Рішення

від 04.05.2007 по справі 3817-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3817-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

04.05.2007Справа №2-7/3817-2007

За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, код ЗКПО 03358593) в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (м. Євпаторія, вул. Лінейна, 10, код ЗКПО 26178681)

До відповідача  Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» (97400, м. Євпаторія, вул. Дмитра Ульянова, 92, код ЗКПО 03114655)

Про стягнення 24810,93 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Алієва З. І., предст., дов. №26 від 03.01.2007 р.

Від відповідача  - не з'явився.  

        Суть справи: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулось в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до Господарського суду АР Крим із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» про стягнення 24810,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленої за договором №79 від 01.10.2000 р. теплової енергії, через що заборгованість ВАТ «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» перед ОП «Кримтеплокомуненерго» за період з 01.02.2005 р. по 01.11.2006 р. складає 23277,62 грн. та в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірах 1111,75 грн. та 421,56 грн. відповідно.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

    Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.10.2000 р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»  (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії №79, згідно з умовами якого Постачальник приймає на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді теплоносіїв та гарячої води в договірних обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору теплова енергія сплачується щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 10. 1 цей договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 01 жовтня 2005 року. В п. 10.4 передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено письмово однією зі сторін.

Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору або зміни його умов, у той час як відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувались зобов'язання за договором №79 від 01.10.2000 р. та поставлялась відповідачу теплова енергія. Однак, отримана теплова енергія оплачувалась відповідачем несвоєчасно, у зв'язку з чим заборгованість ВАТ «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» перед ОП «Кримтеплокомуненерго» за період з 01.02.2005 р. по 01.11.2006 р. складає 23277,62 грн. Відповідач, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не представив суду доказів оплати ним заборгованості, через вимоги позивача в частині стягнення з ВАТ «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» суми основного боргу у розмірі 23277,62 грн. підлягають задоволенню.

          Ч. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 6.3 Договору сторони передбачили, що у випадку ненадходження грошових коштів до встановленого в договорі строку Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ за кожен день прострочення платежу.

Судом встановлено, що пеня у сумі 1111,75 грн. обчислена позивачем правомірно, а тому підлягає стягненню з ВАТ «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» на користь ОП «Кримтеплокомуненерго».

          Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо встановлення обов'язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі ст. 536 ЦК України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Матеріали справи свідчать, що заявлена позивачем до відшкодування сума 3% річних у розмірі 421,56 грн. розрахована правомірно, а тому також підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.05.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 10.05.2007 р.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Євпаторійське автотранспортне підприємство №14311» (97400, м. Євпаторія, вул. Дмитра Ульянова, 92, код ЗКПО 03114655) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, код ЗКПО 03358593) заборгованість у розмірі 23277,62 грн., пеню у сумі 1111,75 грн., 3% річних у розмірі 421,56 грн., 248,11 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.