Рішення

від 27.01.2021 по справі 580/133/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року справа № 580/133/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Остроушко Л.І.,

представника позивача - Євтушенко О.В.,

представника відповідача - Гармашевої В.М. (за посадою),

розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до дошкільного навчального закладу «Колосок» с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області про застосування заходів реагування,

встановив:

13 січня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, м. Черкаси, вул. Прикордонника Лазаренка, 1) з адміністративним позовом до дошкільного навчального закладу «Колосок» с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області (20140, Черкаська область, Маньківський район, с. Нестерівка, вул. Жовтнева, 9, код ЄДРПОУ 26489872), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повної зупинки експлуатації дошкільного навчального закладу «Колосок» с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області (20140, Черкаська область, Маньківський район, с. Нестерівка, вул. Жовтнева, 9, код ЄДРПОУ 26489872), шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за результатом проведеної позапланової перевірки додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки відповідача, були виявлені численні порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, про що складено відповідний акт.

У зв`язку з цим, посилаючись на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , Кодексу цивільного захисту України, управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 12.03.2020 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та просила у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з?ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України та на виконання наказу Управління ДСНС України у Черкаській області від 11.12.2019 № 234, в період з 12.12.2019 по 13.12.2019 головним інспектором Маньківського РС УДСНС України у Черкаській області Безкоровайним І.В. проведено позапланову перевірку дошкільного навчального закладу «Колосок» с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області (20140, Черкаська область, Маньківський район, с. Нестерівка, вул. Жовтнева, 9, код ЄДРПОУ 26489872).

За результатами позапланової перевірки складено акт № 136 від 13.12.2019, яким встановлені порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ), ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (далі - ДБН В.2.5 - 56:2014), Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 від 19 серпня 2002 року Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю які створюють пряму та/або опосередковану загрозу життю та/або здоров`ю людей, а саме:

1) приміщення ДНЗ не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (п. 1,2, розділ 5, ППБУ; п. 7.2 Таблиці А1, ДБН В.2.5-56:2014);

2) дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5, розділ 3, ППБУ).

3) відсутня система оповіщення про пожежу та управлінням евакуації людей (п. 3, розділ 2, ППБУ).

4) для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016.( п. 2.9, розділ 3 ППБУ);

5) замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання не проводиться (п. 1.20, розділ 4 ППБУ);

6) відсутній захист будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (п. 1,21, розділ 4, ППБУ);

7) не в справному стані пожежні резервуари (п. 2.1, п/п 2, розділ 5 ППБУ);

8) не забезпечено відповідними знаками безпеки територію та приміщення будівель згідно з ДСТУ ІSО 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ІSО 6309:1987, IDТ) та ГОСТ 12.4.026-76 " ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности"(п. 8, розділ 2 ППБУ).

9) відсутні інструкції для кожного приміщення про заходи пожежної безпеки (п. 4, розділ 2 ППБУ).

10) електромережа котельні не відповідає вимогам ПУЕ (п. 1.1, розділ 4 ППБУ).

Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки з боку суб`єкта господарювання не надходили.

За наведених обставин Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За змістом статей 64, 66 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Передумовою для звернення до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг згідно з положеннями п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України є загроза внаслідок таких порушень життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.2 ст.68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Оцінюючи підстави для застосування до відповідача заходів реагування суд врахував таке.

Пунктом 33 ч.1 ст.2 КЦЗ України визначено, що пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.7 КЦЗ України передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

За приписами п.21 ч.1 ст.20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.50 КЦЗ України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.

Частинами 2, 3 ст.55 КЦЗ України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пунктами 1, 4, 6 ч.1 ст.70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.

Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 07.08.2019 у справі №810/1820/18, які обов`язкові для врахування судами відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки.

Суд врахував, що відповідач частково усунув зафіксовані в акті від 13.12.2019 № 136 порушення. Отже, вживав заходи для усунення виявлених порушень. Водночас жодного доказу безпосереднього усунення зафіксованих актом від 13.12.2019 № 136 порушень суду не надано.

Також, суд звертає увагу, що надані відповідачем договір №13-20-ВДК про розробку проектно - кошторисної документації з вогнезахисної обробки дерев`яних конструкцій, договір №16-20-БЗС про розробку проектно-кошторисної документації на влаштування пристроїв для захисту будинків і споруд від розрядів блискавки, договір №15-20-СПС про розробку проектно-кошторисної документації на обладнання об`єкта системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу з підключенням на пульт централізованого пожежного спостереження, договір №609-20-ЕТЛ про перевірку технічного стану та випробування елктроустаткування і заземлення в будівлях та приміщеннях - є доказами на вчинення дій щодо усунення порушень встановлених актом перевірки, а не безпосереднє їх усунення.

Таким чином, доводи відповідача, що ним було усунуто переважну більшість виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились, що, на його думку, виключає необхідність застосування заходів реагування, суд вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини не виключають, а, навпаки, підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених відповідачем на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (далі - Правила).

Відповідно до п.4 розділу І Правил пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки відповідно до п.2 розділу ІІ Правил є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Положеннями вказаного розділу визначено, що керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим, який включає:

порядок утримання шляхів евакуації;

визначення спеціальних місць для куріння;

порядок застосування відкритого вогню;

порядок використання побутових нагрівальних приладів;

порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;

порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір`я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень;

порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;

порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;

порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні;

порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Приписами п. 4 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16 грудня 2015 року, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює, разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що подальша робота об`єкта відповідача з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на безпеку співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії, та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання.

В свою чергу, не утримання у відповідності до вимог системи зовнішнього протипожежного водопроводу збільшує час ліквідації пожежі.

У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що може спричинити значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.

Отже, суд відхиляє твердження відповідача про усунення окремих порушень, оскільки усунення лише цих порушень, за умови відсутності відсутність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу), не забезпечує в повній мірі захист життя та здоров`я людей у разі раптового виникнення пожежі.

Посилання відповідача на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як зупинення експлуатації об`єкту, є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Підсумовуючи наведене, суд звертає увагу, що у разі наявності порушень законодавства у сфері пожежної безпеки, які спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей, застосування заходів реагування здійснюється виключно на підставі рішення адміністративного суду, а тому виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування до дошкільного навчального закладу «Колосок» с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області (20140, Черкаська область, Маньківський район, с. Нестерівка, вул. Жовтнева, 9, код ЄДРПОУ 26489872), шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Суд акцентує увагу сторін, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту реального усунення виявлених відповідачем порушень, що зумовили звернення до суду з вищевказаним позовом.

Крім того, застосований захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на реальне забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Він не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення ризику завдання шкоди життю і здоров`ю людей, у тому числі працівникам відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повної зупинки експлуатації дошкільного навчального закладу «Колосок» с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області (20140, Черкаська область, Маньківський район, с. Нестерівка, вул. Жовтнева, 9, код ЄДРПОУ 26489872), шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.02.2021.

Суддя В.П. Тимошенко