Постанова

від 05.02.2021 по справі 420/7458/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7458/20 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства РС ТОЧКА до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

06 серпня 2020 року приватне підприємство РС ТОЧКА звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 03.08.2020 №0014540501 та №0014530501, якими зменшено від`ємне значення сум ПДВ за квітень 2020 року на суму 458 875 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 020 грн за незабезпечення зберігання первинних документів.

В обґрунтування позовних ПП "РС ТОЧКА" зазначило, що відповідач дійшов помилкових висновків про нереальність господарських операцій позивача з контрагентом-постачальником ТОВ "Фрут Лайм", незважаючи на наявність належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних, первинних документів бухгалтерського обліку, підтвердження фактів отримання товарів, їх оприбуткування та використання у власній господарській діяльності.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки підприємства ПП РС ТОЧКА встановлено завищено податкового кредиту на загальну суму ПДВ 458 875 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 458 875 грн. Відповідач зазначив, що надані ПП "РС ТОЧКА" до позовної заяви товарно-транспортні накладні при проведенні перевірки контролюючому органу не надавались, а тому не можуть бути належними доказами у справі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2020 року позовну заяву ПП "РС ТОЧКА" задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем до перевірки надано первинні документи не в повному обсязі. Так, по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "ФРУТ ЛАЙМ" позивачем не надано товарно-транспортні накладні на перевезення фруктів, та документи, що підтверджують відповідно до вимог чинного законодавства якість і безпеку товару (сертифікат відповідності, декларація виробника, гігієнічний висновок, ветеринарний документ, карантинні сертифікати тощо), копію заявки покупця. Апелянт зазначає, що товарна транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів та є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарських операцій з поставки товарів.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ПП "РС ТОЧКА" (код ЄДРПОУ 42566403) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 22.10.2018 року, основним видом діяльності за КВЕД є роздрібна торгівля іншими продуктами в спеціалізованих магазинах.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "РС ТОЧКА" з питань декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100,0 тис. грн за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.05.2020 року №9109348146), ГУ ДПС в Одеській області складено акт від 08.07.2020 №1132/15-32-05-01/42566403, яким встановлені порушення:

- статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88), п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз.в) п.200.4 ст.200 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 р. за №159/28289) (із змінами та доповненнями), у результаті чого ПП PC ТОЧКА завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. та визначеного в додатку 2 до декларації з ПДВ за квітень 2020 року на 458 875 грн.

- п.п. 4.2. п. 44.3, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями в частині незабезпечення платником податків зберігання первинних документів.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області 03.08.2020 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0014540501, яким нараховані штрафні санкції на суму 1 020 грн;

- №0014530501, яким позивачу зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за квітень 2020 року на суму 458 875 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вчинені позивачем господарські операції з контрагентом ТОВ "ФРУТ ЛАЙМ" підтвердженні усіма необхідними первинними документами, що дає право позивачу на формування витрат та податкового кредиту.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Порядок формування податкового кредиту у періоді, що перевірявся, врегульований ст.198 ПК України, відповідно до п.198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пункт 44.1 ст.44 ПК України передбачає, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі № 440/422/19 від 07 листопада 2019 року, по справі № 804/2813/18 від 23 грудня 2020 року.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між ПП PC ТОЧКА та ТОВ ФРУТ ЛАЙМ укладено договір поставки №0103-2019 від 01 березня 2019 року. Відповідно до зазначеного договору постачальник (ТОВ ФРУТ ЛАЙМ ) зобов`язувалося поставити товар, повне найменування якого, його опис, характеристика і кількість зазначається в видаткових накладних, а Покупець (ПП PC ТОЧКА ) прийняти і оплатити товар.

На виконання вищевказаного договору постачальник поставив товар, а Покупець оплатив товар, факт оплати за поставлений товар підтверджується платіжними дорученнями від 04.07.2019 року №339, від 11.07.2019 року №501, від 18.07.2019 року №630, від 25 липня 2019 року №824, від 01 серпня 2019 року №992, від 08.10.2019 року №1158, від 15 серпня 2019 року №1320, від 22 серпня 2019 року №1496, від 29 серпня 2019 року №1696, від 05 листопада 2019 року №3477, від 12 листопада 2019 року №3677, від 14 листопада 2019 року №3808, від 19 листопада 2019 року №3864, від 26 листопада 2019 року №4086, від 28 листопада 2019 року №4247, від 03 грудня 2019 року №4318, від 05 грудня 2019 року №4475, від 10 грудня 2019 року №4568, від 12 грудня 2019 року №4683, від 17 грудня 2019 року №4776, від 19 грудня 2019 року №4905, від 26 грудня 2019 року №5095, від 02.04.2020 року №8171, від 09 квітня 2020 року №8411, від 16 квітня 2020 року №8713, від 23 квітня 2020 року №9087, від 30 квітня 2020 року №9343.

Факт вручення товару покупцеві підтверджується видатковими накладними, що підписані обома сторонами договору. Зазначені накладні складені в повній відповідності до законодавства (містять прізвище особи ПП "РС Точка", який прийняв товар, реквізити складу, на якій товар поміщено), були надані під час проведення перевірки, а також додані до позовної заяви. Зауважень щодо їх змісту і форми у відповідача не виникло.

В подальшому вказаний товар реалізовано в мережі роздрібних магазинів Точка , що знаходяться на території міста Одеси, Одеської та Миколаївської області. Мережа складається з понад 50 магазинів споживчих товарів, що підтверджується випискою з електронного кабінету платника податків ПП PC ТОЧКА .

З акту перевірки вбачається, що відповідач дійшов висновку про завищення ПП "РС ТОЧКА" суми від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн та визначеного в додатку 2 до декларації з ПДВ за квітень 2020 року на 458 875 грн, у зв`язку із ненаданням на запит та під час проведення перевірки товарно-транспортних накладних.

Судова колегія вважає такі висновки помилковими, оскільки відсутність при проведенні позапланової перевірки товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність самого факту поставки позивачу придбаних товарів.

Документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування ПДВ не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 820/1124/17 від 05 січня 2021 року.

Крім того, в апеляційній скарзі сам податковий орган зазначає, що товарно-транспортна накладна є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарських операцій з поставки товарів.

Отже, не надання позивачем ТТН під час проведення перевірки не може слугувати підставою для висновку про не підтвердження реальності договору поставки, та як наслідок, свідченням завищення ПП "РС ТОЧКА" суми від`ємного значення з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт отримання позивачем товарів/послуг, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача. Отже, твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентом, є необґрунтованими, зважаючи на те, що первинні документи відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості та підтверджують суму задекларованого ПП PC ТОЧКА податку, що враховується при обчисленні об`єкта оподаткування з податку на додану вартість.

Щодо доводів відповідача, що контрагент позивача ТОВ "ФРУТ ЛАЙМ" (код ЄДРПОУ 41208350) є підприємством, яке проводить транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та ПДВ, які не мають товарного характеру.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження таких тверджень, в зв`язку з чим судова колегія вважає такі доводи необґрунтованими.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також були зареєстрованими платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати цей податок та складати податкові накладні на кожну поставку послуг. Дані обставини контролюючим органом не заперечувались.

Судова колегія також враховує, що згідно даних ЄДРПОУ, основним видом діяльності ТОВ "ФРУТ ЛАЙМ" є оптова торгівля фруктами і овочами, які в даному випадку і були предметом договору.

Відповідно до сталої судової практики (зокрема, постанова Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14, постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16) про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

Враховуючи викладене, суд вірно зазначив, що спірні господарські операції відбулись між правосуб`єктними платниками податків у рамках власної господарської діяльності позивача, безпосередньо були пов`язані з нею та належним чином підтверджені документально, а тому мають реальний характер.

Відповідно до приписів підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України однією із основних засад податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування. За змістом указаної норми податковий кредит та витрати вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Податкове законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту та витрат від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання, їх знаходження за податковою адресою чи наявності основних засобів. Невиконання податкового обов`язку, тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо порушника, а не його контрагентів, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання першим незаконної податкової вигоди.

Аналогічна правова позиція викладена Верховний Судом по справі № 0870/7283/12 від 12.01.2021 року.

Доводи апелянта щодо відсутності у позивача документів, які підтверджують якість і безпеку придбаного у ТОВ "Фрут Лайм" товару (сертифікат відповідності, декларація виробника, гігієнічний висновок, ветеринарний документ, карантинні сертифікати тощо), на думку судової колегії, не є доказом нереальності госопдарської операції, а лише свідчить про покупку товару без сертифікатов відповідності, та як наслідок, товару низької якості.

Судова колегія зазначає, що в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомленя-рішення № 0014530501 відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій, а тому воно правомірно скасовано судом першої інстанції.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0014540501, яким позивачу визначено штрафні санкції у розмірі 1 020 грн за порушення п.44.3, п.44.6 ст.44 ПК України, а саме за відсутність первинних документів з переведення товару (ТТН), судова колегія зазначає наступне.

За приписами п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Враховуючи, що судова колегія дійшла висновку, що в даному випадку ТТН не є документами, на підставі яких здійснюється формування податкового кредиту по господарській операції з поставки товару, тому податкове повідомлення-рішення № 0014540501 також є необґрунтованим та вірно скасовано судом першої інстанції.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає вірним висновок суду про безпідставне збільшення позивачу податкового зобов`язання з податку на прибуток.

Отже, суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко