Ухвала

від 20.01.2021 по справі 607/20747/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2021 Справа №607/20747/20

провадження 1-кс/607/8679/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 із уточненим клопотанням про скасування арешту, який накладено ухвалою слідчого судді Печерського районногосуду м.Києва від17.03.2015рокуу справі№757/19485/15-кна майно,а саме:транспортний засібсідловий тягач-Е,марки MAN,TGX18.440,VIN-код: НОМЕР_1 ,2008року випуску,колір білий,який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП № НОМЕР_2 ,паспорт НОМЕР_3 виданий 24.07.1996p.,мешканцю АДРЕСА_1 ,шляхом заборони відчуження, використання та розпорядження будь-яким чином. В обґрунтування своїх вимог вказує, що даний транспортний засіб ним придбано на підставі Договору купівлі-продажу №2142/2016/532/0 від 18.05.2016року у ТОВ Роял бізнес груп (код 39704995), грошові кошти згідно договору повністю сплачені Товариству, на момент проведення купівлі-продажу та здійснення реєстраційних дій на т/з, ТОВ Роял бізнес груп правомірно володіло даним транспортним засобом на підставі свідоцтва НОМЕР_4 від 12.12.2015р., і жодних заборон та арештів не було, працівниками місцевого Сервісного центру МВС №2142 в м.Мукачеві проводилась перевірка на наявність арештів по електронній базі НАІС, про існування кримінального провадження№12014000000000464йому нічого відомо не було, ні він ні Товариство не є фігурантом кримінального провадження, про існування арешту йому стало відомо лише у жовтні 2020року, зміна власника транспортного засобу, відбулася ще до моменту накладення арешту, з моменту вилучення транспортного засобу минув тривалий період часу більше п`яти років, у справі проведено усі необхідні слідчі дії, однак з невідомих причин рішення у справі не приймається, на даний час не встановлено потреби та мети у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, тому накладення арешту перешкоджає його праву володіння та користуватися автомобілем, тим більше, що транспортний засіб ним придбано для здійснення підприємницької діяльності по наданню послуг з перевезення, і є його єдиним комерційним транспортним засобом, який забезпечує його сім`ю.

У судове засідання адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 з`явився, надіслано уточнення до клопотання.

Начальник відділення СВ ТВП ГУНП а Тернопільській області ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву, в якій вказала, що заперечує щодо скасування арешту, зазначивши, що транспортний засіб був придбаний ОСОБА_4 після винесення ухвали про накладення арешту.

Вивчивши клопотання, ознайомившись із матеріалами доданими до нього, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити , виходячи з таких міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст.ст. 160-166, 170-174 КПК України.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

Під час розгляду клопотання встановлено, що з 18.05.2016року на підставі Договору купівлі-продажу №2142/2016/532/0, який оформлено та інформацію про т/з перевірено в Сервісному центрі МВС №2142 в м. Мукачеві, заявник є власником вантажного сідлового тягача-Е, марки MAN, TGX 18.440, VIN-код: НОМЕР_1 , 2008 року випуску, колір білий, державний номерний знак НОМЕР_5 .

В жовтні 2020 року ОСОБА_4 стало відомо, що на придбаний ним транспортний засіб накладено арешт.

Так встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2015р. у справі N 757/19485/15-к за клопотанням Головного слідчого управління Національної поліції України накладено арешт на майно, а саме: транспортний засіб сідловий тягач-Е, марки MAN, TGX 18.440, VIN-код : НОМЕР_1 , 2008 року випуску, колір білий, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 24.07.1996 p., мешканцю АДРЕСА_1 належний заявнику ОСОБА_4 .

В подальшому, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2015р. у справі №757/1948515-к за клопотанням Головного слідчого управління Національної поліції України повторно накладено арешт на майно, що належить ТОВ «КОЛЕКСІ», в тому числі і на транспортний засіб, належний заявнику.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2017 у справі №757/19485/15-к арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2015р., скасовано, однак, арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2015р. у справі №757/8448/15-к, залишився не скасованим.

Таким чином, діючим є арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2015р. у справі №757/8448/15-к, залишився не скасованим.

Із наявної публічної інформації з ЄДРСР, слідчим відділом Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014000000000464 від 10 жовтня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15,ч.5 ст. 191 ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж 2010-2014 років службові особи агрохолдингу «Мрія», діючи на території м.Києва, Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської, Чернівецької та Київської областей, використовуючи діяльність понад 300 підприємств зі складу зазначеного агрохолдингу, у тому числі ПП «Інтегро Комерц», ТОВ «Мрія-Лізинг», ТОВ «Мрія Центр», ТОВ «Тіра Трейд», ТОВ «Група компаній Мрія Агро», ТОВ «Компанія з управління активами «Агрі Капітал», ТОВ «Група компаній «Мрія», ТОВ «Мрія Агрохолдинг», ТОВ «Торговий дім Агрі-Трейд» та інших підприємств, вдавались до свідомого маніпулювання фінансовими показниками агрохолдингу «Мрія».

Зміна власника транспортного засобу відбулася ще до моменту накладення арешту, у зв`язку з чим на момент накладення арешту на вантажний сідловий тягач-Е, марки MAN, СХХ 356386, TGX 18.440, VIN-код: НОМЕР_1 , 2008 року випуску, він не був власністю ТОВ «КОЛЕКСІ».

Даний транспортний засіб на підставі Договору купівлі-продажу №2142/2016/532/0 від 18.05.2016р. заявником придбано у ТОВ Роял бізнес груп (код 39704995). Грошові кошти згідно договору повністю сплачені Товариству. Дане Товариство не є фігурантом кримінального провадження №12014000000000464. Тим більше, на момент проведення купівлі-продажу та здійснення реєстраційних дій на т/з, ТОВ Роял бізнес груп правомірно володіло даним транспортним засобом на підставі свідоцтва НОМЕР_4 від 12.12.2015р., і жодних заборон та арештів не було. Працівниками місцевого Сервісного центру МВС №2142 в м. Мукачеві проводилась перевірка на наявність арештів по електронній базі НАІС.

Заявник немає жодних відносин з фігурантами кримінального провадження №12014000000000464, про існування арешту йому нічого не було відомо.

Таким чином,зміна власника транспортного засобу, відбулася ще до моменту накладення арешту, а тому на момент накладення арешту на зазначений транспортний засіб, він не був власністю ТОВ «КОЛЕКСІ».

Так, вирішуючи питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституціїта законами України.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, в умовах реалізації учасниками кримінального провадження конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею вставлені фактичні дані для висновку про відсутність у провадженні обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння особи майном та обумовлювали арешт її майна.

При розгляді клопотання із обґрунтуваннями володільця майна ОСОБА_4 щодо необхідності скасування арешту приходжу до висновку, що подальше застосування арешту на транспортний засіб в даному випадку є необґрунтованим, мета накладеного арешту не виправдала свої цілі, в ході досудового розслідування впродовж більше п`яти років підозра у вчиненні кримінального правопорушення нікому не пред`явлена, відтак невиправданим є обмеження власника майна у реалізації права володіння і користування протягом значного проміжку часу, чим завдається істотна шкода майну без його належного утримання для забезпечення товарного вигляду та вартості.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, подальша потреба в утриманні транспортного засобу сідлового тягача-Е, марки MAN, TGX 18.440, VIN-код: НОМЕР_1 , 2008 року випуску, колір білий, відпала, а тому вважаю за можливе скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2015року у справі №757/19485/15-к в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12014000000000464 на майно,а саме:транспортний засібсідловий тягач-Е,марки MAN,TGX18.440,VIN-код: НОМЕР_1 ,2008року випуску,колір білий,який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП № НОМЕР_2 ,паспорт НОМЕР_3 виданий 24.07.1996p.,мешканцю АДРЕСА_1 ,шляхом заборони відчуження, використання та розпорядження будь-яким чином.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 172, 173, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2015року у справі №757/19485/15-к в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12014000000000464 на майно,а саме:транспортний засібсідловий тягач-Е,марки MAN,TGX18.440,VIN-код: НОМЕР_1 ,2008року випуску,колір білий,який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП № НОМЕР_2 ,паспорт НОМЕР_3 виданий 24.07.1996p.,мешканцю АДРЕСА_1 ,шляхом заборони відчуження, використання та розпорядження будь-яким чином.

Транспортний засіб сідловий тягач-Е, марки MAN, TGX 18.440, VIN-код: НОМЕР_1 , 2008 року випуску, колір білий повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 24.07.1996 p., мешканцю АДРЕСА_1 .

Копію ухвали направити начальнику відділення СВ ТВП ГУНП а Тернопільській області ОСОБА_5 та адвокату ОСОБА_3 який діє в інтересах ОСОБА_4 .

Ухвала є остаточною оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1