Ухвала

від 05.02.2021 по справі 343/159/21

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/159/21

Провадження №: 2/0343/214/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 лютого 2021 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И Л А:

04 лютого 2021 року в Долинський районний суд Івано-Франківської області поступив позов ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" про визнання права власності на нерухоме майно, в якому позивач просить визнати за ним право власності на виробничий будинок - приміщення загальною площею 27,1 метрів квадратних, яке розташоване по АДРЕСА_1 .

Вивчивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з таких підстав.

Як визначено п. 4 та п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Така ж позиція зазначена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , згідно з якою у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Однак, зі змісту позовної заяви встановлено, що предмтом позову ОСОБА_1 є виробничий будинок - приміщення загальною площею 27,1 метрів квадратних, яке розташоване по АДРЕСА_1 , в той час як на підтвердження своїх вимог він долучає документи, які свідчать про те, що він придбав 1/100 частки цілісного майнового комплексу ГСМ загальною площею 21,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, позовна заява не містить жодних даних про виділ належної частки із цілісного майнового комплексу та даних про земельну ділянку, на якій цей комплекс, чи його частка, чи виробничий будинок, знаходяться, як і не долучено жодних документів, які б свідчили про це. Крім того, слід врахувати, що при виділі частки їй присвоюється окрема адреса. Однак, з долучених матеріалів не можливо встановити чи зазначена адреса є адресою майнового комплексу чи виробничого будинку, як окремої його частини. Якщо ж виробничого будинку, то не долучено рішення про присвоєння йому такої адреси.

Крім цього, якщо існує спір про 1/100 частку цілісного майнового комплексу слід залучити і інших співвласників, тобто осіб, на чиї права та інтереси може вплинути рішення у даній справі, однак позивач таких та їх адреси не вказує, не надає копії документів для них, як фактично і не вказує цю частку як предмет позову, що зазначалося вище.

Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суду з прав людини в своєму рішенні від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України (заява № 24402/02, пункт 27) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі (заява № 28249/95), про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

З огляду на вищевикладене, вважаю, що позовна заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі позову до суду.

Згідно зі ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

З викладеного слідує, що позивачу слід надати термін для виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ЦПК України, а саме: якщо мова йде про 1/100 частки цілісного майнового комплексу ГСМ загальною площею 21,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , то визначитися з предметом позову та залучити всіх зацікавлених осіб (співвласників), якщо ж мова йде про виробничий будинок - приміщення загальною площею 27,1 метрів квадратних, яке розташоване по АДРЕСА_1 , то надати документи, які б свідчили про придбання саме вказаного виробничого будинку-приміщення, а також надати дані та документи про земельну ділянку, на якій цей комплекс чи виробничий будинок-приміщення знаходиться, присвоєння йому адреси та про його виділ в натурі.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" про визнання права власності на нерухоме майно не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, статей 175, 176, 177 ЦПК України та керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "Долинська сільгосптехніка" про визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич