Рішення
від 04.02.2021 по справі 640/23708/20
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року м. Київ № 640/23708/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паперовий змій-опт доКиївської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Паперовий змій-опт (позивач/ ТОВ Паперовий змій-опт ) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби (відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати:

- рішення Київської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 20.08.2020р. № UA100000/2020/000341/2;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2020/00790 від 20.08.2020p.

Позовні вимоги вмотивовано протиправністю спірних рішень, оскільки надані декларантом документи підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що оскаржувані рішення прийняті правомірно та в межах наданих повноважень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року між ТОВ Паперовий Змій-Опт Україна (покупець) та "FuJian Auplex Appliance Co., Ltd (Фучжоу, Китай) (продавець), було укладено контракт № 030318, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив товар зазначений у інвойсах на умовах FOB Shanghai, FOB Qindao, China. Товаром Контракту (згідно п. 1.2.) є обладнання і матеріали для термодруку.

Відповідно п. 2.1. загальна сума контракту складається з суми всіх інвойсів що поставляється протягом терміну дії даного контракту.

Згідно п. 2.3. контракту умовами оплати є 30% передоплата для підтвердження заказу і запуску виробництва, оплата 70% - баланс оплата після отримання копії коносаменту, що підтверджує відвантаження на борт судна.

06 серпня 2020 року складено попередню електронну декларацію № 100060/2020/517939, 10 серпня 2020 року подано заявку № 53 435 на огляд вантажу - контейнеру TCLU 6354674.

15 серпня 2020 року Одеською митницею було проведено частковий митний огляд товару та складено акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.

В подальшому, 17 серпня 2020 року уповноваженою представником ТОВ Імекс Солюшинз декларантом ОСОБА_1 (договір про надання послуг на декларування товарів та інших вантажів, що переміщуються через кордон України № 201117 Д від 20.11.2017р. між ТОВ Паперовий змій-Опт (Замовник) та ТОВ Імекс Солюшинз (Виконавець) було подано митну декларацію UA100060/2020/329754 та документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару обладнання друкарське для друку на кераміці та інших матеріалах, вироби столові та господарські з тонкої кераміки, посуд столовий з чорних металів (усе виробництва Fujian Auplex Appliance Co., Ltd (Торговельна марка Fujian Auplex Appliance Co., Ltd.) та обраний метод її визначення за ціною договору відповідно до п. 1 ст. 58 Митного кодексу України.

Відповідно до гр. 22 МД UA100060/2020/329754 загальна заявлена за 3 групи товарів митна вартість склала 38 830,60 доларів СІЛА.

Для митного оформлення було надано (згідно п.44 митної декларації № UA 100060/2020/329754 та додатку до неї):

- рахунок-проформа H1-S-S04-G-2020022811512-1 від 28.02.2020р.;

- рахунок-фактура (інвойс) N1-S-S04-G-202002281512 від 23.06.2020р.;

- коносамент LSSZEC200601125 від 30.06.2020р.;

- автотранспортна накладна (CMR) 416336 від 15.08.2020р.;

- сертифікат про походження товару 20С3500В1668/00009 від 06.07.2020р.;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142005702-0126 від 07.03.2019р.;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142005702-0139 від 14.03.2019р.;

- акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 500110/2020/000766 від 15.08.2020р.;

- платіжне доручення № 60 від 16.06.2020р. на суму 11 69,18 доларів СІЛА;

- платіжне доручення № 64 від 28.07.2020р. на суму 27 181,42 доларів США;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1431 від 17.08.2020р.;

- контракт № 030318 від 03.03.2018р.;

- копія митної декларації країни відправлення 421320200000079269 від 27.06.2020р.

20 серпня 2020 року декларантом, на запит митного органу, подано додаткові документи: копія митної декларації країни відправлення № 421320200000079269; договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/08/19 від 20.08.2019; податкові накладні та відповідні квитанції до них: № 193 від 10.03.2020 (з квит.№ 1), № 232 від 12.08.2019 (з квит.№ 1), № 299 від 13.03.2020 (з квит.№ 1), № 350 (з квит. № 1), № 411 від 17.09.2019 (з квит. № 1), № 488 від 20.02.2020 (з квит. № 1), № 623 від 18.12.2019 (з квит. № 1), № 734 (з квит. № 1), № 693 (з квит. № 1); прайс-лист виробника товарів від 01.02.2020р.; каталог виробника б/н від 01.02.2020р.; замовлення на придбання № 01/24022020 від 24.02.2020р.; інформація щодо цін на ідентичні товари з мережі Internet; експертний висновок (про вартість товарів) № Ц-892 від 20.08.2020р. Повідомлено Митницю про надання усіх наявних документів і неможливості надання будь-яких інших у зв`язку із їх відсутністю.

За результатами перевірки митної декларації та доданих документів Київською митницею Державної митної служби України прийнято рішення від 20.08.2020 № UA100000/2020/000341/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях. Джерело інформації для визначення митної вартості, митна декларація: від 25.06.2020 № UA500070/2020/223060.

У подальшому Київською митницею Держмитслужби складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні (випуску) товарів від 20.08.2020 №UA 100060/2020/00790.

Вважаючи вказані рішення відповідача протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Так, статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Згідно спірного рішення про коригування митної вартості, контролюючим органом зазначено, що заявлена декларантом митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана з наступних причин: документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари а саме:

1) не забезпечено, відповідно до ст. 254 Митного Кодексу, переклад документів, поданих до митного оформлення, зокрема копії митної декларації країни відправлення № 421320200000079269. У зв`язку із зазначеним, відсутня можливість ідентифікації вартісних характеристик оцінюваних товарів;

2) відповідно до рахунку на оплату № 1431 від 17.08.2020, транспортування оцінюваного товару здійснюється відповідно до договору від 20.08.2019 № 20/08/19. Однак вказаний договір до митного оформлення не надано;

3) в якості додаткових документів надані видаткові накладні. Разом з тим, не надано копії податкової накладної або виписки даних з електронного реєстру податкових накладних, та можливих первинних бухгалтерських документів щодо надходження коштів за господарською операцією. Зазначені обставини Не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Як зазначає відповідач, за результатом аналізу додаткових документів, та документів поданих до митного оформлення, встановлено наступне:

- банківський реквізити продавця зазначені в платіжних документах від 16.06.2020 № 60 та від 28.07.2020 № 64 відрізняються від реквізитів № 030318 та інвойсі № H1-S-S04-G-202002281512;

- наданий експертний висновок від 20.08.2020 № Ц-892 прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для визнання митної вартості, оскільки у ході експертного аналізу експертом розглядались лише документи, що надавались до митного оформлення (контракт, інвойс та ін.), тобто, експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів та не врахована кон`юнктура ринку;

- відповідно до копії митної декларації країни відправлення № 421320200000079269 портом відправлення є Цяньвань . Однак, відповідно до інвойсу № Н1-S-S04-G-p02002281512 та коносаменту № LSSZEC200601125 портом відправлення є Ціндао ;

- відповідно до пункту 4.5 договору транспортування від 20.08.2019 № 20/08/19 при перевезенні вантажу в режимі імпорт платежі за послуги з перевезення вантажу протягом 3-х календарних днів від дати вивантаження вантажу з борту судна в порту призначення. Однак документи, що стосуються оплати за транспортування оцінюваного вантажу до митного оформлення не подано.

Розглядаючи вказані підстави для коригування митної вартості, наведені відповідачем в оскарженому рішенні, суд зазначає наступне.

Щодо посилань контролюючого органу на відмінність банківських реквізитів в наданих документів, судом встановлене, що такі посилання не відповідають дійсності, оскільки, в пункті 11 Контракту від 03.03.2018 №030318 вказаний розрахунковий рахунок 699813355 , який є ідентичним, зазначеного рахунку як в платіжних документах від 16.06.2020 № 60 та від 28.07.2020 № 64, так і в інвойсі № H1-S-S04-G-202002281512.

Щодо відмінність в порту відправлення, позивачем надані пояснення, 10.09.2020 продавцем товару було надано лист-роз`яснення стосовно порту відправлення товару, в якому зазначено, що порт Ціндао є дуже великим та складається із чотирьох частин: Стара портова зона Ціндао, Нафтова портова зона Хуандао, Нова портова зона Цяньвань, Портова зона Дунцзякоу. Міська зона Ціндао знаходиться на відстані близько 40 км від порту.

Щодо посилань на відсутність документів, що стосуються оплати за транспортування оцінюваного вантажу, суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ Дайрект Лайн був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 20/08/19 від 20.08.2019р.

До митної декларації № UA 100060/2020/329754 від 20.08.2020р. було надано рахунок-фактуру №1431 від 17.08.2020р. щодо загальної вартості перевезення (морське перевезення, навантажувально-розвантажувальні роботи на митній території України, транспортно- експедиційні послуги на митній території України, автоперевезення на митній території і) на загальну вартість 86 964,73 грн. (з ПДВ).

Згідно довідки про транспортні розходи № 1 від 17.08.2020р. вартість морського транспортування до кордону України за маршрутом порт Qingdao (Китай) - ЧРП (Україна) по коносаменту LSSZEC200601125 в контейнері TCLU 6354674 склала 54 694,80 грн., також надані CMR 416336 від 15.08.2020р. і коносамент LSSZEC200601125, які підтверджують фактичність перевезення, її вартість та подальше формування митної вартості товару.

Також платіжним дорученням № 12062 від 17.08.2020р. на суму 86 964,73 грн. транспортні послуги сплачені.

Також, висновки, викладені Київською торгово-промисловою палатою в додатково наданому декларантом Експертному висновку №Ц-892 20.08.2020, також підтверджують інформацію про якісні та вартісні характеристики товарів, які ввезено позивачем, що безпідставно не враховано відповідачем.

Враховуючи викладене, декларант під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості товарів, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу, використавши джерелом інформації митну декларацію від 25.06.2020 № UA500070/2020/223060.

Суд зазначає, що наведену декларацію відповідачем до матеріалів справи не надано, графа оскаржуваного рішення не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації.

Отже, оскаржуване рішення не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо. Та, найголовніше - товар, інформація щодо митної вартості за яким взята відповідачем за основу при коригуванні митної вартості товарів позивача не зазначений в рішенні, є посилання лише на митну декларацію.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття ним спірного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

За таких обставин прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості від 20.08.2020 № UA100000/2020/000341/2 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, скасування рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

З урахуванням викладеного картка відмови Київської митниці Держмитслужби у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.08.2020 № UA100060/2020/00790.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Паперовий змій-опт підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Паперовий змій-опт задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 20.08.2020 № UA100000/2020/000341/2.

3. Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.08.2020 № UA100060/2020/00790.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Паперовий змій-опт сплачений судовий збір в розмірі 7037,58 грн. (сім тисяч тридцять сім гривень 58 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення04.02.2021
Оприлюднено08.02.2021
Номер документу94663869
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/23708/20

Ухвала від 04.10.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Сорочко Євген Олександрович

Ухвала від 11.08.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Сорочко Євген Олександрович

Ухвала від 30.06.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Сорочко Євген Олександрович

Ухвала від 27.04.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 29.03.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 08.02.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Каракашьян С.К.

Рішення від 04.02.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Каракашьян С.К.

Ухвала від 09.10.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Каракашьян С.К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні