Ухвала

від 05.02.2021 по справі 300/287/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 лютого 2021 року

Київ

справа №300/287/20

адміністративне провадження №К/9901/2580/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року

у справі №300/287/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентеко"

до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентеко" звернлося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 6/1009/m.5/2020 від 23 січня 2020 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10 січня 2020 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, позов задоволено.

20 січня 2021 року Державною архітектурно-будівельною інспекцію України направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №300/287/20.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 328, 330 КАС України колегія суддів приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 1 ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. ч. 2 і 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що оскаржувані судові рішення не відповідають правовій позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №0940/2098/18, в якій зазначено, що на підтвердження факту присутності представника позивача під час проведення позапланової перевірки головному інспектору будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції було надано копії ряду документів, а тому доводи про проведення перевірки та не ознайомлення представника позивача з направленням на проведену перевірку є необґрунтованими.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, вказану у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №0940/2098/18, оскільки відповідно до оскаржуваних судових рішень у цій справі відмітки чи відомостей про вручення представнику позивача посвідчення і направлення на перевірку в матеріалах справи відсутні. Крім того, відсутні відомості про вручення позивачу чи його посадовій особі акту перевірки. Також слід зазначити, що в акті перевірки інспектором будівельного нагляду не зроблено відмітки про відмову від підписання акту перевірки керівником або уповноваженою особою суб`єкта господарювання.

Також в обґрунтування звернення скаржник не зазначає посилання на існування обставин (та їх мотивування), які передбачені підпунктами "а"-"г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, що виключає можливість касаційного перегляду справи незначної складності.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України, оскільки заявник у касаційній скарзі не обґрунтував наявність передбачених ч. 4 та п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України підстав, на яких подається касаційна скарга.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

В порушення наведених вимог, до касаційної скарги не додано такого документа, натомість у касаційній скарзі наявне клопотання про відстрочення сплати судового збору.

При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне.

Частиною 2 ст.132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів, до яких таке відстрочення застосовується, обумовлені ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до статтей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст.129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини пов`язані з відсутністю коштів призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Беручи до уваги обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що заявник у цій ситуації не є суб`єктом, на якого поширюється дія ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" з питання відстрочення сплати судового збору, а отже фактичний склад цієї справи не містить підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень для встановлення іншої, більш пізньої дати сплати судових витрат. Тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної касаційної скарги.

З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем є юридична особа, яка заявила вимогу немайнового та майнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб в місячному розмірі з 01 січня - 2102,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 9879,40 грн (200% * (189 180,00 * 1,5 %) + 2102,00).

Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код банку отримувача: 899998; призначення платежу: "*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір; символ звітності банку: 207.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду документа про сплату судового збору та обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження передбачених ч. 4 та п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.

Керуючись ст. ст. 121, 328, 330, 332, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній архітектурно-будівельній інспекції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у справі №300/287/20.

Залишити без руху касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №300/287/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентеко" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Судді Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко