ Керампром та інформація про прибуття вантажів (за даними АТ Українська залізниця ).

До податкового кредиту за листопад 2019 року позивачем включені суми ПДВ за податковими накладними від 04.11.2019 №2515/586, від 14.11.2019 №13327/586, від 25.11.2019 №24120/586 на загальну суму ПДВ 24999,99грн.

Висновок про заниження податкових зобов`язань, які підлягають нарахуванню відповідно за правилами п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України обумовлений тим, що позивачем не надані документи які підтверджують використання зазначених послуг у господарській діяльності ПрАТ Керампром (в т.ч. послуги з подачі вагонів та контейнерів, вартість послуг з надання інформації).

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 року № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15.04.2009 року за №340/16356, затверджений Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

Розділом 3 Збірника Тарифів встановлений певний перелік робіт та послуг, що пов`язані з перевезенням вантажів.

Операції з надання одержувачам інформації про вантажі, послуги з подач вагонів та контейнерів є такими, що тарифікуються окремо в межах здійснення перевезення вантажів залізничним транспортом.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що поняття залізничні послуги - це сукупність дій перевізника, яка охоплює в собі як здійснення безпосередньо перевезення вантажу, так і наданні інших робіт і послуг, що пов`язані з перевезенням вантажів, зокрема і подачу вагонів та контейнерів, надання інформації.

Первинними документами у сукупності підтверджено придбання послуг у АТ Українська залізниця .

При цьому, позивачем зазначено, що діяльність підприємства ПрАТ Керампром з видобутку глини орієнтована на експорт, при цьому вантаж на митницю та на морські порти доставляється залізницею. Послуги з перевезення надає АТ Українська залізниця , як єдиний перевізник вантажів залізною дорогою на ринку України. Вказане свідчить про використання послуг наданих АТ Українська залізниця для здійснення господарської діяльності позивача.

Отже, не прийняття наданих до перевірки документів у якості первинних для цілей бухгалтерського та податкового обліку та висновки: 1) щодо заниження податкового зобов`язання за листопад 2019 року на суму 249849,40 грн., в т.ч. по взаємовідносинах з ТОВ «Караван-сарай» на суму 336,34 грн. та з ФОП ОСОБА_1 -240266,38 грн., з АТ Українська залізниця - 9246,68 грн., 2) щодо відсутності реєстрації протягом граничного строку, податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 249849,40 грн., які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0000440402 форми «ПН» про застосування штрафу здійснені відповідачем безпідставно.

Крім того, судом встановлено, що при розрахунку штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄДРПН (звітний період - листопад 2019 року) контролюючим органом врахована сума ПДВ - 1018,87 грн. по господарським операціям, що вчинені та задекларовані у податковій декларації за червень 2019 року з контрагентами ТОВ Караван-Сарай , ТОВ Дистриб`ютор сервіс , ТОВ Розетка.У.А , ТОВ ТД Аква Трейд .

Як зазначено судом вище, відповідачем при проведенні перевірки показників за червень 2019 року на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 13.01.2020 №43 порушено вимоги порядку проведення документальної планової перевірки, у зв`язку з чим, податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0000440402 форми «ПН» підлягає скасуванню у повному обсязі.

Щодо висновків про завищення податкового кредиту за листопад 2019 року по взаємовідносинам з ТОВ Інноваційна транспортна компанія , ТОВ Інтерсервіс , ТОВ Українська залізниця , ФОП ОСОБА_1 , на суму 1314606,52 грн., 330464,90 грн., 24999,99 грн., 282720,82 грн. відповідно суд зазначає наступне.

15 жовтня 2019 року між ПрАТ «Керампром» (клієнт) та ТОВ «Інноваційна Транспортна Компанія» (експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 24/19.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, експедитор приймає на себе зобов`язання за дорученням клієнта за винагороду здійснювати від свого імені і за рахунок клієнта організацію перевезень вантажів в залізничному рухомому складі.

Згідно п.1.2 клієнт відшкодовує експедитору всі витрати, пов`язані з перевезенням і транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів, сплачує експедитору винагороду (плату) за надані відповідно до цього договору послуги.

Пунктом 1 додатку до вказаного договору передбачено, що вартість послуг з організації перевезень глини кислотривкої та вогнетривкої у власних (орендованих) вагонах експедитора територією України за маршрутом ст. Костянтинівка Донецької залізниці - ст. Жовтнева Одеської залізниці за кожний перевезений вагон згідно з наданими клієнтом заявками становить 22248,96 грн. (з урахуванням ПДВ).

Про виконання умов вказаного договору свідчать: акт виконаних робіт за листопад 2019 б/н від 30.11.2019, звіти експедитора від 30.11.2019 року, які містять інформацію щодо кількості перевезених вагонів, об`єму перевезеного вантажу, тарифу на перевезення, маршруту перевезення (станції відправлення та призначення (т. 2 а.с.35-53).

Звіти експедитора з розрахунку плати за користування вагонами за період з 01.11.19 по 30.11.19 містять інформацію про кількість вагонів, дату подачі та прибирання використаних вагонів, вартість користування вагонами за добу поверх норми користування вагонами, яка визначена укладеним договором.

Залізничні накладні №52687282 від 22.11.2019, №52701125 від 23.11.2019, №52723970 від 24.11.2019, №52736790 від 25.11.2019 свідчать про участь ТОВ Інноваційна транспортна компанія у перевізному процесі суміші вогнетривких глин на експорт в листопаді 2019року

Постачальником виписані податкові накладні, а саме від 01.11.2019 №6, від 06.11.2019 №20, від 14.11.2019 №64, від 18.11.2019 №83, від 18.11.2019 №84, від 20.11.2019 №106, від 22.11.2019 №114, від 25.11.2019 №123, від 28.11.2019 №139, від 29.11.2019 №150, від 30.11.2019 №172, від 25.11.2019 №124, від 28.11.2019 №138, розрахунки коригування кількісних та вартісних показників від 25.11.2019 №170 до податкової накладної від 25.11.2019 №124, від 25.11.2019 №171 до податкової накладної від 25.11.2019 №123. (том 2 а.с.54-68)

Розрахунок з боку позивача за надані послуги за договором № 24/19 від 15 жовтня 2019 підтверджується платіжними дорученнями. (т. 2 а.с. 69-79).

Крім того, здійснення перевезення вантажів ПрАТ «Керампром» підтверджують залізничні накладні, що містяться в матеріалах справи (т. 2 а.с.80-198).

Дослідженні первинні документи у сукупності спростовують твердження відповідача про неможливість встановлення обсягу проведених робіт, порядок визначення вартості послуг.

Суд зауважує, що певні дефекти в оформленні документів (зокрема одиниця вимірювання послуг) не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг товару, його вартість, тощо, і не повинні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реального здійснених господарських операцій.

Суд не приймає довід відповідача, що не надання позивачем заяви зі скаргою на продавця послуг ТОВ Інноваційна транспортна компанія до податкової декларації за листопад 2019 року в частині наявних помилок у реквізитах податкових накладних, є порушенням, оскільки ці накладні була зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податковим органом.

30 березня 2018 року між експедитором ТОВ Інтерсервіс та замовником ПАТ Керампром укладено договір №01/2018 транспортного експедирування, педметом якого є за плату і за рахунок замовника організувати перевалку глини (вантажу) на експорт через порти України. (том 3 а.с.48-53)

Факт здійснення господарської операції експедитором ТОВ Інтерсервіс та замовником ПАТ Керампром за вказаним договором підтверджується актом виконаних робіт від 16.11.2019. (том 3 а.с.54) Відомості про експедитора також наявні в залізничних накладних (том.3 а.с. 65-110).

На виконання вимог ПК України ТОВ Інтерсервіс виписані ПАТ Керампром податкові накладні від 14.11.2019 №1, від 16.11.2019 №2 (том 3 а.с.63-64).

Розрахунок між сторонами за договором проводився у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (том 3 а.с.61-62).

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Інтерсервіс (код 13502430) за листопад 2019 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування.

Висновок про завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Інтерсервіс зроблений відповідачем з посиланням на те, що ТОВ Інтерсервіс не здійснював самостійно роботи та послуги поставлені ПрАТ Керампром , а у свою чергу придбало послуги у ДП Стивідорна компанія Ольвія . Це, на думку відповідача, не дає можливості підтвердити реальність господарської операції.

З цього приводу суд зауважує, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що акт перевірки, як основний доказ податкових правопорушень не містить в собі повного дослідження господарських операцій в частині отримання позивачем наданих ТОВ Інтерсервіс послуг та виконаних робіт та використання їх у господарській діяльності. Відтак, актом перевірки, не встановлені податкові правопорушення, внаслідок неповноти їх дослідження.

В акті перевірки зазначено про завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ПАТ Українська залізниця за листопад 2019 року на суму 24999,99 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування.

Такий висновок зроблено відповідачем відповідно до Відомостей плати за користування вагонами АТ Українська залізниця , де сума ПДВ визначена на рівні 0 грн. на підставі того, що вантаж (глина, суміші глин) слідкують в міжнародному напрямку (перевезенні) на експорт по єдиному транспортному документу (СМГС накладній, в напіввагонах філії АТ Укрзалізниця Донецька залізниця ), а відповідно до абзацу а) п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. (том 1 а.с.80-84) З цього приводу, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за №165/3458, затверджені Правила користування вагонами і контейнерами, Додатком 1 до яких є затверджена форма Відомості плати за користування вагонами ГУ-46. Ця форма Відомості плати за користування вагонами ГУ-46 містить інформацію про порядковий номер; номер вагону; код адміністрації приписки вагону; число, місяць, години, хвилини при передачі вагону при подаванні, при прийманні вагону залізницею та при забиранні вагону залізницею; час користування, години, хвилини загальний, у тому числі затримки з вини вантажовласника, залізниці та форс-мажору і що підлягає оплаті; суму нараховану за користування вагоном у гривнях; номер пам`ятки про додавання вагонів та про забирання вагонів; номер акту; примітки. Така форма не містить графи (стовпчику) сума ПДВ . Тобто, АТ Українська залізниця при наданні залізничних послуг зазначає нараховану суму наданих залізничних послуг у Відомості плати за користування вагонами ГУ-46 без зазначення суми податку на додану вартість, як це і передбачено її формою.

Правила користування вагонами і контейнерами були затверджені з метою визначення плати та порядку користування вантажними вагонами і контейнерами суб`єктами підприємницької діяльності та відповідно до статті 119 Статуту залізниць України.

Стаття 1 Закону України від 04.06.96 № 273/96-ВР Про залізничний транспорт встановлює визначення понять міжнародне залізничне сполучення це перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти між Україною та іноземними державами; вантаж це матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Відповідно до статті 8 Закону України Про залізничний транспорт визначені основи організації перевезень на залізничному транспорті, зокрема, перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Статтею 9 Закону України Про залізничний транспорт зазначено, що встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Розроблення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, вантажобагажу залізничним транспортом у міжнародному сполученні, у тому числі транзитом, здійснюється АТ "Укрзалізниця". Тарифи на транзитні перевезення встановлюються АТ "Укрзалізниця" відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Розрахунки за роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 1 Статуту залізниць України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу - це система цінових ставок та правил їх застосування, за якими провадяться розрахунки за перевезення залізницями; збори - це цінові ставки, за якими провадяться розрахунки за виконання підприємствами залізничного транспорту робіт та послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу.

Відповідно до статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Виконання залізницею додаткових операцій, пов`язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства.

Згідно з пунктом 3 розділу 1 Збірника Тарифів, державні регульовані тарифи встановлюються, зокрема, на: внутрішні та міжнародні (експорт та імпорт) вантажні перевезення, що здійснюються на лініях широкої та європейської колій загальної мережі залізниць України; охорону та супроводження вантажів, що підлягають обов`язковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті; користування вагонами і контейнерами перевізника; роботи і послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких наведено в розділі III цього Збірника.

Розділом 3 Збірника Тарифів, встановлений певний перелік робіт та послуг, що пов`язані з перевезенням вантажів. Наприклад, збір за подачу й забирання рейкового рухомого складу локомотивом залізниці, збір за подачу й забирання вагонів, плата у разі простою локомотива в очікуванні закінчення операції навантаження або розвантаження, плата при дезінфекції й дезінсекції вагонів, збір за подачу й забирання навантажених і порожніх вагонів на пристанські та портові колії, збір за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів - переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; інша маневрова робота з вагонами на станціях, під`їзних коліях та інших місцях незагального користування та інші.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що поняття залізничні послуги - це сукупність дій перевізника, яка охоплює в собі як здійснення безпосередньо перевезення вантажу, так і наданні інших робіт і послуг, що пов`язані з перевезенням вантажів, зокрема і подачу та прибирання вагонів, маневрову роботу.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ПрАТ Керампром задекларований податковий кредит за листопад 2019 року на підставі податкових накладних від 04.11.2019 №2515//586, від 14.11.2019 №13327//586, від 25.11.2019 №24120//586, зареєстрованих АТ Українська залізниця в Єдиному реєстрі податкових накладних, за номенклатурою залізничні послуги на суми грошових коштів, які перераховані АТ Українська залізниця по платіжним дорученням від 04.11.2019 №2549 на суму 50000,00грн. у тому числі ПДВ 8333,33 грн., від 14.11.2019 №2647 на суму 50000,00грн. у тому числі ПДВ 8333,33 грн., від 25.11.2019 №2725 на суму 50000,00грн. у тому числі ПДВ 8333,33 грн., за послуги подачі, уборки залізничних вагонів, маневрову роботу залізничних вагонів по першій події дата зарахування коштів за послугу. (том 2 а.с.24-29)

Оскільки, поняття плата за подачу та прибирання вагонів та здійснення маневрових робіт не є тотожними поняттю плата за надання послуг із здійснення міжнародного перевезення вантажів , то висновок відповідача щодо оподаткування за нульовою ставкою плати за подачу та прибирання вагонів та здійснення маневрових робіт на підставі абзацу а) п.п.195.1.3 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України спростовується наведеним.

В акті перевірки зазначено про завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 за листопад 2019 року на суму 282720,82 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування. (том 1 а.с.83-88)

Такий висновок зроблено відповідачем у зв`язку з невірно заповненим реквізитом номенклатура товарів/послуг продавця .

Судом встановлено, що 02 січня 2019 року між замовником ПрАТ «Керампром» та виконавцем ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг технікою № 02/02 (т. 1 а.с. 128-130).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору (перевізник) зобов`язується за дорученням замовника (позивач) виконати наступні роботи (пункт 1.1. Договору):

- прийняти для перевезення та здійснити власними силами та на власний ризик перевезення вогнетривкої глини з кар`єру родовища «Видне» за визначеними маршрутами. Маршрут перевезення: кар`єр «Видний» - м. Костянтинівка, склад готової продукції Замовника (район с/г технікума), відстань 26 км; кар`єр «Видний» - с. Миколайпілля - м. Дружківка - м. Костянтинівка, склад готової продукції Замовника (район с/г технікума), відстань 52 км.

- робота навантажувача, полив дороги, грейдерування дороги, посипання дороги, внутрішнє перевезення на відстань до 1 км на території кар`єру родовища «Видне» .

Згідно п.2.1 договору, замовник додатково компенсує виконавцю вартість дизельного пального.

Вартість дизельного палива визначається виходячи з вартості погодженої сторонами, яка не повинна перевищувати середньої ціни на дизпаливо в регіоні на час закупівлі. Вартість дизпалива оформлюється протоколом погодження договірної ціни на дизельне пальне, який є невід`ємною частиною цього Договору, з урахуванням прийнятої сторонами норми витрат для перевезення вантажу на відстань 26 км - 0,95л/тн, на відстань 52 км - 1,80л/тн. (пункт 2.2. договору).

Про виконання умов вказаного договору свідчить акт надання послуг від 25.11.2019 №104, складений ФОП ОСОБА_1 , яким встановлено, що останнім були надані замовнику послуги з перевезення 18679,49 тон глини з прикар`єрного складу с. Русін Яр Костянтинівський район на прирейковий склад с. Іллінівка (відстань 26 км) на суму 1180170,18 грн. за ціною 63,18 грн. за тону, навантаження 37181,05 тон глини екскаватором на суму 379246,72 грн. за ціною 10,20 грн. за тону, послуги автгрейдра та екскаватора на суму 134784,00 грн. та 2124,00 грн. Загальна сума за актом становить 1696324,90 грн. у тому числі ПДВ 282720,82 грн., товарно-транспортні накладні, що містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 131, 143-250, том 2 а.с.1 - 7).

Оплата за послуги здійснена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, про що свідчать платіжні доручення. (том 1 а.с. 138-142)

ФОП ОСОБА_1 виписані податкові накладні на суми отриманих ПрАТ Керампром послуг, а саме від 07.11.2019 №151, від 19.11.2019 №155, від 22.11.2019 №156, від 25.11.2019 №157.

Суд не приймає довід відповідача, що не надання позивачем заяви зі скаргою на продавця ФОП ОСОБА_1 до податкової декларації за листопад 2019 року в частині наявних помилок у реквізитах податкових накладних, є порушенням, оскільки ці накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податковим органом.

Суд, також, не приймає доводів відповідача, що перевезення глини з прикар`єрного складу с. Русін Яр Костянтинівський район на прирейковий склад с. Ілінівка (26 км), що зазначено в акті надання послуг ід 25.11.2019 №104, не є ідентичним послузі з перевезення глини з кар`єру родовища Видне до складу готової продукції ПрАТ Керампром (район с/г технікуму) відстань 26 км, що зазначено в Договорі від 02.01.2019 №02/02 виходячи з наступного.

Оскільки, господарські операції підтверджуються наданими первинними документами, то зазначення в акті виконаних робіт дещо іншого, не дослівного із договору формулювання наданої послуги, ніяким чином не змінює суть та зміст здійсненої господарської операції та наданої послуги, й не заважало податковому органу ідентифікувати господарські операції, прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за результатом таких послуг.

Формулювання прикар`єрний склад с. Русин Яр Костянтинівського району на прирейковий склад с. Іллінівка (26км) та кар`єр Видний м. Костянтинівка, склад готової продукції (район с/г технікума), відстань 26 км - це тотожні і рівнозначні поняття, оскільки ці об`єкти не мають точної поштової адреси. Для їх ідентифікації позивач та ФОП ОСОБА_1 наводять умовну прив`язку або до їх місця розташування, або до їх найменування - прикар`єрний склад знаходиться на кар`єрі Видний , що розташований біля с.Русин Яр Костянтинівського району, а прирейковий склад с. Іллінівка, це і є склад готової продукції, що розташований близька с/г технікуму. При цьому загальна відстань перевезення завжди збігається 26 км.

Акт перевірки містить посилання на надсилання товариству листа ГУ ДПС України від 24.12.2019 року №37071/10/05-99-04-02-14 щодо надання звітів маркшейдерського добування глини, однак не зазначено про отримання цього листа позивачем та не обґрунтовано, яким чином запитувані первинні документи впливають на господарські операції позивача з ФОП ОСОБА_1 . Відтак, враховуючи підтвердження первинними документами факт виконання робіт ФОП ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що контролюючим органом, безпідставно зроблено висновок про зайве включення до податкового кредиту сум ПДВ вартості послуг отриманих від ФОП ОСОБА_1 .

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що послуги надані ТОВ Інноваційна транспортна компанія , ТОВ Інтерсервіс , ТОВ Українська залізниця , ФОП ОСОБА_1 підтверджені належними первинними документами, відносяться до витрат на збут, а суми податку на додану вартість по цим операціям на підставі виписаних податкових накладних відносяться до сум податкового кредиту.

Щодо висновків контролюючого органу про завищення бюджетного відшкодування суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В акті перевірки висновок про завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду та сумою від`ємного, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.201.3 ст.201 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2916418,62 грн. обумовлений заниженням податкових зобов`язань за червень 2019 року у розмірі 1019 грн., завищенням податкового кредиту за листопад 2019 року на суму 1952792,22 грн., в т.ч. по постачальникам - ТОВ Інноваційна транспортна компанія на суму 1314606,52 грн., ТОВ Інтерсервіс - 330464,90 грн., ФОП ОСОБА_1 - 282720,81 грн., АТ Українська залізниця - 24999,99 грн. та заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за жовтень 2019 року на суму 713777 грн., заниженням податкових зобов`язань за листопад 2019 року на суму 249849,40 грн., в т.ч. по взаємовідносинах з ТОВ «Караван-сарай» на суму 336,34 грн. та з ФОП ОСОБА_1 -240266,38 грн., з АТ Українська залізниця - 9246,68 грн.

11 лютого 2020 року ГУ ДПС у Донецькій області на підставі акту перевірки від 15 січня 2020 року № 44/05-99-04-02/24655289 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000310402 форми В4 , яким ПрАТ Керампром зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 713777 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 200/4066/20-а за позовом Приватного акціонерного товариства Керампром до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року скасовано, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2020 року № 0000310402 форми В4 .

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 200/4066/20-а набрало законної сили.

Згідно вимог ч.2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 4 статті 78 України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи те, що під час розгляду справи № 200/4066/20-а судом не встановлено завищення розміру від`ємного значення податку на додану вартість у декларації за жовтень 2019 року у сумі 713777 грн., а податкове повідомлення-рішення № 0000310402 форми В4 , яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 713777 грн. скасовано, суд вважає безпідставним, викладений в акті перевірки, висновок відповідача в частині завищення від`ємного значення на суму 713777 грн., що включається до складу податкового кредиту поточного періоду.

Отже, враховуючи те, що позивачем доведена правомірність віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та податкового зобов`язання за листопад 2019 року, а відповідачем не підтверджено правомірність висновку про заниження податкових зобов`язань за листопад 2019 року, при цьому, перевірка показників за червень 2019 року на підставі наказу ГУ ДПС у Донецькій області від 13.01.2020 №43 проведена з порушенням вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність висновків контролюючого органу щодо завищення бюджетного відшкодування та прийняття податкового повідомлення-рішення від 11 березня 2020 року №0000420402.

Щодо визначення контролюючим органом суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду суд зазначає наступне.

З пункту 3.21 акту перевірки вбачається, що наявні суми від`ємного значення, які задекларовані платником податку в Додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року (зокрема за 09 міс. 2015 року, за 11 міс. 2015 року, за 12 міс. 2015 року, за 10 міс. 2016 року, за 11 міс. 2016 року, за 12 міс. 2016 року, за 1 міс. 2017 року, за 3 міс. 2017 року, за 7 міс. 2017 року, за 8 міс. 2017 року, за 10 міс. 2017 року, за 11 міс. 2017 року, за 1 міс. 2018 року, за 2 міс. 2018 року, за 3 міс. 2018 року, за 4 міс. 2018 року, за 6 міс. 2018 року, за 7 міс. 2018 року, за 10 міс. 2018 року, за 11 міс. 2018 року, за 3 міс. 2019 року, за 4 міс. 2019 року, за 5 міс. 2019 року, за 6 міс. 2019 року, за 7 міс. 2019 року, за 8 міс. 2019 року, за 9 міс. 2019 року, за 10 міс. 2019 року), зменшені контролюючим органом до нульового значення, а значення за 11 міс. 2019 року зменшено з 7149758 грн. до 4218,82 грн.

Відповідно до статті 21 Податкового кодексу України, контролюючі органи під час здійснення своєї діяльності зобов`язані дотримуватись Конституції України та діяти лише відповідно до норм податкового кодексу та інших законів України, інших нормативних актів; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Діяти відповідно до норм Податкового кодексу України означає діяти в межах повноважень, шляхом вчинення дій, які не виходять за межі прав та обов`язків, установлених відповідним законом. Також цей принцип означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дій і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки для реалізації своїх владних повноважень.

На виконання вимог Податкового кодексу України та для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків, було розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 №727 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1300/27745 (надалі Порядок №727).

Пунктами 3-5 розділу другого Порядку №727 встановлено, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства; в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства; факти виявлених порушень законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства в описовій частині акту документальної перевірки за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; та інше.

Судом встановлено, що під час оформлення результатів документальної перевірки в акті перевірки від 12 лютого 2020 року №198/05-99-04-02/24655289, контролюючим органом порушено норми статті 19 Конституції України, статті 21 Податкового кодексу України, підпункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, пунктів 3-5 розділу ІІ, підпункту 2 пункту 4 розділу III, підпункту 3 пункту 4 розділу III Порядку 727, що виявилися у відсутності детального, повного, об`єктивного опису змісту порушення, зокрема щодо встановленого відхилення (завищення) сум від`ємного значення, які задекларовані платником податку в Додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року (зокрема за 09 міс. 2015 року, за 11 міс. 2015 року, за 12 міс. 2015 року, за 10 міс. 2016 року, за 11 міс. 2016 року, за 12 міс. 2016 року, за 1 міс. 2017 року, за 3 міс. 2017 року, за 7 міс. 2017 року, за 8 міс. 2017 року, за 10 міс. 2017 року, за 11 міс. 2017 року, за 1 міс. 2018 року, за 2 міс. 2018 року, за 3 міс. 2018 року, за 4 міс. 2018 року, за 6 міс. 2018 року, за 7 міс. 2018 року, за 10 міс. 2018 року, за 11 міс. 2018 року, за 3 міс. 2019 року, за 4 міс. 2019 року, за 5 міс. 2019 року, за 6 міс. 2019 року, за 7 міс. 2019 року, за 8 міс. 2019 року, за 9 міс. 2019 року, за 10 міс. 2019 року) на суму 534212 грн. Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0000430402 форми В4 також підлягає скасуванню.

Позовні вимоги в частині визнання дій Головного управління ДПС у Донецькій області щодо повторного проведення документальної позапланової перевірки показників декларації за жовтень 2019 року задоволенню не підлягають, оскільки під час розгляду справи судом такі дії не встановлені та в акті перевірки не відображені.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну майнового.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що у задоволені однієї немайнової вимоги відмовлено, а решта позовних вимог задоволена, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь товариства 23122,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Керампром» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо проведення перевірки показників за червень 2019 року на підставі наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 13.01.2020 №43.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 11 березня 2020 року №0000420402 форми «В1» .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 11 березня 2020 року №0000430402 форми «В4» .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 11 березня 2020 року №0000440402 форми «ПН» .

У задоволені позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Донецькій області щодо проведення перевірки показників за жовтень 2019 року на підставі наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 13.01.2020 №43 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства «Керампром» судовий збір у розмірі 23122 (двадцять три тисячі сто двадцять дві) грн. 00 коп.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини 27 січня 2021 року. Повне судове рішення складено 05 лютого 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Кошкош


Суд	Донецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	27.01.2021
Оприлюднено	08.02.2021
Номер документу	94658955
Судочинство	Адміністративне

Кошкош О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 27.01.2021 по справі 200/4743/20-аДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —200/4743/20-а

Рішення від 27.01.2021

Рішення
від 27.01.2021 по справі 200/4743/20-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД