Постанова

від 05.02.2021 по справі 520/10702/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Панов М.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 р. Справа № 520/10702/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020, по справі № 520/10702/2020

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2020 №6690-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти наказ (рішення) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0508 та надання її у власність ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2020 № 6690-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність .

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0508 та надання її у власність ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у даній справі.

Позовні вимоги в іншій частині залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти наказ (рішення) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності, оскільки суд для ефективного захисту прав особи має прийняти саме таке рішення.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, розпорядженням Балаклійської Державної адміністрації Харківської області від 03.08.2012 № 470 Про надання гр. ОСОБА_1 дозволу на розроблення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,9 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу, рілля), розташованої за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, з метою надання у власність, для ведення особистого селянського господарства.

На замовлення ОСОБА_1 та інших п`яти громадян у 2012 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 11,8000 га за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, та зокрема, відведення земельної ділянки загального площею 1,9000 га за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області особисто ОСОБА_1 .

В подальшому комісією з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою надано висновок від 27.12.2012 № 125 про погодження позитивно зазначеної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, зазначений проект та електронний документ перевірено державним кадастровим реєстратором відділу Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області, проставлено відповідні відмітки на проекті землеустрою та 18.02.2013 зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 1,9000 га за кадастровим номером 6320285200:01:000:0508, яка розташована на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6301033692014, виданого позивачу за результатом розгляду заяви від 18.02.2013 про державну реєстрацію земельної ділянки, державна реєстрація зазначеної земельної ділянки відбулася на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого в 2012, дата державної реєстрації земельної ділянки - 18.02.2013.

На вимогу Головного управління Держземагенства у Харківській області особисто позивачем в 2013 замовлено розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9000 га за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, який погоджено Відділом Держземагентства у Балаклійському районі Харківської області 21.03.2014 № 164 та внесено зміни до ДЗК, про що міститься відмітка на кадастровому плані земельної ділянки та інших графічних матеріалах, проставлена державним кадастровим реєстратором 23.04.2014.

В подальшому у період 2014 - 2020 позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з приводу затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, останнім надавались відмови у затвердженні відповідної документації та передачі ділянки у власність, за результатами яких відповідачем надавались відповіді у формі листів, а саме: лист Головного управління Держземагенства у Харківській області від 27.06.2014 №19-20-6-7955/0/9-14 на заяву позивача від 18.06.2014; лист Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 02.07.2018 №Б-7909/0-5496/0/95-18 на заяву позивача від 19.06.2018.

Так, за результатом розгляду заяви позивача від 22.10.2019 наказом Головного управління від 01.11.2019 №11314-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки площею 1,9000 га з кадастровим номером 6320285200:01:000:0508 із посиланням на наступні обставини: не обґрунтовано чинність розпорядження голови Балаклійської райдержадміністрації від 03.08.2012 №470 про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельних ділянок, враховуючи вимоги пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву ; земельна ділянка, яку позивач бажаєте отримати у власність, була зареєстрована в Державному земельному кадастрі раніше ніж представлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був погоджений територіальним Відділом Держземагенства, відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України; в акті погодження меж земельної ділянки від 04.12.2013 уточнити інформацію щодо суміжного землекористувача на відрізку межі від № А до Б; представленим на розгляд проектом передбачено відведення земельної ділянки за рахунок земель державної власності, при цьому, вказано, що у витязі з Державного земельного кадастру, доданому до заяви, форма власності земель, за рахунок яких передбачається відведення земельної ділянки не визначена; матеріали геодезичних вишукувань представлені не в повному обсязі та не відповідають вимогам пунктів 4.4.16, 7.4.13, 12.8, 12.9 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.09.1998 № 56, що зареєстрований в Мін`юсті 22.06.1998 за № 392/2833.

За результатом розгляду заяви позивача від 13.11.2019 наказом Головного управління від 27.11.2019 №12723-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки площею 1,9000 га з кадастровим номером 6320285200:01:000:0508. В якості підстав для відмови у затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність вказано, що: земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі раніше ніж представлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки був погоджений територіальним Відділом Держземагенства, що суперечить вимогам п. 110 Порядку ведення державного земельного кадастру; матеріали геодезичних вишукувань представлені не в повному обсязі та не відповідають вимогам пунктів 4.4.16. 7.4.13, 12.8, 12.9 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000. 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.09.1998 №56, що зареєстрований в Мін`юсті 22.06.1998 за №392/2833.

За результатом розгляду заяви позивача від 19.03.2020 наказом Головного управління від 31.03.2020 №6690-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 відмовлено у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки площею 1,9000 га з кадастровим номером 6320285200:01:000:0508 у зв`язку з тим, що: відомості, зазначені на кадастровому плані земельної ділянки, не відповідають вимогам ст. 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" в частині визначення цільового призначення земельної ділянки; матеріали геодезичних вишукувань представлені не в повному обсязі та не відповідають вимогам пунктів 4.4.16, 7.4.13, 12.8, 12.9 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.09.1998 № 56, що зареєстрований в Мінюсті 22.06.1998 за № 392/2833; реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі здійснена раніше, ніж була погоджена документація із землеустрою, що суперечить вимогам п. 110 Порядку ведення державного земельного кадастру.

Не погодившись із відмовою відповідача від 31.03.2020 №6690-СГ позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем відмовлено позивачу у затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність з підстав, що не входять до вичерпного переліку, встановленого законодавством, та не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення. Обираючи ефективний спосіб захисту прав позивача суд першої інстанції виходив, з необхідності зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача.

Колегія суддів частково погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Так, рішення суду першої інстанції позивачем оскаржено в частині обрання судом способу захисту прав особи шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності, зазначаючи, що належним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання відповідача затвердити документацію із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що предметом спору в цій частині є правомірність дій відповідача щодо розгляду заяви позивача про затвердження документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки.

Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 по справі № 2040/6320/18.

Колегія суддів зазначає, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту, на стадії ж затвердження проекту землеустрою у селищної ради відсутні повноваження на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що комісією з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою надано висновок від 27.12.2012 № 125, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 11,8000 га за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області, та зокрема, відведення земельної ділянки загального площею 1,9000 га за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області особисто ОСОБА_1 .

Отже, зазначений проект землеустрою відповідає законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Більш того, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31.03.2020 № 6690-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність , дійшов висновку про його протиправність з огляду на те, що підстави відмови є необґрунтованими, та не визначені положеннями Земельного кодексу України як підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Крім того, обираючи ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача колегія суддів також приймає до уваги неодноразове звернення ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявами щодо затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, за результатами розгляду яких відповідачем надавались відмови, зокрема, листами від 27.06.2014 №19-20-6-7955/0/9-14, від 02.07.2018 №Б-7909/0-5496/0/95-18, наказами Головного управління від 01.11.2019 №11314-СГ, 27.11.2019 №12723-СГ, 31.03.2020 №6690-СГ Про відмову в затвердженні документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність .

Так, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення з одночасним визнанням бездіяльності суб`єкта влад6них повноважень протиправною, і це прямо вбачається з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України.

При цьому, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає неповним обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача як прийняття рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії щодо повторного розгляду питання щодо затвердження проекту землеустрою.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0508 та надання її у власність ОСОБА_1 .

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині зобов`язано Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає скасуванню із прийняттям нового про задоволення позову та зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 по справі № 520/10702/2020 скасувати в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0508 та надання її у власність ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду у даній справі.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області площею 1,9000 га, з кадастровим номером 6320285200:01:000:0508 та надання її у власність ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий Г.Є. Бершов