Рішення

від 03.02.2021 по справі 320/5515/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року № 320/5515/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного підприємства Стандарт Оіл Плюс про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного підприємства «Стандарт-оіл-плюс» , в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) всіх приміщень будівлі Приватного підприємства «Стандарт Оіл Плюс» (код ЄДРПОУ - 30356220) за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Броварської сотні, 15, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об»єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 11.09.2019 №478.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення перевірки було виявлено порушення правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Приватного підприємства «Стандарт Оіл Плюс» .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Учасникам справи було запропоновано вчинити певні процесуальні дії.

Від представника відповідача відзиву на позовну заяву не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство Стандарт Оіл Плюс (код ЄДРПОУ 30356220) зареєстрована в якості юридичної особи за адресою: 07400, Київська обл.., м. Бровари, вул. Лермонтова, 29.

У період з 10.09.2019 про 11.09.2019 начальником групи ЗНС 5-го ДПРЗ (м.Бровари) ГУ ДСНМ України у Київській області Богдановичем Ю.В. проведено позапланову перевірку ПП Стандарт Оіл Плюс згідно з наказом від 02.09.2019 №919, виданого Головним управлінням ДСНС України у Київській області, за результатами проведення якого був складений акт № 478 від 11.09.2019.

За результатами перевірки виявлені наступні порушення:

- пункт 22, розділу ІІ пункт 1.1, глава 1, Розділу V ППБУ - не проведено ремонт систем протипожежного захисту відповідно до дод. А ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту

- пункт 22, розділу ІІ, підпункт 1.4., пункт 1, Розділу V ППБУ - не проведено пломбування ручних пожежних сповіщувачів системи протипожежного захисту відповідно до дод. А ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- пункт 1.5, глава, 1 Розділу V ППБУ - сигнал від приймально-контрольних приладів систем протипожежної автоматики не виведено на пульт цілодобового пожежного спостереження;

- пункт 1.4, глава, 1 Розділу V ППБУ - не заключено до говір на обслуговування автоматичної пожежної сигналізації;

- пункт 1.2, глава, 1 Розділу V ППБУ - приміщення котелень на твердому паливі не обладнано автоматичною установкою пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- пункт 12.2, глава 12 Розділу VІ ППБУ - приміщення парильних відділення саун не обладнано перфорованими сухотрубами;

- пункт 2.31, глава 2, Розділу ІІІ ППБУ - сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильник евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

- пункт 1.21, глава 1, Розділу ІV ППБУ - не виконано захист будівель підприємства від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд .

- підпункт 4, пункту 2.1, глава 2, Розділу V ППБУ - не забезпечено контроль працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта;

-підпункт 9, пункт 2.1, глава 2, Розділу V ППБУ - на будівлях підприємства не встановлено вказівними місць знаходження найближчого зовнішнього протипожежного водопостачання згідно ДСТУ;

- пункт 3.11, глава 3, Розділу V ППБУ - територія об`єкту не забезпечено необхідною кількістю спеціальних пожежних щитів (стендів), з комплектом засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті. До комплекту входять: вогнегасники - 3шт; ящик з піском - 1шт; багор або лом та гак -2шт; лопати -2шт; сокири-2шт.

- пункт 3.6, 3.7, 3.8, глава 3, Розділу V ППБУ - будівлі та приміщення не забезпечено нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння згідно норми належності;

- пункт 3.17, пункт 3, Розділу V ППБУ - не проведено технічне обслуговування (перезарядку) існуючих первинних засобів пожежогасіння;

- пункт 1.8, глава 1, Розділу ІV ППБУ - в приміщенні допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

- пункт 22, розділу ІІ, пункт 2.3, глава 2, Розділу ІІІ ППБУ - не надано сертифікати відповідності класу вогнестійкості дверей виходу на покрівлю будівлі;

- пункт 22, розділу ІІ, пункт 2.3, глава 2, Розділу ІІІ ППБУ - об`єм сходових клітин №1 та №2 виходів з 2-го поверху готелю та кафе не відокремлено від холу (вестибюлю) протипожежними перегородками та дверима;

- пункт 22, розділу ІІ, пункт 2.3, глава 2, Розділу ІІІ ППБУ - вестибюлі 1-го поверху центрального входу в готель сполучений з сходовою клітиною, не відокремлено від суміжних приміщень протипожежними дверима;

- пункт 22, розділу ІІ, пункт 4.22, глава 4, Розділу VІІ ППБУ - не виконано вогнезахист несучих конструкцій костурів та проступів сходових кліток №1 та №2 будівлі для доведення їх до нормативної межі вогнестійкості;

- пункт 2.27, глава 2, розділу ІІІ ППБУ - не забезпечено вільне відкривання без ключа дверей 2-го евакуаційного виходу з 2-го поверху готелю;

- пункт 6, розділу VІ ППБУ - не розроблені і не вивішені на видимих місцях схеми евакуації людей на випадок пожежі;

- пункт 5.1, глава5, розділу VІ ППБУ - не заведено журнал та не проводиться ознайомлення адміністрацією з основними вимогами пожежної безпеки (під підпис) усіх громадян, котрі прибувають до готелю для тимчасового проживання;

- пункт 3, розділу ІІ ППБУ - на об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежних режим;

- пункт 10, розділу ІІ ППБУ - для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у річний час у разі пожежі;

- пункт 4, розділу ІІ ППБУ - для кожного приміщення об`єкта не розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки із вказанням: вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів; спеціальні місця для куріння та вимоги до них; порядок утримання приміщень, робочих місць; порядок зберігання та застосування легкозаймистих рідин, горючих рідин, пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів; порядок прибирання робочих місць, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого ганчір`я, порядок утримання та зберігання спецодягу; місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції; порядок проведення заварювальних та інших вогневих робіт; порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи; заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожену небезпеку; граничні показання контрольно-вимірювальних приладів, відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух; обв`язки та дії працівників у разі виникнення пожежі. Вказані інструкції не вивішені на видимих місцях.

- пункт 13 ПКМУ №444 від 26.06.2013 - на об`єкті не вивішено інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту;

- пункт 7 Положення про паспортизацію ПНО - п.1, п.8 та додаток 2 Методики ідентифікації ПНО - не проведено ідентифікацію об`єкту, як потенційно небезпечного, з врахуванням, всіх чинників небезпеки відповідно до Переліку основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об`єктам .

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877).

Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 11.09.2019 № 478 встановлено двадцять шість окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до частини першої статті 51 та частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частини п`ятої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Стосовно виявлених під час перевірки порушень, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - Правила № 1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Вимоги цих Правил не поширюються на підземні споруди промислового призначення; метрополітени (крім об`єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення); тунелі; об`єкти виробництва, зберігання та утилізації вибухових і радіоактивних речовин й засобів підривань; морські та річкові споруди, що знаходяться на плаву; нафто-, газо-, продуктопроводи; лісові масиви.

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пунктом 5 розділу ІІ Правил № 1417 передбачено, що на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

На об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, закладами охорони здоров`я із стаціонаром, будинками для людей похилого віку та інвалідів, санаторіями і закладами відпочинку, розважальними, культурно-освітніми та видовищними закладами, критими спортивними будинками і спорудами, готелями, мотелями, кемпінгами, торговими підприємствами та іншими аналогічними за призначенням об`єктами з масовим перебуванням людей, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.

Відповідно до п.1.1 Розділу V Правил№1417 усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Згідно з п.1.2 Розділу V Правил№1417 Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

За приписами п. 1.4. Розділу V Правил№1417 підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування.

Відповідно до п.1.5. Розділу V Правил№1417 підприємства, розташовані за межами населених пунктів, необхідно забезпечувати засобами зв`язку, які дають можливість використання їх для передавання повідомлення про пожежу в будь-який час доби.

Згідно з пп. 4, п. 2.1. Розділу V Правил№1417 зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства, необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу; біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 9 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

За приписами п. 3.6, 3.7, 3.8, 3.11 Розділу ІІІ Правил №1417 територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

Під час вибору первинних засобів пожежогасіння потрібно враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин і матеріалів, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також площу виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Згідно приписів п. 2.31. глави 2 Розділу ІІІ Правил №1417 сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

Відповідно до п.2.3. глави 2 Розділу ІІІ Правил №1417 під час експлуатації об`єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.

Згідно з п. 2.27 глави 2 Розділу ІІІ Правил №1417 за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

За приписами п. 1.8 глави 1 Розділу ІV Правил№1417 улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Відповідно до п. 1.21 глави 1 Розділу ІV Правил№1417 захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

Згідно положень п. 3, 4, 10 Розділу ІІ Правил№1417 на кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим. Працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму. Для кожного приміщення об`єкта мають бути розроблені та затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки. Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) повинно бути розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі. Працівники охорони повинні мати список посадових осіб об`єкта із зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі статтею 27 Конституції України, обов`язок держави - захищати життя людини.

Станом на час розгляду справи відповідачем не було надано суду документальних доказів усунення всіх порушень, які були виявлені в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем у повному обсязі.

Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Таким чином, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) всіх приміщень будівлі Приватного підприємства «Стандарт Оіл Плюс» (код ЄДРПОУ - 30356220) за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Броварської сотні, 15, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об»єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 11.09.2019 №478.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (код ЄДРПОУ 38537963; адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8) - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) всіх приміщень будівлі Приватного підприємства Стандарт Оіл Плюс (код ЄДРПОУ - 30356220, адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лєрмонтова, буд 29) за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Броварської сотні, 15, шляхом зобов`язання Приватного підприємства Стандарт Оіл Плюс повністю зупинити експлуатацію вказаного об»єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 11.09.2019 №478.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.