Рішення

від 28.01.2021 по справі 155/1884/20

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/1884/20

Провадження №2/155/270/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися з позовом до відповідача в якому просять визнати в порядку спадкування за заповітом право власності кожного на Ѕ частку житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 та на Ѕ частку земельної ділянки загальною площею 0,0796 га, кадастровий номер 0720855400:01:001:0313, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №833462 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0710623392020 від 03 листопада 2020 року, як на спадкове майно, що лишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивують свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_4 . Позивачі є його спадкоємцями за заповітом, прийняли спадщину, однак оформити її в нотаріальному порядку не можуть. Враховуючи вищенаведене, просять поданий позов задовольнити.

Позивачі в заявах до суду просили розглядати справу у їхній відсутності, позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Відповідачка в заяві до суду просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

А відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1235 ЦК України надається право заповідачу на призначення спадкоємців.

З заповіту, складеного ОСОБА_4 29 серпня 2017 року, який було посвідчено секретарем Мар`янівської селищної ради Горохівського району Волинської області та зареєстровано в реєстрі за №64 вбачається, що він все належне йому майно, в тому числі й житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 та розташований на присадибній земельній ділянці, заповів своїм дочкам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 листопада 2020 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 було відмовлено.

Документами про родинні відносини стверджується, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дочками померлого ОСОБА_4 .

Довідкою Мар`янівської селищної ради Горохівського району Волинської області від 29 липня 2020 року №1196 стверджується, що єдиним спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_4 , є його дружина ОСОБА_3 , а спадкоємцями за заповітом є його діти - дочка ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_2 .

З спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що після його смерті спадщину за заповітом прийняли його дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які звернулися з відповідними заявами до нотаріальної контори. Інші спадкоємці з заявами не зверталися.

Відповідно до технічної документації на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , даний будинок було побудовано з дотриманням встановлених будівельних та технічних норм.

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №833462, ОСОБА_4 належала земельна ділянка відповідних розмірів.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після померлого батька ОСОБА_4 , є його спадкоємцями за заповітом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судовому практику в справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За змістом ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України у випадку визнання відповідчем позову, суд ухвалює рішення в порядку встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, те, що представлені позивачами докази на підтвердження своїх позовних вимог щодо визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом в контексті положень ст.ст.76-80 ЦПК України є належними та допустимими, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з метою виконання волі спадкодавця, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід задовольнити повністю.

Суд звертає увагу позивачів на дотримання вимог ст.ст.162, 164, 167, 174 Податкового кодексу України.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 19, 200, ч.4 ст.206, ст.ст.247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.392, 1217, 1218, 1222, 1223, 1235 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на Ѕ частку житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що лишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на Ѕ частку земельної ділянки загальною площею 0,0796 га, кадастровий номер 0720855400:01:001:0313, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №833462 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0710623392020 від 03 листопада 2020 року, як на спадкове майно, що лишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на Ѕ частку житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що лишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на Ѕ частку земельної ділянки загальною площею 0,0796 га, кадастровий номер 0720855400:01:001:0313, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №833462 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0710623392020 від 03 листопада 2020 року, як на спадкове майно, що лишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий