Ухвала

від 04.02.2021 по справі 360/4940/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 лютого 2021 року

Київ

справа №360/4940/19

адміністративне провадження №К/9901/1775/21

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2020 року у справі №360/4940/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

14 січня 2021 року Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2020 року у справі №360/4940/19.

Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

До касаційної скарги скаржником додано платіжне доручення від 27 липня 2020 року №3488 на суму - 19203,98 грн

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено - 1921 грн.

Водночас, частиною четвертою статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що позовна заява містить вимоги майнового характеру, скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог ( визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від № 0013714208, № 0013704208, № 0013724208на загальну суму - 1669746,16 грн).

Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги становить 38420,00 грн. З урахуванням сплачених скаржником 19203,98 грн, слід доплатити 19216,02 грн та подати до Верховного Суду документ, який це підтверджує.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Головне управління ДПС у м. Києві як на підстави відкриття касаційного провадження посилається на пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник, зокрема зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнятті без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №820/2840/17, від 9 листопада 2018 року у справі №820/3562/17, від 22 травня 2018 року у справі №820/6437/16).

Водночас посилання на висновки Верховного Суду в інших справах безвідносно до обставин справи, судові рішення в якій оскаржуються, не є належним виконанням вимог статті 328 КАС України.

При цьому слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, обставин, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Проте, Головним управлінням ДПС у м. Києві не обґрунтувано того, що правовідносини у справі №360/4940/19, рішення в якій оскаржуються, та у справах, на рішення в яких відповідач посилається у касаційній скарзі, є подібними.

У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно навести конкретний пункт частини другої або третьої статті 353 цього Кодексу.

Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

Наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, скаржник посилається на те, що вже звертався з касаційними скаргами до Верховного Суду, проте вони були повернуті через невідповідність статті 330 КАС України.

Питання про поновлення строку не вирішується при постановленні ухвали про надання строку для усунення інших недоліків касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2020 року у справі №360/4940/19 залишити без руху.

2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

3. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписЄ.А. Усенко