Рішення

від 04.02.2021 по справі 381/3129/20

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/442/21

381/3129/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дідівщинської сільської ради. За життя ОСОБА_4 заповіту не склав, тому право на спадкування за законом одержалапозивач ОСОБА_1 , як його дружина та відповідач ОСОБА_2 , як дочка спадкодавця. Позивач одноособово прийняла спадщину після смерті чоловіка, через своєчасне подання заяви нотаріусу. Відповідач не прийняла спадщину, оскільки у визначений законом строк заяву про прийняття спадщини нотаріусу не подавала і не проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому є такою, що спадщину після смерті свого батька не прийняла. 11.03.2020 року позивач отримала у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Реалізовуючи своє право на спадщину позивач звернулася до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначенуземельну ділянку, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом Фастівської районної державної нотаріальної контори Київської області було відмовлено, з підстав відсутності правовстановлюючих документів (оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку), які б підтверджували факт права власності на земельну ділянку за спадкодавцем. Позивачу надали роз`яснення про те, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно вказане питання підлягає вирішенню в судовому порядку.

На підставі зазначеного представник позивача просила суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,8261 га, що розташована на території Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224982400:03:002:0005, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22 грудня 2020 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, представник позивача до суду надала заяву про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином, через канцелярію суду подала заявупро розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за її відсутності, проти позову не заперечує.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд приймає визнання відповідачем позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з`ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 27.05.2010 року Виконкомом Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області, серія НОМЕР_1 /а.с.9/.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 2,8261 га, що розташована на території Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (належала померлому ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.10.2006 року /а.с.13/).

За життя ОСОБА_4 заповіту не склав, тому право на спадкування за законом одержала позивач ОСОБА_1 , як його дружина та відповідач ОСОБА_2 , як дочка спадкодавця.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 11.03.2012 року нотаріусом Фастівської районної державної нотаріальної контори Бігіч С.Ю., позивач ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 на частину спадкового майна, а саме: на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 /а.с.10/.

Реалізуючи своє право на спадщину, позивач звернулася до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на належну земельну ділянку, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом Фастівської районної державної нотаріальної контори Київської області було відмовлено, з підстав відсутності правовстановлюючих документів (оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку), які б підтверджували факт права власності на земельну ділянку за спадкодавцем.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені сторонами в порядку ст. 76 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст. 9 Конституції України.

Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Об`єктами права власності є будь-які речі (майно).

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст.179 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до п. 3.3 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4/13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування зазначено, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв`язку з їх втратою та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди, в основному, задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно .

Також, у даному Листі, зазначено, що найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем .

Судом встановлено, що спадкодавець за життя набув у власність земельну ділянку на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.10.2006 року, тобто є власникомземельної ділянки площею 2,8261 га, що розташована на території Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області, проте оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.10.2006 року у позивачів відсутній.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд вважає доведеним, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, тому набула право спадкування на земельну ділянку, але не має оригіналу правовстановлюючого документа про право власності на спадкове нерухоме майно, саме тому у суду є всі підстави для визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом, оскільки іншого порядку визнання права власності в даному випадку не існує.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1218, 1268 ЦК України та статтями4, 10-13,76-81,258-265 Цивільного процесуального кодексу України,Постановою Пленуму Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку площею 2,8261 га, що розташована на території Дідівщинської сільської ради Фастівського району Київської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224982400:03:002:0005, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Київської апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області за правилами, встановленими в ст. ст. 354-356 ЦПК України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. ХIIІ Перехідні положення цього Кодексу.

Суддя Л.М. Ковалевська