Рішення

від 29.01.2021 по справі 320/5608/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року справа № 320/5608/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сидорчук А.М., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Рембудшлях про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

Суть спору: Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Рембудшлях (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути на користь позивача грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 37 036,70 грн., а також судові витрати, понесені позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у 2019 році не виконано норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю, та зокрема, не забезпечено працевлаштування однієї особи, якій встановлена інвалідність. Позивач зазначає, що обов`язок з працевлаштування осіб з інвалідністю покладається на роботодавців шляхом створення власних робочих місць та працевлаштування особи з інвалідністю. Подання звітів до центрів зайнятості, на думку позивача, не звільняє роботодавців від обов`язку працевлаштування осіб з інвалідністю або сплати адміністративно-господарських санкцій. Тому, враховуючи приписи статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", позивач визначив відповідачу суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 36 525,00 грн. та пені у розмірі 511,70 грн. Оскільки суму адміністративно-господарських санкцій та пені відповідач самостійно не сплатив, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 позовну заяву було залишено без руху до усунення недоліків.

20.07.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі №320/5608/20 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

14.08.2020 до суду надійшли документи, витребувані ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2020.

20 серпня 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнає, у його задоволенні просить відмовити. Зазначає, що згідно з поданим ТОВ Компанія Рембудшлях 07.02.2020 р. звітом за формою № 10- ПI Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів , середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ Компанія Рембудшлях за 2019 pік становила 8 працівників: кількість штатних працівників-інвалідів, які повинні працювати на робочих мiсцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соцiальної захищеності оcіб з інвалідністю в Україні , становить 1 людина. Фактично в ТОВ Компанія Рембудшлях в 2019 році працювала одна особа з інвалідністю. Згодом ТОВ Компанія Рембудшлях направила лист №15 від 16.04.2020 року та звіт Про зайнятість і працевлаштування інвалідів 10-ПІ від 16.04.2020 року до Фонду соціального захисту інвалідів, де було зазначено про самостійно виявлену помилку у складанні звіту 10-ПП Про зайнятість та працевлаштування інвалідів , а саме, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) складала 7 осіб (помилкою відбулось включення до попереднього звіту зовнішнього сумісника).

Стаття 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для пiдприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, встановлюється робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 оcіб - у кількості одного робочого місця.

Відповідач зазначає, що розрахунок кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснюється юридичними й фізичними особами, що використовують найману працю самостійно. Порядок розрахунку середньооблікової чисельності працівників, необхідної для визначення кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, визначено п. 2 Інструкції №286 від 28.09.2005 Про затвердження інструкції зi статистики кількості працівників . В розрахунку даного показника враховуються тільки штатні працівники. 3 огляду на вище вказані норми закону та враховуючи, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб), згідно звіту Про зайнятість і працевлаштування інвалідів 10-ПI від 16.04.2020 року, складала 7 осіб, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів для ТОВ Компанія Рембудшлях становить 1 робоче місце.

Відповідач повідомляє, що 01.04.2016 року, згідно Наказу №5-К Про прийняття на роботу працівників , на посаду робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями була прийняття ОСОБА_1 . Відповідно до медичної документації, а саме: повідомлення підприємству, установі, організації про результати огляду медико-соціальною експертною оцінкою ОСОБА_1 , вона є інвалідом третьої групи та може працювати прибиральницею з неповним робочим днем. 16.07.2020 року було видано Наказ №11-K Про звільнення з роботи про звільнення ОСОБА_1 з посади робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями з 20 липня 2020 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗПП України. 3 огляду на наведене, ТОВ Компанія Рембудшлях не вбачає в своїх діях порушення норми закону, так як згідно Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ТОВ Компанія Рембудшлях створило 1 робоче місце для працевлаштування людини з групою інвалідності та така людина працювала на посаді робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями з 01.04.2016 року по 16.07.2020 року.

Tобто позовна вимога шодо стягнення з ТОВ Компанія Рембудшлях на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адмінiстративно-господарських санкцій у розмірі 37036,70 грн. є необгрунтованою та неправомірною.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання сторін щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.

Враховуючи зазначене вище, з огляду на предмет і підстави позову, склад учасників справи та обсяг поданих матеріалів, судом здійснено розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Рембудшлях (код ЄДРПОУ 33967901, місцезнаходження: 08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, 124) з 30.01.2006 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.34-35).

Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності відповідача є комплексне обслуговування об`єктів.

07.02.2020 відповідачем надано позивачу звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми №10-ПІ.

У звіті, зокрема, зазначено: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) - 8; з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - проставлений прочерк; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - проставлений прочерк; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 36525,00 грн. (а.с.13).

16.04.2020 відповідачем подано уточнюючий звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми №10-ПІ.

У звіті, зокрема, зазначено: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) - 7; з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - проставлений прочерк; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - проставлений прочерк; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - проставлений прочерк (а.с.59).

Згідно штатного розпису ТОВ Компанія Рембудшлях , затвердженого наказом відповідача від 02.01.2019 №1-к та введеного в дію з 02.01.2019, кількість штатних працівників з 02.01.2019 становить 10 штатних одиниць (а.с.54-55).

Згідно штатного розпису ТОВ Компанія Рембудшлях , затвердженого наказом відповідача від 30.04.2019 №14-к та введеного в дію з 01.05.2019, кількість штатних працівників з 01.05.2019 становить 14 штатних одиниць (а.с.56-57).

Згідно наданого відповідачем розрахунку середньої кількості штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості за 2019 рік, відповідачем зазначено, що кількість штатних працівників становить: січень - 6, лютий - 7, березень - 6, квітень - 6, травень - 7, червень - 7, липень - 7, серпень - 7, вересень - 7, жовтень - 8, листопад - 7, грудень - 7, всього 82, розрахунок середньої кількості штатних працівників за 2019 рік з округленням складає 7 (82 : 12 = 6,8) (а.с.72).

Позивач вважає, що відповідачем не виконано вимоги ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" в частині дотримання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю, та зокрема, не забезпечено працевлаштування однієї особи, якій встановлена інвалідність. Це стало підставою для нарахування відповідачу адміністративно-господарських санкцій у розмірі 37036,70 грн., з яких 36525,00 грн. - сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеня в розмірі 511,70 грн., нарахована позивачем станом на 24.06.2020.

З огляду на те, що відповідач самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи нормативно-правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають з приводу соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантій їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами регулюються Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ (далі Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону № 875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю (ч. 2 ст. 17 Закону № 875-ХІІ).

Згідно з вимогами частини 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб , - у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 20 Закону № 875-ХІІ сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ).

Як убачається з ч. 5 ст. 20 Закону № 875-ХІІ, у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

З огляду на норми ст. 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин відповідно до ст. 218 ГК України є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 875-ХІІ передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати для них умови оплати праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

При цьому працевлаштування осіб з інвалідністю, згідно з вимогами ч. 3 ст. 19 Закону № 875-ХІІ здійснюється підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, самостійно у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Таким чином, аналіз наведених норм чинного законодавства України свідчить про те, що на підприємства покладено обов`язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а не обов`язок здійснювати пошук таких осіб для працевлаштування.

Суд звертає увагу, що при розгляді зазначеної категорії справ адміністративним судам потрібно встановлювати такі обставини: створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу; інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад); спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування; причини не працевлаштування роботодавцями інвалідів.

Щодо визначення середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу ТОВ Компанія Рембудшлях , судом встановлено наступне.

Згідно штатного розпису ТОВ Компанія Рембудшлях , затвердженого наказом відповідача від 02.01.2019 №1-к та введеного в дію з 02.01.2019, кількість штатних працівників з 02.01.2019 становить 10 штатних одиниць (а.с.54-55).

Згідно штатного розпису ТОВ Компанія Рембудшлях , затвердженого наказом відповідача від 30.04.2019 №14-к та введеного в дію з 01.05.2019, кількість штатних працівників з 01.05.2019 становить 14 штатних одиниць (а.с.56-57).

У звіті відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми №10-ПІ від 07.02.2019 зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 8 осіб.

В уточненому звіті відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік форми №10-ПІ від 16.04.2020 зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 7 осіб.

В матеріалах справи наявний лист ТОВ Компанія Рембудшлях від 16.04.2020 №15, адресований Фонду соціального захисту інвалідів, в якому відповідач повідомляє про самостійно виявлену помилку при складанні звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів 10-ПІ (було включено зовнішнього сумісника), цим же листом на адресу позивача направлено уточнюючий звіт із зазначенням відповідних даних за 2019 рік (а.с.58).

Суд зазначає, що чинним законодавством України, зокрема, Інструкцією щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за N 117/13384, не передбачено подання уточнюючого звіту чи внесення виправлень до такого звіту самостійно роботодавцем. Отже відповідач позбавлений можливості виправити самостійно виявлені помилки у звітності.

Відповідно до частини 7 статті 19 Закону № 875-ХІІ порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 19 Закону № 875-ХІІ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №129 від 14.04.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за №528/19266, Фонд соціального захисту інвалідів є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Пунктом 4 вказаного Положення встановлено, що основними завданнями Фонду є:

1) реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів;

2) виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

В той же час, відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 вказаного Положення основними завданнями Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства України суд приходить до висновку, що Фонд соціального захисту інвалідів та його територіальні підрозділи не наділені повноваженнями щодо проведення перевірок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, оскільки в розумінні частини 8 статті 19 Закону №875-ХІІ центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, який наділений повноваженнями щодо проведення вказаних перевірок є саме Державна служба України з питань праці.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача після отримання листа від ТОВ "Компанія Рембудшлях" №15 від 16.04.2020 до Головного управління Держпраці у Київській області з метою проведення відповідної позапланової перевірки щодо допущеної помилки у звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Станом на день розгляду справи судом докази проведення перевірки Головним управлінням Держпраці у Київській області суду не надані.

Відповідач стверджує, що ним виконано вимоги статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у 2019 році, оскільки при нормативі кількості інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у кількості 1 особи на підприємстві відповідача протягом 2019 року було працевлаштовано одну особу з інвалідністю.

Судом встановлено, що в ТОВ Компанія Рембудшлях з 01.04.2016 по 20.07.2020 працювала на посаді робітника з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями ОСОБА_1 , що підтверджується записами в її трудовій книжці від 24.08.1988 Серія НОМЕР_1 та наказами про призначення від 17.10.2020 №38-К та про звільнення від 16.07.2016 №11-К (а.с.49, 60-65).

Згідно з повідомленням підприємству, установі, організації про результати огляду медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 має інвалідність третьої групи, яка встановлена з 01 грудня 2017 року. За висновком комісії про умови і характер праці ОСОБА_1 може працювати прибиральницею з неповним робочим днем (а.с.50).

Отже, в 2019 році на ТОВ Компанія Рембудшлях працевлаштовано одну особу з інвалідністю.

Отже з матеріалів адміністративної справи вбачається, що ТОВ "Компанія Рембудшлях" працевлаштовано одну особу з інвалідністю на власному підприємстві, при цьому згідно нормативів та вимог статті 19 Закону № 875-ХІІ відповідачу необхідно було працевлаштувати 1 інваліда, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у повному обсязі.

Відповідно до частини статті 77 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вказані обставини не були спростовані позивачем, відповідь на відзив подано не було.

Враховуючи те, що відповідачем були виконані вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, та відповідно працевлаштовано одного інваліда, що становить кількість інвалідів, що мають бути працевлаштовані в ТОВ Компанія Рембудшлях відповідно до Закону, доказів протилежного позивачем не надано, суд приходить до висновку, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Зазначений висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.02.2018 у справі № 820/2124/16, від 28.02.2018 у справі №807/612/16, від 26.06.2018 у справі №№806/1368/17, від 11.09.2018 у справі №812/1127/18, від 19.12.2018 у справі №812/1140/18, від 23.07.2019 у справі №820/2204/16, від 31.07.2019 у справі №812/1164/18, від 24.06.2020 у справі №440/2008/19.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем виконано вимоги ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", отже, не порушено права позивача та дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії відповідача були правомірними. Відтак, позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, то підстави для вирішення питання про повернення судового збору у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного тексту рішення - 29.01.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.