Рішення

від 27.01.2021 по справі 640/19526/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року м. Київ № 640/19526/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України

до Головне управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України з позовом до Головне управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок Державного підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України надміру сплачених грошових зобов`язань з частини чистого прибутку на суму 981 330, 00 грн., єдиного соціального внеску на суму 34 960, 67 грн. та з податку на додану вартість на суму 12 751, 88 грн.;

- зобов`язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення переплат Державного підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України : з частини чистого прибутку на суму 981 330, 00 грн. повернути на інтегрований рахунок правонаступника - ПАТ Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 40075815; з податку на додану вартість в сумі 12 751, 88 грн. перерахувати на реквізити Казначейства України, рахунок в системі електронного ПДВ № 37510000259194, МФО 899998, отримувач: ПАТ Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 40075815; з єдиного соціального внеску суму 34 960, 67 грн. перерахувати за реквізитами: Поточний рахунок № НОМЕР_1 у Територіально відокремленому без балансовому відділені № 10026/0187 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, отримувач: філія Головний інформаційно-обчислювальний центр ПАТ Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 40081258.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за позивачем обліковується надмірна сплата відповідних сум, для повернення якої позивач подав письмову заяву контролюючому органу на підставі ст. 43 Податкового кодексу України, проте відповідачем протиправно відмовлено у їх поверненні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2018 року відкрито провадження у справі № № 640/19526/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду надійшов відзив ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, у якому зазначено про незгоду з позовною заявою, оскільки перерахування коштів, які реорганізуються шляхом злиття, на електронний рахунок платника податку-правонаступника не передбаченого податковим законодавством. На думку відповідача, для повернення коштів з єдиного внеску на суму 12 751, 88 грн. немає законних підстав. Крім того, у позивача обліковується заборгованість по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 248 695, 96 грн., тому розгляд питання про повернення надміру сплачених коштів можливий після повного погашення податкового боргу.

До суду надійшла відповідь позивача на відзив ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до якої стосовно перенесення до інтегрованої картки платника правонаступника надмірно сплачених грошових коштів зазначено, що позивач звертався до відповідача щодо перенесення відповідних облікових показників з ДП ГІОЦ на ПАТ Укрзалізниця , яке є повним правонаступником. Стосовно посилання відповідача на наявність заборгованості по податку на прибуток позивач зазначає, що позивачем сплачено необхідні кошти. Крім того, позивач наголошує, що судовим рішенням визнано протиправною та скасовано податкову вимогу відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Закону України Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування № 4442-VI від 23.02.2012 року та Постанови КМУ № 200 Державне підприємство Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України є одним із підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базу яких утворилося ПАТ Укрзалізниця , у зв`язку з чим відбулося припинення шляхом реорганізації (злиття).

Відповідно до ст. 2 Закону № 4442-VI товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

У свою чергу у ДП Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України виникла переплата на загальну суму 1 029 042, 55 грн. зав наступними платежами:

- з частини чистого прибутку на суму 981 330, 00 грн.;

- з єдиного соціального внеску на суму 34 960, 67 грн.;

- з податку на додану вартість на суму 12 751, 88 грн.

Зазначені переплати відповідачем не спростовуються.

01.08.2018 року з метою повернення надміру сплачених платежів позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві.

Листом від 21.08.2018 року № 49819/10/26-15-13-09-13 ГУ ДФС у м. Києві щодо повернення коштів з єдиного внеску позивачу повідомлено про відсутність правових підстав для повернення єдиного соціального внеску на суму 34 960, 67 грн.

Листом від 28.08.2018 року № 53005/10/26-15-17-01-13 щодо платежу з чистого прибутку та щодо податку на додану вартість позивачу повідомлено, що перерахування коштів, які реорганізовуються шляхом злиття, на електронний рахунок платника податку-правонаступника не передбачено Податковим кодексом України та про можливість розгляду питання після повного погашення податкового боргу.

Вважаючи бездіяльність Головне управління ДФС у м. Києві протиправною та такою, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 14.1.115 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначає ст. 43 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 ПК України).

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 ПК України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

З нормами статті 43 ПК України узгоджуються Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 року №643, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 року за №976/30844 (надалі - Порядок №643) та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 року №1146, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 року за №1679/28124 (надалі - Порядок №1146). Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 ПК України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Так, пунктом 6 Порядку №1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку №1146).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у Постанові від 22.01.2020 року по справі №826/4844/18 (адміністративне провадження №К/9901/19372/19) зазначає, що обов`язковими умовами для повернення сум грошового зобов`язання є: подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, але за умови наявності надміру сплачених грошових зобов`язань та відсутності податкового боргу.

Обставини щодо подання позивачем до відповідача заяви про повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми сум грошового зобов`язання, наявність надміру сплачених грошових зобов`язань судом встановлено та власне не заперечувалося відповідачем.

Щодо податкового боргу позивача судом встановлено, що згідно даних інформаційної системи органів ДФС по ДП Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України обліковувся податковий борг у сумі 20 330 094, 66 грн. з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2019 року у справі № 826/15097/17 податкове повідомлення-рішення від 14.07.2016 року № 0004031402, прийняте ГУ ДФС у м. Києві визнане протиправним та скасоване. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.19 Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2019 року залишено без змін.

Також відповідно до наданих матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено грошове зобов`язання в розмірі 42 236, 04 грн., а також пеня за несвоєчасність за податком на прибуток у розмірі 206 459, 92 грн.

Відтак, судом встановлено, що податковий борг за позивачем наразі не обліковується. Інше відповідачем не доведено.

Таким чином, висновки відповідача про неможливість повернення надміру сплачених коштів позивач у зв`язку з наявністю податкового боргу є необґрунтованими.

Щодо тверджень відповідача, що перерахування коштів, які реорганізовуються шляхом злиття, на електронний рахунок платника податку-правонаступника не передбачено Податковим кодексом України суд зазначає наступне.

Звернення позивача про перенесення відповідних облікових показників з ДП Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України на ПАТ Укрзалізниця , яке, як встановлено, є правонаступником, підтверджується наданими матеріалами справи (листи від 15.02.2018 року № 36/1, 36/2, 36/4 від 01.08.2018 року № 36/9, від 20.09.2018 року № 36/12).

Відтак, відмова відповідача повернути надміру сплачені грошові кошти позивачем з вказаної підстави ю такою, що суперечить положенням чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що жодних обставин та доказів, визначених податковим законодавством, для відмови позивачу у поверненні надміру сплачених грошових коштів з частини чистого прибутку на суму 981 330, 00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 12 751, 88 грн., контролюючим органом не наведено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок Державного підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України надміру сплачених грошових зобов`язань з частини чистого прибутку на суму 981 330, 00 грн. та з податку на додану вартість на суму 12 751, 88 грн., а також зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення переплат Державного підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України : з частини чистого прибутку на суму 981 330, 00 грн. повернути на інтегрований рахунок правонаступника - ПАТ Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 40075815 та з податку на додану вартість в сумі 12 751, 88 грн. перерахувати на реквізити Казначейства України, рахунок в системі електронного ПДВ № 37510000259194, МФО 899998, отримувач: ПАТ Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 40075815 підлягають задоволенню.

Окремо суд зазначає щодо порядку повернення надміру сплачених грошових коштів з єдиного соціального внеску.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень статті 4 Закону №2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 8 Закону №2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За змістом частин 5 та 7 статті 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону №2464-VI суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статей 9 та 11 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування розроблено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року № 6 (далі - Порядок № 6).

Вказаний Порядок №6 визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску.

Відповідно до п. 3 Порядку №6 надміру сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону); помилково сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника; рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування , відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Пунктами 4-7 Порядку №6 встановлено, що у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань Платника з цього платежу.

Повернення Коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

В даному випадку відсутні докази помилкової сплати ЄСВ з підстав, визначених пп.2-4 п.5 Порядку №6, а відтак ЄСВ сплачено на відповідний рахунок 3719.

Згідно п. 6 Порядку, повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Слід зазначити, що відповідачем правильність оформлення заяви позивача від не заперечується.

Відповідно до п. 7 Порядку № 6 у разі надходження заяви про повернення коштів з рахунку 3719, як то має місце в рамках даного юридичного спору, підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації заяви проводить перевірку наданої платником інформації.

У разі відмови в задоволенні заяви про повернення коштів з рахунку 3719 платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

Аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку про те, що повернення надміру сплачених сум єдиного внеску здійснюється відповідним підрозділом органу доходів і зборів на підставі заяви платника податків у випадках, визначених пунктом 5 Порядку № 6, за умови відсутності у платника податків заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій . При цьому, перелік підстав, з яких платнику податків може бути відмовлено у задоволенні його заяви, передбачений пунктом 7 Порядку № 6, є вичерпним.

Враховуючи, що судом не встановлено наявність податкового боргу у позивача, відповідачем подання відповідної заяви позивачем не заперечується, підстави відмови у поверненні надміру сплачених сум єдиного внеску, викладені у листі Головного управління ДФС у м. Києві від 21.08.2018 року № 49819/10/26-15-13-09-13 є необґрунтованими, а відмова протиправною.

Позивач, допустивши надмірну та/або помилкову сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, правомірно очікує від контролюючого органу реалізацію права платника на повернення надміру сплаченої суми грошових коштів.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у м. Києві щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок Державного підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України надміру сплачених грошових зобов`язань з єдиного соціального внеску на суму 34 960, 67 грн., а також зобов`язання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення переплат Державного підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України з єдиного соціального внеску суму 34 960, 67 грн. перерахувати за реквізитами: поточний рахунок № НОМЕР_1 у Територіально відокремленому без балансовому відділені № 10026/0187 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, отримувач: філія Головний інформаційно-обчислювальний центр ПАТ Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 40081258 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття майно , а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно , так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини Фон Мальтцан та інші проти Німеччини ). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися активом : вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат на момент дії цієї норми є активом , на який може розраховувати громадянин як на свою власність ( MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

Отже, чинним законодавством встановлені порядок та підстави повернення платнику податків надміру та/або помилково сплачених коштів.

З огляду на викладене, очікування позивача щодо повернення надміру та/або помилково сплачених коштів мають обґрунтовану законну підставу. Протиправна ж відмова у реалізації таких очікувань порушує право позивача на майно (грошові кошти, які сплачені ним надмірно).

Факт надмірної/помилкової сплати позивачем єдиного внеску, частини прибутку, податку на додану вартість обумовлює повернення цих коштів податковим органом у передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, належним способом захисту порушеного права позивача є покладення обов`язку на податковий орган повернути помилково сплачені суми позивачу за його заявою відповідно до законодавчо встановлених положень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування оспорюваних позивачем обставин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 15 435, 64 грн. Оскільки, позов задоволено у повному обсязі, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15 435, 64 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державного підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 21, ЄДРПОУ 21579381) до Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на поточний рахунок Державного підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України надміру сплачених грошових зобов`язань з частини чистого прибутку на суму 981 330, 00 грн., єдиного соціального внеску на суму 34 960, 67 грн. та з податку на додану вартість на суму 12 751, 88 грн.;

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення переплат Державного підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України : з частини чистого прибутку на суму 981 330, 00 грн. повернути на інтегрований рахунок правонаступника - ПАТ Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 40075815; з податку на додану вартість в сумі 12 751, 88 грн. перерахувати на реквізити Казначейства України, рахунок в системі електронного ПДВ № 37510000259194, МФО 899998, отримувач: ПАТ Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 40075815; з єдиного соціального внеску суму 34 960, 67 грн. перерахувати за реквізитами: Поточний рахунок № НОМЕР_1 у Територіально відокремленому без балансовому відділені № 10026/0187 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, отримувач: філія Головний інформаційно-обчислювальний центр ПАТ Укрзалізниця , код ЄДРПОУ 40081258.

4. Стягнути судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Державного підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 21, ЄДРПОУ 21579381) у розмірі 15 435, 64 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст. ст. 293-297 КАС України . Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А. Качур