Рішення

від 21.01.2021 по справі 233/3506/20

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/3506/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

представника позивача Демченко І.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права оренди,-

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулося Приватне акціонерне товариство АПК-Інвест , в якому просило визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:40:000:0056 площею 4,3736 га за орендарем - Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест , зареєстрованого 16 вересня 2015 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 1128 та стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що 01 вересня 2015 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 16 вересня 2015 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради під номером 1128, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав в оренду позивачу земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,86 умовних кадастрових гектарів, право на яку належало йому на підставі сертифіката серії РН № 122092, виданого 18.05.2015 року Костянтинівською районною державною адміністрацією. Позивач виконує свої зобов`язання за договором оренди, нараховує на користь відповідача орендну плату. На підставі вказаного сертифікату було виділено в натурі земельну ділянку площею 4,3736 га з кадастровим номером 1422483900:40:000:0056, право власності на яку було зареєстроване 24.10.2018 року, яка до цього часу використовується позивачем. Про вказані обставини ОСОБА_1 позивача не повідомив та ухилився від переукладення договору оренди земельної ділянки, а отже право оренди, яке виникло на підставі договору оренди паю не припинилося. 26 листопада 2018 р. новим власником земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:40:000:0056 площею 4,3736 га став ОСОБА_2 , з яким орендні правовідносини на підставі договору оренди паю мають продовжитися.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові та в заявах по суті справи.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час і місце його проведення повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх відсутності та відзиви на позов не надали.

Ухвалою Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області від 21.01.2021 р. без виходу до нарадчої кімнати із занесенням її до протоколу судового засідання судом постановлено провести заочний розгляд справи.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі сертифіката серії РН № 122092 від 18 травня 2015 року мав право на земельну частку (пай) розміром 4,86 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

01 вересня 2015 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної частки (паю), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю у володіння та користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,86 умовних кадастрових гектарів строком на 20 років зі сплатою орендної плати. Вказаний договір було зареєстровано 16 вересня 2015 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської сільської ради за № 1128.

Відповідно до п. 2.3 договору у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством України.

Сторони склали акт приймання-передачі земельної частки (паю) до договору оренди від 01 вересня 2015 року. Протягом 2015-2019 років ПрАТ АПК-Інвест сплачувало на користь ОСОБА_1 орендну плату, востаннє 16.12.2019 року, проте платіж було повернуто ПрАТ АПК-Інвест .

Вказані обставини підтверджуються договором оренди земельної частки (паю) з додатками, платіжними дорученнями за відповідні роки, копії яких долучені позивачем, а також бухгалтерською довідкою та розрахунком нарахованої та отриманої орендної плати, витягом з книги реєстрації договорів Миколайпільської сільської ради.

Розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 29.05.2018 р. № 274 ОСОБА_1 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у зв`язку з заміною сертифікату серія РН № 122092 на право на земельну частку (пай) на правовстановлюючий документ на земельну ділянку із земель КСП Дружківський , орієнтованою площею 4,86 умовних кадастрових гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

На підставі розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 08.10.2018 р. № 507 ОСОБА_1 з земель колективної власності - КСП Дружківський була виділена в натурі земельна ділянка з кадастровим номером 1422483900:40:000:0056, площею 4,3736 га, право власності на яку було зареєстровано 24 жовтня 2018 року державним реєстратором Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області за № 28562833, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1677111614224, що підтверджується технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у зв`язку з заміною сертифікату на право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 на правовстановлюючий документ на земельну ділянку на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, розпорядженням голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 08.10.2018 р. № 507, копії яких додані до матеріалів справи, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 212475325 від 15.06.2020 р.

26 листопада 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Радіоновим Ю.В. за реєстр. № 2840, відповідно до якого власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:40:000:0056, площею 4,3736 га, став ОСОБА_2 , право власності зареєстровано 26.11.2018 р. за № 29098488, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 212475325 від 15.06.2020 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 03.12.1999 року № 1529/99 постановлено, що у ході реалізації положень цього Указу, інших актів Президента України щодо реформування колективних сільськогосподарських підприємств та створення приватних (приватно-орендних) сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, які засновуються на приватній власності, а також під час укладення договорів оренди земельних часток (паїв) слід виходити з того, що сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою.

Відповідно до п.17 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з розділом ІХ Перехідних положень ЗУ Про оренду землі громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Статтями 31 та 32 вказаного Закону передбачені підстави припинення договору оренди землі, в тому числі, шляхом його розірвання, а саме: договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Судом не встановлено наявність підстав, передбачених статтями 31, 32 ЗУ Про оренду землі для припинення договору оренди земельної частки (паю) від 01.09.2015 року, укладеного між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 . Разом з тим, чинним законодавством передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Зміна статусу предмета оренди та орендодавця, недійсність сертифіката на право на земельну частку (пай) після виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю не передбачені ЗУ Про оренду землі як самостійні підстави для припинення договору оренди, а є підставою для його переукладання на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

З наведених норм права вбачається, що земельним законодавством, зважаючи на тривалість процесу реформування аграрного сектора економіки, закладено принцип сталого землекористування, який, зокрема, полягає у рівному захисті прав орендаря та орендодавця земельних часток (паїв), а в подальшому, земельних ділянок, виділених в натурі та переданих у власність, що обумовлено специфікою використання об`єкту договору оренди - земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зокрема, великими витратами для здійснення сільськогосподарського виробництва, його ризиковістю, тривалими строками отримання прибутку, великою значимістю для держави аграрного виробництва.

Слід також зазначити, що норма права, викладена в п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), форма якого затверджена Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №5 від 17 січня 2000 року, відповідно до якої у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства, є відсильною, але, як зазначалось раніше, чинним законодавством не передбачена як самостійна підстава для припинення договору оренди зміна статусу предмета оренди та сторін та / або недійсність сертифіката на право на земельну частку (пай) після виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Пунктом 2.3 договору оренди земельної частки (паю), укладеного 01 вересня 2015 року між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 передбачено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін, що узгоджується з Перехідними положеннями Закону України Про оренду землі , правовою позицією, висловленою в п.20 постанови Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14, згідно з якою системний аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить, що після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі та отримання ними державних актів на право власності на землю відповідні сертифікати на земельну частку (пай) є недійсними. У той же час факт оформлення державного акта на право власності на землю дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладенню. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України "Про оренду землі".

Отже, з наведених норм права вбачається, що після реєстрації права власності ОСОБА_1 на земляну ділянку, сторони за договором оренди земельної частки (паю) від 01 вересня 2015 року мали переукласти його на тих самих умовах, що і раніше укладений, або за згодою сторін змінити його умови. До ОСОБА_2 , який набув право власності на спірну земельну ділянку з моменту переходу права власності на земельну ділянку перейшли права та обов`язки попереднього власника ОСОБА_1 за договором оренди земельної частки (паю) від 01 вересня 2015 року.

Вказаний висновок відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у п.п. 68, 73 постанови від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19, відповідно до яких хоча сторони прямо не домовилися про порядок переукладення договору оренди паю на договір оренди землі, Велика Палата Верховного Суду вважає, що використане словосполучення "переукладення договору", яке вживається сторонами в договорі оренди паю та законодавцем у частині другій розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", слід розуміти як укладення нового договору на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), з урахуванням відповідних змін, що вимагаються в частині предмету оренди відповідно до правового статусу виділеної на місцевості земельної ділянки, так і внесення змін до договору оренди земельної частки (паю) з метою його приведення в частині предмета оренди у відповідність з правовим статусом виділеної на місцевості земельної ділянки. Інші умови договору оренди, за виключенням необхідних змін в частині предмета оренди, можуть бути змінені виключно у випадках, передбачених самим договором або за домовленістю сторін. Отже, при вирішенні спірних правовідносин щодо переукладення або розірвання договору оренди земельної частки (паю) судам слід враховувати, що зміна статусу земельної ділянки чи її власника не має наслідком автоматичного припинення договору, крім випадків, коли це передбачено самим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Пунктом 3.1 договору оренди земельної частки (паю) від 01.09.2015 року, серед іншого, передбачений обов`язок орендодавця протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку письмово повідомити про це орендаря.

Разом з тим, бездіяльність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідчать про те, що орендодавець ухилився від переукладання договору оренди земельної частки (паю) у зв`язку з отриманням земельної ділянки у власність.

А отже, судом не встановлено наявність волевиявлення обох сторін договору оренди земельної частки (паю) на його переукладення або зміну.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що право оренди ПрАТ АПК-Інвест земельної частки (паю), а в наступному - земельної ділянки, виділеної в натурі та переданої у власність, без достатньої правової підстави було порушено її власником ОСОБА_1 , а згодом і новим власником ОСОБА_2 , які шляхом припинення в односторонньому порядку орендних правовідносин не визнають право оренди позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Оскільки відповідачами не визнається право оренди позивача земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:40:000:0056, площею 4,3736 га, а відсутність відомостей про державну реєстрацію речового права позивача в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зумовлює його порушення, вказане право підлягає захисту шляхом визнання його судом.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що порушене право позивача має бути захищене шляхом визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:40:000:0056, площею 4,3736 га, за орендарем приватним акціонерним товариством АПК-Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 вересня 2015 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством АПК- Інвест та ОСОБА_1 , зареєстрованого 16 вересня 2015 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської сільської ради за № 1128, що відповідатиме викладеній в позові вимозі та не суперечитиме закону, а також надасть можливість зареєструвати вказане право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що буде перешкодою для зловживань зі сторони інших осіб.

У постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі 645/3265/13-ц викладено правовий висновок про те, що відповідно до структури ЦК України у книзі першій, розділу І Основні положення , у статті 16 визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин. Застосовувані способи захисту цивільних прав мають відповідати характеру спірних правовідносин та природі спору, що існує між сторонами.

Аналіз структури та змісту ЦК України дає підстави для висновку, що застосування спеціальних способів захисту, які визначені законодавцем для захисту окремих категорій цивільних прав, не виключає можливості також застосовувати загальні способи захисту цивільних прав та інтересів.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що тлумачення розділу ІХ Перехідних положень ЗУ Про оренду землі окремо від інших норм ЦК України позбавить орендаря права на захист своїх цивільних прав та інтересів, оскільки на час його звернення до суду з відповідною позовною вимогою особа, яка мала виконати обов`язок з переукладання договору оренди паю на договір оренди землі, відчужила своє право власності на земельну ділянку, чим позбавилася статусу орендодавця, а новий власник земельної ділянки не був стороною договору оренди паю та на теперішній час не визнає право оренди позивача на спірну земельну ділянку. За таких обставин орендар має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд, що відповідає позиції Верховного Суду, викладеної у вищевказаній постанові.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А отже, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПрАТ АПК-Інвест необхідно стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1051 гривні 00 копійок з кожного.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-282, 289, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права оренди, - задовольнити.

Визнати право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1422483900:40:000:0056, площею 4,3736 га, за орендарем Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 вересня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством АПК - Інвест , зареєстрованого 16 вересня 2015 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської сільської ради за № 1128.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1051 (однієї тисячі п`ятдесяти однієї) гривні 00 копійок з кожного.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Дата складання повного рішення суду - 29 січня 2021 року.

Позивач: Приватне акціонерне товариство АПК-Інвест , місцезнаходження: Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена, 1-а, ЄДРПОУ 34626750; відповідачі: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя