Ухвала

від 05.02.2021 по справі 164/1044/20

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 164/1044/20

п/с 1-в/164/59/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2021 року Смт. Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

фахівця 1 категорії Маневицького РС філії ДУ "Центр пробації" в Волинській області ОСОБА_4 ,

засудженої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Маневичі клопотання засудженої ОСОБА_5 про зміну обов`язків, покладених згідно вироку суду, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернулася до суду із вказаним клопотанням, яке мотивувала тим, що вироком Маневицького районного суду Волинської області від 01 грудня 2020 року її визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 191 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організацією касової роботи та здійснення касових операцій на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку на 2 роки. Згідно п.п. 1, 2, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на неї покладено обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. ОСОБА_5 понесла значні витрати на добровільне відшкодування заподіяних збитків, більшу частину з яких взяла у борг, який зобов`язана повернути. Вона з чоловіком є пенсіонерами і отримують мінімальну пенсію, яка не є достатньою для сім`ї. Крім того, з ними проживає син, якому встановлено статус особи з інвалідністю 3 групи, він не забезпечений роботою та є обмежено працездатним. Для погашення боргів і матеріального утримання сім`ї, хоча ОСОБА_5 і є пенсіонером, проте постійно виїжджала на роботу за кордон. Через застосування щодо неї обов`язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробацію така можливість втрачена. Коли ОСОБА_5 звернулася до органу з питань пробації за місцем свого проживання, то їй роз`яснили, що з питанням звільнення від вказаного обов`язку необхідно звернутися з клопотанням до суду. Посилаючись на вказане, просила змінити обов`язки, покладені вироком Маневицького районного суду Волинської області від 01 грудня 2020 року, а саме виключити обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В судовому засіданні засуджена ОСОБА_5 клопотання підтримала, просила задовольнити.

Прокурор, фахівець 1 категорії Маневицького РС філії ДУ "Центр пробації" в Волинській області ОСОБА_4 , кожен зокрема, щодо задоволення клопотання засудженої не заперечували.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, кожного зокрема, дослідивши письмові докази, приєднані до клопотання, суд приходить наступних висновків.

Відповідно до п. 13-3 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про зміну обов`язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням.

Зі змісту ст. 76 КК України вбачається, що покладення на засуджених обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України (періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання) є обов`язковими (імперативними).

Обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України (в тому числі обов`язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації), можуть бути покладені на засуджених з огляду на їх необхідність і достатність для виправлення особи з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Маневицького районного суду Волинської області від 01 грудня 2020 року ОСОБА_5 визнано винною у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3ст.362,ч.3ст.191КК України та призначено покарання: - за ч. 3 ст. 362 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані з організацією касової роботи та здійснення касових операцій на 1 (один) рік; - за ч. 3 ст. 191 КК України 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані з організацією касової роботи та здійснення касових операцій на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворо покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов`язані з організацією касової роботи та здійснення касових операцій на 2 роки. На підставі ст.ст.75,76 КК Українизвільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку, тривалістю2 (два)роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Засуджена ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що з чоловіком є пенсіонерами і отримують мінімальну пенсію, яка не є достатньою для сім`ї. Крім того, з ними проживає син, якому встановлено статус особи з інвалідністю 3 групи, він не забезпечений роботою та є обмежено працездатним. Для погашення боргів і матеріального утримання сім`ї, вона постійно виїжджала на роботу за кордон. Через застосування обов`язку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробацію така можливість втрачена.

Судом встановлено, що контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, виконання покладених на них судом обов`язків протягом іспитового строку (наглядова пробація) здійснюється уповноваженим органом з питань пробації в порядку, передбаченому Законом України «Про пробацію» від 05 лютого 2015 року № 160-VIII та Порядком здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 29 січня 2019 року № 272/5, якими передбачено здійснення обов`язкових заходів контролю за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням та виконанням покладених на них судом обов`язків.

Відповідно до розділу V вказаного Порядку, для отримання погодження на виїзд з України засуджені до ЗЗПД, ГР, ВР, звільнені з випробуванням, на яких судом покладено обов`язок не виїжджати з України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, подають до уповноваженого органу з питань пробації заяву про погодження на виїзд та долучають підтвердні документи про необхідність виїзду з України (відповідний наказ Міністерства охорони здоров`я України про направлення на лікування за кордон або лист-підтвердження закордонного лікувального закладу про згоду прийняти особу на лікування або обстеження, копія довідки про смерть або копія висновку лікаря про хворобу близьких родичів, довідка з місця роботи про необхідність виїзду за кордон, копія довідки про вступ до навчального закладу, місцезнаходження якого за кордоном тощо). Заява про погодження на виїзд з України розглядається уповноваженим органом з питань пробації не більше п`яти днів. У заявізасуджена особазазначає термін,на якийвона плануєвиїхати закордон,та зобов`язуєтьсяу разіпогодження навиїзд зУкраїни повідомитиуповноважений органз питаньпробації проприбуття вУкраїну наступногодня післяспливу зазначеноготерміну. За результатами розгляду заяви про погодження на виїзд уповноваженим органом з питань пробації виноситься постанова про погодження на виїзд з України засудженої особи (відмову у погодженні) за формою, наведеною вдодатку 25до цього Порядку.Про погодження(відмовуу погодженні)на виїздз Україниуповноважений органз питаньпробації інформуєосіб,визначених уцьому пункті,у деньвинесення відповідноїпостанови. Підставою для відмови у погодженні на виїзд з України є ненадання підтвердних документів, зазначених у пункті 1 цього розділу.

В судовому засіданні встановлено, що засуджена ОСОБА_5 заяву про погодження на виїзд за кордон до уповноваженого органу пробації не подавала, а лише зверталася усно, а тому дане клопотання є передчасним та до задоволення не підлягає у зв`язку з недотриманням процедури звернення до уповноваженого органу з питань пробації.

Керуючись ст. 76 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_5 про зміну обов`язків, покладених згідно вироку суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний судпротягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Маневицького районного суду ОСОБА_1