Рішення
від 03.02.2021 по справі 344/200/21
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/200/21

Провадження № 2/344/58/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря судового засідання - Дементьєвої А.О.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні в залі суду міста Івано-Франківськ позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

06 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що з відповідачем він перебуває у шлюбі. Подружні стосунки між сторонами не склалися, тому ОСОБА_3 звернулася до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області з позовом про розірвання шлюбу. Неповнолітніх дітей від шлюбу у сторін немає. За час перебування у шлюбі подружжям була придбана квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 100,0 кв.м, житловою площею 56,1 кв.м. За таких обставин позивач просить в порядку поділу майна визнати за позивачем право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , а також визнати за відповідачем право власності на 1/2 частину квартири

АДРЕСА_3 від 11 січня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом.

У підготовче судове засідання позивач прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив не стягувати сплачений судовий збір з відповідача.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні позов визнала, просила здійснити поділ спірної квартири по 1/2 частині за позивачем та відповідачем.

Відповідач до суду не з`явилася, будучи належним чином повідомленою день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, вислухавши сторони, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

11 січня 1999 року між сторонами був зареєстрований шлюб (а.с. 5).

Відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12 вересня 2005 року на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 100,0 кв.м, житловою площею 56,1 кв.м. (а.с. 8-10).

Частина четверта статті 4 Цивільного процесуального кодексу України надає право кожній особі в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності з положеннями ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі.

Відповідно до частини першої статті 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Стаття 70 Сімейного кодексу України передбачає, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем шлюбний контракт не укладений, будь-якої домовленості щодо поділу майна немає.

У судовому засіданні встановлено, що спірне нерухоме майно є об`єктом права спільної сумісної власності, а частки сторін рівними, тому нерухоме майно підлягає поділу між позивачем та відповідачем.

Згідно частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до положень статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що представник відповідача визнала позовні вимоги у повному обсязі, визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи те, що позивач просив витрати по сплаті судового збору покласти на нього, тому суд не вбачає підстав для розподілу судових витрат між сторонами.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 60, 61, 69, 70 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 11, 12, 15, 133-137, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку поділу майна, придбаного в період шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 лютого 2021 року.

Повний текст рішення складений 05 лютого 2021 року.

Суддя Л.В. Мелещенко

Дата ухвалення рішення03.02.2021
Оприлюднено08.02.2021

Судовий реєстр по справі —344/200/21

Рішення від 03.02.2021

Цивільне

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Мелещенко Л. В.

Рішення від 03.02.2021

Цивільне

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Мелещенко Л. В.

Ухвала від 11.01.2021

Цивільне

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Мелещенко Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні