Рішення

від 05.01.2021 по справі 694/1423/20

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/1423/20

провадження № 2/694/54/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

05.01.2021 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Матвієнко А. А.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 17.06.2002 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_3 ) до Рижанівської сільської ради Звенигородського району, Черкаської області ( код ЄДРПОУ 26490846, с.Рижанівка, Звенигородського району, Черкаської області, тел. НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 09.01.1998 року, зареєстрованого та проживає АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и л а:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах Рижанівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області площею 3.4879 га., кадастровий номер 7121286800:02:001:0263 відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ЧР 4-19-54 від 20.08.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №54.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати ОСОБА_3 , після смерті якої залишилась спадщина, що складається з земельної ділянки площею 3,4876 га (кадастровий номер 7121286800:02:001:0263), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Рижанівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, яка належала їй відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ЧР 4-19-54 від 20.08.2001 року. За життя ОСОБА_3 залишила заповіт від 20.11.2003 року, відповідно до змісту якого вказану земельну ділянку заповіла позивачу. При зверненні у встановлений законом шестимісячний строк до Магдалинівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини, йому було видано лист від 12.05.2020 року, яким відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки заповідальне розпорядження повинно бути складено на приватизовану земельну ділянку, а не на державний акт на право приватної власності на землю. Позивачу рекомендовано звернутися до суду. Крім того, в державному акті площа земельної ділянки вказана як 3,49 га, але відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 13.08.2020 року уточнена площа складає 3,4876 га, що також є перепоною в отриманні свідоцтва про право власності в нотаріальній конторі.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 09.12.2020 було відкрито загальне позовне провадження у справі.

У підготовче засідання позивач не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність його представника. Позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги визнає.

Представник відповідача Рижанівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області в підготовче засідання не з`явився. До суду подав заяву про визнання позову та розгляд справи у відсутності їх представника.

Згідно з ч. 4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст. ст. 206-207 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення на підставі наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 07.11.2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 709.

За життя ОСОБА_3 20.03.2003 року було складено заповіт, відповідно до якого, остання, заповіла державний акт на право приватної власності на землю серія ЧР 4-19-54 вид.20.08.2003 року, та свідоцтво про право власності на майновий пай серія ЧЕ-ІУ №063035 вид.20.05.2002 року виданий Рижанівською сільською радою - ОСОБА_1 . Вказане підтверджується копією заповіту, посвідченого 20.11.2003 секретарем виконавчого комітету Рижанівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Смоліною Н.Ю., зареєстровано в реєстрі за №162.

Право власності на спірну земельну ділянку площею 3,4876 га, кадастровий номер 7121286800:02:001:0263 зареєстровано за померлою ОСОБА_3 , що вбачається із копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7114876032020.

ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 3,49 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Рижанівської сільської ради, що стверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР № 4-19-54, виданим 20.08.2001 року.

Позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки державним нотаріусом Магдалинівської державної нотаріальної контори Південно-східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) було відмовлено у видачі свідоцтва, що підтверджується листом №394/02-14 від 12.05.2020р.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 , виданого Магдалинівським рай бюро ЗАГС Дніпропетровської області 03.02.1973 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб з громадянином ОСОБА_5 та після державної реєстрації шлюбу прізвище: чоловіка ОСОБА_2 , дружини ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Ч. 4 ст. 206 ЦПК України визначає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно положень Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст. 1223 ЦК України).

Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1234 та ст. 1235 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю; право на заповіт здійснюється особисто; заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповітом спадкодавець може охопити все своє майно чи майнові права або ж визначити конкретне майно (майнові права), які підлягають спадкуванню спадкоємцем, визначені заповітом (ст. 1236 ЦК України).

Відповідно до ст. 131 ЗК України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.

Згідно із ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вже зазначалося вище, в ході розгляду справи було встановлено, що за свого життя ОСОБА_3 склала розпорядження, яким заповіла позивачу земельну ділянку, належну їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР 4-19-54, а ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, належним чином прийняв спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори у встановлений законом строк, однак він не може отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивач позбавлений можливості оформити свої права на спадщину, а відповідач не заперечує проти цього, суд вважає, що право позивача підлягає захисту, а позов є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі в т.ч. визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст.ст.328, 1216-1218, 1261 Цивільного кодексу України, ст. 131 ЗК України, ст.ст. 12, 13, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Рижанівської сільської ради Звенигородського району, Черкаської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку по праву спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3.4879 га., кадастровий номер 7121286800:02:001:0263, що розташована на території Рижанівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія ЧР 4-19-54 від 20.08.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №54 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт.Магдалинівка Магдалинівський район Дніпропетровської області.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого 06.11.2020 року за квитанцією № 0.0.1894768298.1 в розмірі 420 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 05.01.2021.

Суддя Д.І. Сакун