Рішення

від 08.02.2021 по справі 905/2041/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.2021 Справа № 905/2041/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Трейд" (код ЄДРПОУ 41642734, адреса: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 50А)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Іоаніді Георгія Сергійовича (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )

про: стягнення 8028,67 грн.

суддя Величко Н.В.

без виклику сторін, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Трейд" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Іоаніді Георгія Сергійовича заборгованості у розмірі 8028,67 грн., крім того, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору передоручення №665 від 20.01.2020 (про розповсюдження білетів державних лотерей), внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість станом на 13.08.2020 у розмірі 7611,39 грн. та виникли підстави для стягнення інфляційних у розмірі 99,10 грн., трьох процентів річних у розмірі 63,64 грн. та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 254,54 грн., нарахованих за період з 14.08.2020 по 23.11.2020рр., що разом складає 8028,67 грн.

Одночасно, в позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

На підтвердження позовних вимог надано суду: договір № 665 передоручення (про розповсюдження білетів державних лотерей) від 20 січня 2020 року, акт прийому-передачі терміналу електронної системи прийняття ставок від 20 січня 2020 року, відомість розповсюджувача - акта звірки за період з 01.08.2020 року по 13.08.2020, паспорту Іоаніді Георгія Сергійовича, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру Іоаніді Георгію Сергійовичу, протокол Загальних зборів Учасників №25/08/20 від 25 серпня 2020, копії яких долучено до матеріалів справи.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Матеріалам позовної заяви присвоєно єдиний унікальний номер №905/2041/20. За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали справи передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою суду від 07.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/2041/20; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності).

Така ухвала отримана позивачем - 14.12.2020 (відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення міститься в матеріалах справи), відповідачем - не отримана (згідно відмітки поштового відділення зв`язку на поштовому поверненні - за закінченням терміну зберігання).

Відзив на позовну заяву відповідачем не подано, про причини суд не повідомлено.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Іоаніді Георгія Сергійовича, ІПН НОМЕР_1 , є: АДРЕСА_1 . Саме така адреса відповідача вказана у позовній заяві.

Відомостей щодо зміни місцезнаходження відповідача суду не надано.

Намагання суду сповістити відповідача про відкриття провадження у справі №905/2041/20 телефонограмою за телефоном, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для зв`язку з Іоаніді Георгієм Сергійовичем, результату не дали, зв`язок не встановлено (телефонограма суду від 08.12.2020 № 2315 міститься в матеріалах справи).

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Також суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Суд також враховує, що згідно Указу Президента України від 13.03.2020 № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин.

17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19", яким внесено зміни зокрема до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України та викладено його в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом) поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Станом на 08.02.2021 дію карантину не скасовано.

Разом з тим, Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 18.06.2020 № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" перебіг процесуальних строків не ставить у залежність від скасування карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, яке призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пунктом 10 частини 3 статті 2 цього Кодексу серед основних засад (принципів) господарського судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.

Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України , статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Станом на 08.02.2021 відзив на позовну заяву відповідачем не подано, про причини суд не повідомлено, заяв про намір вчинити дії процесуального характеру не надходило.

Відповідач мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема для надання відзиву через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТНОВИВ:

20.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Придніпровський Трейд" (відповідно до протоколу Загальних зборів Учасників №25/08/20 від 25 серпня 2020 року перейменоване на ТОВ "Південний Трейд",) (далі - Позивач/Довіритель), з однієї сторони та Фізичною особою-підприємцем Іоаніді Георгієм Сергійовичем (далі - Відповідач/Повірений), з другої сторони, було укладено договір № 665 передоручення (про розповсюдження білетів державних лотерей) (надалі - Договір), відповідно до п.1.1. якого предметом цього договору є розповсюдження Повіреним білетів державних лотерей Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." від імені та за рахунок Довірителя через обумовлені з Довірителем роздрібні точки продажу Повіреного, на всій території України, окрім території Автономної Республіки Крим.

Довіритель передоручає Повіреному свої обов`язки, передбачені договором № ПДТ-18-000001 від 26.12.2017 про розповсюдження білетів державних лотерей, який укладений між Довірителем та ТОВ М.С.Л. (далі - Оператор).

Під розповсюдженням білетів державних лотерей в цьому Договорі слід розуміти реалізацію повнолітнім фізичним особам білетів державних лотерей, які проводяться довірителем з обов`язковим використанням терміналу електронної системи прийняття ставок, а також виплату виграшів у такі лотереї відповідно до цього договору (ч. 1 п. 1.2 Договору).

Повірений зобов`язаний: на початку кожного робочого дня реєструвати працюючий термінал електронної системи прийняття ставок в центральній електронній системі прийняття ставок Довірителя, а також здійснювати за допомогою терміналу електронної системи прийняття ставок реєстрацію кожної ставки у державну лотерею Довірителя (продаж кожного білета державної лотереї Довірителя) в електронній системі прийняття ставок Довірителя, яка контролюється в режимі реального часу Державною казначейською службою України; Забезпечити схоронність нерозповсюджених лотерейних білетів, оплачених виграшних лотерейних білетів та інших документів, які засвідчують право гравця на виграш у державній лотереї Довірителя (виграшних чеків гравця, тощо), терміналів електронної системи прийняття ставок, переданих йому Довірителем, а також іншого обладнання, переданого Довірителем за цим Договором та іншими договорами, укладеними на реалізацію цього Договору; Повірений зобов`язаний щотижнево (не пізніше середи кожного тижня) здійснювати розрахунки з Довірителем шляхом перерахування коштів, отриманих від розповсюдження білетів державних лотерей за попередній тиждень на банківський рахунок Довірителя (ЄДРПОУ 41642734): № НОМЕР_2 в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 320649 кошти, одержані від розповсюдження (реалізації) білетів державних лотерей (за вирахуванням сум виплачених виграшів, що підтверджено документально - оплаченими виграшними білетами державних лотерей Довірителя, та винагороди Повіреного), а також пред`являти Довірителю для перевірки залишки нерозповсюджених білетів державних лотерей, виготовлених типографським способом; За результатами розповсюдження білетів державних лотерей Довірителя Повірений зобов`язаний надавати Довірителю акт звірки взаєморозрахунків не рідше ніж один раз на місяць (п.2.2.1; п.2.2.8, п. 2.2.9 та п.2.2.12 Договору).

Довіритель має право: Перевіряти хід виконання Повіреним Договору; Вимагати від Повіреного відшкодування вартості отриманих та реалізованих білетів не залежно від передача білетів здійснювалась Повіреному безпосередньо Довірителем чи будь-якою іншою особою за дорученням Довірителя. Вимагати від Повіреного повернення всієї суми (вартості) реалізованих білетів державних лотерей (за виключенням суми виплачених Повіреним виграшів, що підтверджується документально), а також, в такому випадку, має право самостійно утримувати з суми винагороди Повіреного, що підлягає сплаті, суму заборгованості за отримані Повіреним та не повернені Довірителю нереалізовані лотерейні білети миттєвих лотерей (п.п.2.3.1., 2.3.2., 2.3.5 Договору).

Розділом 3 "Взаєморозрахунки сторін" Договору передбачено, що Довіритель виплачує Повіреному: при дотриманні умов оформлення пункту розповсюдження, що зазначені у Додатку № 1 до цього Договору 7% від суми розповсюджених білетів державних лотерей (окрім державної лотереї "Спортліга" і "Каре") за один місяць, окрім випадку визначеного в п. 5.13 цього Договору. За умови розповсюдження державної лотереї "Спортліга" за підсумками її розповсюдження - 2.5% від суми розповсюджених білетів за один місяць; За умови розповсюдження державної лотереї "Каре" за підсумками її розповсюдження 3% від суми розповсюдження білетів за один місяць; Сторони щомісячно проводять взаємне звіряння залишків білетів лотерей та обсягів розповсюдження з оформленням акту, що підписується їх представниками. Розрахунок суми заборгованості Повіреного по прийнятим ним ставкам через термінал електронної системи прийняття ставок здійснюється на підставі відомостей центральної електронної системи прийняття ставок Довірителя а, що надаються адміністратором електронної системи на запит однієї з сторін Договору. Повірений перераховує (здає в касу Довірителя) щотижнево (не пізніше середи кожного місяця) кошти, виручені від розповсюдження білетів державних лотерей (прийнятих ставок). Сума оплати має бути скорегована (зменшена) на суму виплачених Повіреним виграшів, що складається з сум виданих виграшів по лотереям, за умови надання підтверджуючих документів по сплаті виграшів: термінальний звіт, виграшний лотерейний білет. Повірений має право самостійно утримувати з виручених коштів від розповсюдження білетів належну йому відповідно до п. 3.1 цього Договору винагороду, окрім випадків, передбачених пунктом 5.6 та пунктом 5.13 цього Договору. В такому випадку нарахування (здача в касу Довірителя) коштів, виручених від розповсюдження білетів здійснюється також за виключенням суми винагороди, належної Повіреному згідно умов цього Договору. Витрати Повіреного, понесені ним в зв`язку з виконанням умов цього Договору, включаються в суму винагороди Повіреного та додатковому відшкодуванню Довірителем не підлягають.

Відповідно до п.5.1. Договору Повірений несе повну майнову відповідальність за втрату та пошкодження обладнання Довірителя, яке він передав Повіреному для прийняття ставок у державні лотереї. Повірений несе повну майнову відповідальність за втрату та пошкодження білетів лотерей, переданих Довірителем для реалізації, у розмірі їх вартості, вказаної в умовах проведення відповідної державної лотереї.

В разі, якщо Повірений має заборгованість перед Довірителем за реалізовані білети державних лотерей, або за нереалізовані, але втрачені Повіреним з будь-якої причини білети лотереї, або не сплатив на вимогу Довірителя штрафну санкцію за порушення умов цього Договору чи не відшкодував Довірителю заподіяні збитки, Повірений втрачає право утримувати із коштів, отриманих від розповсюдження ним білетів державних лотерей відповідно до цього Договору, суму своєї винагороди до моменту повного погашення такої заборгованості, відшкодування збитків та сплати штрафної санкції. При цьому, Сторони погоджуються, що Повірений втрачає право на утримання із коштів, виручених від розповсюдження ним білетів державних лотерей, суми своєї винагороди з моменту виникнення, заборгованості/несплати штрафних санкцій/несплати збитків, тобто за той звітний період (тиждень), в якому виникла заборгованість/не було сплачено штрафні санкції/не було сплачено збитків, Повірений вже нe має права утримувати суму своєї винагороди із суми реалізації білетів державних лотерей. В разі, якщо Повірений порушив умови цього Договору в частині своєчасної здачі готівкової виручки (частини готівкової виручки) від реалізації білетів державних лотерей, рівно як і несвоєчасно відзвітувався за їх реалізацію в порядку та на умовах визначених цим Договором, винагорода, передбачена розділом 3 цього Договору, за рішенням Довірителя може це нараховуватися та Повіреному не виплачуватися. Розрахунок суми заборгованості Повіреного по прийнятим ним ставкам здійснюється на підставі відомостей центральної електронної системи прийняття ставок Довірителя. Неповернуті Повіреним, готівкові кошти, отримані ним від розповсюдження білетів державних лотерей рівно як і неповернуті лотерейні білети є заборгованістю Повіреного перед Довірителем. Сума заборгованості підлягає відшкодуванню Повіреним в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України. (п.5.7. Договору).

Згідно п.5.8. Договору за несвоєчасне перерахування Повіреним коштів, отриманих від розповсюдження білетів лотерей, Повірений сплачує Довірителю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми, що підлягає перерахуванню на рахунок Довірителя, за кожен день прострочення.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 19 січня 2021 року. У разі, коли за 10 діб до перебігу строку дії договору жодна із сторін не заявить про його припинення, договір вважається продовженим на новий термін. Передумовою припинення дії цього Договору в частині фінансових зобов`язань сторін, а також відповідальності за їх порушення, є повний розрахунок між сторонами (п.п.6.1., 6.2., 6.6. Договору).

Відповідно до акту прийому-передачі терміналу електронної системи прийняття ставок від 20.01.2020 позивач передав, а відповідач прийняв Термінал електронної системи прийняття ставок, реєстрації білетів та виплати виграшів у державній лотереї №Sx410 (32223) (далі - Термінал). Термінал знаходиться в робочому стані та придатний для використання Повіреним за цільовим призначенням згідно з Договором про розповсюдження білетів державних лотерей №665.

Зазначений Договір та акт підписаний та скріплений печаткою представниками сторін.

За даними позивача, на підставі Договору відповідач отримував у підзвіт, під повну майнову відповідальність білети державних лотерей і був зобов`язаний звітувати про їх розповсюдження, а також повертати Довірителю кошти, отримані від розповсюдження лотерейних білетів (за вирахуванням сум виплачених виграшів, що підтверджено документально - оплаченими виграшними білетами державних лотерей Довірителя, та винагороди Повіреного), а також пред`являти Довірителю для перевірки залишки нерозповсюджених білетів державних лотерей, виготовлених типографським способом.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань станом на 13.08.2020 за останнім рахувалась заборгованість за реалізовані лотерейні білети на суму 7611,39 грн. Сума боргу відповідача зафіксована у підписаній сторонами відомості розповсюджувача - акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2020 по 13.08.2020 (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 22).

За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач свої зобов`язання щодо сплати заборгованості у розмірі 7611,39 грн. не виконав. Дана обставина відповідачем не спростована.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8028,67 грн. заборгованості за договором передоручення (про розповсюдження білетів державних лотерей) № 665 від 20.01.2020, з яких: 7611,39 грн. основного боргу, 254,54 грн. пені, 99,1 грн. інфляційних, 63,64 грн. 3% річних.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627 , 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України , встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України ).

Оскільки матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, разом з цим розмір боргу у заявленому розмірі не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги про стягнення 7611,39 грн. основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені в розмірі 254,54 грн.

Як встановлено п. 3 ч. 1 ст. статті 611 Цивільного кодексу України , що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 546 , 549 Цивільного кодексу України , що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216 , 217 Господарського кодексу України . При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

За приписами ст. 230 ГК України , штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, сторони обумовили, що за несвоєчасне перерахування Повіреним коштів, отриманих від розповсюдження білетів лотерей, Повірений сплачує Довірителю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми, що підлягає перерахуванню на рахунок Довірителя, за кожен день прострочення (п.5.8. Договору).

Як вбачається, позивач розрахував пеню у розмірі 254,54 грн. за період з 14.08.2020 по 23.11.2020, які пред`явив до стягнення з відповідача за цим позовом.

Перевіривши поданий розрахунок, із врахуванням вказаних приписів чинного законодавства, з урахуванням визначеного позивачем кінцевого періоду для розрахунку та умов Договору, за допомогою калькулятора штрафів програмного комплексу "ЛІГА: Закон" судом встановлено, що пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ становить 254,54 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у заявленому розмірі - 254,54 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, нарахованих на суму основного боргу.

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до доданого розрахунку до позовної заяви, позивачем заявлені до стягнення 3% за період з 14.08.2020 по 23.11.2020 у розмірі 63,64 грн.

Суд, перевіривши за допомогою програми "Калькулятор штрафів" інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок 3% річних, встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним та підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 99,10 грн., які нараховані за період з 14.08.2020 по 23.11.2020 року.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок інфляційних втрат, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у доданому до позовної заяви розрахунку, суд встановив, що у вказаному періоді інфляційні втрати становлять 214,99 грн., що є більше ніж розраховано та заявлено до стягнення позивачем.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи вказане, а також те, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення у вказаному вище періоді інфляційні втрати в сумі 99,10 грн., розмір яких є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України , вважає, що саме такий їх розмір підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 78 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, за відсутності документального підтвердження виконання відповідачем добровільно взятих на себе зобов`язань у порядку і строки, встановлені договором передоручення №665 від 20.01.2020 (про розповсюдження білетів державних лотерей), позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іоаніді Георгія Сергійовича (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Трейд" (код ЄДРПОУ 41642734, адреса: 01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 50А) заборгованість у розмірі 8028,67 грн., з яких: 7611,39 грн. - сума основного боргу, 63,64 грн. - 3% річних, 99,10 грн. - інфляційне збільшення, 254,54 грн. - пеня, а також судовий збір за розгляд справи у розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.

Повний текст рішення підписано 08.02.2021.

Суддя Н.В. Величко