Ухвала

від 26.01.2021 по справі 500/1518/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/140/21

Номер справи місцевого суду: 500/1518/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.09.2019 року по кримінальному провадженню №12019160150000210 від 25.01.2019 року відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-02.05.2018 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік,

-обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

Згідно ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Ізмаїльського міськрайонного суду від 02 травня 2018 року у вигляді одного місяця позбавлення волі і остаточне покарання ОСОБА_7 визначено у вигляді позбавлення волі строком на два роки один місяць.

З набранням вироком законної сили з метою його виконання ОСОБА_7 слід затримати та взяти під варту.

Строк основного покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі слід обчислювати з моменту його затримання та взяття під варту.

Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави процесуальні витрати у справі, пов`язані з проведенням експертизи в сумі 858,00 грн.

Вирішено долю речових доказів.

Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що 25.01.2019 приблизно о 12:00 годині, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, які могли би помітити та перешкодити його злочинним намірам та діям, скерованим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу взяв з дивану мобільний телефон торгової марки «Blackview А7 Pro gold» imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , вартістю 1375 гривень, на якому був силіконовий, прозорий чохол вартістю 41 гривню 25 копійок, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В наслідок злочинних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1416 гривень 25 копійок.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів осіб, які їх подали.

Не погодившись із зазначеним вироком суду першої інстанції захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що вирок суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим з огляду на те, що, не зважаючи причетність ОСОБА_7 до вчиненого злочину, вважає призначене покарання занадто суворим з огляду на наступне:

-суд першої інстанції не врахував наявність пом`якшуючих обставин вчиненого злочину, оскільки ОСОБА_7 не мав наміру вчиняти кримінальне правопорушення.

-суд першої інстанції не надав належну оцінку показам потерпілого та обвинуваченого щодо їх перебування в стані алкогольного сп`яніння, тому відтворити обставини події кримінального правопорушення вказані особи були не в змозі;

-з місця вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_7 не зникав, не переховувався, співпрацював з органами досудового слідства, визнав свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні та щиро розкаявся.

Посилаючись на такі доводи захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 просила провести у кримінальному провадженні судове слідство, допитати обвинуваченого та дослідити всі письмові докази.

За результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просила скасувати вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.09.2019року таухвалити новийвирок,яким визнати ОСОБА_7 винним увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.185КК України,та призначитибільш м`якепокарання ніжпередбачено закономз урахуваннямстатті 69КК України,обмежившись штрафомчи громадськимироботами безреальногопозбавлення волі.

Під час апеляційного розгляду зазначеної скарги, захисник ОСОБА_8 наполягала на задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно доч.1ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.

В свою чергу, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, аналізу та належної правової оцінки наявних в матеріалах кримінального провадження доказів дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Системний аналіз вироку суду першої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення відповідає приписам наведеної норми кримінального процесуального закону.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена наступними доказами матеріалів кримінального провадження:

- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань про повідомлення про скоєне ОСОБА_7 кримінальне правопорушення;

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінальне правопорушення від 25.01.2019 року;

- протоколом огляду предмету від 05 лютого 2019 року, з якого вбачається встановлення та огляд предмету;

- заявою ОСОБА_7 від 04 лютого 2019 року про добровільну видачу викраденого мобільного телефону, арештованого ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду від 04 лютого 2019 року;

- довідкою про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи від 19.02.2019 року №50 ТГ за матеріалами кримінального провадження №12019160150000210;

- висновком №50 ТГ від 19.02.2019 року товарознавчої експертизи по визначенню вартості товару, вартість якого на день експертизи складає 1375 гривень 00 копійок;

- вироком Ізмаїльського міськрайнного суду Одеської області від 02.05.2018 року, згідно якого ОСОБА_7 був засуджений за ч. 1, 2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі.

Зазначені докази підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яким судом першої інстанції у вироку дана відповідна правова оцінка.

Твердження апеляційної скарги щодо відсутності доказів встановлення вини обвинуваченого в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли і спростовуються показами допитаного судом потерпілого та іншими доказами по справі, а також показами обвинуваченого ОСОБА_7 , який повністю визнав свою провину у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 щодо не доведеності вини ОСОБА_7 апеляційний суд вважає голослівними та такими, що викладені з метою уникнення обвинуваченим покарання за вчинений ним злочин.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції було враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суспільну небезпеку, особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом встановлено не було.

Всупереч доводів апеляційної скарги, до обставин, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, судом першої інстанції віднесено повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире розкаяння в скоєнні злочину, сприяння в його розкритті, повне відшкодування матеріального збитку.

Одночасно колегія суду дійшла висновку щодо відсутності необхідності проведення у кримінальному провадженні судового слідства, повторного допиту обвинуваченого та дослідження всіх письмових доказів виходячи з наступного.

Згідно з положеннями частин 5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Таким чином, норма ч. 3 ст. 404 КПК України зобов`язують суд апеляційної інстанції провести повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, лише коли суд першої інстанції дослідив ці обставини неповно або з порушенням. Сама по собі незгода захисника із висновками суду, зробленим на підставі досліджених доказів, не може бути безумовною підставою для повторного дослідження тих самих доказів апеляційним судом за відсутності обставин, передбачених ч. 3 ст. 4004 КПК України.

Отже, за змістом цієї норми процесуального закону учасник судового провадження має право не лише формально заявити клопотання про повторне дослідження обставин або доказів, а й повинен зазначити, які конкретно обставини (докази) потрібно дослідити, та обґрунтувати, чому вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями чи взагалі не досліджені.

Всупереч наведених вимог кримінального процесуального закону, в клопотанні захисника, яке викладено в апеляційної скарзі, ОСОБА_8 не наведено підстав, передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України, не зазначено які конкретно обставини (докази) потрібно дослідити та не обґрунтовано, чому вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями чи взагалі не досліджені.

За таких обставин підстав, передбачених ч. 3 ст. 404 КПК України для повторного дослідження доказів апеляційним судом не встановлено.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 16.12.2020 справа №219/828/1, від 02.09.2020 справа №591/4742/16-к.

Таким чином, давши оцінку всім обставинам даного кримінального провадження, при призначенні покарання, враховуючи суспільну небезпеку скоєного, дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, характеризуючи матеріали, обставини кримінального правопорушення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що цілі виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_7 будуть досягнуті тільки в умовах ізоляції його від суспільства в місцях позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції має право залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , у зв`язку з чим вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуваний вирок суду без змін.

Керуючись статтями 370, 404, 405, 407, 409, 413, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.09.2019 року, яким ОСОБА_7 визнано винуватиму вчиненнізлочину,передбаченого ч.2ст.185КК України залишити без змін.

Ухвала Одеського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили, а засудженим в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4