Рішення

від 26.01.2021 по справі 363/5226/19

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.01.2021 Справа № 363/5226/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гриб Л.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Екран-2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_5 , Департамент державної-архітектурно будівельної інспекції у Київській області, Комунальне підприємство Вишгородське бюро технічної інвентаризації , про скасування державної реєстрації права власності,

встановив:

представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив скасувати рішення №41868437 про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна: будівлю торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 03 липня 2018 року, реєстраційний номер об`єкта №1589068132218, відповідно до якого до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис № 26864379 про право власності за ОСОБА_3 .

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачкою на земельній ділянці з кадастровим номером 3221888802:38:127:0154, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , проводились будівельні роботи з будівництва нежитлового будинку з порушенням вимог чинного законодавства. Проведенням будівельних робіт відповідач унеможливила прямий заїзд до двох садових товариств Екран-2 та Десна-3 та ускладнила заїзд пожежної та спеціалізованої техніки у випадку виникнення надзвичайної ситуації, що ставлять під небезпеку життя та здоров`я всіх членів двох садових товариств.

02 липня 2018 року відповідача на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС 141181731350 від 22 червня 2018 року здійснила реєстрацію права власності на збудовану нею будівлю торгівлі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте рішенням Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 05 вересня 2018 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт №КС 061180740733 від 15 березня 2018 року та декларація про готовність об`єкта до експлуатації №КС 141181731350 від 22 червня 2018 року скасовані у зв`язку із порушенням будівельних норм при проведенні будівництва.

Крім того, зазначив, що ОСОБА_3 задля ускладнення судового захисту порушених прав позивача та з розумінням того, що документи, на підставі яких здійснена реєстрація права власності на нерухоме майно скасовані, відчужила будівлю торгівлі на користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 05 грудня 2018 року.

Представники позивача в суді просили про задоволення позову з викладених у ньому підстав.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечила. Зазначила, що твердження щодо здійснення нею будівництва на земельній ділянці порушує права позивача на здійснення вільного заїзду на його територію та ставить під загрозу життя та здоров`я всіх членів товариств, є необґрунтованими. Крім того зазначила, що у відповідності до чинних вимог законодавства зареєструвала право власності на збудований будинок торгівлі, та в подальшому правомірно відчужила його на користь ОСОБА_5 . Також зазначила, що відповідати за вказаним позовом має саме ОСОБА_5 , яка на даний час є власником вказаного нерухомого майна.

Відповідачка та її представник в суді проти задоволення позову заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Пояснили, що проїзд до садівницького товариства хоч і не самий зручний та все одно існує, а тому порушення прав позивача не вбачали. Земельна ділянка під зведеним будівництвом перебувала у власності позивачки законно. Крім того вважали, що подальше скасування дозвільних документів щодо початку будівництва і прийняття зведеного будівництва в експлуатацію, після здійснення державної реєстрації прав власності на новостворене майно, підставою для скасування законно виниклого на момент здійснення реєстрації права власності бути не може і є вручанням в право особи мирно володіти своїм майном.

Треті особи по справі, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, до суду не прибули та про причини своєї неявки суд не повідомили.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі державного акту на право власності від 04 жовтня 2012 року серія ЯМ №235811 відповідачці ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка з кадастровим номером 3221888802:38:127:0154 по АДРЕСА_1 , площею 0.0300 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Замовником будівництва ОСОБА_3 отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 15 лютого 2018 року №01-22/08 (далі - МБУ) видані Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської РДА.

Департамент державної-архітектурно будівельної інспекції у Київській області зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 15 березня 2018 року № КС 061180740733 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 22 червня 2018 року № КС 141181731350 на об`єкт - будівля торгівлі по АДРЕСА_1 .

В подальшому ОСОБА_3 отримала технічний паспорт БТІ від 15 червня 2018 року №210059 виготовлений ФОП ОСОБА_6 .

Як вбачається з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомою майна від 05 грудня 2019 року, за ОСОБА_3 02 липня 2018 року на підставі технічного паспорту від 15 червня 2018 року, рішення Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області №23 від 27 червня 2018 року про присвоєння адреси та декларації про готовність об`єкта до експлуатації серія та номер КС 141181731350 від 22 червня 2018 року виданої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області, Комунальним підприємством Вишгородське бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: будівлю торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

16 липня 2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складено акт №Т-1607/2.

Як вбачається із вказаного акту під час виїзду 03 липня 2018 року на об`єкт будівництва будівлі торгівлі по АДРЕСА_1 посадовими особами Департаменту було встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_3 виконуються будівельні роботи з будівництва будівлі торгівлі, влаштовано зовнішні стіни та виконуються будівельні роботи по влаштуванню покрівлі.

Об`єкт не завершено будівництвом, на час виїзду 03 липня 2018 року не виконано влаштування покриття, заповнення віконних та дверних прорізів, влаштування фасадів, розведення інженерних мереж та обладнання та не встановлено лічильники, не виконано опоряджувальні роботи, не виконано благоустрій території.

Виявлені порушення:

Проектувальником ФОП ОСОБА_7 розроблена проектна документація з порушенням норм містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил не в повному об`ємі для об`єктів невиробничого призначення наведеного у додатку Д.ДБН А.2,2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , а саме відсутні:

-пояснювальна записка (в тому числі відсутній розрахунок класу наслідків (відповідальності)

-рішення з інженерного обладнання (в тому числі відсутній ситуаційний план в одному з масштабів 1:2000, 1:5000, 1:10000. Генеральний план на топооснові у масштабі 1:500 або 1:1000, план трас зовнішніх та внутрішніх мереж

-організація будівництва (відсутній проект організації будівництва ПОБ

-відсутні дані інженерно-геодезичних та інженерно-геологічних вишукувань

Окрім того, проектна документація розроблена без вихідних даних (завдання на проектування, технічні умови).

Відповідно п. 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавче документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.

Під час перевірки встановлено, що на вищезазначеному об`єкті будівництва за результатами виконаних будівельних робіт виконавча документація не ведеться (не надана).

Замовником будівництва ОСОБА_3 не забезпечено здійснення технічного нагляду. Відсутній наказ на призначення інженера з технічного нагляду, завірена копія кваліфікаційного сертифікату, договір на здійснення технічного нагляду.

Замовником будівництва наведені недостовірні дані в повідомленні про початок виконанню будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 15 березня 2018 року № КС 061180740733 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22 червня 2018 року №КС 141181731350 на об`єкт будівництва, а саме в пункті інформація про генерального підрядника не зазначено генпідрядну організацію яка здійснює будівельні роботи.

Окрім того, під час виїзду 03липня 2018 року встановлено, що на об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи по влаштуванню покрівлі, а будівельні роботи та благоустрій не виконані в повному обсязі.

Враховуючи зазначене на дату реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22 червня 2018 року № КС 141181731350 на вищезазначеному об`єкті будівництва будівельні роботи були не завершені, об`єкт не готовий до експлуатації.

Замовником будівництва ОСОБА_3 наведені недостовірні дані в декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 22.06.2018 року № КС 141181731350.

Окрім того, будівельні роботи з будівництва будівлі торгівлі виконуються в притул до споруди для здійснення підприємницької діяльності без забезпечення протипожежних розривів, що суперечить вимогам п. 3.25* ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

З метою усунення порушень виявлених у вказаному акті №Т-1607/2 від 16 липня 2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області Кебенко І.В. винесено припис №С-1607/2 від 16 липня 2018 року з вимогою усунути допущені порушення до 16 серпня 2018 року.

Крім того, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області Кебенко І.В. винесено припис №С-1607/3 від 16 липня 2018 року з вимогою зупинити виконання будівельних робіт з 16 липня 2018 року.

19 липня 2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області щодо ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №1-Л-А-1907/2 за ч. 1, 5, 9, 13 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області №А-3007/2 від 30 липня 2018 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1, 5, 9, 13 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

05 вересня 2018 року рішенням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області №242 скасованою реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) № КС 061180740733 від 15 березня 2018 року, щодо об`єкту будівництва Будівля торгівлі , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Замовник - ОСОБА_3 .

Крім того, 05 вересня 2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області видано наказ №291, яким скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконанні будівельних робіт та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта що до об`єктів, що за класом наслідки (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) від 15 березня 2018 року за № КС 061180740733 щодо об`єкта будівництві Будівля торгівлі , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Замовник - ОСОБА_3 .

Як вбачається з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомою майна ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 05 грудня 2019 року, посвідчених приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Загвоздіною А.М., відчужила на користь ОСОБА_5 будівлю торгівлі площею 136,2 кв.м., та земельну ділянку площею 0,03 га з кадастровим номером 3221888802:38:127:0154, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .

10 липня 2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області винесено припис №С-1007/1 з вимогою зупинити експлуатацію вказаного будинку торгівлі з 10 липня 2019 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 та 7 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно ст. 35 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.

Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Право на початок виконання підготовчих робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.

Згідно ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Як передбачено ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;

4) скасування містобудівних умов та обмежень;

5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Згідно ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Статтею 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Аналогічні підстави для проведення позапланової перевірки передбачені пунктом 7 Порядку про здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Зі змісту положень статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку №553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв`язку з чим такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а.

Разом з тим, як встановлено судом ОСОБА_3 15 березня 2018 року подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстровано Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області за № КС 061180740733.

26 червня 2018 року за № КС 141181731350 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації вказаного об`єкта.

На підставі вищезазначеної декларації про готовність об`єкта до експлуатації ОСОБА_3 02 липня 2018 року зареєстровано право власності на вказаний об`єкт будівництва.

Проте, вже після державної реєстрації права власності на будинок торгівлі, 16 липня 2018 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області проведено позаплановий захід державного контролю, за результатом якого складено акт від 16 липня 2018 року №Т-1607/2, приписи №С-1607/2, №С-1607/3, протокол про адміністративне правопорушення №1-Л-А-1907/2 за ч. 1, 5, 9, 13 ст. 96 КУпАП, винесено постанову №А-3007/2 від 30 липня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та в подальшому, наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області №291 від 05 вересня 2018 року скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконанні будівельних робіт та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта що до об`єктів, що за класом наслідки (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) від 15 березня 2018 року за № КС 061180740733 щодо об`єкта будівництві Будівля торгівлі , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Замовник - ОСОБА_3 .

Разом з тим, з аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію).

В свою чергу, Державна архітектурно-будівельна інспекція може скористатися наданим їй правом відмови у реєстрації декларації або повернення поданої декларації з підстав, визначених статтями 36 і 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у тому числі, у зв`язку з поданням недостовірної інформації у такій декларації.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як передбачено ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За правилами статті 26 цього Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, якою затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Отже саме із цього моменту новостворене майно з категорії побудови переходить до категорії майна як об`єкта цивільних прав.

З огляду на викладене, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення відповідачкою дій щодо реалізації наданого їй цим повідомленням права на проведення будівельних робіт.

З моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію.

Після реєстрації ОСОБА_3 02 липня 2018 року права власності на об`єкт будівництва, декларація про готовність об`єкта до експлуатації новоствореного об`єкта містобудування, також вичерпала свою дію.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17.

У рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

Суд також виходить з того, що суб`єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між суб`єктом владних повноважень і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Ненормативні правові акти суб`єкта владних повноважень, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені таким суб`єктом після їх виконання.

На цій підставі суд доходить до висновку про те, що скасування державної реєстрації права власності у зв`язку із прийняттям Департаментом ДАБК в Київській області наказу про скасування реєстрацію повідомлення про початок виконанні будівельних робіт та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта суперечить принципу правової визначеності, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень про самостійне скасування власного рішення може відповідати ознакам свавільного рішення, яке ставить особу (суб`єкта приватного права) в нерівне становище та створює ситуацію незахищеності.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Отже, особу може бути позбавлено її майна лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності повинно бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виробив критерії оцінки дотримання статті 1 Першого протоколу. Вони наводяться у багатьох рішеннях. Наприклад, у справі Серявін та інші проти України (заява №4909/04, пункти 38-39) ЄСПЛ навів загальні принципи застосування статті 1 Першого протоколу:

- ця стаття по суті гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Однак ці три норми не можна розглядати як "окремі", тобто не пов`язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою;

- будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним;

- вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права. Хоча проблему відносно тлумачення національного законодавства мають вирішувати передусім національні органи влади, зокрема суди, завдання Суду полягає в тому, щоб з`ясувати, чи не суперечить результат такого тлумачення положенням Конвенції.

Щодо мети втручання, то стаття 1 Першого протоколу до Конвенції допускає можливість втручання у право на мирне володіння майном виключно "в інтересах суспільства".

Крім того, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, Тошкуца та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Отже, зареєструвавши декларацію про готовність об`єкту будівництва до експлуатації органи ДАБІ мали достатню можливість перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самій декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

Відтак подальше скасування органами ДАБІ декларації про готовність об`єкту до експлуатації, на підставі якої відповідачкою правомірно зареєстровано право власності на вказаний об`єкт, підставою для скасування виниклого в неї права власності бути не може, що на вимогах Закону не ґрунтується і є невиправданим втручанням в право особи мирно володіти своїм майном, а тому в задоволенні позову про це слід відмовити.

Крім того, суд звертає увагу й на те, що ОСОБА_3 05 грудня 2018 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу відчужила на користь ОСОБА_5 вказане нерухоме майно.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення указаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню .

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим .

Судом встановлено, що право власності ОСОБА_5 на будівлю торгівлі виникло після проходження минулим власником належної законодавчої процедури, яка включала в себе реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, без зауваження з боку департаменту ДАБІ в Київській області.

Відтак вчинений правочин (договір купівлі-продажу) є правомірним, коли жодних доказів на спростування презумпція його правомірності суду не надано, а тому всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Разом з тим, посилання позивача на те, що ОСОБА_3 відчужила вказане нерухоме майно задля ускладнення судового захисту порушених прав позивача та з розумінням того, що документи, на підставі яких здійснена реєстрація права власності на нерухоме майно скасовані, є необґрунтованими, коли сам позивач вимог до ОСОБА_5 не висуває та вчинений правочин не оскаржує.

Відтак, порушених, невизнаних або оспорюваних прав позивача в цій справі, які б підлягали б захистові в цій справі не встановлено, а тому в задоволенні вказаного позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

в задоволенні позову відмовити.

Повне судове рішення складено 05 лютого 2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивач: Обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство Екран-2 , знаходиться за адресою Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, код ЄДРПОУ 26426481.

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Треті особи: ОСОБА_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Департамент державної-архітектурно будівельної інспекції у Київській області, код ЄДРПОУ 37471912, знаходиться за адресою м. Київ, бул. Л.Українки, 26.

Комунальне підприємство Вишгородське бюро технічної інвентаризації , код ЄДРПОУ 19422749, знаходиться за адресою Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, прим. 15.

Суддя