Постанова

від 02.02.2021 по справі 1316/3656/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1316/3656/12 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.

Провадження № 22-ц/811/64/20 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:116

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Шандри М.М.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні заінтересованої особи - приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області в складі судді Мельничук І.І. від 22 листопада 2019 року у справі за скаргою заявника (боржника) ОСОБА_2 , заінтересована особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович, стягувач Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк (правонаступник Акціонерне товариство Альфа Банк ) на дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 листопада 2019 року в задоволені скарги заявника (боржника) ОСОБА_2 , заінтересована особа приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький Зорян Вікторович, стягувач Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк на дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження - відмовлено.

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та прийняти рішення, яким визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича щодо відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області від 04.02.2016 у справі №1316/3656/12; скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області від 04.02.2016 у справі №1316/3656/12. Вважає рішення незаконним та необгрунтованим, таким що підлягає скасуванню, у зв`язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що дії приватного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження вважає безпідставними та неправомірними. Зазначає, що оглянувши виконавчий лист, ним було встановлено, що в ньому містяться виправлення, підчистки, коректором виправлені дати набрання рішенням законної сили та строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, опечатування дат в місцях, де це не передбачено. Вважає, що керуючись ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець мав повернути такий виконавчий документ без прийняття до виконання. Вказує, що власне для таких випадків й існує інститут виправлення описок та помилок у виконавчому документі судом, який видав виконавчий документ, передбачений ст. 432 ЦПК України. Окрім того, звертав увагу суду першої інстанції, що Стягувач тричі звертався до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання, проте Пустомитівський районний суд Львівської області тричі відмовив ПАТ Укрсоцбанк у задоволенні такої заяви. Вважає, що виправлення у виконавчий документ було зроблено самим Стягувачем. Звертає увагу, що у справі міститься заява представника ПАТ Укрсоцбанк у якій є відмітка (розписка), про те, що останній отримав три виконавчі листи. Таким чином, стягувач мав у своєму розпорядженні три виконавчі листи за одним рішенням суду. Таким чином, не зважаючи на те, що Стягувач був вправі отримати тільки один виконавчий лист, останній мав у розпорядженні три. Разом з тим, предметом оскарження є виконавчий лист у справі №1316/3656/12, виданий 4 лютого 2016 року, в якому перебиті дати у рядку Рішення набрало законної сили та в рядку Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до . Крім того, зазначає, що Стягувач раніше, тобто до отримання трьох виконавчих листів, уже отримував 26.02.2015 року один виконавчий лист згідно із заявою, одержаною судом 3 червня 2014 року, незважаючи на те, що суд у своїй ухвалі про зміну способу виконання рішення від 3 квітня 2015 року вказує, що раніше стягувач за виконавчим листом не звертався та його не отримував. Отже, Стягувачем отримано в розпорядження 4 виконавчі листи по одній справі, з чого вбачається, мотив Стягувача у підробленні виконавчого листа, який є предметом спору, на підставі якого приватний виконавець Маковецький З. відкрив виконавче провадження, оскільки Стягувач тричі звертався до суду про видачу судом дублікатів втрачених виконавчих листів, в чому судом йому було відмовлено. З наведеного також випливає той факт, що неможливо за цих обставин встановити, який із вказаних виконавчих листів Стягувач був вправі пред`являти до примусового виконання рішень ДВС ГТУЮ у Львівській області, за якими з них продовжувалися строки виконання, а за якими сплинули. Так, на момент видачі усіх вищевказаних виконавчих листів строк їх виконання становив згідно із законом України Про виконавче провадження - один рік. Тому вважає, що не заслуговує на увагу посилання суду першої інстанції про переривання такого строку відповідно до п. 1.ч.1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , чим порушено норму матеріального права. Усе вищенаведене залишено поза увагою судом першої інстанції тобто судом не застосовано норми права, які підлягали застосуванню. Звертає увагу, що стягувач не скористався своїм процесуальним правом на можливість виправлення помилки та не скористався відповідним порядком, відповідної ухвали суду не отримував, що передбачено ч.ч.3,4 ст. 432 ЦПК України на яку суд посилається у розриві з цими пунктами. Отже вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, внаслідок неправильного визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин, неповноти встановлення обставин, неправильності їх встановлення та як наслідок неправильного застосування норм матеріального права - незастосування норм, які підлягали застосуванню, та неправильного тлумачення закону.

В судове засідання заявниця (боржниця) (її представник) та представник стягувача не з`явивилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності зважаючи на те, що такі особи повідомлялися про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та те, що доводи заявниці по суті розгляду були викладені у скарзі на дії державного виконавця, апеляційній скарзі, а також додаткових письмових поясненнях її представника по суті розгляду.

Клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що такий не має змоги прийняти участь у судовому засіданні 02.02.2021 року, оскільки 02.02.2021 року Оболонським районним судом м. Києва буде слухатись інша справи у якій він є представником скаржника та зважаючи на те, що він проживає та працює у м. Києві та наразі діє адаптивний карантин, який ускладнює можливість здійснення міжміських перевезень та клопотання представниці ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи, оскільки 02.02.2021 року така братиме участь у Вінницькому міському суді Вінницької області, колегія суддів вважала безпідставними та відхилила, оскільки розгляд даної справи відкладався в судовому засіданні 12 січня 2021 року з врахуванням думки представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та такий не заперечив щодо відкладення розгляду справи саме на 02.02.2021 року. Окрім цього, ОСОБА_2 взмозі була забезпечити участь іншого свого представника для участі у судовому засіданні, яких у справі у заявниці є кілька (навіть у випадку об`єктивної зайнятості представника ОСОБА_3 ), або ж самою бути присутньою в судовому засіданні. Окрім цього, представники не навели жодних доводів пріоритетності інших справ, у яких вони братимуть участь по відношенню до даної. Відсутні також докази неможливості участі у розгляді справи самої скаржниці.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення приватного виконавця в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів скарги, апеляційної скарги, відзиву на неї, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи у судах першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.4 ст. 4, ст.ст. 3,4, 26 ЗУ Про виконавче провадження , ст. 173, ч.1 ст. 432, ст. 452 ЦПК України, та відмовляючи в задоволенні скарги виходив з того, що ОСОБА_2 є власником майна, яке передано на реалізацію, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 428,1 кв.м., житловою площею 187,3 кв.м. та земельної ділянки, що знаходиться у с. Малечковичі Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 0,1848 га., з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, кадастровий № 4623686600:02:001:0058. Рішенням Пустомитівського районного суду у справі № 1316/3656/12 вирішено звернути стягнення на нерухоме майно, предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 08.09.2007 року за реєстровим договором №1230, що належить ОСОБА_2 , а саме земельну ділянку площею 0,1848 га., з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, кадастровий №4623686600:02:001:0058 та житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 428,1 кв.м., житловою площею 187,3 кв.м., для задоволення грошових вимог позивача в сумі 280655,38 дол. США та 85324,63 грн. шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п.4.6.2 Іпотечного договору) з початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). Суд встановив, що на виконання вищезгаданого рішення суду було видано виконавчий лист, який в період з 31.03.2016 по 26.04.2017 перебував на виконанні та як наслідок строк пред`явлення його до виконання був перерваний та почав відраховуватись заново, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження . Таким чином, 06.08.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. відкрито виконавче провадження № 59724771 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Пустомитівським районний судом Львівської області у справі № 1316/3656/12, без порушення строку пред`явлення його до виконання. Суд зазначив, що оскаржуючи дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження боржник зазначив, що таке відкрито на підставі виконавчого листа, у якому містяться помарки та виправлення, що не допускається, а тому вважав що у приватного виконавця були підстави повернути такий виконавчий документ без прийняття до виконання. Проаналізувавши наведене, суд прийшов до висновку, що приватний виконавець діяв в межах свої повноважень. Суд не встановив в діях приватного виконавця, жодних неправомірних дій спрямованих на порушення охоронюваних законом прав скаржника, як сторони виконавчого провадження. Таким чином, з врахуванням наведеного, суд прийшов до переконання, що підстави для задоволення скарги відсутні. Приймаючи таке рішення суд, разом з тим роз`яснив, що цивільний процесуальний закон передбачає можливість та порядок виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі виконавчого документа, чи визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню за заявою стягувача або боржника.

Колегія суддів вважає, що такі висновки відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону.

20.09.2019 року ОСОБА_2 звернулася в суд із скаргою, заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В., стягувач: ПАТ Укрсоцбанк (правонаступник АТ Альфа Банк , в якій просила:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича щодо відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Пустомитівським районний судом Львівської області від 04.02.2016 у справі № 1316/3656/12;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Пустомитівським районний судом Львівської області від 04.02.2016 у справі № 1316/3656/12.

Свою скаргу мотивувала тим, що 16 вересня 2019 року ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №59724771 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Пустомитівським районний судом Львівської області у справі № 1316/3656/12, що перебуває у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича їй стало відомо, що приватний виконавець 06.08.2019 року відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області у справі № 1316/3656/12. Звертає увагу суду, що повідомлення від приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала, тобто дізналася про такі дії заінтересованої особи лише 16.09.2019, під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Вважає дії Приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження неправомірними та безпідставними, оскільки таке було відкрите на підставі виконавчого листа, який містить виправлення, підчистки, коректором виправлені дата набрання законної сили та строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, що суперечить п 29.33 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації від 17.12.2013 № 173, де вказано, що виконавчі листи заповнюються чітко і грамотно, помарки і виправлення в них не допускаються. Тобто, враховуючи вищенаведене, керуючись ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець мав повернути такий виконавчий документ без прийняття до виконання. Власне, для таких випадків й існує інститут виправлення описок та помилок у виконавчому документі судом, який видав виконавчий документ, передбачений ст. 432 ЦПК України. Окрім того, звертає увагу суду, що стягувач тричі звертався до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання, проте Пустомитівський районний суд Львівської області тричі відмовляв ПАТ Укрсоцбанк у задоволенні такої заяви. Враховуючи вищенаведене, у скаржника є підстави вважати, що виправлення у виконавчий документ було зроблено самим стягувачем.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, - ОСОБА_2 є власницею майна, яке передано на реалізацію, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 428,1 кв.м., житловою площею 187,3 кв.м. та земельної ділянки, що знаходиться у с. Малечковичі Пустомитівського району Львівської області, загальною площею 0,1848 га., з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, кадастровий № 4623686600:02:001:0058.

Рішенням Пустомитівського районного суду у справі № 1316/3656/12 вирішено звернути стягнення на нерухоме майно, предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 08.09.2007 року за реєстровим договором №1230, що належить ОСОБА_2 , а саме земельну ділянку площею 0,1848 га., з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, кадастровий №4623686600:02:001:0058 та житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 428,1 кв.м., житловою площею 187,3 кв.м., для задоволення грошових вимог позивача в сумі 280655,38 дол. США та 85324,63 грн. шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п.4.6.2 Іпотечного договору) з початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

На виконання вищезгаданого рішення суду 04 лютого 2016 року було видано виконавчий лист, який в період з 31.03.2016 по 26.04.2017 перебував на виконанні.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Львівській області Зубика О.І. про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.04.2017 року виконавчий лист №1316/3656/12, виданий 04.02.2016 року повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження . У даній постанові державним виконавцем вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 26.04.2020 року.

Відповідно до редакції ст. 22 Закону України Про виконавче провадження , яка була чинною на час ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили: Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

2. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

3. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред`явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

4. Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Однак, 5.10.2016 року набрав чинності новий Закону України Про виконавче провадження із змісту ряду статтей якого вбачається таке.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

3) виконавчих написів нотаріусів;

4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Відповідно до ст. 11 вказаного Закону, строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати. Строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відповідно до ст. 12 вказаного Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років , крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення , а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Крім цього, згідно п. 5 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Із змісту вказаних норм вбачається, що, у випадку якщо строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, згідно норм закону у попередній редакції, у зв`язку із прийняттям та набранням чинності новим законом, - такий строк продовжується до трьох років. Норми ж нового Закону на правовідносини, що виникли до його прийняття та регулювались старим законом і не продовжували існувати на час набрання ним чинності - не розповсюджуються.

Зважаючи на вказане строк пред`явлення виконавчого листа до виконання після постановлення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу 26.04.2017 року продовжився до трьох років, тобто до 26.04.2020 року.

Відтак, судом вірно встановлено, що 06.08.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецьким З.В. відкрито виконавче провадження № 59724771 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Пустомитівським районний судом Львівської області у справі № 1316/3656/12, без порушення строку пред`явлення його до виконання.

Що стосується доводів скарги про те, що у виконавчому листі містяться виправлення, підчистки коректором у даті набрання рішення законної сили та строку пред`явлення до виконання, то слід вказати, що наявність таких виправлень по суті не впливало на відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження, оскільки такий виконавчий лист вже перебував на виконанні та окрім цього, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлений законом та не може бути змінений.

Окрім цього, вказані скаржницею виправлення, не перешкоджають приватному виконавцю самостійно вирішити питання про дотримання стягувачем строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та самостійно перевірити дату набрання рішенням законної сили та строк пред`явлення виконавчого документу до виконання та відповідно відкрити виконавче провадження.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі №1.380.2019.002342.

Відтак, судом першої інстанції правильно не встановлено в діях приватного виконавця, жодних неправомірних дій спрямованих на порушення охоронюваних законом прав скаржника, як сторони виконавчого провадження та суд прийшов до вірного висновку про те, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, залишивши ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 листопада 2019 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05 лютого 2021 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Ю.Р. Мікуш

М.М. Шандра