ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2021 року м. Київ № 640/4533/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія НВІ Груп
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування ппр,
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія НВІ Груп з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01.03.2019 року № 0182901207.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вказані податковим органом податкові накладні № 2 від 10.01.2017 року, № 5 від 15.03.2017 року, № 19 від 23.08.2017 року, №1 від 13.04.2017 року не підпадають під штрафні санкції, що передбачені п.120.1 Податкового кодексу України, так як ці податкові накладні не подається отримувачу (покупцю). Водночас, на думку позивача, ТОВ Торгівельно-виробнича компанія НВІ Груп належним чином зареєструвало в Єдиному реєстрі вказані податкові накладні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019 року відкрито провадження у справі № 640/4533/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представником Головного управління ДФС у м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає про правомірність податкового повідомлення-рішення № № 0182901207 від 01.03.2019 року, оскільки позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за 2017 рік, передбачених п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а отже, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності вимог законодавства. При цьому, відповідач виходячи з п. 120№.1 та п. 120№.2 ст. 120 Податкового кодексу України вказує, що штрафна санкція не застосовується у випадку складання податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю), та одночасно складені на операції, звільнені від оподаткування та які оподатковуються за нульовою ставкою.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивач зазначив, що заперечує проти викладеного відповідачем у відзиві, оскільки, на думку позивача, відповідно до п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України виокремлено такі види податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН:
- податкові накладні, які не надаються покупцю;
- податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
При цьому, як зазначає позивач, у статті 120-1 Податкового кодексу України законодавцем визначені виключні випадки, які звільняють платника від штрафних санкцій, а саме у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Відтак, зазначені норми законодавства передбачають неоднозначне тлумачення прав платника податків щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в частині того, чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам - не надаватися покупцю та/або складатися за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування; які оподатковуються за нульовою ставкою. Водночас, позивач вказує про презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативного-правового акту припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія НВІ ГРУП зареєстроване як юридична особа 13.11.2014 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, будинок 2, офіс 430; та зареєстроване Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві, як платним податку на додану вартість 01.1.2016 року, індивідуальний податковий номер 394894026576.
08.02.2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Торгівельно-виробнича компанія НВІ Груп за 2017-2018 роки, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 08.02.2019 року № 991/26-15-12-07-20/39489408, в якому вказано про порушення ТОВ Торгівельно-виробнича компанія НВІ Груп граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до Таблиці № 1 акту перевірки від 08.02.2019 року № 991/26-15-12-07-20/39489408 зазначена кількість податкових накладних, що зареєстровано з порушенням термінів, а саме - 4, серед яких 3 податкових накладних зареєстровані з порушенням термінів реєстрації на 15 і менше днів, та 1 податкова накладна - з порушенням терміну реєстрації податкової накладної від 16 до 31 днів.
На підставі зазначеного акту перевірки від 08.02.2019 року № 991/26-15-12-07-20/39489408 ГУ ДФ у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.03.2019 року № 0182901207, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% на загальну суму 40 857, 45, 20% на загальну суму 1653, 28 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 416 840, 90 грн.
Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
У силу пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, крім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що спростовує твердження представника позивача про те, що перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних не може бути проведена у рамках камеральної перевірки, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Приписами п. 120.1-1 ст. 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Системний аналіз ст. 201, п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Статтею 195 Податкового кодексу визначено перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а перелік операцій, звільнених від оподаткування, - статтею 197 Податкового кодексу.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підтягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з положенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12. 2015 року №1307, до 8 графи податкових накладних вноситься код ставки податки на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.
Пунктом 16 Порядку №137 встановлено, що таблична частина податкової з двох розділів: А і Б. До розділу Б вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг. Код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються вноситься до графи 8.
У графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Графа 9 податкових накладних містить інформацію про код пільги. Зокрема, зазначається код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної. При здійсненні пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв`язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код 99999999 , а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування.
При складанні податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, рядки II-VIII не заповнюються.
Зазначене вище не поширюється на операції з постачання товарів/послуг, до яких одночасно застосовується як нульова ставка, так і основна та/або ставка 7 відсотків.
Враховуюче зазначене, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою .
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №816/1488/17.
Суд критично ставиться до тверджень позивача щодо того, що зазначені вище норми законодавства передбачають неоднозначне тлумачення прав платника податків щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в частині того, чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам - не надаватися покупцю та/або складатися за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування; які оподатковуються за нульовою ставкою, оскільки вони є такими, що не відповідають положенням, закріпленими ст. 120.1 Податкового кодексу України.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень.
У силу ч. ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ :
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія НВІ Груп (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 2, офіс 430, ЄДРПОУ 39489408) до Головного управління ДФС в м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування ппр - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2021 |
Оприлюднено | 08.02.2021 |
Номер документу | 94663431 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Качур І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні