Рішення

від 04.02.2021 по справі 280/4791/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року Справа № 280/4791/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Служба Миттєвого Кредитування до Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Служба Миттєвого Кредитування (далі - позивач, ТОВ СМК ) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 27.05.2020 №268/251/15-4/14-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

Ухвалою суду від 21.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.09.2020 здійснено процесуальне правонаступництво первинного відповідача по справі №280/4791/20 - Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м.Київ, вул.Бориса Грінченка, буд.3, код ЄДРПОУ 38062828) її правонаступником - Національним банком України (01601, м.Київ, вул.Інститутська, будинок 9, код ЄДРПОУ 00032106).

Крім того, ухвалою суду від 02.09.2020 вирішено проводити розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.10.2020.

06.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено 03.11.2020.

Ухвалою суду від 03.11.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника Національного банку України про передачу справи на розгляд Верховним судом як зразкової. Крім того, ухвалою суду від 03.11.2020 підготовче засідання відкладено на 16.12.2020.

16.12.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена всупереч приписам чинного законодавства, яке регламентує повноваження Нацкомфінпослуг, а також без урахування фактичних обставин справи, з хибним висновком про те, що кредитні договори №1913552454677 від 15.05.2019, №1922346679202 від 11.08.2019, №1920857470880 від 27.07.2019, №1912322963564 від 03.05.2019, №1915241386245 від 01.06.2019, №1918872033414 від 07.07.2019 є такими, що не прирівняні до договору, укладеного у письмовій формі у зв`язку з тим, що підписання позичальниками заявки, яка є акцептом пропозиції (оферти) Товариства за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у формі цифрової послідовності (акцепт) не може бути визнаний як такий, що вчинений у відповідності до вимог статей 11 та 12 Закону України Про електронну комерцію від 03.09.2015 №675-VIII. Позивач зазначає, що на вимогу Розпорядження Нацкомфінпослуг №188 від 28.01.2020, що не містило зазначення, які саме порушення необхідно усунути, позивачем все ж таки надано докази про виконання одноразового ідентифікатора як з зазначенням цифр, так і букв. Не дивлячись на це, Нацкомфінпослуг, з порушенням процедури розгляду справи про правопорушення суб`єкта ринку фінансових послуг та порядок застосування заходів впливу, винесено оскаржувану постанову про застосування до позивача штрафних санкцій. З огляду на викладене, накладення штрафу на позивача у зв`язку з припущеннями щодо нікчемності укладеного між товариством та позичальниками договорів, є перевищенням повноважень відповідача та грубе втручання в діяльність роботи ТОВ СМК , оскільки в повноваженнях останнього відсутні права визнавати угоди недійсними чи встановлювати факт укладення договору. В свою чергу, порушення відповідачем приписів законодавства призвело до винесення необґрунтованого та протиправного рішення про застосування штрафних санкцій, внаслідок чого для позивача створена реальна загроза їх безпідставного стягнення. З наведених підстав, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволенні позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що оскаржувана постанова Нацкомфінпослуг прийнята у зв`язку з невиконанням позивачем вимог Розпорядження №188 від 28.01.2020, що не було скасовано в судовому порядку, є законним та таким, що підлягало виконанню позивачем. Факт невиконання позивачем вимог Розпорядження №188 від 28.01.2020 за змістом позовної заяви не спростовано. Відповідач стверджує, що позивачем порушено порядок укладення договорів, так як використаний сторонами для підписання договору одноразовий ідентифікатор не відповідає вимогам Закону України Про електронну комерцію , оскільки містить виключно цифрову послідовність. Також, на думку відповідача, посилання позивача на порушення Нацкомфінпослуг порядку розгляду матеріалів про правопорушення та застосування заходів впливу є безпідставними, оскільки запрошені на розгляд справи по суті представники позивача не з`явились. В свою чергу, чинне законодавство в сфері регулювання ринків фінансових послуг не містить положень, які б передбачали, що рішення Нацкомфінпослуг вносяться саме в день розгляду справи по суті. Отже, Нацкомфінпослуг під час розгляду справи було дотримано всі процесуальні норми, встановлені чинним законодавством. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ СМК (код ЄДРПОУ 38839217) зареєстроване юридичною особою 31.07.2013, номер запису: 1 103 102 0000 034671. Зареєстрованим видом діяльності підприємства є Код КВЕД 64.92 Інші види кредитування (основний).

Як вбачається з позовної заяви, позивач є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на підставі ліцензії на здійснення діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

У зв`язку із надходженням звернень громадян Нацкомфінпослуг було надіслано на адресу позивача вимоги № 23490/15-8 від 28.10.2019, № 21829/15-8 від 04.10.2019, №19876/15-8 від 06.09.2019 про надання інформації та документів по всім заявникам.

На виконання зазначених вимог, ТОВ СМК направило засобами поштового зв`язку відповіді на вимогу від 05.11.2019 №67-Ю, від 14.10.2019 №52-Ю, від 17.09.2019 №41/1, в яких, окрім іншого, повідомило про алгоритм укладання договорів з зазначенням послідовності дій щодо укладання договору та підтвердженням відправлення та прийняття оферти, інформацію щодо порядку (процедури), хронологію дій щодо укладання електронного договору, вчинених позивачем та запитуваних позичальників в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій.

25.11.2019 Нацкомфінпослуг складено Акт про правопорушення, вчинені ТОВ СМК на ринку фінансових послуг №2001/15-4/15 з висновком про надання ТОВ СМК фінансової послуги з порушенням ч.1 ст.6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , відповідно до якої фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Такого висновку Нацкомфінпослуг дійшов за результатами розгляду звернень громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також інформації та документів, що надійшли на вимогу Нацкомфінпослуг листами товариства від 05.11.2019 №67-Ю, від 14.10.2019 №52-Ю, від 17.09.2019 №41/1.

За змістом акту, суть допущеного позивачем порушення полягає у підписанні позичальниками заявки-анкета для отримання кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді цифрової послідовності, що прямо суперечить вимогам Закону України Про електронну комерцію , а саме:

- п.6 та 12 ч.1 ст.3, відповідно до яких: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;

- ч.6 ст.11, відповідно до якої відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Враховуючи підписання позичальниками заявки, яка є акцептом пропозиції (оферти) Товариства, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у формі цифрової послідовності, акцепт не може бути визнаний як такий, шо вчинений відповідно до вимог ст.11 та 12 Закону України Про електронну комерцію .

Оскільки з наданих документів Товариства встановлено не дотримання порядку укладення електронного договору, встановленого статтею 11 та 12 Закону України Про електронну комерцію , кредитні договори №1913552454677 від 15.05.2019, №1922346679202 від 11.08.2019, №1920857470880 від 27.07.2019, №1912322963564 від 03.05.2019, №1915241386245 від 01.06.2019, №1918872033414 від 07.07.2019 визнані такими, що не прирівнюється до договору, укладеного у письмові формі.

28.01.2020 Нацкомфінпослуг винесене розпорядження №188 Про застосування заходу впливу до ТОВ СМК , відповідно до якого відповідач постановив: Зобов`язати ТОВ СМК усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень, з наданням підтверджуючих документів у термін до 27.02.2020 включно .

Листом від 12.02.2020 №48-Ю позивачем була надана відповідь на розпорядження від 28.01.2020 №188, в якій зазначено, що укладання договорів здійснюється у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» , якою серед іншого встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі «електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом» (абз.3 ч.1 ст.12 Закону). Одноразовий ідентифікатор відповідає п.6 ч.1 ст.3 Закону, де зазначено, що «електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору» .

Попри це, 10.03.2020, в зв`язку із невиконанням вимог вказаного Розпорядження №188, що є порушенням п. 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319, який встановлює, що рішення Нацкомфінпослуг є обов`язковими для виконання особами, відповідачем складений Акт №251/15-4/14 про порушення, вчинені ТОВ СМК на ринку фінансових послуг, яким порушено провадження у справі про правопорушення позивачем вимог законодавства про фінансові послуги.

За результатами розгляду вказаного Акту, відповідачем була винесена постанова від 27.05.2020 №266/251/15-4/14-П про застосування штрафної санкції за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг, відповідно до якої на підставі ст. 39, п. 3 ч. 1 ст. 40, п. 3 ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» , абз. 1 п. 1.5 розділу І, пп. 3 п. 2.1, п. 2.4 розділу ІІ, п. 3.2 розділу ІІІ, абз. 2 п. 4.20 розділу IV зазначеного вище Положення, до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 17000,000 грн.

Вважаючи прийняту Нацкомфінпослуг постанову про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-III (далі - Закон №2664-III), в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №2664-III фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону №2664-III державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Частиною 1 ст. 21 Закону №2664-III встановлено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Указом Президента України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» від 23.11.2011 №1070/2011 (який був чинний до 07.07.2020) на виконання Закону №2664-III утворено Нацкомфінпослуг та затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

За приписами п. 1, 2 вказаного Положення, Нацкомфінпослуг є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Повноваження Нацкомфінпослуг визначені ст. 28 Закону №2664-III, згідно з п. 10, 12 ч. 1 якої Нацкомфінпослуг у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення; надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов`язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.

Частиною 1 ст. 39 цього Закону передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

При цьому, у силу положень ч. 2 цієї ж статті Закону №2664-III Нацкомфінпослуг обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Також, п. 1, 3 ч. 1 ст. 40 Закону №2664-ІІІ передбачено, що Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: зобов`язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення та накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319 (що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за №2112/22424) затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги (далі - Положення №2319). Судом застосовуються норми положення, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, у відповідності до п. 2.1 розділу ІІ Положення № 2319 Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу:

1) зобов`язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3)накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ;

4) тимчасово зупиняти (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;

8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;

9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб`єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Пунктом 2.2. розділу ІІ Положення № 2319 визначалось, що рішення про зобов`язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.

Відповідно до пункту 5.1 Розділу V цього ж Положення рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, може бути оскаржене особою до Нацкомфінпослуг як колегіального органу або до суду, а рішення Нацкомфінпослуг про застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1, 2, 4 - 9 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, - до суду.

Як вбачається зі змісту Розпорядження №188 від 28.01.2020, правовою підставою для його прийняття визначено, у тому числі, пп.1 п.2.1 розділу ІІ Положення №2319. Приписами цієї правової норми передбачено право Нацкомфінпослуг застосовувати такий захід впливу, як зобов`язання порушника вжити заходів для усунення порушення.

Таким чином, станом на час прийняття відповідачем Розпорядження №188 від 28.01.2020 редакція Положення №2319 передбачала можливість його оскарження до суду.

Судом встановлено, що ТОВ СМК Розпорядження №188 у встановленому законодавством порядку не оскаржило. Відтак, доводи позивача про необхідність перевірки судом вказаного Розпорядження на предмет його правомірності суд вважає необґрунтованими та відхиляє.

Разом із цим, щодо правомірності винесення Нацкомфінпослуг спірної постанови від 27.05.2020 №266/251/15-4/14-П та застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 17000 грн. за невиконання Розпорядження №188 від 28.01.2020, суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту Розпорядження №188 від 28.01.2020, ТОВ СМК зобов`язувалось відповідачем усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючи документів у термін до 27.02.2020 включно.

У встановлений строк ТОВ СМК направило на адресу Нацкомфінпослуг письмову відповідь, в якій позивач повідомив про усунення виявлених порушень і виконання електронного підпису одноразовим ідентифікатором як з зазначенням цифр, так і букв, та надав відповідні докази.

В оскаржуваній постанові відповідачем зазначено, що ТОВ СМК листом від 12.02.2020 №48-Ю повідомило, що не погоджується з Розпорядженням №188, а за результатом розгляду пояснень встановлено, що вимоги Розпорядження №188 товариством не виконано, наслідком чого стало прийняття спірної Постанови про застосування штрафу.

При цьому, Акт про правопорушення, вчинені ТОВ СМК містить лише констатацію обставини невиконання ТОВ СМК Розпорядження №188, проте в цьому Акті не наведено жодного обґрунтування неможливості врахування листа-відповіді від 12.02.2020 №48-Ю, направленого ТОВ СМК . Крім того, в Розпорядженні №188 та Акті не вказано (визначено) способу та порядку усунення порушень.

Позивач листом від 12.02.2020 усунув порушення законодавства про фінансові послуги, визначивши та надавши відповідачу пояснення, які, на його думку, підтверджують виконання Розпорядження №188.

Суд зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати всі обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Прийняте суб`єктом владних повноважень рішення у спосіб, що визначений Конституцією та законами України свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Суд зазначає, що спірна Постанова від 27.05.2020 №266/251/15-4/14-П не може вважатись обґрунтованою та такою, що прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, за наведених вище підстав.

Відтак, невідповідність спірної Постанови наведеним критеріям є самостійною і достатньою підставою для визнання її протиправною та, як наслідок, скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю СМК .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Служба Миттєвого Кредитування (69037, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.39-А, офіс 25, код ЄДРПОУ 38839217) до Національного банку України (01601, м.Київ, вул.Інститутська, будинок 9, код ЄДРПОУ 00032106) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.05.2020 №266/251/15-4/14-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Служба Миттєвого Кредитування судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова