Вирок

від 04.02.2021 по справі 158/3083/20

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/3083/20

Провадження № 1-кп/0158/63/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2021 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши обвинувальний акт у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці у кримінальному провадженні №12020035100000021, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 липня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грушвиця, Рівненського району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 14 липня 2020 року близько 02 год. 00 хв., діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи кримінальну протиправність своїх дій, перебуваючи на узбіччі автодороги, що знаходиться неподалік домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , та місцевого магазину «Товари», шляхом вільного доступу, таємно викрав дві акумуляторні батареї марки 12V 235 Ah 1300a, які були встановлені на автомобілі марки Renault Magnum, д.н.з. НОМЕР_1 , вартість якої відповідно до висновку експерта становить 12638,00 грн., якими ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «КФ Левіт» майнову шкоду на загальну суму 25 276,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Крім того, ОСОБА_4 19 серпня 2020 року близько 02 год. 30 хв., діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи кримінальну протиправність своїх дій, перебуваючи на подвір`ї, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, повторно викрав, дві акумуляторні батареї марки GS YUASA 20 HR 80Ah CCA 782A D31 (JIS) 12B, які були встановлені на спеціальній вантажній платформі марки «VOLVO» модель «FL6», з д.н.з. НОМЕР_2 , вартість якої відповідно до висновку експерта становить 8400,00 грн., якими ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 16 800,00 грн.

Також ОСОБА_4 19 серпня 2020 року близько 03 год. 30 хв., діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи кримінальну протиправність своїх дій, перебуваючи на подвір`ї за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом вільного доступу повторно таємно викрав вживані автомобільні предмети, вартість яких відповідно до висновку експерта становить: запасного автомобільного колеса з металевим диском та резиною марки «Hankook» розміром 175/65 R14 1 020,31 грн., домкрата 2S61-17080-AC 255,00 грн., акумулятора марки Varta 6CT-40 A14 Blue Dynamic 3000,00 грн., які були в автомобілі марки «Форд Фієста» з д.н.з НОМЕР_3 , та акумулятора марки Energizer 60Ah-12v Plus 3000,00 грн., який був встановлений на автомобілі марки «BMW» з д.н.з. НОМЕР_4 , якими ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 7 275,31 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємні викрадення чужого майна (крадіжки), вчинені повторно.

14 грудня 2020 року між представником потерпілого ТзОВ «КФ Левіт» ОСОБА_8 , потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про примирення, відповідно до якої останній беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України, щиро розкаявся у вчиненому, примирився із потерпілими та повністю відшкодував завдану їм шкоду. Крім того, сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання: за ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 місяць та на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, визначених судом.

Зазначеною угодою також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та представник потерпілого ТзОВ «КФ Левіт» ОСОБА_8 в судове засідання не прибули, подали до суду заяви, у яких просили проводити судове засідання без їхньої участі. Також у заяві підтвердили, що дійсно уклали з обвинуваченим угоду про примирення, будь-яких претензій морального чи матеріального характеру до обвинуваченого не мають. Також зазначили, що цілком розуміють наслідки затвердження угоди. Просили затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник у підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити угоду про примирення, прокурор не заперечував щодо затвердження угоди.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та перевіривши угоду про примирення, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмову в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Стаття 468 КПК України передбачає, що у кримінальному провадженні може бути укладена, зокрема, угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно із ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.185 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, а кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185 КК України, - до нетяжких злочинів.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом також встановлено, що представник потерпілого ОСОБА_8 та потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 цілком розуміють наслідки затвердження даної угоди, що визначені у п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, а саме: що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для них, як потерпілих, є обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідні кримінальні правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Окрім того, суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого, та визначені в межах санкцій ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України. Таким чином, умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченим і призначення останньому узгодженого сторонами покарання.

Речові докази: автомобільне запасне колесо з металевим диском та резиною марки «Hankook» розміром 175/65 R14 та домкрат 2S61-17080-AC повернути власнику ОСОБА_7 .

Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати, пов`язані з проведенням судових авто-товарознавчих експертиз, у загальному розмірі 2 942,10 грн.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись статтями 366-369, 371, 374, 376, 394, 468, 473-476 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення від 14 грудня 2020 року, укладену між представником ТзОВ «КФ Левіт» ОСОБА_8 , потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази у справі, а саме: автомобільне запасне колесо з металевим диском та резиною марки «Hankook» розміром 175/65 R14 та домкрат 2S61-17080-AC - повернути власнику ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, пов`язані з проведенням судових авто-товарознавчих експертиз, у загальному розмірі 2 942 (дві тисячі дев`ятсот сорок дві) гривні 10 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1